Постанова

від 05.03.2024 по справі 708/13/23

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2024 року

м. Черкаси

справа № 708/13/23 провадження № 22-ц/821/40/24 категорія 311000000

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Бородійчука В.Г.

суддів:Карпенко О.В., Василенко Л.І.

секретар: Мунтян К.С.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1

відповідачі: Приватне акціонернетовариство «Черкаськеавтотранспортне підприємство17127»,Головне управлінняПенсійного фондуУкраїни вЧеркаській області

представник Приватного акціонерного товариства «Черкаське автотранспортне підприємство 17127» - адвокат Починок Олександр Іванович

представник Головногоуправління Пенсійногофонду Українив Черкаськійобласті Мирошниченко Лариса Вікторівна

третя особа без самостійних вимог на стороні позивача: Управління Держпраці у Черкаській області

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження в режимі відеоконференції апеляційні скарги представника Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області Мирошниченко Лариси Вікторівни та представника Приватного акціонерного товариства «Черкаське автотранспортне підприємство 17127» - адвоката Починок Олександра Ігоровича на рішення Чигиринського районного суду Черкаської області від 15 вересня 2023 року за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Черкаське автотранспортне підприємство 17127», Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області про скасування наказу, стягнення виплати заробітної плати та допомоги по тимчасовій непрацездатності.

в с т а н о в и в :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

09 січня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПрАТ «Черкаське автотранспортне підприємство 17127», Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області, третя особа без самостійних вимог на стороні позивача: Управління Держпраці у Черкаській області про скасування наказу, стягнення виплати заробітної плати та допомоги по безробіттю.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що він з 22 лютого 2012 року перебуває у трудових відносинах з ПраТ «Черкаське автотранспортне підприємство 17127» та працює водієм автобуса на міських пасажирських маршрутах.

Після введення в Україні воєнного стану 24 лютого 2022 року, ніяких заяв щодо відпусток не оформлював, трудові відносини з підприємством не припиняв, трудова книжка залишається на підприємстві.

З 26 липня 2022 року по 14 листопада 2022 року він перебував на лікарняному.

Після закриття лікарняного звернувся до підприємства щодо його оплати та отримав відмову з посиланням на військовий стан. В той самий час, дізнався, що на підприємстві з 01 червня 2022 року діяв наказ «Про призупинення дії трудових договір» від 01 червня 2022 року за № 12, який стосувався і його особисто і з яким він не був ознайомлений.

Вважаючи зазначені дії адміністрації підприємства незаконними та такими, що грубо порушують його трудові права, просить визнати незаконним та скасувати наказ ПрАТ «Черкаське АТП 17127» «Про призупинення дії трудових договорів» від 01 червня 2022 року за № 12 в частині призупинення з ним трудового договору.

Стягнути із ПрАТ «Черкаське АТП 17127» заробітну плату в сумі 41 453,68 грн., в тому числі за період з 01 березня 2022 року по 25 липня 2022 року, в сумі 31 850,49 грн. та за період з 15 листопада 2022 року по 27 грудня 2022 року у сумі 9 603,19 грн.

Також стягнути з ПрАТ «Черкаське АТП 17127» суму допомоги по тимчасовій непрацездатності за п`ять днів непрацездатності, за період з 26 липня 2022 року по 30 липня 2022 року, в сумі 1 083,35 грн.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області допомогу по тимчасовій непрацездатності за період з 31 липня 2022 року по 14 липня 2022 року в сумі 23 483,39 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Чигиринського районного суду Черкаської області від 15 вересня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з ПрАТ «Черкаське АТП 17127» на користь ОСОБА_1 заробітну плату в сумі 34953 грн. 68 коп., в тому числі за період з 01 квітня 2022 року по 25 липня 2022 року в сумі 25350 грн. 49 коп., за період з 15 листопада 2022 року по 27 грудня 2022 року в сумі 9603 грн. 19 коп., з відрахуванням відповідних податків та зборів.

Рішення про стягнення суми заробітної плати за один місяць допущено до негайного виконання.

