Вирок

від 06.03.2024 по справі 335/5176/20

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/5176/20 1-кп/335/290/2024

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2024 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 107-Б, кримінальне провадження, відомості по якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020080060001083 від 21.04.2020, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Запоріжжі, є громадянином України, має середню спеціальну освіту, офіційно не працевлаштований, не одружений, на утримані дітей не має, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:

вироком Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 19.01.2022 за ч. 3 ст. 309 КК України, до покарання у виді 5 років позбавлення волі, зі звільненням від відбуття покарання з іспитовим строком на 2 роки,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у невстановлений час, але не пізніше 21.04.2020, маючи умисел на незаконне придбання та зберігання особливо небезпечного наркотичного засобу - Канабіс, обіг якого заборонено, та особливо небезпечної психотропної речовини PVP, обіг якої заборонено, у невстановленому місці, у невстановленої особи, шляхом зібрання «закладок» на території лісосмуги по вул. Набережна Магістраль у м. Запоріжжя, незаконно придбав наркотичний засіб та психотропну речовину у розфасованому вигляді у кількості: 14 (чотирнадцять) згортків, виготовлених з фрагментів полімерних стрічок чорного кольору; 1 (одного) згортку, виготовленого з фрагментів полімерних стрічок рожевого кольору, в кожному з яких знаходився полімерний пакет із застібкою Zip-Lock з подрібненою рослинною речовиною сіро-зеленого кольору та 1 (одного) згортку, виготовленого з фрагментів полімерних стрічок сірого кольору, в якому знаходився полімерний пакет із застібкою Zip-Lock з кристалічною речовиною білого кольору, з метою подальшого вживання, без мети збуту.

З метою реалізації злочинного наміру, направленого на незаконне придбання та зберігання особливо небезпечного наркотичного засобу - Канабіс, обіг якого заборонено, та особливо небезпечної психотропної речовини PVP, обіг якої заборонено, ОСОБА_4 незаконно зберігаючи при собі вказані 15 згортків з вмістом подрібненої рослинної речовини сіро-зеленого кольору - Канабіс, обіг якої заборонено, 1 згортку з кристалічною речовиною білого кольору - PVP, обіг якої заборонено, переніс їх до вул. Набережна Магістраль у м. Запоріжжя, навпроти будинку № 74-а по вул. Перемоги у м. Запоріжжя, де був затриманий працівниками поліції.

21.04.2020 ОСОБА_4 , за вказаною адресою було затримано у порядку ст. 208 КПК України та у ході особистого обшуку, у період з «18» години «40» хвилин до «19» години «19» хвилин, у кишені куртки останнього було виявлено та вилучено вказані 15 згортків з подрібненою рослинною речовиною сіро-зеленого кольору, в яких згідно висновку експерта № 7-1238 від 22.04.2020 та № 7-1244 від 18.05.2020 виявлено особливо небезпечний наркотичний засіб Канабіс, маси якого в перерахунку на висушену речовину складають 1,863 г, 1,881 г, 1,838 г, 1,863 г, 1,851 г, 1,857 г, 1,812 г, 1,858 г, 1, 860 г, 1,848 г, 1,852, 1,837 г, 1,815 г, 1,846 г, 1,894 г, відповідно та один згорток з кристалічною речовиною білого кольору, яка згідно висновку експерта № 7- 1244 від 18.05.2020 є особливо небезпечною психотропною речовиною PVP, маса якої в перерахунку на основу складає 0,43509 г., які він незаконно зберігав без мети збуту.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК, а саме незаконне придбання та зберігання особливо небезпечного наркотичного засобу та психотропної речовини, без мети збуту.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 частково визнав вину, заначив, що не згоден із кваліфікацією його дій за ч. 2 ст. 307 КК України, оскільки він придбавав марихуану для особистого вживання. Він визнає свою вину у тому, що незаконно придбав та зберігав заборонені наркотичні засоби, але для себе, без мети їх збуту.

