Рішення

від 04.03.2024 по справі 711/2748/23

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/2748/23

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2024 року Придніпровський районний суд міста Черкаси у складі:

головуючого судді Кондрацької Н.М.

за участі секретаря судового засідання Мелещенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Весеньов Євген Володимирович, до ОСОБА_2 , Кредитної спілки «Скарбничка» про зняття арешту та заборони відчуження з нерухомого майна, -

в с т а н о в и в:

Представник позивача адвокат Весеньов Є.В. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси із позовом до ОСОБА_2 про зняття арешту та заборони відчуження з нерухомого майна.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21.06.2022 у справі №711/5706/21 було стягнуто з ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 20000,00 доларів США. На виконання судового рішення, приватним виконавцем Бурмага Є.А. було відкрито виконавче провадження ВП № 69369151. З метою примусового стягнення боргу у виконавчому провадженні, приватним виконавцем Бурмага Є.А. було описано та передано на примусову реалізацію належну ОСОБА_2 1/3 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 . У зв`язку з тим, що 26.09.2022 на електронному майданчику СЕТАМ електронні торги не відбулись, 06.10.2022 позивачка направила повідомлення про залишення за собою нереалізоване майно, а саме: 1/3 частина квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Враховуючи це, 06.10.2022, керуючись ч.9 ст.61 ЗУ «Про виконавче провадження», приватний виконавець Бурмага Є.А. склав акт про проведені електроні торги, що не відбулись, та передав у власність позивачки вищезазначену 1/3 частину квартири АДРЕСА_2 . Вказана 1/3 частина квартири за адресою: АДРЕСА_1 , була передана в рахунок погашення боргу в розмірі 565061 грн. за виконавчим листом №711/5706/21 від 21.06.2022.

В подальшому, звернувшись до приватного нотаріуса, позивачка отримала усну відмову в реєстрації права власності, оскільки перевіривши нотаріальні реєстри нотаріус з`ясувала, що на 1/3 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 , належної ОСОБА_2 накладено арешт. Позивачка, звернулась до адвоката з метою оформлення права власності на отриману нею в рахунок погашення боргу 1/3 частину квартири за адресою АДРЕСА_1 , який, перевіривши Реєстр речових прав на нерухоме майно з`ясував, що ще 11.02.2011 ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси (суддя В.М. Скляренко, справа №2-649/11), у зв`язку із зверненням до суду Кредитної спілки «Скарбничка», було накладено арешт на 1/3 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 , належної ОСОБА_2 . Як вбачається з АСВП в ньому відсутня інформація про пред`явлення до примусового виконання виконавчого листа кредитною спілкою «Скарбничка» з 2011 року і по сьогоднішній день. Таким чином, судовий арешт накладений в 2011 році перешкоджає новому власнику (кредитору) зареєструвати за собою право власності на нерухоме майно, отримане ним в рахунок погашення боргу під час примусового виконання рішення суду.

З огляду на викладене, просить суд зняти арешт та заборону відчуження з нерухомого майна, а саме 1/3 квартири за адресою: АДРЕСА_1 , який зареєстрований в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктив нерухомого майна - тип обтяження: арешт нерухомого майна; реєстраційний номер обтяження: №10820498; зареєстровано: 11.02.2011 10:21:04 за №10820498 реєстратором: Перша черкаська державна нотаріальна контора, підстава обтяження: ухвала, б/н, 26.01.2011, Придніпровський районний суд м. Черкаси, суддя: Скляренко В.М., справа № 2-649/11.

Ухвалою суду від03.05.2024 відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочку або розстрочку сплати судового збору.

Ухвалою суду від 03.05.2023 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків в строк, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21.06.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження.

Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання від 13.12.2023 задоволено клопотання представника позивача адвоката Весеньова Є.В. та залучено до розгляду у справі у якості співвідповідача Кредитну спілку «Скарбничка».

У судове засідання представник позивача адвокат Весеньов Є.В. не з`явився, до початку надав заяву від 05.02.2024, у якій просив розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, щодо ухвалення заочного рішення суду не заперечував.

У судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з`явився, причини неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про день, час і місце розгляду справи. Відзив на позов до суду не подав.

Представник співвідповідачаКС «Скарбничка»у судовезсідання нез`явився,причини неявкисуду неповідомив,хоча належнимчином бувповідомлений продень,час імісце розглядусправи. Відзив на позов до суду не подано.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З урахуванням положень ст. ст. 280, 281 ЦПК України, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Враховуючи думку представника позивача, дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується заявлений позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи у їх сукупності та взаємозв`язку і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Статтею 55 Конституції України та статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Виходячи з принципу диспозитивності цивільного судочинства та змагальності сторін (статті 12, 13 ЦПК України), суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 80 ЦПК України).

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у провадженні Придніпровського районного суду м. Черкаси перебувала цивільна справа № 2-649/2011 за позовом Кредитної спілки «Скарбничка» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Під час розгляду вказаної цивільної справи ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26.01.2011 в якості забезпечення позову було накладено арешт на 1/3 частину квартири АДРЕСА_2 , що на праві приватної власності належить гр.. ОСОБА_2 .

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11.05.2011, винесеного у цивільній справі № 2-649/2011 позовні вимоги Кредитної спілки «Скарбничка» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково, із відповідачів на користь позивача солідарно стягнуто заборгованість за кредитним договором № 267-10073/20 від 20.10.2007 у сумі 219522,65 грн. Крім того, із ОСОБА_5 на користь КС «Скарбничка» стягнуто судовий збір розмірі 1700,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 грн., а всього 1820 грн.