Стягнуто з ПрАТ «Черкаське АТП 17127» на користь ОСОБА_1 допомогу по тимчасовій непрацездатності за період з 26 липня 2022 року по 30 липня 2022 року в сумі 1083 грн. 35 коп.

Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 допомогу по тимчасовій непрацездатності за період з 31 липня 2022 року по 14 листопада 2022 року в сумі 23483 грн. 39 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ПрАТ «Черкаське автотранспортне підприємство 17127» на користь держави 1935 грн. 92 коп. судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що підставою для вжиття такого обмеження трудових прав як призупинення дії трудового договору є наявність одночасно двох факторів чи обставин: 1) військова агресія проти України; 2) виключення можливості надання та виконання роботи. Перший фактор є об`єктивним, доводиться введенням воєнного стану у відповідності до законодавства, є наявним, доказування не потребує в силу статті 82 ЦПК України, оскільки є загальновідомим. Другий фактор свідчить, що головною умовою для призупинення дії трудового договору є абсолютна неможливість надання роботодавцем та виконання працівником відповідної роботи, тобто є оціночним та потребує доказування.

Суд врахував, що між сторонами виник спір щодо наявності другої обставини. Позивач міг виконувати свою роботу за посадою, знаходився за місцю свого проживання. Місто Черкаси Черкаської області де розташовано його робоче місце, не є окупованою територією, не відноситься до зони бойових дій, згідно Положення про інформаційну систему формування переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточені (блоковані) затверджено Постановою КМУ від 07 травня 2022 року № 562.

Також місто не є окупованою територією, згідно наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій окупації, оточені (блоковані) після введення воєнного стану, де є неможливим надання та виконання роботи за його трудовим договором.

Відповідно, суд дійшов переконання, що наказ щодо призупинення дії трудових договорів ПрАТ «Черкаське АТП 17127» є незаконним, оскільки підприємство активно вело свою діяльність, відновлювалися призупинені договори із деякими категоріями робітників, в тому числі й водіями, в спірний період переглядались та затверджували тарифи на квитки, про що свідчить журнал наказів підприємства, що було встановлено безпосередньо в судовому засіданні.

Оскільки позивач просив визнати незаконним та скасуватинаказ ПрАТ «Черкаське АТП 17127» за №12 від 01 червня 2023 року «Про призупинення дії трудових договорів», але згідно досліджених доказів, а саме журналу наказів ПрАТ «Черкаське АТП 17127» під вказаним номером зареєстровано інший наказ «Про відновлення дії трудових договорів», проте наказ хоч і під іншим номером та датою за наведених обставин є незаконним, а в силу вимог ст.ст. 13,81 ЦПК Українисуд розглядає цивільні справи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, тому, суд вважає, що наказу № 12 від 01 червня 2023 року «Про призупинення дії трудових договорів» не існує, такий не видавався, тому суд відмовив у задоволенні позову в цій частині.

При цьому суд врахував, що порушення прав позивача з боку ПрАТ «Черкаське АТП 17127 мали місце, саме через видання наказу № 08 від 04 квітня 2023 року «Про призупинення дії трудових договорів» та через відсутність правових підстав на призупинення своєї діяльності, і яка не припинялася з введенням воєнного стану.

Щодо вимог позивача про виплату заробітної плати та допомоги у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, суд врахував, що з системного аналізу вищевказаних норм вбачається, що обов`язок щодо виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності застрахованим особам починається з шостого дня та покладається на ПФУ за дотримання певних умов: фізична особа має бути застрахована в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування; страхувальник (роботодавець) сплачував щомісячно за застраховану особу внесок не нижче мінімального; страхувальник (роботодавець) має окремий поточний рахунок для зарахування страхових коштів; страхувальник (роботодавець) подав до органу ПФУ України належним чином оформлену заяву-розрахунок на фінансування страхових виплат у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності.

Оскільки наказ підприємства «Про призупинення дії трудових договорів» є незаконним, підприємство зобов`язане нараховувати та виплатити заробітну плату, компенсувати втрачений заробіток під час перебування позивача на лікарняному, з ПрАТ «Черкаське АТП 17127» за перші п`ять днів з 26 липня 2022 року по 30 липня 2022 року, а Головне управління ПФУ в Черкаській області за інший період з 31 липня 2022 року по 14 листопада 2022 року, якому АТП повинно надати Заяву-розрахунок.