Так, він замовив та купив оптом марихуану для власного вживання, приблизно 30 грам, на суму 2 000 грн., оскільки так дешевше. Раніше він кожного дня вживав марихуану, десь по 1 граму на день. Вилучені у нього 15 згортків із марихуаною він придбав для власного вживання, та вони були розкладені у різних місцях. На його замовлення наркотичні засоби вже були розміщені у розфасованому вигляді. Наявні в його телефоні фотографії місцевості підтверджують місце розміщення згортку, де він повинен був його забрати. Ці фотографії йому скидали особи, у кого він купував марихуану, з телеграм каналу.

Одного дня він перебував у посадці та дивився в телефон. До нього підійшли співробітники поліції, забрали телефон, спитали що він там робить, він сказав, що збирає закладки, на запитання чи є в нього заборонені речовини він повідомив що є та показав їх, на нього відразу вдягли кайданки хоча він не чинив опору, та пішли з його телефоном дивитись де він і що збирав, один із поліцейських поклав йому у карман 1 згорток, який йому не належав, після чого вони чекали слідчо-оперативну групу. Весь час він перебував у кайданках, а його мобільний телефон був у поліцейських, коли приїхала слідчо-оперативна група йому повернули телефон, зняли наручники та викликали адвоката. У ході затримання він добровільно видав закладки, які були у нього в наявності.

Зазначив, що він не розкладав закладки. На час затримання він працював у таксі. На обліку у лікаря-нарколога він не перебуває та наразі не вживає наркотичні засоби. Вживав наркотичні засоби з 2018 року.

Крім визнання ОСОБА_4 своєї вини у придбанні та зберіганні наркотичних засобів без мети збуту, його вина у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, за обставин встановлених судом, підтверджується такими письмовими доказами, які були безпосередньо досліджені судом у ході судового розгляду кримінального провадження:

-протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 21.04.2020 з доданими фототаблицями та флеш-накопичувачем, відповідно до якого ОСОБА_4 було затримано 21.04.2020 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, навпроти будинку №74-А, та проведено особистий обшук особи, під час якого виявлено та вилучено: 13 згортків чорного кольору, 1 згорток рожевого кольору, 1 згорток сірого кольору, та 1 згорток чорного кольору, у яких знаходиться невідома речовина; мобільний телефон «Хонор» в корпусі синього кольору; банківські картки «Приватбанк» та «Монобанк»; 25 грн. та гаманець (т. 1 а.к.п. 73-80);

-відеозаписом, що є додатком до протоколу затримання, при відтворенні якого встановлено, відеофіксацію слідчої дії - затримання особи та факт виявлення і вилучення в ході особистого обшуку у ОСОБА_4 зазначених у протоколі затриманні предметів та речей (т. 1 а.к.п.83);

-протоколом огляду мобільного телефону від 11.06.2020, з доданими до нього фототаблицями та диском, відповідно до якого слідчим оглянуто мобільний телефон «Хонор» в корпусі синього кольору, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , SN: НОМЕР_3 , з сім картою мобільного оператора Київстар № НОМЕР_4 , який 21.04.2020 було вилучено у ході затримання ОСОБА_4 . У ході огляду мобільного телефону, слідчим у папці «Галерея», у розділі «Всі фото», встановлено наявність фотознімків із зображенням ділянки місцевості, де виділено місце схову наркотичного засобу, підписана географічними координатами, з яких 32 фотознімки датовані 21.04.2020 (т. 1 а.к.п. 94-98);

-висновком судово-хімічної експертизи №7-1238 від 22.04.2020, відповідно до якого, надана на експертизу речовина рослинного походження сіро-зеленого кольору (вміст полімерного зіп-пакета, що знаходиться у згортку ізолюючої стрічки чорного кольору), є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якої заборонено - Канабіс, маса якого, в перерахунку на висушену речовину, складає 1,863 г (т. 1 а.к.п. 103-110);

