Ухвала

від 05.03.2024 по справі 527/637/24

ГЛОБИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 527/637/24

провадження № 1-кс/527/204/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2024 року м. Глобине

Слідчий суддя Глобинського районного суду Полтавської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Глобине клопотання дізнавача ВП № 1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Глобинської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_4 про накладення арешту на майно за матеріалами кримінального провадження №12024175510000078, зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 03 березня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

04 березня 2024 року до суду надійшло клопотання дізнавача ВП № 1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Глобинської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_4 про накладення арешту на майно за матеріалами кримінального провадження №12024175510000078, зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 03 березня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України.

У своєму клопотанні дізнавач зазначив, що 02.03.2024 року приблизно о 13:33 год. на р. Сула в урочищі "Драчки" НПП "Нижньосульський" в адміністративних межах с. Горошино, Кременчуцького району, Полтавської області, було виявлено гр. ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 жителя: АДРЕСА_1 , який за допомогою незаконного знаряддя лову двох риболовецьких мисинових сіток, гумового човна та двох весел здійснював незаконний вилов риби..

02.03.2024 було проведено огляд місця події відкритої місцевості на березі р. Сула, в урочищі "Драчки" на території НПП "Нижньосульський" в адміністративних межах с. Горошино, Кременчуцького району, Полтавської області у ході якого у ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , було вилучено незаконне знаряддя лову дві риболовецькі мисинові сітки: одна - довжина 35 м, розмір вічка 45х45 мм, висота 1,5 м., друга - довжина 35 м, розмір вічка 35х35 мм, висота 1,5 м., гумовий човен марки «KOLIBRI» зеленого кольору, два весла та свіжо виловлена риба: окунь 40 шт., щука 37 шт., лящ 2 шт., густера 2 шт. та в`язь 2 шт.

За вказаним фактом 03.03.2024 відомості внесено до ЄРДР за № 12024175510000078 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України.

Вилучене у ході проведення огляду майно визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.

Незаконне знаряддя лову дві риболовецькі мисинові сітки: одна - довжина 35 м, розмір вічка 45х45 мм, висота 1,5 м., друга - довжина 35 м, розмір вічка 35х35 мм, висота 1,5 м., гумовий човен марки «KOLIBRI» зеленого кольору та два весла, згідно вимог постанови КабінетуМіністрів України№1104від 19.11.2012, направлено на зберігання до кімнати зберігання речових доказів ВП №1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області.

Свіжовиловлену рибу: окунь 40 шт., щука 37 шт., лящ 2 шт., густера 2 шт. та в`язь 2 шт. у зв`язку із швидкістю псування передана згідно зберігальної розписки начальнику Полтавського природно охоронного науково дослідного відділення НПП «Нижньосульський» ОСОБА_6 , для подальшої реалізації в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

На даний час слідство має відомості, що право володіння, користування та розпорядження незаконним знаряддям лову дві риболовецькі мисинові сітки: одна - довжина 35 м, розмір вічка 45х45 мм, висота 1,5 м., друга - довжина 35 м, розмір вічка 35х35 мм, висота 1,5 м., гумовий човен марки «KOLIBRI» зеленого кольору та два весла, має ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 жителя: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. 2 ст. 167 КПК України у даному випадку вилучена риба: окунь 40 шт., щука 37 шт., лящ 2 шт., густера 2 шт. та в`язь 2 шт. є майном набутим внаслідоквчинення кримінальногоправопорушення,а незаконне знаряддя лову дві риболовецькі мисинові сітки: одна - довжина 35 м, розмір вічка 45х45 мм, висота 1,5 м., друга - довжина 35 м, розмір вічка 35х35 мм, висота 1,5 м., гумовий човен марки «KOLIBRI» зеленого кольору та два весла, було використано як знаряддя вчинення кримінального правопорушення, тобто являються речовими доказами.

Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України не застосування арешту щодо риби: окунь 40 шт., щука 37 шт., лящ 2 шт., густера 2 шт. та в`язь 2 шт., незаконного знаряддя лову дві риболовецькі мисинові сітки: одна - довжина 35 м, розмір вічка 45х45 мм, висота 1,5 м., друга - довжина 35 м, розмір вічка 35х35 мм, висота 1,5 м., гумовий човен марки «KOLIBRI» зеленого кольору та два весла, може призвести до їх приховування,пошкодження,зникнення,втрати,знищення,передачі тайого використання, зокрема і в подальшій злочинній діяльності.