Щодо виплати заробітної плати з 01 березня 2023 року по 25 липня 2022 року, суд врахував, що позивач дійсно перебував у відпустці без збереження заробітної плати з 01 березня 2022 року по 31 березня 2022 року за власною заявою, про що також свідчить заява ОСОБА_1 .. Відповідно відсутній обов`язок підприємства на виплату заробітної плати ОСОБА_1 за вказаний період.

З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги суд задовольнив частково.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області в особі свого представника Мирошниченко Л.В. та Приватне акціонерне товариство «Черкаське автотранспортне підприємство 17127» в особі представника адвоката Починок О.І. оскаржили його в установленому порядку до суду апеляційної інстанції.

В апеляційній скарзі представник Приватного акціонерного товариства «Черкаське автотранспортне підприємство 17127» адвокат Починок О.І. просить скасувати рішення Чигиринського районного суду Черкаської області від 15 вересня 2023 року як незаконне та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити повністю.

В апеляційній скарзі представник Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області Мирошниченко Л.В. просить скасувати рішення Чигиринського районного суду Черкаської області від 15 вересня 2023 року в частині стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 допомоги по тимчасовій непрацездатності за період з 31 липня 2023 року по 14 листопада 2022 року в сумі 23483 грн. та прийняти нове рішення в цій частині, яким відмовити в задоволенні позовних вимог до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаської області.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга представника ПрАТ «Черкаське автотранспортне підприємство 17127» - адвоката Починок О.І. мотивована тим, що підприємство взагалі не приймало наказ «Про призупинення дії трудових договорів « № 12 від 01 червня 2022 року під тим номером, датою та в тій редакції, що міститься в додатках до позовної заяви.

Наказ № 08 від 04 квітня 2022 року та доданий позивачем наказ № 12 від 01 червня 2022 року містять різне формулювання, не є ідентичними за змістом. Крім того, доданий позивачем наказ не містить мокрої печатки підприємства.

Суд першої інстанції передчасно та протиправно без визнання наказу № 8 від 04 квітня 2022 року «Про призупинення дії трудових договорів» незаконним та його скасування прийшов до висновку про задоволення вимог про стягнення заробітної плати на користь ОСОБА_1 за час дії вказаного вище наказу.

Крім того, ПрАТ «Черкаське автотранспортне підприємство 17127» не погоджується з розрахунком заборгованості по заробітній платі, оскільки позивач перебував на посаді водія транспортного засобу та отримував погодинну оплату. Протягом січня-лютого 2022 року, тобто в місяці, що передували прийняттю наказу про призупинення трудових договорів, ОСОБА_1 не виробляв 40 годин у тиждень та відповідно отримував заробітну плату в розмірі 3000 грн. на місяць.

З огляду на вищевикладене, ту обставину, що дію трудового договору з позивачем було призупинено на підставі наказу № 8 від 04 квітня 2022 року, який не скасований у визначений законом спосіб, і період тимчасової непрацездатності припадає на період призупинення трудових відносин, вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення з ПрАТ «Черкаське автотранспортне підприємство 17127» виплат за листом непрацездатності є також необґрунтованими і не підлягають до задоволення.

Крім того, зазначено, що зі змісту позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 дізнався про порушення своїх прав у липні 2022 року, однак з позовною заявою звернувся до суду 09 січня 2023 року, тобто з пропуском трьохмісячного строку на звернення до суду.

Суд, не встановивши обґрунтованості пропуску строку на звернення до суду, безпідставно, не поновивши такий строк розглянув спір, хоча пропуск строку є самостійною підставою для відмови у позові.

Апеляційна скарга представника Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області Мирошниченко Л.В. мотивована тим, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області при перевірці даних встановлено, що заява-розрахунок на фінансування страхових виплат у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю позивача від ПрАТ «Черкаське автотранспортне підприємство 17127» не надходила.

Тому, враховуючи вищевикладене, в Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області відсутні правові підстави для здійснення фінансування страхових виплат у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності позивача.

