Постанова

від 05.03.2024 по справі 201/10709/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1504/24 Справа № 201/10709/23 Суддя у 1-й інстанції - Батманова В. В. Суддя у 2-й інстанції - Новікова Г. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2024 року Дніпровський апеляційний суд в складі колегії:

головуючого судді: Новікової Г.В.

суддів: Гапонова А.В., Никифоряка Л.П.,

за участю секретаря Драгомерецької А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 03 листопада 2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Групп ТК» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И В:

11 вересня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом. В обгрунтування посилався на те, що він працював в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Преміум Групп ТК» на посаді директора з 01 березня 2017 року. Наказом №16 від 20 червня 2022 року ТОВ «Преміум Групп ТК» було затверджено проведення інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, еквівалентів, бланків документів суворої звітності, дебіторської та кредиторської заборгованостей, витрат і доходів майбутніх періодів, забезпечень та резервів станом на 22.06.2022 року.

Висновки інвентаризаційної комісії, які затверджені наказом №21 від 25 липня 2022 року «Про оформлення результатів інвентаризації за наказом №16 від 20.06.2022», на думку позивача, зводяться до фіксування нібито виявленої станом на 22 червня 2022 року нестачі товарноматеріальних цінностей за період його роботи на посаді директора, та він нібито завдав Товариству збитків на загальну суму 2 530 519,27 грн., вказаний факт оскаржується в Господарському суді Дніпропетровської області, справа №904/3247/23.

Після ознайомленим з матеріалами справи № 904/3247/23 (14.08.2023) позивачу стало відомо, що на підставі рішення єдиного учасника ТОВ «Преміум Групп ТК» ОСОБА_2 №010822 від 01 серпня 2022 року, позивача було звільнено з займаної посади за прогул, згідно п. 4 ст. 40 КЗпП України. З рішенням та застосованим до нього дисциплінарним стягненням у вигляді звільнення з роботи за прогул не погоджується, оскільки фактичні обставини перекручені відповідачем, не проведено повного, належного службового розслідування факту прогулу, внаслідок чого видано незаконний наказ, який підлягає скасуванню.

Просив скасувати наказ №16 від 20.06.2022 ТОВ «Преміум Групп ТК» про звільнення його з посади директора. Поновити його на посаді директора ТОВ «Преміум Групп ТК» з дати звільнення. Стягнути з ТОВ «Преміум Групп ТК» на користь його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку у розмірі 39 000 гривень, середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 78 000 гривень.

Рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 03 листопада 2023 року відмовлено в задоволенні позову.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про задоволення позовних вимог. Вважає, що судом першої інстанції не прийнято до уваги, що він не отримав від відповідача жодного документу щодо його звільнення. 22.06.2022 року йому було озвучено, що він звільнений, а отже приходити йому на робоче місце не потрібно. Поважність причин відсутності на роботі не з`ясовувалися.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ «Преміум Групп ТК» просить рішення суду першої інстанції залишити без змін як законне та обґрунтоване, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судове засідання з`явився представник ОСОБА_1 -адвокат Окорський В.В. та представник ТОВ «Преміум Групп ТК» -адвокат Омельченко Г.Г.. ОСОБА_1 направлено електронне повідомлення, про що свідчить довідка про доставку електронного листа(а.с.179).

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що відсутні правові підстави для задоволення позову.

Такий висновок відповідає встановленим обставинам та нормам матеріального і процесуального права.

Згідно з вимогами п.4 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

У постанові Верховного Суду від 9 листопада 2021 року у справі № 235/5659/20 зазначено, що: «прогулом визнається відсутність працівника на роботі, як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад: самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов`язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального учбового закладу, тощо). Отже, визначальним для вирішення питання законності звільнення з роботи за прогул є не тільки встановлення самого факту відсутності працівника на роботі більше трьох годин протягом робочого дня, а й встановлення поважності причин відсутності».

Аналогічна позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 15 листопада 2021 року у справі № 212/9516/19.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК).

Судом першої інстанції встановлено, що позивач працював в ТОВ «Преміум Групп ТК» на посаді директора з 01 березня 2017 року, що підтверджено наказом №2 від 01.03.2017 року.