На підставі викладеного, з метою забезпечення збереження речових доказів, запобігання приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, передачі та використання, зокрема і в подальшій злочинній діяльності або настанню інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, а також з метою забезпечення спеціальної конфіскації необхідно застосувати заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна.

У судове засідання дізнавач не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, клопотання підтримував.

Власник майна у судове засідання не з`явився.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання та додані до нього матеріали, дійшов висновку, що воно підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до ч. 1 ст.132КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Як визначено ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Відповідно до ч. 2 ст.170КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів, 2) спеціальної конфіскації, 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 1 статті 96-1КК України передбачено, що спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 159-1, частиною першою статті 190, статтею 192, частиною першою статей 204, 209-1, 210, частинами першою і другою статей 212, 212-1, частиною першою статей 222, 229, 239-1, 239-2, частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другою статті 300, частиною першою статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 363-1, 364-1, 365-2 цього Кодексу.

Речовими доказами відповідно до ст.98КПК України є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч. 11ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першоїстатті 170 цього Кодексу(ч. 1ст. 173 КПК України).

Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Слідчим суддею встановлено, що вилучене під час огляду 02 березня 2024 року майно відповідає критеріям, зазначеним у п.1 ч.2 ст. 167 КПК, може мати значення речових доказів у кримінальному правопорушенні та підлягати дослідженню, а тому незастосування арешту може призвести до його втрати чи пошкодження. Клопотання слідчого подане до суду у строк, визначений ч.5 ст. 171 КПК України. Слідчим доведено наявність обставин, викладених в ч.11 ст. 170 КПК України.

Відповідно з ч. 4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Відповідно до ч. ч. 6, 7 ст.100КПК України реалізація речових доказів у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню, здійснюється за клопотанням слідчого або прокурора до слідчого судді місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, яке розглядається згідно зі ст. ст. 171-173 КПК України.

Відповідно з ч. 4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Відповідно до ч. ч. 6, 7 ст.100КПКУкраїни реалізація речових доказів у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню, здійснюється за клопотанням слідчого або прокурора до слідчого судді місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, яке розглядається згідно зі ст. ст. 171-173 КПК України.

Передача майна указаної категорії для реалізації за рішенням слідчого судді передбачена також п. 28 Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1104 від 19.11.2012 "Про реалізацію окремих положень Кримінального процесуального кодексу України".

Враховуючи зазначене, у слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню в частині накладення арешту на майно, шляхом заборони будь яким особам можливості користуватися та розпоряджатися будь-яким способом зазначеним майном, окрім можливості вчинення відповідними особами необхідних дій із вказаними предметами як речовими доказами (огляд, слідчий експеримент, призначення експертиз, експертні дослідження тощо).

Враховуючи швидкість псування вилученої під час огляду місця події 02.03.2024, риби різних порід окунь 40 шт., щука 37 шт., лящ 2 шт., густера 2 шт. та в`язь 2 шт., дозволити її реалізацію начальнику Полтавського природно охоронного науково дослідного відділення НПП «Нижньосульський» ОСОБА_6 , кошти від реалізації перерахувати на депозитний рахунок ГУНП в Полтавській області.

Керуючись ст.ст. 131-132, 170-175, 369-372 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на майно, вилучене 02.03.2024під часогляду місцяподії,а саме: незаконне знаряддя лову дві риболовецькі мисинові сітки: одна - довжина 35 м, розмір вічка 45х45 мм, висота 1,5 м., друга - довжина 35 м, розмір вічка 35х35 мм, висота 1,5 м., гумовий човен марки «KOLIBRI» зеленого кольору та два весла, шляхом позбавлення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 жителя: АДРЕСА_1 та інших будь яких осіб можливості користуватися та розпоряджатися будь-яким способом зазначеним майном, окрім можливості вчинення відповідними особами необхідних дій із вказаними предметами як речовими доказами (огляд, слідчий експеримент, призначення експертиз, експертні дослідження тощо) із залишенням у кімнаті зберігання речових доказів ВП № 1 Кременчуцького районного управління поліції ГУНП в Полтавській області.

Накласти арешт та дозволити реалізацію начальнику Полтавського природно охоронного науково дослідного відділення НПП «Нижньосульський» ОСОБА_6 , риби різних порід окунь 40 шт., щука 37 шт., лящ 2 шт., густера 2 шт. та в`язь 2 шт.

Кошти від реалізації перерахувати на депозитний рахунок ГУНП в Полтавській області.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1