-висновком судово-хімічної експертизи №7-1244 від 18.05.2020, згідно якого, подрібнені речовини рослинного походження сіро-зеленого кольору, що знаходяться у пакетиках із застібками Zip-Lock, які знаходяться у тринадцяти полімерних згортках, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - Канабіс, маса якого, в перерахунку на висушену речовину, складає 24,018 г. Подрібнена речовина рослинного походження сіро-зеленого кольору, що знаходяться у пакетиках із застібкою Zip-Lock, які знаходяться у полімерному згортку рожевого кольору, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - Канабіс, маса якого, в перерахунку на висушену речовину, складає 1,894 г. В кристалічній речовині білого кольору, що знаходиться у пакеті із застібкою Zip-Lock, який знаходиться у полімерному згортку сірого кольору, виявлено особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, маса якої склала 0,43509 г. в перерахунку на основу (т. 1 а.к.п. 111-123);

-речовими доказами, які були досліджені безпосередньо судом у ході судового розгляду кримінального провадження.

Крім того, у ході судового розгляду кримінального провадження, за клопотанням прокурора, були допитані свідки, які надали суду такі покази.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 , який працює на посаді інспектора тактико-оперативної роти УПП в Запорізькій області ДПП, надав пояснення, відповідно до яких приблизно три роки назад він ніс службу разом із ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Під час відпрацювання лісосмуги на Прибережній магістралі у м. Запоріжжя, було виявлено ОСОБА_4 , який стояв та дивився у телефон, після встановлення особи ОСОБА_4 , на питання чи є заборонені предмети, ОСОБА_4 сказав, що є, та показав зіп-пакети з невідомою речовиною, які були у нього в кармані, точну кількість зіп-пакетів свідок не пам`ятає. ОСОБА_4 не заперечував, що у нього наявні заборонені речовини, а саме марихуана та якась ще речовина, точно не вказував яка саме. На їх запитання ОСОБА_4 відповів, що це закладки.

Також, свідок зазначив, що вони оглядали територію, та він не пам`ятає чи виявили вони будь-які речовини.

У подальшому ними було викликано слідчо-оперативну групу для вилучення зіп-пакетів у ОСОБА_4 та встановлення речовини, що в них знаходиться. До приїзду СОГ вони разом із ОСОБА_4 перебували на місці події.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 , який працює на посаді інспектора 1 взводу тактико-оперативної роти УПП в Запорізькій області ДПП, зазначив, під час патрулювання біля Прибережної магістралі, ними було виявлено ОСОБА_4 , який під час спілкування дуже нервував, та повідомив, що у нагрудному кармані у нього наявні зіп-пакети. Він дістав зіп-пакет, у якому знаходились ще зіп-пакети, у них було декілька видів заборонених речовин. ОСОБА_4 пояснив, що це марихуана та ще якась заборонена речовина, та він розкладає закладки.

У подальшому ними було викликано слідчо-оперативну групу для вилучення зіп-пакетів у ОСОБА_4 та встановлення речовини, що в них знаходиться. До приїзду СОГ вони перебували на місці події разом із ОСОБА_4 .

Оцінивши зазначені судом вище докази у сукупності та даючи їм правову оцінку, суд дійшов до висновку, що дії ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 309 КК України, як незаконне придбання та зберігання особливо небезпечного наркотичного засобу та психотропної речовини, без мети збуту.

Наданий суду протокол тимчасового доступу до речей та документів від 11.06.2020 і диск до нього (т. 1 а.к.п. 132-135) суд визнає неналежним доказом у кримінальному провадженні, оскільки при їх дослідженні встановлено, що вони не містять інформації на підтвердження обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження.

Як встановлено з ухвали слідчого судді від 29.05.2020, слідчим суддею надано дозвіл на тимчасовий доступ до речей та документів, які містять банківську таємницю, до виписки по рахунку № НОМЕР_5 , відкритий у ПАТ КБ «ПриватБанк» за період часу з 01.01.2020 по 21.04.2020 включно, та завірених належним чином копій документів, які було отримано для створення кредитної справи (т. 1 а.к.п. 130-131).