При надходженні від ПрАТ «Черкаське автотранспортне підприємство 17127» належно оформленої заяви-розрахунку, фінансування страхових виплат у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності позивача буде здійснено відповідно до умов чинного законодавства.

Позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині є передчасними, тому не підлягають до задоволення.

Відзиви на апеляційні скарги не надходили

Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, переглянувши справуза наявнимив нійдоказами,перевіривши законністьі обґрунтованістьрішення судупершої інстанціїв межахдоводів тавимог апеляційнихскарг,колегія суддівдійшла висновку,що апеляційнаскарга представникаПрАТ «Черкаськеавтотранспортне підприємство17127»-адвоката ПочинокО.І. не підлягає до задоволення, а апеляційна скарга представника Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області Мирошниченко Л.В. є обгрунтованою і задоволенню підлягає.

Згідно з ч. 3ст. 3 ЦПК Українипровадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2ст. 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятоюстатті 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції відповідає не в повній мірі.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач перебував у трудових відносинах з ПрАТ «Черкаське АТП 17127» на посаді водія з 22 лютого 2012 року, що підтверджується відомостями трудової книжки та працював водієм автобуса на міських пасажирських маршрутках.

Також, встановлено, що згідно виписки з Акту МСЕК та довідки серії 12ААВ № 347836 ОСОБА_1 з 22 березня 2022 року встановлено другу групу інвалідності безтерміново, загальне захворювання, протипоказані значні фізичні та психоемоційні навантаження.

З 01 березня 2022 року позивач написав власноруч заяву роботодавцеві та перебував у відпустці протягом місяця до 31 березня 2022 року без збереження заробітної плати, що збігається із даними його заяви та відповідного наказу № 07-к по підприємству (а.с. 128-129, 193 Т.1), з яким позивач ознайомлений під розписку не був, про що складено відповідний акт (а.с. 191 Т.1).

Наказом № 08 від 04 квітня 2022 року «Про призупинення дії трудових договорів» призупинено трудові договори, в тому числі й з ОСОБА_1 в списку під № 13 додатку до цього наказу (а.с. 130-133 Т.1), що співпадає із дослідженою судом книгою наказів по підприємству ПрАТ «Черкаське АТП 17127» (а.с. 222 Т.1). З цим наказом позивач ознайомлений також не був, про що складено акт (а.с. 192 Т.1).

Оскаржуваний позивачем Наказ ПрАТ «Черкаське АТП 17127» «Про призупинення дії трудових договорів» від 01 червня 2022 року за № 12 стосується відновлення дії трудових договорів у червні, про що свідчить книга наказів (а.с. 222 Т.1).

Згідно витягу з електронного реєстру листків непрацездатності позивач був непрацездатним, період непрацездатності з 26 липня 2022 року до 14 листопада 2022 року та має статус «готово до сплати», страхувальник ПрАТ «Черкаське АТП 17127» (а.с. 27-30 Т.1).

За відомостями ОК-5 за 2022 рік з 03 по 12 місяці страхові внески щодо ОСОБА_1 відсутні (а.с. 36 Т.1), тим самим підприємство не сплачувало за найманого працівника.

Згідно роз`яснення Управління Держпраці у Черкаській області (а.с. 70-71 Т.1) з посиланням на існуюче законодавство вбачається, що припинення трудових договорів можливе лише за абсолютної неможливості роботодавця надавати роботу, а працівником її виконувати. В іншому випадку наявним є порушення трудових прав робітника або роботодавця.

Стаття 43 Конституції України гарантує право кожного на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.

Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який діє і на теперішній час.

Згідно з пунктом 3 цього Указу, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України.

15 березня 2022 року прийнято ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», яким визначені особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установи, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Частинами та другою Закону № 2136-ІХ встановлено, що на період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 Конституції України.

У період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю у частині відносин, врегульованих цим Законом.

Згідно з пунктом 2 прикінцевих положень КЗпП України, під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», діють обмеження та особливості організації трудових відносин, встановлені Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Відповідно до статті 13 Закону № 2136-ІХ, призупинення дії трудового договору це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором.

