Ухвала

від 26.03.2024 по справі 826/15703/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/15703/17

УХВАЛА

26 березня 2024 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Мельничука В.П. та суддів Костюк Л.О., Оксененка О.М., перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної податкової служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 червня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАЛЕКС ПРОФІ" до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 червня 2022 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Державна податкова служба України подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити повністю у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою судді Шостого апеляційного адміністративного суду 10 березня 2023 року витребувано з Київського окружного адміністративного суду адміністративну справу № 826/15703/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАЛЕКС ПРОФІ" до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Станом на 05 березня 2024 року вказана адміністративна справа з Київського окружного адміністративного суду до Шостого апеляційного адміністративного суду не надходила.

Відповідно до ч. 5 ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Виходячи зі змісту позовної заяви, Державна податкова служба України при зверненні до суду з даною апеляційною скаргою повинна було сплатити судовий збір за одну вимогу немайнового характеру, тобто 2400,00 грн. (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1600,00 грн.)*150%).

Вказаною особою в порушення зазначених вимог законодавства не було дотримано вказані вимоги ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України та не додано документ про сплату судового збору, натомість було заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору з огляду недостатнє фінансування в частині виділення коштів на сплату судового збору.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Так, 14 червня 2022 року судом першої інстанції ухвалено зазначене вище рішення у письмовому провадженні.

Апеляційну скаргу Державна податкова служба України подало до суду апеляційної інстанції 09 березня 2023 року, тобто після закінчення строку на апеляційне оскарження.

При цьому, вказана особа не зверталася із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження, не вказувала причин пропуску такого строку та підстави для його поновлення.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2024 року у задоволенні клопотання Державної податкової служби України про відстрочення сплати судового збору відмовлено.

Ухвалою судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2024 року зазначену апеляційну скаргу залишено без руху через її невідповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України.

Надано Державній податковій службі України строк для усунення зазначених вище недоліків десять днів з моменту отримання копії вказаної ухвали судді суду апеляційної інстанції.

18 березня 2024 року на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду від вказаної особи надійшло клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, а саме для сплати судового збору у зв`язку з відсутністю достатнього фінансування та коштів для сплати судового збору та з огляду на введення воєнного стану та території України.

Згідно з ч. 1 ст. 118 Кодексу адміністративного судочинства України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

Статтею 119 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню адміністративного судочинства.

За змістом ч. 2 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Стаття 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З метою виконання процесуального обов`язку сплати судового збору особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

Це стосується і суб`єктів владних повноважень, які фінансуються з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 року № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

Також, пунктом 25 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011 року передбачено, що безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів з рахунка боржника здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку.

На час здійснення безспірного списання коштів проводяться платежі боржника, зокрема, із сплати податків і зборів, у тому числі судового збору.

Відповідно до ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

Отже, органи державної влади, в тому числі Державна податкова служба України, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Колегія суддів також звертає увагу, що важкий майновий стан сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими, у розумінні ст.ст. 73, 74 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами.

Однак належних і відповідних доказів, які б підтверджували фінансову неспроможність Державної податкової служби України сплатити судовий збір та не передбачення можливості використання коштів на фінансування адміністративних витрат, пов`язаних з виконанням функцій, покладених на органи державної влади, в тому числі, на сплату судового збору, а також доказів об`єктивної неможливості сплати судового збору у наданий судом строк, до вказаного клопотання не додано.

Також вказаною особою не надано доказів регулярного та послідовного вчинення активних дій з метою виконання процесуального обов`язку зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги саме у даній адміністративній справі, та які б свідчили, що відповідач дійсно бажає реалізувати своє право на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у даній справі у найкоротші строки.

В частині тверджень про неспроможність сплати судового збору у зв`язку із військовим вторгненням Російської Федерації на територію України слід зазначити, що такі твердження є безпідставними, оскільки вказаною особою не надано обґрунтованих пояснень, а також не підтверджено належними та достатніми доказами взаємозв`язок воєнного стану з скороченням обсягу бюджетних асигнувань, які призначені саме для сплати судового збору, Державній податковій службі України, як суб`єкту владних повноважень.

Також не зазначено, які саме обставини, події, тимчасові обмеження в період дії правового режиму воєнного стану та, як вплинули на рівень майнового стану Державної податкової служби Україні, а також не надано жодних доказів незадовільного матеріального стану та неможливості для сплати судового збору за подання даної апеляційної скарги в умовах воєнного стану.