У ході дослідження матеріалів тимчасового доступу, відтворення інформації, що міститься на диску, судом встановлено, що банківський рахунок, доступ до якого отримано слідчим, було відкрито на ім`я ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

При цьому, суду не надано доказів того, що вказаний рахунок використовувався ОСОБА_4 для отримання переказів від осіб за продані ним наркотичні засоби, на що посилався прокурор у судовому засіданні при дослідженні цих доказів.

Прокурором не заявлено клопотання ні про допит у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_10 , ні про допит тих осіб, які здійснювали переказ на її банківський рахунок. Відтак, такі доводи прокурора суд визнає припущеннями, а матеріали тимчасового доступу - неналежними доказами у кримінальному провадженні.

Крім того, суд вважає неналежними доказами і надані протоколи огляду місця події від 13.06.2020, оскільки у ході проведення цих слідчих дій слідчим у місцях огляду не було встановлено наркотичних засобів чи психотропних речовин і жодні речі в ході огляду місця подій не вилучались (т. 1 а.к.п. 139-161).

Відповідно до вимог п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України суд може змінити обвинувачення та перекваліфікувати дії обвинуваченого на закон, що передбачає відповідальність за менш тяжкий злочин, не виправдовуючи обвинуваченого за тим обвинуваченням, яке йому було пред`явлено.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 2 ст. 307 КК України, як незаконне придбання та зберігання з метою збуту особливо небезпечних наркотичних засобів та особливо небезпечних психотропних речовин.

Разом із тим, така кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_4 не знайшла свого підтвердження у ході судового розгляду кримінального провадження поза розумним сумнівом, через недоведеність мети збуту, у зв`язку із чим суд дійшов висновку про перекваліфікацію дій обвинуваченого з ч. 2 ст. 307 КК України на ч. 1 ст. 309 КК України.

Суб`єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, вчинення якого інкримінується обвинуваченому ОСОБА_4 , характеризується прямим умислом і метою збуту при виробництві, виготовленні, придбанні, зберіганні перевезенні чи пересиланні особою наркотичних засобів або психотропних речовин.

Відповідно до вимог частини 1 статті 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Згідно зі ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення. Відповідно до ст.92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, покладається на сторону обвинувачення безпосередньо у судовому засіданні.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ч. ч. 2, 4 ст. 17 КПК України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Як роз`яснено у постанові Пленуму Верховного суду України №4 від 26.04.2002 «Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів», про умисел на збут наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів може свідчити як відповідна домовленість з особою, яка придбала ці засоби чи речовини, так й інші обставини, зокрема: великий або особливо великий їх розмір; спосіб упакування та розфасування; поведінка суб`єкта злочину; те, що особа сама наркотичні засоби або психотропні речовини не вживає, але виготовляє та зберігає їх; тощо.

Для вирішення питання про кваліфікацію злочину, пов`язаного з незаконним придбанням та зберіганням наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, зокрема щодо відсутності чи наявності умислу на збут, суд у кожному конкретному випадку має оцінити обставини справи, які стосуються характеристики мотивів, намірів особи при здійсненні нею такого придбання та зберігання.

Так, про умисел на збут наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів може свідчити як відповідна домовленість із особою, яка придбала ці засоби чи речовини, так й інші обставини, зокрема: великий або особливо великий їх розмір; спосіб упакування та розфасування; поведінка суб`єкта злочину; те, що особа сама наркотичні засоби або психотропні речовини не вживає, але виготовляє та зберігає їх тощо. При цьому, якщо висновок суду про наявність умислу особи на збут наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів ґрунтується на великому або особливо великому розмірі відповідної речовини, її упакуванні та розфасуванні, то у такому випадку повинні бути досліджені обставини, за яких особа придбала відповідний засіб чи речовину, в тому числі, чи залежало від волі особи те, який розмір речовини опиниться у володінні особи, та її розфасування. Зокрема, якщо особа здійснює свідоме придбання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів у значному розмірі (шляхом купівлі, обміну, безоплатно), виготовляє їх, зберігає у відповідному фасуванні, що об`єктивно перевищує потреби такої особи у власному вживанні, то в такому випадку може мати місце умисел на збут. Якщо ж волею особи не обумовлено того, скільки наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів опиниться у її володінні (як у випадку зі знахідкою), то у такому разі умисел на збут потребує більш ретельного дослідження.