Наказом № 14 від 01 березня 2022 року директору ОСОБА_1 було запроваджено неповний робочий час, а саме по чотири години щодня з 9:00 до 13:00 з понеділка по п`ятницю.

Наказом №16 від 20 червня 2022 року на підставі рішення єдиного учасника ТОВ «Преміум Групп ТК» ОСОБА_2 № 200622 від 20 червня 2022 року було затверджено проведення інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, еквівалентів, бланків документів суворої звітності, дебіторської та кредиторської заборгованостей, витрат і доходів майбутніх періодів, забезпечень та резервів в ТОВ «Преміум Групп ТК» станом на 22.06.2022 року. Наказом визначено склад інвентаризаційної комісії, цілі та задачі інвентаризаційної комісії, час початку і закінчення інвентаризації - з 11:00 до 17:00 22 червня 2022 року. Особі відповідальній за ведення бухгалтерського і податкового обліку (директору ОСОБА_1 ) оформити результати інвентаризації шляхом відображення у регістрах бухгалтерського обліку та податкового обліку у 2 кварталі 2022 року.

Відповідно до акту від 22 червня 2022 року директор ОСОБА_1 від ознайомлення з наказом та його підписання відмовився. (а.с.106)

Рішенням єдиного учасника ТОВ «Преміум Групп ТК» № 200622 від 20 червня 2022 року директора Товариства ОСОБА_1 зобов`язано надати в строк до 01 липня 2022 року звіт про результати діяльності за 2021 рік та за період з 01 січня 2022 року по 20 червня 2022 року включно.

22 червня 2022 року ОСОБА_1 в присутності єдиного учасника ТОВ «Преміум Групп ТК» ОСОБА_2 та інших членів інвентаризаційної комісії був ознайомлений з наказом № 16 від 20 червня 2022 року шляхом зачитування тексту наказу вголос. Від підпису про ознайомлення з рішенням єдиного учасника Товариства № 200622 від 20 червня 2022 року з наказом № 16 від 20 червня 2022 року, з інвентаризаційними відомостями та іншими документами відмовився, про що членами інвентаризаційної комісії складено Акт № 22-6-2022 від 22 червня 2022 року про відмову від підпису.

Відповідно акту № 22-6-2022/1 від 22 червня 2022 року,складеного засновником ТОВ «Преміум Групп ТК» ОСОБА_2 в присутності менеджера зі збуту ОСОБА_3 і адвоката Науменко С.Б., ОСОБА_1 до кінця робочого часу був відсутній на роботі. В акті зазначено, що директор ОСОБА_1 до кінця робочого часу, до 13:00 22 червня 2022 року, на роботі не з`явився, повідомивши, що залишає своє робоче місце. На телефонні дзвінки не відповідав (а.с.50).

23 червня 2022 року директор ОСОБА_1 був відсутній на роботі протягом всього робочого часу - з 9:00 до 13:00, що підтверджується актом від 23 червня 2022 року, в якому зазначено не лише про відсутність ОСОБА_1 на робочому місці, а і неможливість зв`язатись з ним телефоном.

Згідно акту від 24 червня 2022 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відвідали ОСОБА_1 за місцем його проживання о 14 год 30 хв., де було зафіксовано відсутність останнього. ОСОБА_1 був відсутній на роботі протягом всього робочого часу - з 9:00 до 13:00 без повідомлення про причини відсутності. При неодноразовій спробі зв`язатися з ОСОБА_1 за номером його телефону спрацьовував автоматичний відповідач «абонент недоступний». (а.с.83,88 зв.)

Розпорядженням єдиного учасника ТОВ «Преміум Групп ТК»№1-Р від 23.06.2022 року директору ОСОБА_1 в строк до 08 липня 2022 року запропоновано надати письмові пояснення щодо причин відсутності на робочому місці.

Згідно акту від 01 серпня 2022 року ОСОБА_1 був відсутній на роботі протягом всього робочого часу - з 9:00 до 13:00 без повідомлення про причини відсутності.При неодноразовій спробі зв`язатися з ОСОБА_1 за номером його телефону спрацьовував автоматичний відповідач «абонент недоступний». (а.с.87)

Згідно табелю обліку використання робочого часу за червень 2022 року значиться відмітка про відпрацювання ОСОБА_1 2,5 годин,і з 23 чеврня 2022 року відмітки про явку на роботу відсутні.(а.а.99)

Наказом №21 від 25 липня 2022 року було оформлено результати інвентаризації за наказом №16 вд 20.06.2022 року.