Колегія суддів звертає увагу, що сам лише факт запровадження на території України воєнного стану з 24 лютого 2022 року не може бути підставою для безумовного та систематичного продовження процесуального строку, відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору у всіх абсолютно випадках.

Так, військове вторгнення Російської Федерації на територію України та введення воєнного стану, не можуть слугувати безумовною та достатньою підставою для продовження процесуального строку для сплати судового збору для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу.

Необхідно зазначити, що відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору, а також невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не є наслідками введення воєнного стану.

Таким чином, вказані Державною податковою службою України причини для продовження процесуального строку для усунення недоліків апеляційної скарги та сплати судового збору не приймаються судом, оскільки обставини, на які посилається відповідач, пов`язані з внутрішньою організацією роботи органу державної влади, тобто мають суб`єктивний характер і не свідчать про об`єктивну неможливість вчинити відповідну процесуальну дію в межах встановлених законом строків, а також в період дії правового режиму воєнного стану.

Таким чином, неможливість сплати судового збору за подання апеляційної скарги не є наслідком введення воєнного стану в Україні та не є перешкодою, яка унеможливлює таку сплату, а обставини пов`язані з тривалою внутрішньою процедурою виділення та погодження коштів на сплату судового збору, а також обставини щодо неналежного фінансування суб`єкта владних повноважень з Державного бюджету України, відсутність достатньої кількості коштів, які призначені для цієї мети, блокування рахунків та здійснення безспірного стягнення коштів з рахунків боржника не можуть вважатися достатніми для продовження процесуального строку на усунення недоліків апеляційної скарги поза строками встановленими процесуальним законодавством, оскільки це є лише недоліками в організації внутрішньої діяльності та представництва інтересів суб`єкта владних повноважень, в судах.

Аналогічний висновок викладений в ухвалі Верховного Суду від 20 травня 2022 року у справі № 160/10376/21.

Клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги колегія суддів розцінює як зловживання Державною податковою службою України своїми процесуальними правами та навмисне затягування строку, наданого для усунення недоліків апеляційної скарги, оскільки останнім не надано доказів наявності поважних причин неможливості виконання вимог ухвали судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2024 року про залишення апеляційної скарги без руху щодо сплати судового збору.

За таких обставин підстави для задоволення клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги відсутні.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України строк усунення недоліків не може перевищувати 10 днів.

Колегія суддів також звертає увагу, що відповідно до ухвали судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2024 року, крім надання документу про сплату судового збору, Державній податковій службі України необхідно було звернутись до суду з обґрунтованою заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 червня 2022 року, вказати причини пропуску строку та зазначити підстави для його поновлення, а також надати докази на підтвердження вказаного.

Проте Державною податковою службою України не було подано до суду обґрунтованої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 червня 2022 року, не вказано поважних причин пропуску строку, не зазначено підстави для його поновлення та не підтверджено вказане належними в розумінні положень ст.ст. 72,73 Кодексу адміністративного судочинства України доказами, а отже вимоги ухвали судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2024 року про залишення апеляційної скарги без руху, не виконано.

Відповідно до довідки Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 березня 2024 року про доставку електронного листа, документи в електронному вигляді "ст. 133 Ухвала з питань зменшення судових витрат звільнення від їх оплати, відстрочення розстрочення судових витрат" та "ст. 298 Ухвала про залишення апеляційної скарги без руху (одноособово)" від 05 березня 2024 року по справі № 826/15703/17 були надіслані Державній податковій службі України в її електронний кабінет та доставлені до електронного кабінету 07 березня 2024 року.

Строк виконання вимог зазначеної вище ухвали судді суду апеляційної інстанції сплинув 18 березня 2024 року.

Таким чином, Державній податковій службі України було надано достатній строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме для звернення до Шостого апеляційного адміністративного суду з обґрунтованою заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 червня 2022 року з зазначенням поважних причини його пропуску, а також для сплати судового збору за подання вказаної апеляційної скарги.

Однак Державною податковою службою України недоліки апеляційної скарги зазначені в ухвалі судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2024 року в наданий строк та в розумний строк надходження кореспонденції не усунуто.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Таким чином, зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 299, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И ЛА:

У задоволенні клопотання Державної податкової служби України про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги - відмовити.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної податкової служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 червня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАЛЕКС ПРОФІ" до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач: В.П. Мельничук

Судді: Л.О. Костюк

О.М. Оксененко