Разом з тим, для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

Вказаний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 16 лютого 2023 року, справа № 161/730/20, провадження № 51-3385 км 22.

Пред`явлене ОСОБА_4 обвинувачення за частиною 2 статті 307 КК України не містить інформації щодо факту збуту обвинуваченим наркотичних засобів та психотропних речовин будь-якій особі, тобто таких фактів органом досудового розслідування не встановлено, оперативні закупівлі наркотичних засобів чи психотропних речовин не проводилися.

Фактично пред`явлене ОСОБА_4 обвинувачення за ч. 2 ст. 307 КК України ґрунтується лише на кількості вилучених у нього речовин та на способі її фасування.

Разом із тим, у судовому засіданні обвинувачений надавав пояснення, що ним придбано вилучені у нього наркотичні засоби для власного вживання, а замовляє їх у великих кількостях, оскільки так виходить дешевше, будь-якого відношення до фасування вказаної речовини він не має, вона приходить у такому вигляді від особи, у якої він її замовляє через інтернет.

Такі показання обвинуваченого належними та допустимими доказами стороною обвинувачення не спростовані.

Наданими суду протоколом затримання, яким також зафіксовано вилучення психотропної речовини та наркотичних засобів, висновками судових експертиз, а також показаннями свідків, підтверджується лише факт придбання та зберігання ОСОБА_4 психотропної речовини та наркотичних засобів, проте, не підтверджується мета збуту обвинуваченим вказаних речовин.

Так, у ході огляду мобільного телефону ОСОБА_4 були виявлені фотознімки із зображенням ділянок місцевості, де виділено місце схову наркотичного засобу, підписані географічними координатами.

За поясненнями обвинуваченого, на вказаних ділянках місцевості він забирав придбані ним наркотичні засоби, що не було спростовано стороною обвинувачення належними та допустимими доказами.

Так, органом досудового розслідування у ході огляду мобільного телефону не було встановлено походження цих фотознімків, зокрема чи були вони здійснені з телефону обвинуваченого для подальшого передання місць зберігання з метою збуту, чи були завантажені ним з метою пошуку придбаних ним наркотичних засобів чи психотропних речовин.

Під час затримання обвинуваченого, слідчим було вилучено мобільний телефон та слідчий мав доступ до інформації, у тому числі до наявних у ньому фотознімків. Разом із тим, за наявними географічними координатами слідчий не провів огляд цих місць у день затримання ОСОБА_4 з метою встановлення наявності чи відсутності психотропних речовин чи наркотичних засобів у місцях, фотографії яких містилися у телефоні ОСОБА_4 .

Такі огляди були проведені слідчим майже через два місяці після затримання ОСОБА_4 , і в ході оглядів місця події не було виявлено жодних наркотичних та психотропних речовин, що також свідчить на користь позиції обвинуваченого, оскільки в ході огляду мобільного телефону слідчим не було встановлено обставин, які би свідчили про те, що ОСОБА_4 відправляв будь-кому фотографії із вказівкою координатів, де, за версією сторони обвинувачення, були здійснені «закладки» обвинуваченим.

Таким чином, у ході огляду мобільного телефону, який належить ОСОБА_4 не встановлено будь-яких ознак збуту останнім наркотичних засобів чи психотропних речовин. Слідчим у зазначеному пристрої не виявлено інформації, яка би свідчила про домовленість ОСОБА_4 про збут наркотичних засобів чи психотропних речовин з будь-якими особами, як і відсутня інформація про фіксацію обвинуваченим місця знаходження наркотичних засобів чи психотропних речовин з метою подальшого збуту та про передачу вказаної інформації іншим особам.