Дія трудового договору може бути призупинена у зв`язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи.

Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.

Призупинення дії трудового договору роботодавець та працівник за можливості мають повідомити один одного у будь-який доступний спосіб.

Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового договору у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію проти України.

Наведена спеціальна норма права надає роботодавцю право тимчасово призупинити дію трудового договору з працівником у разі неможливості у зв`язку з військовою агресією проти України забезпечити працівника роботою.

Водночас, таке право не є абсолютним. Для застосування цієї норми права роботодавець має перебувати в таких обставинах, коли він не може надати працівнику роботу, а працівник не може виконати роботу. Зокрема, у випадку, якщо необхідні для виконання роботи працівником виробничі, організаційні, технічні можливості, засоби виробництва знищені в результаті бойових дій або їх функціонування з об`єктивних і незалежних від роботодавця причин є неможливим, а переведення працівника на іншу роботу або залучення його до роботи за дистанційною формою організації праці неможливо.

Звертаючись до суду з позовними вимогами, позивач ОСОБА_1 просив визнати незаконним та скасувати наказ ПрАТ «Черкаське АТП 17127» «Про призупинення дії трудових договорів» № 12 від 01 червня 2022 року; зобов`язати ПрАТ «Черкаське АТП 17127» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заробітну плату за період з 01 березня 2022 року по 25 липня 2022 року; зобов`язати ПрАТ «Черкаське АТП 17127» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суми допомоги по тимчасовій непрацездатності за період з 26 липня 2022 року по 30 липня 2022 року; зобов`язати ПрАТ «Черкаське АТП 17127» сформувати та подати до управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у Черкаській області заяву-розрахунок з інформацією про нараховані ОСОБА_1 суму матеріального забезпечення у формі допомоги по тимчасовій непрацездатності за період з 31 липня 2022 року по 14 листопада 2022 року.

Перевіряючи обгрунтованість мотивів суду в частині вирішення позовних вимог про скасування наказу ПрАТ «Черкаське АТП 17127» «Про призупинення дії трудових договорів» від 01 червня 2022 року за № 12, суд апеляційної інстанції враховує наступне.

Відповідно до статті 13 ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2136-ІХ призупинення дії трудового договору це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв`язку із збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов`язки, передбачені трудовим договором.

Призупинення дії трудового договору може здійснюватися за ініціативи однієї із сторін на строк не більше ніж період дії воєнного стану. У разі прийняття рішення про скасування призупинення дії трудового договору до припинення або скасування воєнного стану роботодавець повинен за 10 календарних днів до відновлення дії трудового договору повідомити працівника про необхідність стати до роботи. Призупинення дії трудового договору оформлюється наказом (розпорядженням) роботодавця, в якому, зокрема, зазначається інформація про причини призупинення, у тому числі про неможливість обох сторін виконувати свої обов`язки та спосіб обміну інформацією, строк призупинення дії трудового договору, кількість, категорії і прізвища, ім`я, по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) відповідних працівників, умови відновлення дії трудового договору.

Наказ (розпорядження) про призупинення дії трудового договору, укладеного з посадовими особами державних органів та органів місцевого самоврядування, роботодавець подає для погодження до військової адміністрації, яка здійснює свої повноваження на відповідній території (військові адміністрації населених пунктів та районні військові адміністрації, а за їх відсутності - обласні).

У разі незгоди працівника (працівників) із наказом (розпорядженням) роботодавця про призупинення дії трудового договору працівником або профспілкою за дорученням працівника (працівників) відповідний наказ (розпорядження) може бути оскаржений до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, або його територіального органу, який, вивчивши зміст наказу (розпорядження) та підстави для його видання, за погодженням з військовою адміністрацією може внести роботодавцеві припис про скасування відповідного наказу (розпорядження) або про усунення порушення законодавства про працю іншим шляхом, що є обов`язковим до виконання роботодавцем протягом 14 календарних днів з дня отримання такого припису.

Приписи у разі оскарження наказу (розпорядження) про призупинення дії трудового договору, укладеного з посадовими особами, зазначеними в абзаці другому частини другої цієї статті, можуть бути внесені роботодавцеві за погодженням з військовою адміністрацією.

