Постанова

від 05.03.2024 по справі 420/31213/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/31213/23

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваля М.П.,

суддів Осіпова Ю.В.,

Скрипченка В.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу Одеської міської ради на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року, прийняте у складі суду судді Іванова Е.А. в місті Одеса, по справі за адміністративним позовом Одеської міської ради до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування вимоги та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2023 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Одеської міської ради до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування вимоги та зобов`язання вчинити певні дії, в якому позивач, з урахуванням ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2023 року про роз`єднання позовних вимог, просив суд:

- визнати протиправною та скасувати вимогу державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Щеглової Євгенії Віталіївни від 26.10.2023 року № 03.01-26222, винесену в межах виконавчого провадження № 71110405;

- визнати протиправною бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Щеглової Євгенії Віталіївни щодо невинесення постанови про закінчення виконавчого провадження № 71110405 у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом та зобов`язати закінчити виконавче провадження №71110405 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року в задоволенні адміністративного позову Одеської міської ради до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування вимоги та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Одеська міська рада звернулась до П`ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на те, що при винесенні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права та неповне з`ясування обставин справи, тому просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовну заяву повністю.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що на сьогодні відкрито два виконавчі провадження з однаковим зобов`язанням вчинити певні дії, проте з різними боржниками - Одеською міською радою та Виконавчим комітетом Одеської міської ради, проте судом першої інстанції зазначені обставини залишені поза увагою. Апелянт наголошує, що до повноважень безпосередньо місцевих рад, пов`язаних з передачею гуртожитків з державної власності, належить виключно прийняття рішень про надання згоди на передачу такого гуртожитку з державної у комунальну власність, а подальші дії щодо фактичного приймання-передачі гуртожитку вживаються комісією з питань передачі об`єктів, яка складає відповідний акт приймання-передачі гуртожитку та подає його на затвердження Виконавчому комітету Одеської міської ради. Апелянт вважає, що прийнявши рішення про надання згоди на передачу гуртожитку з державну в комунальну власність, Одеська міська рада як боржник в рамках виконавчого провадження № 71110405 виконала всі дії, які входять до її повноважень в рамках реалізації механізму прийняття до комунальної власності об`єктів житлового фонду, тому виконавче провадження підлягало закінченню у зв`язку із фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Апелянт наголошує, що жодними положеннями законодавства не передбачено здійснення місцевими радами контролю над комісіями з питань передачі об`єктів, а контроль було покладено не на Одеську міську раду, а на постійну комісію Одеської міської ради з питань житлово-комунального господарства. Апелянт не заперечує, що постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.10.2020 року у справі № 420/6019/19 на даний час не є виконаною в повному обсязі, але подальші етапи її реалізації не належать до компетенції Одеської міської ради, що свідчить про виконання останньою як боржником у рамках даного виконавчого провадження всіх можливих заходів в рамках спірних правовідносин. На думку апелянта, фактично завершенню процесу передачі гуртожитку (житлового будинку) перешкоджає бездіяльність Фонду державного майна України щодо невжиття заходів, необхідних для складання та підписання акта.

Представник третьої особи надав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначено про законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, тому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.10.2020 року по справі № 420/6019/19 позов ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 задоволено частково; визнано протиправною бездіяльність Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України щодо неприйняття рішення про передачу спірного будинку в АДРЕСА_1 ; зобов`язано Фонд державного майна України прийняти рішення про безоплатну передачу до комунальної власності територіальної громади міста Одеси об`єкт державного житлового фонду, а саме: гуртожиток (житловий будинок) у місті Одесі за адресою: АДРЕСА_1 , разом із об`єктами інженерної інфраструктури, що обслуговують цей будинок; зобов`язано Одеську міську раду та виконавчий комітет Одеської міської ради вжити заходи, передбачені приписами пункту 51 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування", статями 4-1 , 6, 7 Закону України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності" від 3 березня 1998 року № 147/98-ВР" направлених невиконання вимог чинного законодавства щодо прийняття у комунальну власність житлового будинку (гуртожитку) за адресою: АДРЕСА_1 .

На виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.10.2020 року Одеським окружним адміністративним судом 28.09.2021 року видано позивачам виконавчі листи.

22.02.2023 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Щегловою Євгенією Віталіївною прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №71110405 щодо зобов`язання Одеську міську раду та Виконавчий комітет Одеської міської ради вжити заходів, передбачених приписами пункту 51 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування", статями 4-1 , 6, 7 Закону України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності" від 3 березня 1998 року № 147/98-ВР" направлених на виконання вимог чинного законодавства щодо прийняття у комунальну власність житлового будинку (гуртожитку) за адресою: АДРЕСА_1 . Стягувачем у вищенаведеному ВП є ОСОБА_1 .

Нa виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.10.2020 року у справі № 420/6019/19 Фондом державного майна України прийнято наказ від 16.11.2021 року № 2073, яким вирішено передати з державної власності зі сфери управління Фонду державного майна України з балансу Державного багатопрофільного підприємства «Урожай» у власність територіальної громади міста Одеси об`єкт державного житлового фонду, а саме гуртожиток (житловий будинок) за адресою: АДРЕСА_1 , разом із об`єктами інженерної інфраструктури, що обслуговуються цей будинок. Відповідно до положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності», на виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.10.2020 р. у справі № 420/6019/19, враховуючи наказ Фонду державного майна України від 16.11.2021 року № 2073, 19.07.2023 року Одеською міською радою прийнято рішення (а.с.98) №1321-VІІІ «Про надання згоди на безоплатну передачу з державної у комунальну власність територіальної громади M. Одеси житлового будинку (гуртожитку), розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що передається зі сфери управління Фонду Державного майна України балансу Державного 3 багатопрофільного підприємства «Урожай», яким вирішено: 1. Надати згоду на безоплатну передачу з державної у комунальну власність Територіальної громади м. Одеси житлового будинку (гуртожитку), розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що передається зі сфери управління Фонду державного майна України з балансу Державного багатопрофільного підприємства «Урожай». 2. Доручити постійно діючій комісії з питань прийняття об`єктів житлово- комунального призначення, насосних та трансформаторних станцій, теплових пунктів, інженерних мереж тепло-, водо-, електропостачання та інших об`єктів з державної власності та підприємств інших форм власності у комунальну власність територіальної громади м. Одеси вжити заходів щодо прийняття з державної до комунальної власності територіальної громади м. Одеси житлового будинку (гуртожитку), розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . 3. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Одеської міської ради з питань житлово-комунального господарства.

З огляду на вищенаведене Одеська міська рада 28.07.2023 року звернулась на адресу державного виконавця із заявою про закінчення виконавчого провадження №71110405 на підставі п.9 ч.1, ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Однак відповідачем не винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №71110405.

26.10.2023 року №03.01-26222 відповідачем складено вимогу державного виконавця, згідно якої останній вимагає:

- у триденний строк з моменту отримання вимоги державного виконавця виконати вимоги виконавчого листа у повному обсязі, а саме: вжити заходи, передбачені приписами пункту 51 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування", статями 4-1 , 6, 7 Закону України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності" від 3 березня 1998 року № 147/98-ВР" направлених на виконання вимог чинного законодавства щодо прийняття у комунальну власність житлового будинку (гуртожитку) за адресою: АДРЕСА_1 та надіслати на адресу Відділу копії підтверджуючих документів;

- в разі не виконання вимог виконавчого листа у повному обсязі, повідомити ПІБ, дату та рік народження, а також РНОКПП посадової особи відповідальної за невиконання законних вимог державного виконавця при примусовому виконанні рішення суду та надати на адресу Відділу пояснення у зв`язку з його невиконанням у повному обсязі, а саме: невжиттям Одеською міською радою заходів передбачених статтями 4-1, 6, 7 Закону України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності" від 3 березня 1998 року № 147/98-ВР" направлених на виконання вимог чинного законодавства щодо прийняття у комунальну власність житлового будинку (гуртожитку) за адресою: АДРЕСА_1 .