Прокурором суду не надано доказів і того, що ОСОБА_4 мав будь-яке відношення до розфасовки придбаних ним речовин з метою їх подальшого збуту.

У ході проведення досудового розслідування кримінального провадження обшук за місцем проживання ОСОБА_4 не проводився, і, відповідно будь-яких речей, які би свідчили про причетність обвинуваченого до фасування наркотичних засобів чи психотропних речовин, органом досудового розслідування не здобуто.

Показання свідка ОСОБА_9 про те що ОСОБА_4 під час його затримання зазначав, що він розкладає закладки, суд вважає неприйнятними, оскільки такі свідчення, по-перше, надані зі слів затриманої особи, по-друге, вони не були зафіксовані на відеозаписі, що є додатком до протоколу затримання.

Той факт, що ОСОБА_4 не перебуває на обліку у лікаря-нарколога, сам по собі не свідчить про те, що він не вживав або не вживає наркотичні засоби чи психотропні речовини, і що він не міг придбати вилучені у нього речовини для власного вживання. Огляд на стан наркотичного сп`яніння на час затримання ОСОБА_4 не проводився.

Крім того, ОСОБА_4 вироком Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 19.01.2022 було засуджено за ч. 3 ст. 309 КК України, а саме за незаконне придбання та зберігання без мети збуту особливо небезпечної психотропної речовини та психотропної речовини, обіг якої обмежено, що також свідчить про встановлені факти придбання та зберігання психотропних речовин для власних потреб.

Сукупність наведених судом обставин, з урахуванням положень ст. 17 КПК України та ст. 62 Конституції України, свідчать про те, що пред`явлене ОСОБА_4 органом досудового розслідування обвинувачення за ч. 2 ст. 307 КК України не підтверджено належними та допустимими доказами поза розумним сумнівом, а ґрунтується лише на припущеннях сторони обвинувачення, що ОСОБА_4 придбав та зберігав вилучені у нього наркотичні засоби і психотропну речовину з метою їх подальшого збуту.

Відтак, суд знаходить підстави для визнання ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.

Відповідно до положень ст. 65 КК України, суд призначає покарання:

1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу;

2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу;

3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Таким чином, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання за ч. 1 ст. 309 КК України, суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до проступків.

Суд також враховує дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який станом на час вчинення кримінального правопорушення непогашених судимостей не мав, має зареєстроване місце проживання, неодружений, офіційно працевлаштований, під наглядом лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 судом не встановлено, як і не встановлено обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого.

Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

З урахуванням викладених вище обставин, які повинні враховуватися при призначенні покарання, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання за ч. 1 ст. 309 КК України у виді обмеження волі в межах санкції цієї статті.

У судових дебатах захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 просив перекваліфікувати дії обвинуваченого з ч. 2 ст. 307 КК України на ч. 1 ст. 309 КК України, та звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

При вирішенні питання про звільнення ОСОБА_4 від призначеного судом покарання, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 5 ст. 74 КК України особа також може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених статтею 49 цього Кодексу.

ОСОБА_4 визнаний судом винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, який вчинено 21.04.2020.

Санкцією ч. 1 ст. 309 КК України передбачено покарання у виді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до п`яти років.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Частиною 3 ст. 49 КК України передбачено, що перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Судом встановлено, що перебіг строку давності притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності перервався 15.01.2021 вчиненням кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України, за що ОСОБА_4 був засуджений вироком Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 19 січня 2022 року.

Таким чином, строк давності у даному кримінальному провадженні повинен обчислюватись з 15.01.2021, а відтак цей строк закінчився 15.01.2024, тобто до ухвалення остаточного рішення у даному кримінальному провадженні.