Наказом №18 від 23 червня 2022 року було призначено проведення службового розслідування у строк до 11 липня 2022 року включно щодо причин відсутності директора ОСОБА_1 на роботі в період часу з 11-30 до 13-00 22 червня 2022 року та протягом всього робочого дня 23 червня 2022 року.

Рішенням єдиного учасника ТОВ «Преміум Групп ТК» №230622 від 23 червня 2022 року ОСОБА_1 усунуто від виконання обов`язків директора Товариства.(а.с.60)

Рішенням єдиного учасника ТОВ «Преміум Групп ТК» ОСОБА_2 № 010822 від 01 серпня 2022 року ОСОБА_1 з 01 серпня 2022 року звільнено з роботи за прогули-відсутність на роботі без поважних причин з 11-30 22 червня 2022 року по 29 липня 2022 року включно (а.с.41).

Наказом №12-к від 01.08.2022 року на підставі рішення єдиного учасника ТОВ «Преміум Групп ТК» ОСОБА_1 з 01 серпня 2022 року звільнено з роботи за прогул.

Відповідно до розрахункової відомості за червень 2022 року ОСОБА_1 нараховано до виплати 7308,80 грн.(а.с.100) Зазначена сума переведена на банківський рахунок останнього 02.08.2022 року, що підтверджується супровідною відомістю для перерахування коштів на поточні рахунки № НОМЕР_1 та відміткою банку.

ОСОБА_1 не заперечує, що він самостійно вирішив не з`являтись на робоче місце та залишив своє робоче місце саме 22.06.2022 року об 11:30 (як зазначено в акті про відсутність працівника на роботі).

Листом від 11.08.2022 року ТОВ «Преміум Групп ТК» повідомило позивача ОСОБА_1 про звільнення, а також про можливість отримання ним трудової книжки із внесеним записом про звільнення в будні дні з 9:00 до 13:00 за адресою місця знаходження підприємства.

Таким чином було встановлено відсутність позивача на роботі з 11:30 год. 22.06.2022 року по 29 липня 2022 року без поважних причин.

Згідно статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується роботодавцем безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням єдиного учасника ТОВ «Преміум Групп ТК» ОСОБА_2 № 010822 від 01 серпня 2022 року ОСОБА_1 з 01 серпня 2022 року звільнено з роботи за прогули-відсутність на роботі без поважних причин з 11-30 22 червня 2022 року по 29 липня 2022 року включно.

Відсутність ОСОБА_1 на робочому місці з 11-30 год. 22 червня 2022 року по 29 липня 2022 року підтверджується актом № 22-6-2022/1 від 22 червня 2022 року, складеним засновником ТОВ «Преміум Групп ТК» ОСОБА_2 в присутності менеджера зі збуту ОСОБА_3 і адвоката Науменко С.Б., про те, що ОСОБА_1 з 11-30 год. 22 червня 2022 року до кінця робочого часу був відсутній на роботі. В акті зазначено, що директор ОСОБА_1 до кінця робочого часу, до 13:00 22 червня 2022 року, на роботі не з`явився, повідомивши, що залишає своє робоче місце. На телефонні дзвінки не відповідав (а.с.50).

23 червня 2022 року директор ОСОБА_1 був відсутній на роботі протягом всього робочого часу - з 9:00 до 13:00, що підтверджується актом від 23 червня 2022 року, в якому зазначено не лише про відсутність ОСОБА_1 на робочому місці, а і неможливість зв`язатись з ним телефоном.

Згідно акту від 24 червня 2022 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відвідали ОСОБА_1 за місцем його проживання о 14 год 30 хв., де було зафіксовано відсутність останнього. ОСОБА_1 був відсутній на роботі протягом всього робочого часу - з 9:00 до 13:00 без повідомлення про причини відсутності. При неодноразовій спробі зв`язатися з ОСОБА_1 за номером його телефону спрацьовував автоматичний відповідач «абонент недоступний». (а.с.83,88 зв.)

