Постанова

від 27.11.2024 по справі 420/31213/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 420/31213/23

провадження № К/990/13623/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Мацедонської В. Е., Радишевської О. Р.

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу

за позовом Одеської міської ради до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), за участю третьої особи - ОСОБА_1 , про визнання протиправною та скасування вимоги та зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Одеської міської ради на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року, ухваленого у складі головуючого судді Іванова Е. А., та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2024 року, прийнятої у складі колегії суддів: головуючого - Коваля М. П., суддів: Осіпова Ю. В., Скрипченка В. О.

І. Суть спору

1. У листопада 2023 року Одеська міська рада звернулась до суду з позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - Управління), за участю третьої особи - ОСОБА_1 , в якому, з урахуванням ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2023 року про роз`єднання позовних вимог, просить:

1.1. визнати протиправною та скасувати вимогу державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Щеглової Євгенії Віталіївни від 26 жовтня 2023 року № 03.01-26222, винесену в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1;

1.2. визнати протиправною бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління Щеглової Євгенії Віталіївни щодо невинесення постанови про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1 у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом та зобов`язати закінчити виконавче провадження № НОМЕР_1 на підставі пункту 9 частиною першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».

2. Свої вимоги позивач обґрунтовувала тим, що постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року у справі № 420/6019/19, зокрема зобов`язано Одеську міську раду та Виконавчий комітет Одеської міської ради вжити заходи, передбачені приписами пункту 51 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування", статями 4-1, 6, 7 Закону України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності" від 03 березня 1998 року № 147/98-ВР" направлених на виконання вимог чинного законодавства щодо прийняття у комунальну власність житлового будинку (гуртожитку) за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказує, що 22 лютого 2023 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління Щегловою Є. В. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 щодо виконання вищевказаного судового рішення.

Позивач стверджує, що 19 липня 2023 року прийнято рішення №1321-VIII «Про надання згоди на безоплатну передачу з державної у комунальну власність територіальної громади м. Одеси житлового будинку (гуртожитку), розташованого за адресою; АДРЕСА_1, що передається зі сфери управління Фонду державного майна України з балансу Державного багатопрофільного підприємства «Урожай», у зв`язку з чим 28 липня 2023 року Одеська міська рада звернулась до відповідача із заявою про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частиною першою статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» з підстав фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Однак, на думку позивача, державним виконавцем протиправно не винесено постанови про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1 та замість цього винесене 26 жовтня 2023 року вимогу із зобов`язанням виконати рішення у триденний строк.

Вважаючи бездіяльність державного виконавця щодо незакінчення виконавчого провадження протиправною, Одеська міська рада звернулась до суду з цим позовом.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

3. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року у справі № 420/6019/19 позов ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 - задоволено частково; визнано протиправною бездіяльність Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України щодо неприйняття рішення про передачу спірного будинку в АДРЕСА_1 ; зобов`язано Фонд державного майна України прийняти рішення про безоплатну передачу до комунальної власності територіальної громади міста Одеси об`єкт державного житлового фонду, а саме: гуртожиток (житловий будинок) у місті Одесі за адресою: АДРЕСА_1 , разом із об`єктами інженерної інфраструктури, що обслуговують цей будинок; зобов`язано Одеську міську раду та Виконавчий комітет Одеської міської ради вжити заходи, передбачені приписами пункту 51 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування", статями 4-1, 6, 7 Закону України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності" від 03 березня 1998 року № 147/98-ВР" направлених невиконання вимог чинного законодавства щодо прийняття у комунальну власність житлового будинку (гуртожитку) за адресою: АДРЕСА_1 .

4. На виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року Одеським окружним адміністративним судом 28 вересня 2021 року видано виконавчі листи.

5. 22 лютого 2023 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління Щегловою Є. В. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 щодо зобов`язання Одеську міську раду та Виконавчий комітет Одеської міської ради вжити заходів, передбачених приписами пункту 51 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування", статями 4-1, 6, 7 Закону України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності" від 03 березня 1998 року № 147/98-ВР" направлених на виконання вимог чинного законодавства щодо прийняття у комунальну власність житлового будинку (гуртожитку) за адресою: АДРЕСА_1 . Стягувачем у вищенаведеному ВП є ОСОБА_1 .

6. На виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року у справі № 420/6019/19 Фондом державного майна України видано наказ від 16 листопада 2021 року № 2073, яким вирішено передати з державної власності зі сфери управління Фонду державного майна України з балансу Державного багатопрофільного підприємства «Урожай» у власність територіальної громади міста Одеси об`єкт державного житлового фонду, а саме гуртожиток (житловий будинок) за адресою: АДРЕСА_1 , разом із об`єктами інженерної інфраструктури, що обслуговуються цей будинок. Відповідно до положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності», на виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року у справі № 420/6019/19.

7. На підставі вказаного наказу Фонду державного майна України від 16 листопада 2021 року № 2073, Одеською міською радою прийнято рішення від 19 липня 2023 року (а.с.98) № 1321-VІІІ «Про надання згоди на безоплатну передачу з державної у комунальну власність територіальної громади M. Одеси житлового будинку (гуртожитку), розташованого за адресою: АДРЕСА_1, що передається зі сфери управління Фонду Державного майна України балансу Державного 3 багатопрофільного підприємства «Урожай», яким вирішено: 1. Надати згоду на безоплатну передачу з державної у комунальну власність Територіальної громади м. Одеси житлового будинку (гуртожитку), розташованого за адресою: АДРЕСА_1, що передається зі сфери управління Фонду державного майна України з балансу Державного багатопрофільного підприємства «Урожай». 2. Доручити постійно діючій комісії з питань прийняття об`єктів житлово-комунального призначення, насосних та трансформаторних станцій, теплових пунктів, інженерних мереж тепло-, водо-, електропостачання та інших об`єктів з державної власності та підприємств інших форм власності у комунальну власність територіальної громади м. Одеси вжити заходів щодо прийняття з державної до комунальної власності територіальної громади м. Одеси житлового будинку (гуртожитку), розташованого за адресою: АДРЕСА_1. 3. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Одеської міської ради з питань житлово-комунального господарства.

8. 28 липня 2023 року Одеська міська рада звернулась на адресу державного виконавця із заявою про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1 на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

9. 26 жовтня 2023 року державним виконавцем складено вимогу № 03.01-26222, згідно з якою вимагається:

у триденний строк з моменту отримання вимоги державного виконавця виконати вимоги виконавчого листа у повному обсязі, а саме: вжити заходи, передбачені приписами пункту 51 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування", статями 4-1, 6, 7 Закону України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності" від 03 березня 1998 року № 147/98-ВР" направлених на виконання вимог чинного законодавства щодо прийняття у комунальну власність житлового будинку (гуртожитку) за адресою: АДРЕСА_1 та надіслати на адресу Відділу копії підтверджуючих документів;

у разі невиконання вимог виконавчого листа у повному обсязі повідомити ПІБ, дату та рік народження, а також РНОКПП посадової особи відповідальної за невиконання законних вимог державного виконавця при примусовому виконанні рішення суду та надати на адресу Відділу пояснення у зв`язку з його невиконанням у повному обсязі, а саме: невжиттям Одеською міською радою заходів передбачених статтями 4-1, 6, 7 Закону України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності" від 03 березня 1998 року № 147/98-ВР" направлених на виконання вимог чинного законодавства щодо прийняття у комунальну власність житлового будинку (гуртожитку) за адресою: АДРЕСА_1 .

ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

10. Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 22 січня 2024 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2024 року, в позові відмовлено.

11. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що Одеська міська рада має здійснити контроль за виконанням такою комісією заходів, а не лише надати згоду на прийняття як посилається позивач. За висновками суду, право власності на об`єкт передачі виникає з дати підписання акту приймання-передачі, а у випадках, передбачених законом, - з дня державної реєстрації такого права.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що до підписання акту приймання-передачі і проведення державної реєстрації речових прав, постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року по справі № 420/6019/19 не є виконаною Одеською міською радою, а відтак відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

12. Зазначена позиція підтримана П`ятим апеляційним адміністративним судом, який за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.

IV. Провадження в суді касаційної інстанції

13. Представник Одеської міської ради подав касаційну скаргу подав касаційну скаргу на вказані судові рішення з підстав, передбачених пунктом 3 частини четвертої, підпунктів «а», «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їхні рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Так, автор вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування пункту 51 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статей 4-1, 6, 7 Закону України «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності», у питанні того, чи належить до повноважень безпосередньо міської ради, яка вже прийняла рішення про надання згоди на передачу об`єкту з державної у комунальну власність, вжиття організаційно-технічних заходів із приймання-передачі майна з державної у комунальну власність, чи це є повноваженням органу, уповноваженого управляти державним майном, та відповідного виконавчого органу міської ради і створеною комісією з питань приймання-передачі майна, з урахуванням обставин, установлених у цій справі.

14. Верховний Суд ухвалою від 25 квітня 2024 року відкрив касаційне провадження за скаргою Одеської міської ради на вказані судові рішення з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

15. Представник ОСОБА_1 - Дробінова І. В. подала відзив на касаційну скаргу, в якому, наполягаючи на безпідставності останньої, просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування

16. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

17. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

18. Відповідно до статті 1 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження», в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин; надалі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

19. За приписами пункту 2 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.

20. Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Так, в силу частини другої цієї ж статті виконавець зобов`язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки; 6) невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після одержання відповідного звернення від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, cтвореного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства в оборонно-промисловому комплексі, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", вчинити дії щодо зняття арешту з майна, щодо якого було здійснено заходи із заміни майна, передбачені статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".

21. Пунктом 1 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону.

22. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

23. Відповідно до пункту 51 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішується питання надання згоди на передачу об`єктів з державної у комунальну власність та прийняття рішень про передачу об`єктів з комунальної у державну власність, а також щодо придбання об`єктів державної власності.

Приписами статті 4-1 Закону України «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності» передбачено, що передача об`єктів житлового фонду, гуртожитків та інших об`єктів соціальної інфраструктури здійснюється у порядку, встановленому цим Законом, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Ініціатива щодо передачі об`єктів житлового фонду, гуртожитків та інших об`єктів соціальної інфраструктури у комунальну власність може виходити відповідно від органів, визначених статтею 3 цього Закону, підприємств, на балансі яких перебувають ці об`єкти, а також господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації).

Рішення щодо передачі об`єктів житлового фонду, гуртожитків та інших об`єктів соціальної інфраструктури у комунальну власність приймаються органами, уповноваженими управляти державним майном, самоврядними організаціями за згодою відповідних сільських, селищних, міських, районних у містах рад, а у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст - за згодою районних або обласних рад. Пропозиції щодо передачі об`єктів житлового фонду, гуртожитків та інших об`єктів соціальної інфраструктури, які належать підприємствам, погоджуються з цими підприємствами, а щодо передачі об`єктів житлового фонду (крім гуртожитків) та інших об`єктів соціальної інфраструктури, споруджених за рахунок коштів підприємств, - також з трудовими колективами цих підприємств. Пропозиція вважається погодженою з трудовим колективом підприємства за наявності рішення загальних зборів трудового колективу, прийнятого більшістю голосів від загальної кількості працівників підприємства. Пропозиції щодо передачі у комунальну власність побудованих за рахунок державних капітальних вкладень об`єктів житлового фонду, гуртожитків та інших об`єктів соціальної інфраструктури, які не увійшли до статутного капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), не потребують погодження з такими товариствами та їх трудовими колективами.

24. Згідно зі статтею 6 Закону України «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності» передача об`єктів здійснюється комісією з питань передачі об`єктів, до складу якої входять представники виконавчих органів відповідних рад, місцевих органів виконавчої влади, органів, уповноважених управляти державним майном, самоврядних організацій, фінансових органів, підприємств, трудових колективів підприємств, майно яких підлягає передачі. У разі передачі об`єктів, закріплених за самоврядною організацією, або об`єктів, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, орендованого майна, акцій (часток, паїв), що належать державі або суб`єктам права комунальної власності у майні господарських товариств, до складу комісії з питань передачі об`єктів включаються представники відповідно самоврядної організації або державного органу приватизації.

Утворює комісію з питань передачі об`єктів та призначає її голову: виконавчий орган відповідної сільської, селищної, міської, районної у місті ради, якщо інше не передбачено законом, - у разі передачі об`єктів у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах; відповідна районна, обласна рада або уповноважений нею орган - у разі передачі об`єктів у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст; орган, уповноважений управляти державним майном, - у разі передачі об`єктів у державну власність.

Порядок утворення і роботи комісії з питань передачі об`єктів визначається: Кабінетом Міністрів України - у разі передачі об`єктів у державну власність; відповідними органами місцевого самоврядування - у разі передачі об`єктів у комунальну власність.

25. Відповідно до частин третьої-сьомої статті 7 Закону України «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності» передача цілісних майнових комплексів підприємств провадиться разом з усіма їх активами і пасивами, лімітами, фондами, планами фінансово-господарської діяльності тощо, а об`єктів незавершеного будівництва - також з проектно-кошторисною документацією.

Об`єкти соціальної інфраструктури передаються разом з майном підприємств, що обслуговували ці об`єкти, у тому числі основними фондами, ремонтно-будівельними базами, майстернями, транспортними засобами, прибиральною технікою, в частині, що визначається комісією з питань передачі об`єктів, яка здійснює передачу. Разом з житловим фондом передаються вбудовані і прибудовані приміщення, зовнішні мережі електро-, тепло-, газо-, водопостачання та водовідведення, а також будівлі, призначені для обслуговування цього фонду (бойлерні, котельні, каналізаційні та водопровідні споруди, обладнання тощо).

Передача оформляється актом приймання-передачі, який підписується головою і членами комісії. Форма акта приймання-передачі затверджується Кабінетом Міністрів України.

Право власності на об`єкт передачі виникає з дати підписання акта приймання-передачі, а у випадках, передбачених законом, - з дня державної реєстрації такого права.

У разі передачі об`єкта у державну чи комунальну власність до набувача переходить право власності на земельну ділянку, на якій розміщений об`єкт передачі, у порядку, визначеному Земельним кодексом України. Кадастровий номер та розмір такої земельної ділянки зазначаються у рішенні органу, зазначеного у статті 4 цього Закону, про передачу відповідного об`єкта у державну чи комунальну власність.

26. За приписами пункту 9 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

27. Наслідки закінчення виконавчого провадження визначені положеннями статті 40 Закону № 1404-VIII.

Так, у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

VI. Позиція Верховного Суду

28. У справі, що розглядається, спірні правовідносини виникли з приводу бездіяльності державного виконавця, яка полягла у невинесенні постанови про закінчення виконавчого провадження згідно з пунктом 9 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII.

Так, примусове виконання рішення суду розпочинається прийняттям державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження.

Правовою ж підставою для закінчення виконавчого провадження відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII є виключно фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

29. Зі змісту позову слідує, що позивач вказує на протиправність оскаржуваної вимоги державного виконавця Управління Щеглової Є. В. від 26 жовтня 2023 року № 03.01-26222, винесену в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1, з огляду на те, що постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року у справі № 420/6019/19, на підставі якої 22 лютого 2023 року постановою головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління Щегловою Є. В. відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа № 420/6019/19, виданого 28 вересня 2021 року Одеським окружним адміністративним судом, виконана Одеською міською радою у повному обсязі.

30. З аналізу наведених норм права висновується, що виконавче провадження з підстав, визначених у пункті 9 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII, закінчується у випадку фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. При цьому про закінчення виконавчого провадження з указаних підстав приймається мотивована постанова, яка має містити обставини, що свідчать про фактичне виконання судового рішення та засоби їхнього встановлення.

31. Отже, закінчуючи виконавче провадження із зазначених підстав, державний виконавець зобов`язаний пересвідчитися, що відповідне зобов`язання виконано у чіткій відповідності з резолютивною частиною рішення суду та мотивами, якими керувався суд, постановляючи таке рішення.

32. Водночас джерелом відомостей про фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом можуть бути будь-які докази, що містять відповідну інформацію, вид і форма яких залежить від суті та змісту покладеного на боржника зобов`язання.

33. Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року у справі № 420/6019/19, на виконання якої видано виконавчий лист, що є предметом спірного виконавчого провадження, зобов`язано Одеську міську раду та Виконавчий комітет Одеської міської ради вжити заходи, передбачені приписами пункту 51 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування", статями 4-1, 6, 7 Закону України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності" від 03 березня 1998 року № 147/98-ВР" направлених невиконання вимог чинного законодавства щодо прийняття у комунальну власність житлового будинку (гуртожитку) за адресою: АДРЕСА_1.

34. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Одеською міською радою прийнято рішення від 19 липня 2023 року (т.1 а.с.98) № 1321-VІІІ «Про надання згоди на безоплатну передачу з державної у комунальну власність територіальної громади м. Одеси житлового будинку (гуртожитку), розташованого за адресою: АДРЕСА_1, що передається зі сфери управління Фонду Державного майна України балансу Державного 3 багатопрофільного підприємства «Урожай», яким вирішено:

1. Надати згоду на безоплатну передачу з державної у комунальну власність Територіальної громади м. Одеси житлового будинку (гуртожитку), розташованого за адресою: АДРЕСА_1, що передається зі сфери управління Фонду державного майна України з балансу Державного багатопрофільного підприємства «Урожай».

2. Доручити постійно діючій комісії з питань прийняття об`єктів житлово-комунального призначення, насосних та трансформаторних станцій, теплових пунктів, інженерних мереж тепло-, водо-, електропостачання та інших об`єктів з державної власності та підприємств інших форм власності у комунальну власність територіальної громади м. Одеси вжити заходів щодо прийняття з державної до комунальної власності територіальної громади м. Одеси житлового будинку (гуртожитку), розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

3. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Одеської міської ради з питань житлово-комунального господарства.

35. Варто зауважити, що судовим рішенням у справі № 420/6019/19 зобов`язано Одеську міську раду вжити заходи, передбачені, зокрема приписами статті 7 Закону України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності" від 03 березня 1998 року № 147/98-ВР", за приписами якої позивач має підписати акт приймання-передачі житлового будинку (гуртожитку), розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки право власності на об`єкт передачі виникає з дати підписання акта приймання-передачі, а у випадках, передбачених законом, - з дня державної реєстрації такого права.

36. Наведене свідчить, що судове рішення зобов`язального характеру полягає не тільки в ухваленні рішення про надання згоди на прийняття об`єкту в комунальну власність, а і у подальшому завершенні процедури прийняття об`єкта у комунальну власність згідно з вимог статті 7 Закону України «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності».

37. Таким чином, Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції, які зводиться до того, що фактичне повне виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року у справі № 420/6019/19 можливе виключно у разі підписання акту приймання-передачі і проведення державної реєстрації речових прав, при цьому проведення вказаної процедури неможливе без участі Одеської міської ради або її виконавчих органів, підзвітних та підконтрольних зазначеній місцевій раді.

38. Щодо доводів про видання двох виконавчих листів з однаковим зобов`язанням вчинити певні дії, при цьому з різними стягувачами - Одеською міською радою та Виконавчим комітетом Одеської міської ради варто зазначити, що судове рішення у справі № 420/6019/19, яким зобов`язано вказаних суб`єктів вчинити певні дії набрало законної сили та підлягає обов`язковому виконанню. При цьому доводи з приводу інших судових рішень у низці справ, на які вказав автор касаційної скарги, мають різну резолютивну частину зобов`язального характеру, у зв`язку з чим відсутні підстави вважати, що судами неоднаково застосовуються приписи пункту 9 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII, у зв`язку з чим й виник цей спір, адже в кожній конкретній ситуації має значення зміст резолютивної частини судового рішення.

Доводи автора касаційної скарги стосовно того, що завершенню процесу передачі гуртожитку (житлового будинку) перешкоджає бездіяльність Фонду державного майна України щодо невжиття заходів, необхідних для складання та підписання акта, у підтвердження чого вказує на відповідні листи-звернення, не приймаються до увагу, водночас такі обставини можуть бути підставою для незастосування до боржника заходів примусового виконання судового рішення, однак жодним чином не свідчать про фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

39. З огляду на викладене, висновки судів першої та апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

40. Доводи ж касаційної скарги не спростовують висновки судів попередніх інстанцій і зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи.

41. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

VII. Судові витрати

42. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу Одеської міської ради залишити без задоволення.

2. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2024 року у справі № 420/31213/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді В. Е. Мацедонська

О. Р. Радишевська