Припис центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, або його територіального органу може бути оскаржений роботодавцем протягом 10 календарних днів у судовому порядку.

Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам за час призупинення дії трудового договору у повному обсязі покладається на державу, що здійснює збройну агресію проти України.

З огляду на вищевикладене, положенняЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2136-ІХ, які регулюють деякі аспекти трудових відносин інакше, ніж Кодекс законів про працю- мають пріоритетне застосування на період дії воєнного стану. Водночас, інші норми законодавства про працю, які не суперечать положенням ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2136-ІХтакож можуть або повинні застосовуватися у відносинах між працівником та роботодавцем.

Згідно з п 7 ст.1-1 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян на правовий режим на тимчасово окупованій території України від 15 квітня 2014 рокутимчасово окупована територія це України, в межах якої збройні формування РФ та окупаційна адміністрація РФ встановили та здійснюють фактичний контроль або здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації РФ.

Системний аналіз наведених норм дає суду підстави стверджувати, що у даному випадку спеціальна норма права передбачає право сторін призупинити дію трудового договору за умови наявності військової агресії проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи. Щодо абсолютної неможливості надавати роботу та виконувати її, то роботодавець має перебувати в таких обставинах коли він не може надати роботу працівнику, в свою чергу, працівник - не може виконати роботу. Зокрема, про абсолютну неможливість надання роботодавцем роботи в контексті призупинення трудового договору може свідчити випадки неможливості забезпечувати працівників умовами праці, внаслідок того, що необхідні для виконання роботи працівником виробничі, організаційні, технічні можливості, засоби виробництва знищені в результаті бойових дій або їх функціонування з об`єктивних і незалежних від роботодавця причин є неможливим, а переведення працівника на іншу роботу або залучення його до роботи за дистанційною формою організації праці неможливо.

Тобто підставою для вжиття такого обмеження трудових прав як призупинення дії трудового договору є наявність одночасно двох факторів/обставин: 1) військова агресія проти України; 2) виключення можливості надання та виконання роботи. Перший фактор є об`єктивним, доводиться введенням воєнного стану у відповідності до законодавства, є наявним, доказування не потребує в силу статті 82 ЦПК України, оскільки є загальновідомим. Другий фактор свідчить, що головною умовою для призупинення дії трудового договору є абсолютна неможливість надання роботодавцем та виконання працівником відповідної роботи, тобто є оціночним та потребує доказування.

Районний суд правильно визначився з характером спірних правовідносин та врахував, що між сторонами виник спір щодо наявності другої обставини. Позивач міг виконувати свою роботу за посадою, знаходився за місцю свого проживання. Місто Черкаси Черкаської області де розташовано його робоче місце, не є окупованою територією, не відноситься до зони бойових дій, згідно Положення про інформаційну систему формування переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточені (блоковані) затверджено Постановою КМУ від 07 травня 2022 року № 562. Також місто не є окупованою територією, згідно наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій окупації, оточені (блоковані) після введення воєнного стану, де є неможливим надання та виконання роботи за його трудовим договором.

Відповідно, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що наказ щодо призупинення дії трудових договорів ПрАТ «Черкаське АТП 17127» є незаконним, оскільки підприємство активно вело свою діяльність, відновлювалися призупинені договори із деякими категоріями робітників, в тому числі й водіями, в спірний період переглядались та затверджували тарифи на квитки, про що свідчить журнал наказів підприємства (а.с. 222 Т.1), що було встановлено безпосередньо в судовому засіданні.