Згідно акту від 01 серпня 2022 року ОСОБА_1 був відсутній на роботі протягом всього робочого часу - з 9:00 до 13:00 без повідомлення про причини відсутності. При неодноразовій спробі зв`язатися з ОСОБА_1 за номером його телефону спрацьовував автоматичний відповідач «абонент недоступний». (а.с.87)

Згідно табелю обліку використання робочого часу за червень 2022 року значиться відмітка про відпрацювання ОСОБА_1 22 червня 2022 року всього 2,5 годин, і з 23 чеврня 2022 року відмітки про явку на роботу відсутні.(а.с.99)

Таким чином звільнення позивача відбулося в межах строку, встановленого ст.148 КЗпП України.

Відповідно до статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення роботодавець повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Позивач, оспорюючи законність свого звільнення посилався на те, що від нього письмові поясненя ніхто не вимагав, що є порушенням трудового законодавства.

Пояснення порушника трудової дисципліни є однією з важливих форм гарантій, наданих порушнику для захисту своїх законних прав та інтересів, направлених проти безпідставного застосування стягнення. Разом з тим правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з`ясування усіх обставин його вчинення, в тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника. Невиконання власником або уповноваженим ним органом обов`язку зажадати письмове пояснення від працівника та неодержання такого пояснення не є підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення трудової дисципліни підтверджений наданими суду доказами. Така правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 9 листопада 2021 року у справі № 235/5659/20 .

Судом встановлено, що ОСОБА_1 об 11-30 год. 22 червня 2022 року покинув своє робоче місце і не з`являвся на робочому місці до звільнення, а також після звільнення. На телефонні дзвінки не відповідав і за місцем проживання при відвідуванні власником товариства був відсутній, на направлені товариством листи з пропозицією забрати трудову книжку також не реагував. За таких обставин відповідач не мав можливості запропонувати дати пояснення причин відсутності на робочому місці протягом тривалого часу, що не є підставою для поновлення на роботі.

У постанові Верховного Суду від 6 березня 2018 року у справі № 235/2284/17 зроблено висновок, що основним критерієм віднесення причин відсутності працівника на роботі до поважних є наявність об`єктивних, незалежних від волі самого працівника обставин, які повністю виключають вину працівника. Поважними визнаються такі причини, які виключають вину працівника.

Судом встановлено, що позивач був відсутнім на роботі з 23 червня по 29 липня 2022 року, що нічим не спростовується. Обгрунтовуючи причини відсутності на роботі, позивач посилався на те, що його неправомірно звинуватили у виявленій недостачі при проведенні інвентаризації.

Зазначені обставини не є поважними причинами відсутності на роботі, оскільки неявка на роботу залежала від волі самого позивача. Інших причин відсутності на роботі позивачем не наведено.

В апеляційній скарзі позивач посилається на те, що відповідачем не з`ясована причина його відсутності на роботі. Однак ні в позовній заяві, ані в апеляційній скарзі та в суді апеляційної інстанції позивач не зазначає конкретних причин відсутності його на робочому місці тривалий час, які б могли бути визнані поважними. Посилання на те, що підставою не виходу на роботу було те, що його неправомірно звинуватили у виявленій недостачі при проведенні інвентаризації не може бути прийнятим до уваги, оскільки ця обставина не звільняє працівника від обов`язку виходити на роботу. Також рішення про відсторонення від виконання обов`язків директора не є підставою для не виходу на роботу.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те , що позивачем не наведено поважних причин відсутності на роботі протягом тривалого часу.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник згідно статті 233 КЗпП України має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Рішенням єдиного учасника ТОВ «Преміум Групп ТК» ОСОБА_2 № 010822 від 01 серпня 2022 року ОСОБА_1 з 01 серпня 2022 року звільнено з роботи за прогули-відсутність на роботі без поважних причин з 11-30 22 червня 2022 року по 29 липня 2022 року включно.

Наказом №12-к від 01.08.2022 року на підставі рішення єдиного учасника ТОВ «Преміум Групп ТК» ОСОБА_1 з 01 серпня 2022 року звільнено з роботи за прогул.

