Ухвала

від 05.03.2024 по справі 826/15703/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/15703/17

УХВАЛА

05 березня 2024 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Мельничука В.П. та суддів Костюк Л.О., Оксененка О.М., перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної податкової служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 червня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАЛЕКС ПРОФІ" до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 червня 2022 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Державна податкова служба України подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити повністю у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч. 5 ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Розмір судового збору, що підлягає сплаті при поданні апеляційної скарги в адміністративній справі визначено Законом України "Про судовий збір" з урахуванням змін до вказаного Закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду судовий збір справляється в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягав сплаті при поданні позовної заяви.

Виходячи зі змісту позовної заяви, Державна податкова служба України при зверненні до суду з даною апеляційною скаргою повинна було сплатити судовий збір за одну вимогу немайнового характеру, тобто 2400,00 грн. (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1600,00 грн.)*150%).

Вказаною особою в порушення зазначених вимог законодавства не дотримано вказані вимоги ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України та не додано документ про сплату судового збору, натомість заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору з огляду недостатнє фінансування в частині виділення коштів на сплату судового збору.

Щодо клопотання про відстрочення сплати судового збору колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною другою вказаної статті передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Зазначений в статті 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов та підстав для відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню.

З указаного вбачається, що Державна податкова служба України не є суб`єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.

Разом з цим, відповідно до ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Тобто, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати і єдиною визначальною підставою для правильного вирішення цього питання є майновий стан сторони.

Отже, умовою звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати є такий майновий стан сторони, який не дозволяє його сплатити.

Таким чином, важкий майновий стан сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими, у розумінні ст.ст. 73, 74 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами.

Крім цього, відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Зазначені норми права у своїй сукупності вказують на те, що звертаючись до суду із клопотанням про відстрочення сплати судового збору необхідно не лише зазначити зміст прохання обмежившись посиланням на майнове становище, а й надати суду відповідні докази важкого майнового стану.

Проте, належних і відповідних доказів, які б підтверджували фінансову неспроможність Державної податкової служби сплатити судовий збір та не передбачення можливості використання коштів на фінансування адміністративних витрат, пов`язаних з виконанням функцій, покладених на органи державної влади, в тому числі, на сплату судового збору, до апеляційної скарги не додано.

Також відсутні докази, які б підтверджували, що бюджетом податкового органу не передбачено коштів для сплати судового збору.

Необхідно зазначити, що стаття 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З метою виконання процесуального обов`язку сплати судового збору особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

Це стосується і суб`єктів владних повноважень, які фінансуються з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.

Відповідно до ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

Отже, органи державної влади, в тому числі Державна податкова служба України, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Таким чином, обставини пов`язані з тривалою, внутрішньою процедурою виділення та погодження коштів на сплату судового збору, а також обставини щодо фінансування суб`єкта владних повноважень з Державного бюджету України та відсутність розподілу коштів, призначених для цієї мети не можуть вважатися достатніми для відстрочення сплати судового збору, оскільки це є лише недоліками в організації внутрішньої діяльності та представництва інтересів суб`єкта владних повноважень, в судах.

Аналогічний висновок викладений в ухвалі Верховного Суду від 20 травня 2022 року у справі № 160/10376/21.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання Державної податкової служби України про відстрочення сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 169, 298, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И Л А:

У задоволенні клопотання Державної податкової служби України про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена в касаційному порядку.

Суддя-доповідач: В.П. Мельничук

Судді: Л.О. Костюк

О.М. Оксененко