Вирок

від 04.03.2024 по справі 757/44832/20-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/44832/20-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.03.2024 Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2 ,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурорів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

захисника - ОСОБА_6 ,

потерпілої - ОСОБА_7 ,

представника цивільного співвідповідача - ТОВ «Лідерспецторг» за довіреністю ОСОБА_8 ,

обвинуваченого - ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12020100000000538 від 12.06.2020, за обвинуваченням

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Вороньки Бобровицького району Чернігівської області, українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, який одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, працює в ТОВ «Лідерспецторг» водієм, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , такий, що не має судимості, згідно ст. 89 КК України, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_9 12.06.2020, приблизно о 08 год. 04 хв., керуючи технічно справним вантажним автомобілем «DAF 85CF», д.н.з. НОМЕР_2 , рухався по правій смузі проїзної частини вул. Набережного шосе у місті Києві, зі сторони Почтової площі у напрямку мосту «Метро».

Попереду зазначеного вантажного автомобіля на правій смузі попутного напрямку проїзної частини Набережного шосе поблизу зупинки громадського транспорту «Пішохідний міст» стояв припаркований автомобіль «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_3 .

Під час руху ОСОБА_9 допустив порушення вимог п. 1.5, підпункту «б» п. 2.3 та п. 12.3 Правил дорожнього руху України, а саме:

- п. 1.5 дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків;

- підпункт «б» п. 2.3 для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

- п. 12.3 у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможній виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

Порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху з боку ОСОБА_9 виявились у тому, що він, керуючи технічно справним вантажним автомобілем «DAF 85CF», д.н.з. НОМЕР_2 , проявив неуважність до дорожньої обстановки і її змін, при виникненні небезпеки для руху, чим для нього являвся автомобіль «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_3 , який стояв попереду у межах правої смуги руху попутного напрямку (який він об`єктивно спроможній був завчасно виявити), не вжив заходів для зменшення швидкості керованого ним вантажного автомобіля аж до його зупинки, внаслідок чого поблизу зупинки громадського транспорту «Пішохідний міст» допустив наїзд на задньою частиною автомобіля «Skoda Octavia». В результаті чого ОСОБА_10 , який знаходився на водійському сидінні «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_3 , були заподіяні тілесні ушкодження.

Так, ОСОБА_10 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді : закритої черепно-мозкової травми у вигляді забою головного мозку, субдуральних гематом лобно-скроневих ділянок обох гемісфер головного мозку, травматичного субарахноїдального крововиливу, саден м`яких тканин голови, які відносяться до тяжкого тілесного ушкодження.

Порушення вимог п. 1.5, підпункту «б» п. 2.3 та п. 12.3 Правил дорожнього руху України ОСОБА_9 знаходяться у прямому причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної події та її наслідків.

Овинувачений ОСОБА_9 в судовому засіданні повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінованого злочину, щиро розкаявся і пояснив, що він працює в ТОВ «Лідерспецторг» водієм, 12.06.2020 приблизно о 08:00 год. він по робочих питаннях керував вантажним автомобілем «DAF 85CF», д.н.з. НОМЕР_2 та рухався по вул. Набережне шосе у м. Києві зі швидкістю близько 60 км/год, зі сторони Подолу в бік мосту метро у середній смузі. В районі пішохідного мосту він перелаштувався у крайню праву смугу, приблизно за 100 метрів від події ДТП, оскільки збирався повертати праворуч та їхати у бік Дарниці на адресу, на яку його керівник скинув йому замовлення по роботі. Визнав, що порушив вимоги п.п.1.5, 2.3б, 12.3 ПДР, оскільки відволікся на автомобіль, який рухався ліворуч від нього, не побачив припаркований автомобіль Шкода, який стояв в його смузі руху, помітив його вже за 30-40 метрів до моменту наїзду, почав гальмувати, щоб перелаштуватись у середню смугу та уникнути зіткнення, але не зміг і допустив наїзд свого вантажного автомобіля на цей автомобіль Шкода. Після ДТП він зупинився, підбіг до автомобіля Шкода, разом з іншими людьми намагався витягнути з нього водія - потерпілого ОСОБА_10 , який був у тяжкому стані. Вони віднесли потерпілого на узбіччя, поклали на землю, він намагався зателефонувати до швидкої та поліції. Потім приїхав автомобіль працівників поліції, які взяли у нього тест на Драгері, алкоголю в нього не було, з часом приїхала швидка, яка забрала в лікарню потерпілого. Визнав, що тяжкі тілесні ушкодження, які викладені у висновку СМЕ, у потерпілого ОСОБА_10 виникли внаслідок його неправомірних дій та події ДТП, яка сталась 12.06.2020. Він телефонував потерпілій, намагався надавати матеріальну допомогу, але дуже мало, пару разів по 1 тис. грн. переводив гроші. Останній раз спілкувався із потерпілою наприкінці 2021 року, потім зв`язок із нею було втрачено. Не заперечував правильність кваліфікації його дій за ч.2 ст. 286 КК України, висловив засудження своїх протиправних дій та розкаяння за наслідки у вчиненому, зазначив про свою згоду на компенсування доньці потерпілого - ОСОБА_7 всіх понесених нею збитків.