За результатами пошуку виконавчих проваджень в АСВП від 01.05.2023 відсутня інформація про пред`явлення до примусового виконання виконавчого листа Кредитною спілкою «Скарбничка» з 2011 року та наявності виконавчого провадження щодо виконання рішення суду № 2-649/2011.

Разом з тим, судом встановлено, що у приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Бурмаги Є.А. на примусовому виконанні перебуває виконавчий лист № 711/5706/21, виданий Придніпровським районним судом 21.06.2022 про стягнення і ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 боргу за договором позики грошей від 10.01.2010 у розмірі 20000,00 доларів США (виконавче провадження № 69369151).

З метою примусового стягнення боргу у виконавчому провадженні, приватним виконавцем Бурмага Є.А. було описано та передано на примусову реалізацію належна ОСОБА_2 1/3 частина квартири за адресою АДРЕСА_1 .

Приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області Бурмагою Є.А. при примусовому виконанні виконавчого листа № 711/5706/21 від 21.06.2022 у ВП № 69369151 складено акт від 06.10.2022 про проведені електронні торги (аукціон), що не відбулися, яким встановлено, що 26.09.2022 на електронному майданчику електронні торги (аукціон) не відбулися. До того ж, 06.10.2022 надійшло повідомлення № б/н від ОСОБА_1 про залишення за собою нереалізованого майна, а саме: 1/3 частки двокімнатної квартири у АДРЕСА_1 .

Цього ж, 06.10.2022, приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області Бурмагою Є.А. винесено постанову про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу, згідно якої ОСОБА_1 в рахунок погашення заборгованості за виконавчим листом № 711/5706/21 від 21.06.2022 передано 1/3 частку двокімнатної квартири на другому поверсі десятиповерхового цегляного будинку, загальна площа 54,1 кв. м., житлова площа 28,3 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1 на загальну суму 565061,00 грн., що належить боржнику ОСОБА_2 .

Однак, в подальшому, під час оформлення права власності на отриману нею в рахунок погашення боргу 1/3 частину квартири за адресою АДРЕСА_1 , з`ясувалось, що на вказане майно накладено арешт.

Так,згідно інформаційноїдовідки зДержавного реєструречових правна нерухомемайно таРеєстру праввласності нанерухоме майно,Державного реєструіпотек,Єдиного реєструзаборон відчуженняоб`єктівнерухомого майна№ 330775028від 01.05.2023у Єдиномуреєстрі заборонвідчуження об`єктівнерухомого майнаміститься записпро обтяженняу виглядіарешту нерухомогомайна ОСОБА_2 ,а саме1/3частини квартири АДРЕСА_2 ,накладений напідставі ухвали Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26.01.2011, суддя Скляренко В.М., справа №2-649/11, реєстраційний номер запису про обтяження 10820498.

Згідно статті 41 Конституції України право власності є непорушним. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом і ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованого Верховною Радою України 17.07.1997 визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами

Також, Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у постанові №5 від 03.06.2016 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», роз`яснив, що у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні. Позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Відповідно до статті 316, 317, 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до частини 1 статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі статтею 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

За правилами статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Відповідно до частини 1, 2, 3 статті 59 ЗУ «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Стаття 61 ЗУ «Про виконавче провадження» визначає, що у разі якщо стягувач виявив бажання залишити за собою нереалізоване майно, він зобов`язаний протягом 10 робочих днів з дня надходження від виконавця відповідного повідомлення внести на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби або рахунок приватного виконавця різницю між вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, що підлягають стягненню на його користь, якщо вартість нереалізованого майна перевищує суму боргу, яка підлягає стягненню за виконавчим документом. За рахунок перерахованих стягувачем коштів оплачуються витрати виконавчого провадження, задовольняються вимоги інших стягувачів та стягуються виконавчий збір і штрафи, а залишок коштів повертається боржникові.

Про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу виконавець виносить постанову. За фактом такої передачі виконавець складає акт. Постанова та акт є підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності на таке майно.

Положеннями частин 1, 2 статті 158 ЦПК України визначено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Крім того, частинами 7, 9, 10 статті 158 ЦПК України встановлено, що у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи; у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову, у такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

У матеріалах справи відсутні докази про те, що на даний час існує потреба в арешті вищезазначеного майна.

Враховуючи те, що з дати винесення ухвали суду від 26.01.2011 про накладення арешту минуло більше 12 років, що значно перевищує 90 денний строк визначений ст.158 ЦПК, подальше існування цього арешту порушує права нового власника ОСОБА_1 на вільне розпорядження отриманим нею майном в наслідок примусового виконання рішення суду.

Таким чином, зважаючи на встановлені обставини, враховуючи, що подальше власності на майно, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність зняття арешту.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 259, 263-265, 268, 274, 354 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Весеньов Євген Володимирович, до ОСОБА_2 , Кредитної спілки «Скарбничка» про зняття арешту та заборони відчуження з нерухомого майна- задовольнити.

Зняти арешт та заборону відчуження з нерухомого майна, а саме 1/3 квартири за адресою: АДРЕСА_1 , накладений ухвалою судді Придніпровського районного суду м. Черкаси Скляренко В.М. від 26.01.2011 у справі № 2-649/11, зареєстрованого 11.02.2011 Першою черкаською державною нотаріальною конторою, реєстраційний номер обтяження: №10820498.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий: Н. М. Кондрацька