Не погоджуючись із бездіяльністю щодо не винесення постанови про закінчення виконавчого провадження та вищезазначеною вимогою, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.

Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції виходив з того, що Одеська міська рада має здійснити контроль за виконанням такою комісією заходів, а не лише надати згоду на прийняття як посилається позивач. За висновками суду, до підписання Акту приймання-передачі і проведення державної реєстрації речових прав, постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.10.2020 року по справі №420/6019/19 не є виконаною Одеською міською радою, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Вирішуючи дану справу в апеляційній інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі Закон № 1404-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно частини 1 ст.18 Закону № 1404-VIII, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Положеннями частини 3 статті 18 Закону № 1404-VIII зокрема передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має правовимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження;

У відповідності до п.1 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Таким чином, примусове виконання рішення суду за приписами вказаного Закону розпочинається прийняттям державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч.5 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Згідно з ч.6 ст.26 Закону № 1404-VIII, за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 63 Закону № 1404-VIII, за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Статтею 39 Закону № 1404-VIII передбачені підстави закінчення виконавчого провадження, зокрема пунктом 9 даної статті визначено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Наслідки закінчення виконавчого провадження визначені положеннями ст.40 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема: У разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Таким чином, правовою підставою для закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону № 1404-VIII є виключно фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивачем на виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.10.2020 року у справі №420/6019/19 19.07.2023 року прийнято рішення №1321-VIII «Про надання згоди на безоплатну передачу з державної у комунальну власність територіальної громади м. Одеси житлового будинку (гуртожитку), розташованого за адресою: вул. Середньофонтанська, 2, що передається зі сфери управління Фонду державного майна України з балансу Державного багатопрофільного підприємства «Урожай».

За змістом ч. 1 ст. 6 Закону України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності" від 3 березня 1998 року № 147/98-ВР, передача об`єктів здійснюється комісією з питань передачі об`єктів, до складу якої входять представники виконавчих органів відповідних рад, місцевих органів виконавчої влади, органів, уповноважених управляти державним майном, самоврядних організацій, фінансових органів, підприємств, трудових колективів підприємств, майно яких підлягає передачі.

Відповідно до ч. 3-6 ст. 7 Закону України «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності», передача цілісних майнових комплексів підприємств провадиться разом з усіма їх активами і пасивами, лімітами, фондами, планами фінансово-господарської діяльності тощо, а об`єктів незавершеного будівництва - також з проектно-кошторисною документацією.

Об`єкти соціальної інфраструктури передаються разом з майном підприємств, що обслуговували ці об`єкти, у тому числі основними фондами, ремонтно-будівельними базами, майстернями, транспортними засобами, прибиральною технікою, в частині, що визначається комісією з питань передачі об`єктів, яка здійснює передачу.

Разом з житловим фондом передаються вбудовані і прибудовані приміщення, зовнішні мережі електро-, тепло-, газо-, водопостачання та водовідведення, а також будівлі, призначені для обслуговування цього фонду (бойлерні, котельні, каналізаційні та водопровідні споруди, обладнання тощо).

Передача оформляється актом приймання-передачі, який підписується головою і членами комісії. Форма акта приймання-передачі затверджується Кабінетом Міністрів України.

Право власності на об`єкт передачі виникає з дати підписання акта приймання-передачі, а у випадках, передбачених законом, - з дня державної реєстрації такого права.

Пунктом 2 Рішення Одеської міської ради №1321-VIII від 19.07.2023 року доручено постійно діючій комісії з питань прийняття об`єктів житлово-комунального призначення, насосних та трансформаторних станцій, теплових пунктів, інженерних мереж тепло-, водо-, електропостачання та інших об`єктів з державної власності та підприємств інших форм власності у комунальну власність територіальної громади м.Одеси вжити заходів щодо прийняття з державної до комунальної власності, проте наразі така комісія не завершила всі заходи для передачі і прийняття будинку та в матеріалах справи відсутній акт прийому-передачі даного будинку на баланс ОМР. За пунктом третім рішення Одеської міської ради №1321-VIII від 19.07.2023 року контроль за його виконання покладено на постійну комісію Одеської міської ради з питань житлово-комунального господарства.