Потерпіла ОСОБА_7 показала, що 12.06.2020 вранці їй зателефонували працівники поліції і повідомили, що з її батьком - ОСОБА_10 сталась ДТП. Коли вона прибула на місце пригоди, вона побачила сильно пошкоджену задню частину службового автомобіля свого батька «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_3 , який знаходився біля пішохідного мосту по вул. Набережне шосе у м. Києві, а неподалік також пошкоджений автомобіль винуватця - маніпулятор синього кольору. Водія ОСОБА_9 вона також бачила на місці пригоди, проте із ним не спілкувалась. Батька в цей момент швидка вже увезла до лікарні. Після цієї пригоди її батько перебував в комі близько 1 місяця, потім коли він відкрив очі, він ще 4 місяці перебував на апаратах, після чого вони з мамою його забрали додому, де продовжили тривале лікування, проте все виявилось марним. Після цієї пригоди її батько так і не одужав, весь час був «лежачим», отримав запалення легень, і ІНФОРМАЦІЯ_2 він помер. Зауважила, що під час досудового розслідування ОСОБА_9 перших декілька місців після аварії їй телефонував і пропонував свою допомогу, перерахувавши загалом близько 3 тис. грн., постійно вибачався перед нею. Оскільки ОСОБА_9 вчинив ДТП, перебуваючи в цей час на роботі, шкоду їй повинен відшкодовувати його роботодавець, проте із ним у них розмови не склалось. Він лише один раз зустрівся з нею і передав їй 10 тис. грн., а в подальшому, коли вона відмовилась приймати його невигідну пропозицію щодо отримання від нього 100 тис. грн. в обін на її відмову від будь-яких претензій в подальшому до нього та ОСОБА_9 , цей роботодавець взагалі нічим їй більше не допомагав. Пояснила, що вона відмовилась від цієї суми, оскільки нею було вже на той момент витрачено значно більше грошей на ліки і допомогу батькові, який був лежачим, на ній була ще онкохвора мати, яка наразі також померла, запропонована сума не покривала її витрат на лікування батька. Зазначила, що все, що вона змогла підтвердити документально, вона виклала у позові у розмірі матеріальних збитків, заперечила відзив на її позов директора ТОВ «Лідерспецторг» ОСОБА_8 (цивільного співвідповідача), зазначивши, що вона щодня возила батькові ліків майже на 15 тис. грн., не зазначала в позові розміру понесених нею на його лікування тих витрат, які не підтерджені чеками, варість тих ліків, які вона купляла у фондах, а не в аптеках, тощо. Призначення ліків лікарі їй писали на листочках, які не всі зберіглись, оскільки її увага на той момент була зосереджена на тому, щоб «підтяти на ноги» батька. Зауважила, що не наполягає на позбавленні волі ОСОБА_9 , оскільки розуміє, що у нього є діти, на що вона зважує, це їй батька не поверне. Підтримала свій цивільний позов, просила задовольнити.