Цінним листом з описом від 11.08.2022 року на адресу ОСОБА_1 відповідачем направлено копію рішення єдиного учасника ТОВ «Преміум Групп ТК» ОСОБА_2 № 010822 від 01 серпня 2022 року про звільнення ОСОБА_1 з посади директора, копію наказу №12-к від 01.08.2022 року про звільнення ОСОБА_1 , копію наказу про оформлення результатів інвентаризації та запропоновано надати трудову книжку для внесення відповідного запису, що підтверджується описом цінного листа (а.с. 47-48,103-104). Обставина отримання позивачем копії рішення єдиного учасника ТОВ «Преміум Групп ТК» ОСОБА_2 № 010822 від 01 серпня 2022 року про звільнення ОСОБА_1 з посади директора та копії наказу №12-к від 01.08.2022 року про звільнення ОСОБА_1 нічим не спростовується.

Наданий позивачем трекінг про відсутність даних за відповідним номером, тому що не зареєстрований в системі, не може бути прийнятим до уваги як доказ неотримання зазначених документів позивачем, оскільки перевірка проводилася 11.09.2023 року, тобто за сплином строку збереження таких даних Укрпоштою.

Посилання на те, що позивача звільнено за рішенням єдиного учасника ТОВ «Преміум Групп ТК» ОСОБА_2 , в той час як звільнення проводиться лише за наказом, не може бути прийнятим до уваги.

Припинення трудового договору оформляється виданням наказу (розпорядження) власника або уповноваженого ним органу. У такому наказі (розпорядженні) повинні бути зазначені підстави припинення трудового договору в точній відповідності з формулюваннями законодавства про працю і конкретним посиланням на статтю, пункт закону. Закон не містить заборони оформлення припинення трудового договору за рішенням власника, яке містить підстави припинення трудового договору. Крім того, на підставі рішення власника відповідачем було видано наказ про звільнення позивача з роботи, який разом з рішенням був направлений на адресу позивача.

При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, здійснюється в день звільнення.

Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після подання звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до розрахункової відомості за червень 2022 року ОСОБА_1 нараховано до виплати 7308,80 грн.. Зазначена сума переведена на банківський рахунок останнього 02.08.2022 року, що підтверджується супровідною відомістю для перерахування коштів на поточні рахунки № НОМЕР_1 та відміткою банку. Тобто суд першої інстанції правильно зазначив, що розрахунок з позивачем проведено вчасно.

Доводи про те, що службове розслідування проведено не за адресою офісу спростовуються встановленими обставинами. В актах про відсутність працівника на робочому місці зазначена адреса будинку, в якому розташований офіс відповідача. Та обставина, що не зазначено конкретного номеру кімнати, де розташований офіс не впливає на визнання такого документу належним та допустимим доказом, який підтверджує відсутність працівника на робочому місці.

Відповідно до статті 233 КЗпП України із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Статтею 234 КЗпП України передбачено, що у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року.

Визначений строк застосовується лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього.

Оскільки підстави для задоволення позовних вимог відсутні, то суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову через необґрунтованість, а не за пропуском строку.

Позивач просив скасувати наказ №16 від 20.06.2022 року про звільнення його з посади директора. Однак зазначеним наказом не вирішувалося питання щодо звільнення позивача з посади директора. Звільнення відбулося на підставі рішення єдиного учасника ТОВ «Преміум Групп ТК» ОСОБА_2 № 010822 від 01 серпня 2022 року та наказу №12-к від 01.08.2022 року. Позовні вимоги зводяться до незгоди із звільненням позивача з роботи, а тому посилання не на той наказ не має правового значення в даному випадку.

За встановлених обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те ,що позивачем було допущено прогул без поважних причин, при звільненні позивача відповідачем не було допущено порушення норм трудового законодавства, тому відсутні підстави для його поновлення на роботі. А відтак відсутні підстави для стягнення моральної шкоди,середнього заробітку за час затримки виплат та за вимушений прогул,оскільки вони є похідними від основних вимог про поновлення на роботі.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правових висновків суду та не дають підстав для висновку про неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки апеляційним судом не встановлено порушення або неправильне застосування судом першої інстанції при розгляді цієї справи норм матеріального чи процесуального права та невідповідності висновків суду обставинами справи, то підстав для задоволення скарги і скасування судового рішення з ухваленням нового рішення немає.

Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.)

Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.

Керуючись ст. ст.368, 375, 382,384 ЦПК України, апеляційний суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 03 листопада 2023 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 05 березня 2024 року.

Судді: