Ухвала

від 05.03.2024 по справі 140/6754/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 березня 2024 року

м. Київ

справа №140/6754/22

адміністративне провадження №К/990/8187/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Ханової Р. Ф.,

суддів - Бившевої Л. І., Хохуляка В.В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків

на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2023 року,

постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 серпня 2023 року

та додаткову постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2023 року

у справі №140/6754/22

за позовом Приватного акціонерного товариства «Володимир-Волинська птахофабрика»

до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

01 березня 2024 року до Верховного Суду вчетверте надійшла касаційна скарга Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2023 року, постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 серпня 2023 року та додаткову постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2023 року у справі №140/6754/22, яка подана через підсистему «Електронний Суд» 01 березня 2024 року.

Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону - Кодексу адміністративного судочинства України, Суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на наступне.

Пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України встановлено, що у касаційній скарзі зазначається підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У поданій касаційній скарзі, скаржник, як на підставу для касаційного оскарження судових рішень, посилається, зокрема, на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, але у касаційній скарзі не конкретизована та не обґрунтована підстава касаційного оскарження.

Скаржником не обґрунтовано у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

Верховний Суд у постановах, зазначених скаржником застосував норми права до встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин. Тобто, судами попередніх інстанцій у зазначеній справі, були досліджені певні докази, надано їх оцінку та застосовані відповідні норми Податкового законодавства.

Вказані висновки Верховного Суду сформовані на підставі встановлених фактичних обставин конкретній справі і наявних в матеріалах справи доказів що не є свідченням застосування судами попередніх інстанцій у цій справі норм матеріального права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування.

Подібність правовідносин означає, зокрема, подібність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. При цьому, обставини, які формують зміст таких правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, самі по собі не формують подібності правовідносин, важливими факторами є також доводи і аргументи сторін, які складають межі судового розгляду справи.

При оцінці касаційної скарги на предмет допустимості касаційного оскарження додаткової постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2023 року, Верховний Суд зазначає, що додаткове рішення є невід`ємною частиною рішення, яким розглянуто справу по суті.

Додатковим судовим рішенням вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувалися докази.

Аналізуючи вказане, Суд зазначає, що додаткове рішення суду може бути оскаржено з підстав невірного дослідження доказів або надання неповної оцінки таким доказам.

Слід зауважити, що при вирішення питання компенсації понесених витрат на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати конкретні докази, обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи. Порушення під час дослідження доказів, є підставою, для касаційного оскарження, яка передбачена пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України, у поєднанні зі статтею 353 КАС України.

Доводи про наявність обставин, передбачених пунктом 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, податковий орган у касаційній скарзі не зазначив.

Статтею 329 КАС України визначено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною другою зазначеної статті визначено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції прийнята 24 серпня 2023 року, в той час як касаційна скарга подана 01 березня 2024 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.

Разом із цим, скаржник не просить суд поновити строк на касаційне оскарження.

Суд звертає увагу податкового органу на те, що відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналіз положень статей 5, 13, 328, 329 КАС України дозволяє дійти висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання касаційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в касаційному порядку у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Згідно з частиною третьою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави вказані нею у заяві визнані неповажними. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи викладене, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши строк, протягом якого скаржник має усунути виявлені недоліки, шляхом надання до суду обґрунтованого клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та приведення тексту касаційної скарги у відповідність до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 169, 330, 332 КАС України, Суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2023 року, постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 серпня 2023 року та додаткову постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2023 року у справі №140/6754/22 -залишити без руху, надавши скаржнику строк тривалістю десять днів для усунення виявлених недоліків касаційної скарги з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Після усунення недоліків касаційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.

Роз`яснити заявнику касаційної скарги, що у разі невиконанні вимог цієї ухвали, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено або касаційну скаргу буде повернуто.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді Р. Ф. Ханова

Л. І. Бившева

В.В. Хохуляк