Приймаючи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_9 повністю визнав свою вину у вчиненні злочину в межах висунутого обвинувачення, його показання в судовому засіданні відповідали фактичним обставинам справи, положення ч. 3 ст. 349 КПК України обвинуваченому та іншим учасникам судового розгляду були роз`яснені, і вони не наполягали на досліджені інших доказів у справі, при цьому у суду не було сумнівів в добровільності та істинності їх позиції, суд визнав недоцільним дослідження решти доказів щодо фактичних обставин справи, які сторонами кримінального провадження не оспорювались.

Визнавши показання обвинуваченого ОСОБА_9 допустимим доказом у справі, суд приходить до висновку про доведеність його вини у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, оскільки він, керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що стало причиною дорожньо-транспортної пригоди з спричиненням потерпілому ОСОБА_10 тяжкого тілесного ушкодження.

При призначенні покарання суд, у відповідності до положень ст. ст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчинення злочину, дані, які характеризують особу обвинуваченого, наявність (відсутність) обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, думку потерпілої.

Обставинами, які пом`якшують покарання, судом визнається щире каяття та відповідно до ч.2 ст. 66 КК України також добровільне часткове відшкодування потерпілому заподіяних збитків.

Обставин, що обтяжують покарання, передбачених ст. 67 КК України, судом під час розгляду справи не встановлено.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_9 злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким, те, що обвинувачений раніше притягувався до кримінальної відповідальності, хоча і судимість погашена, з огляду також на наслідки у виді спричинення потерпілому ОСОБА_10 тяжких тілесних ушкоджень, від яких він отримав інвалідність І групи, суд дійшов висновку, що обвинуваченому слід призначити покарання у виді позбавлення волі.

Разом з тим, враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_9 вчинив вказаний злочин з необережною формою вини, одружений, має на утриманні двох дітей, один з яких є неповнолітнім ІНФОРМАЦІЯ_3 , обвинувачений працює водієм в ТОВ «Лідерспецторг», де позитивно характеризується, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, з огляду на обставини, які пом`якшують його покарання, та на позицію потерпілої ОСОБА_7 щодо покарання ОСОБА_9 , суд приходить до висновку, що його виправлення та досягнення інших цілей покарання можливе і без ізоляції ОСОБА_9 від суспільства, однак в умовах здійснення контролю за його поведінкою на підставі ст. 75 КК України в період іспитового строку звільнення ОСОБА_9 від покарання та з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Крім того, з огляду на наведені обставини, враховуючи позицію потерпілої ОСОБА_7 щодо покарання, а також те, що відповідно до характеристики директора ТОВ «Лідерспецторг» ОСОБА_8 від 10.11.2023 робота водія для родини ОСОБА_9 є єдиним джерелом доходу, оскільки дружина його (зі слів обвинуваченого та змісту характеристики) перенесла тяжку оперецію внаслідок чого втратила працездатність, ОСОБА_9 є єдиним годувальником в родині, то суд вважає можливим не призначати ОСОБА_9 додаткове покарання у виді позбавлення його права керувати транспортними засобами.

При вирішенні цивільного позову потерпілої ОСОБА_7 , суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними діями, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. У відповідності до положень ст.ст. 23, 1167 ЦК України, моральна шкода відшкодовується особою, яка її завдала за наявності вини. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної особи, якщо її завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Водночас, згідно зі ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки,відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі ( право власності, інше речове право, договір, підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Частиною 1 ст. 1172 ЦК України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових ( службових) обов`язків.

Судом встановлено та визнано сторонами кримінального провадження, що під час дорожньо-транспортної пригоди 12.06.2020 ОСОБА_9 виконував свої трудові обов`язки водія в ТОВ «Лідерспецторг» (код ЄДРПОУ 42917751), де він працює з 18.12.2019, а відтак, вимоги потерпілої про стягнення з ТОВ «Лідерспецторг» матеріальної та моральної шкоди ґрунтуються на законі.