Апелянт вважає, що прийняття Одеською міською радою вказаного рішення свідчить про виконання нею, як боржником в рамках виконавчого провадження № 71110405 всіх дій, які входять до її повноважень в рамках реалізації механізму прийняття до комунальної власності об`єктів житлового фонду.

Колегія суддів у цьому контексті погоджується із висновками суду першої інстанції, що Одеська міська рада має здійснити контроль за виконанням такою комісією заходів, а не лише надати згоду на прийняття об`єкту в комунальну власність, оскільки відповідно до положень ч.14 ст. 47 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», постійні комісії є підзвітними раді та відповідальними перед нею, чим спростовуються доводи апелянта у цій частині.

При цьому, фактично повне виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.10.2020 року у справі №420/6019/19 можливе виключно у разі підписання акту приймання-передачі і проведення державної реєстрації речових прав, при цьому проведення вказаної процедури неможливе без участі Одеської міської ради або її виконавчих органів, підзвітних та підконтрольних зазначеній місцевій раді. Зазначеним спростовуються доводи апелянта, що подальші етапи реалізації процедури не належать до компетенції Одеської міської ради, які фактично зводяться до формального та позитивістського підходу у тлумаченні норм чинного законодавства та обов`язків, покладених на зазначену раду рішенням суду, яке набрало законної сили. Вказані обов`язки полягають не тільки у прийняття рішення про надання згоди на прийняття об`єкту в комунальну власність, а і у подальшому завершенні процедури прийняття об`єкта у комунальну власність згідно вимог ст. 7 Закону України «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності».

Посилання апелянта, що завершенню процесу передачі гуртожитку (житлового будинку) перешкоджає бездіяльність Фонду державного майна України щодо невжиття заходів, необхідних для складання та підписання акта, на підтвердження чого до суду апеляційної інстанції було надано лист Департаменту міського господарства Одеської міської ради від 25.01.2024 року №01-58/1467 колегією суддів також до уваги не приймаються, оскільки вказані обставини, за умови їх підтвердження належними доказами, можуть бути підставою для незастосування до боржника заходів примусового виконання судового рішення, однак жодним чином не свідчать про фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Крім того, апеляційний суд критично оцінює посилання апелянта, що існують два виконавчі провадження з однаковим зобов`язанням вчинити певні дії, проте з різними боржниками - Одеською міською радою та Виконавчим комітетом Одеської міської ради, оскільки вказані доводи Одеської міської ради були фактично відхилені Верховним Судом у межах справи №420/6019/19. Зокрема, Верховний Суд вказав, що ухвалення остаточного рішення, спрямованого на забезпечення права позивачів на житло, є результатом певної правової процедури, при цьому вчинення дій суб`єктами владних повноважень у межах цієї процедури є взаємопов`язаними, послідовними і спрямовані на досягнення результату у вигляді отримання позивачами житла, а отже доводи скаржника у цій частині є неприйнятними. При цьому, підняте апелянтом питання переважно стосується незгоди із резолютивною частиною рішення суду по справі №420/6019/19, яке набрало законної сили, аніж спірних у межах даної справи підстав.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що враховуючи відсутність підстав для закриття виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону № 1404-VIII, а також правомірність вимог виконавця від 26.10.2023 року № 03.01-26222, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Враховуючи викладене, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, яким повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до положень статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 292, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Одеської міської ради на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року по справі за адміністративним позовом Одеської міської ради до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування вимоги та зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Головуючий суддя: М. П. Коваль

Суддя: Ю.В. Осіпов

Суддя: В.О. Скрипченко