З огляду на зазначені обставини, суд дійшов висновку про необхідність звільнення ОСОБА_4 від призначеного судом покарання за ч. 1 ст. 309 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Враховуючи, що по даному кримінальному провадженню були проведені судово-хімічні експертизи за експертною спеціальністю дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів, і висновки експертів № 7-1238 від 22.04.2020, витрати по якій становлять 653,80 грн., та № 7-1244 від 18.05.2020, витрати по якій становлять 817,25 грн., покладено в основу обвинувачення, то процесуальні витрати в загальній сумі 1471 грн. 05 коп. на залучення експертів підлягають стягненню із обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави.

Крім того, як встановлено судом, у ході досудового розслідування даного кримінального провадження слідчим суддею були застосовані заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді накладення арешту на майно.

Так, ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 24.04.2020, накладено арешт на 16 згортків з клійкої стрічки з невідомою речовиною та мобільний телефон «Honor» у корпусі синього кольору.

Вказаний арешт підлягає скасуванню, відповідно до положень ч. 4 ст. 174 КПК України, оскільки у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, відпала потреба.

Питання про долю речових доказів у даному кримінальному провадженні слід вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369, 373, 374, 376 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання за ч. 1 ст. 309 КК України у виді 3 років обмеження волі.

На підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від призначеного судом покарання за ч. 1 ст. 309 КК України у виді 3 років обмеження волі - у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь держави витрати на проведення судово-хімічних експертиз у кримінальному провадженні у розмірі 1 471 (одна тисяча чотириста сімдесят одна) гривень 05 копійок.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 24.04.2020 на вилучене майно, а саме на: 16 згортків з клійкої стрічки з невідомою речовиною; мобільний телефон «Honor» у корпусі синього кольору.

Речові докази після набрання вироком суду законної сили:

- флеш-накопичувач, на якому зафіксовано затримання ОСОБА_4 21.04.2020, який долучено до матеріалів кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження № 335/5176/20;

- банківські картки «Монобанк» № НОМЕР_6 , «Приватбанк» № НОМЕР_5 , гаманець чорного кольору, грошові кошти у сумі 25 грн., які передані на зберігання ОСОБА_4 - залишити ОСОБА_4 ;

- DVD-R диск, на якому містяться фотознімки з мобільного телефону «Honor», який долучено до матеріалів кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження № 335/5176/20;

- мобільний телефон «Honor» в корпусі синього кольору, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , SN: НОМЕР_3 , з сім картою мобільного оператора Київстар № НОМЕР_4 , який переданий на зберігання до камери схову Вознесенівського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області (ВП №1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області) - повернути за належністю ОСОБА_4 ;

- пакет експертної служби № 3835423, в який згідно висновку експерта №7-1238 від 22.04.2020 упаковано речовина рослинного походження сіро-зеленого кольору (вміст полімерного зіп-пакета, що знаходився в одному згортку ізолюючої стрічки), є особливо небезпечним наркотичним засобом - Канабіс, маса якого, в перерахунку на висушену речовину, складає 1,863 г., який переданий на зберігання до камери схову Вознесенівського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій (ВП №1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області) - знищити;

- пакет експертної служби № 4141249, в який згідно висновку експерта упаковано: речовини рослинного походження сіро-зеленого кольору, що знаходяться у 13 полімерних згортках, які є особливо небезпечним наркотичним засобом - Канабіс, маса якого, в перерахунку на висушену речовину, складає 24,018 г.; подрібнена речовина рослинного походження сіро-зеленого кольору згортку рожевого кольору, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом - Канабіс, маса якого, в перерахунку на висушену речовину, складає 1,894 г., який переданий на зберігання до камери схову Вознесенівського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області (ВП №1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області) - знищити.

Вирок може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На підставі п. 15 ст. 615 КПК України судом у судовому засіданні проголошено резолютивну частину вироку.

Повний текст вироку після його проголошення вручається учасникам кримінального провадження, які присутні у судовому засіданні, та не пізніше наступного дня надсилається учаснику судового провадження, який в судове засідання на проголошення вироку не прибув.

Суддя ОСОБА_1