Потерпілою ОСОБА_7 заявлена до відшкодування матеріальна шкода в розмірі 321 614, 83 грн., що становить понесені нею витрати на придбання лікарських засобів, препаратів та матеріалів медичного значення, додаткових витрат на лікування її батька - ОСОБА_10 , варість процедур по його реабілітації, витрати на вітаміни, мінерали, знеболюючі засобі, витрати на проїзд потерпілою в таксі, вартість особистої гігієни, тощо. Суд, з огляду на первинну позицію обвинуваченого ОСОБА_9 та представника цивільного відповідача - директора ТОВ «Лідерспецторг» ОСОБА_8 в судовому засіданні 24.01.2022, які повністю визнали вказаний розмір матеріальної шкоди, хоча і останній у своєму відзиві на позов від 10.04.2023 заперечив розмір матеріальних збитків на суму 306 614, 83 грн., вважає необхідним в цій частині цивільний позов задовольнити частково, і стягнути з ТОВ «Лідерспецторг» заявлену позивачем ОСОБА_7 суму матеріальних збитків, проте, з огляду на надану відповідачем розписку останньої від 04.07.2020 про отримання від ОСОБА_8 10 тис. грн., як допомогу на лікування батька, а також з огляду на пояснення потерпілої ОСОБА_7 про отримання від ОСОБА_9 3 тис. грн., визначити цей розмір матеріальних збитків за відрахуванням вказаних сум, тобто який становить 308 614, 83 грн.

При визначенні розміру моральної шкоди, суд, на виконання вимог ст. 23 ЦК України, роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, що містяться в п. 9 постанови № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної ( немайнової шкоди» враховує ступінь та характер душевних страждань потерпілої ОСОБА_7 , обумовлених отриманням її батьком - ОСОБА_10 внаслідок ДТП тяжких тілесних ушкоджень, тривале лікування, в подальшому отримання І «А» групи інвалідності довічно, тяжкість вимушених змін у життєвих стосунках позивача, які потребували від неї додаткових зусиль для організації свого звичайного ритму життя, з урахуванням обставин неможливості її батька самостійно пересуватись, потребування постійної сторонньої допомоги, тощо, з огляду на засади розумності і справедливості, вважає достатнім для відшкодування потерпілій ОСОБА_7 моральної шкоди в розмірі 200 000 грн.

На підставі п.3 ч.1 ст. 118, ч.2 ст.124 КПК України суд стягує з обвинуваченого на користь держави процесуальні витрати за проведення експертиз, а долю речових доказів вирішує у відповідності до вимог ч. 9 ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. 371, ч.2 ст. 373, ст. 374, ст. 376 КПК України, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_9 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 /трьох/ років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_9 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 2 /два/ роки не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов`язки.

У відповідності до ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_9 в період іспитового строку:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_9 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертиз, а саме:

- висновок судово-медичної експертизи ОСОБА_10 №042-1218-2020 від 10.09.2020 на суму 1796, 90 грн.;

- висновок експертизи №12-1/1651 від 03.07.2020 на суму 1634,50 грн.;

- висновок експертизи №12-1/1999 від 30.07.2020 на суму 1961,40 грн.;

- висновок судово-медичної експертизи ОСОБА_9 №042-1331-2020 від 28.09.2020 на суму 6497,30 грн., -

а всього на загальну суму 11 890 грн. /одинадцять тисяч вісімсот дев`яносто гривень/ 10 коп.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_7 задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ «Лідерспецторг» (код ЄДРПОУ 42917751) на користь ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_4 ) 308 614 грн. /триста вісім тисяч шістсот чотирнадцять гривень/ 83 коп. на відшкодування матеріальних збитків, завданих кримінальним правопорушенням, та 200 000 грн. /двісті тисяч гривень/ на відшкодування моральної шкоди. В решті у задоволенні позову відмовити.

Речові докази:

- вантажний автомобіль "DAF 85СF", д.н.з. НОМЕР_2 , який переданий на зберігання

ОСОБА_8 , залишити останньому;

- автомобіль «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_3 , який переданий на зберігання ОСОБА_11 , залишити останній;

- Відеозаписи «10.100.4.36_05D17210_1591958871_1» та «10.100.4.37_05Е62618_1591958974_1», які записані на CD-R диску «Verbatim» с/н D3130XB23184921LH, на яких зафіксовано рух транспортних засобів перед виникненням ДТП 12.06.2020, які визнані документом і зберігаються у кримінальному провадженні №12020100000000538, залишити там же.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно вручити учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1