Оскільки позивач просив визнати незаконним та скасуватинаказ ПрАТ «Черкаське АТП 17127» за № 12 від 01 червня 2022 року «Про призупинення дії трудових договорів», але згідно досліджених доказів, а саме журналу наказів ПрАТ «Черкаське АТП 17127» під вказаним номером зареєстровано інший наказ «Про відновлення дії трудових договорів» (а.с. 127 Т.1), проте наказ хоч і під іншим номером та датою за наведених обставин є незаконним, а в силу вимог ст.ст. 13, 81 ЦПК України суд правильно врахував, що спір повинен розглядатися в межах заявлених позовних вимог, тому враховуючи, що наказу № 12 від 01 червня 2022 року «Про призупинення дії трудових договорів» не існує, такий не видавався, тому з цих підстав правильно відмовив в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Разом з тим, при розгляді справи суд встановив порушення прав позивача з боку ПрАТ «Черкаське АТП 17127», оскільки 04 квітня 2022 року «Про призупинення дії трудових договорів» через відсутність правових підстав на призупинення своєї діяльності, оскільки діяльність не припинялася з введенням воєнного стану.

Колегія суддів погоджується з висновком районного суду про те, що оскільки наказ підприємства «Про призупинення дії трудових договорів» є незаконним, тому підприємство зобов`язане нарахувати та виплатити заробітну плату ОСОБА_1 , компенсувати втрачений заробіток під час перебування позивача на лікарняному.

Суд правильно врахував, що ОСОБА_1 з 01 березня 2022 року по 31 березня 2022 року дійсно перебував у відпустці без збереження заробітної плати, що підтверджується заявою ОСОБА_1 , яка міститься в матеріалах справи. Відповідно у відповідача ПрАТ «Черкаське АТП 17127» відсутній обов`язок виплати заробітної плати за вказаний період. Разом з тим, вимоги виплати належних сум з 01 квітня 2022 року по 25 липня 2022 року та з 15 листопада 2022 року по 27 грудня 2022 року є такими, що підлягають задоволенню. Також, підприємство зобов`язане виплатити позивачу лікарняні за перші п`ять днів з 26 липня 2022 року по 30 липня 2022 року включно.

При цьому, суд апеляційної інстанції враховує приписи Верховного Суду, приведені у постанові від 30 січня 2018 року за наслідками розгляду справи N 760/18557/15-ц, згідно яких судам надано роз`яснення, що статтею 2 ЗУ «Про оплату праці» визначено, що структура заробітної плати складається з основної, додаткової та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, до яких належать виплатиу формівинагород запідсумками роботиза рік,премії заспеціальними системамиі положеннями,компенсаційні таінші грошовіі матеріальнівиплати,які непередбачені актамичинного законодавства,або якіпровадяться понадвстановлені зазначенимиактами норми. Аналіз зазначених норм свідчить про те, що всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день звільнення цього працівника. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать. При невиконанні такого обов`язку з вини власника або уповноваженого ним органу наступає передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність.

Проаналізувавши зміст частини другої статті 233 КЗпП України, можна зробити висновок про те, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці працівник має право без обмежень будь-яким строком звернутись до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи здійснив роботодавець нарахування таких виплат.

Таким чином, висновки районного суду про стягнення з відповідача ПрАТ «Черкаське ОТП17127» заробітної плати з відрахуванням відповідних податків і зборів та допомоги по тимчасовій непрацездатності за період з 26 липня 2022 року по 31 липня 2022 року є правильним. Розмір стягнутих районним судом сум був предметом дослідження суду апеляційної інстанції, визнаний правильним і підстав для зміни чи скасування рішення суду в цій частині колегія суддів не вбачає.

Разом з тим, перевіряючи правильність висновків суду першої інстанції в частині стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області допомоги по тимчасовій непрацездатності, суд апеляційної інстанції прийшов до наступних висновків.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я, визначає ЗУ «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

У свою чергу правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає ЗУ «Про збір та облік внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Відповідно до частини 2 статті 1 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та пунктів 3, 10 частини 1 статті 1 ЗУ «Про збір та облік внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» застрахована особа це фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому порядку єдиний внесок; страхувальники роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов`язані сплачувати єдиний внесок.

Згідно зі статтею 1 ЗУ «Про загальонобов`язкове державне соціальне страхування» страхування - це система прав, обов`язків і гарантій, яка передбачає страхові виплати та надання соціальних послуг застрахованим особам за рахунок коштів загальнообов`язкового державного соціального страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, коштів державного бюджету та інших джерел, не заборонених законодавством.

Мінімальний страховий внесок це сума коштів, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати і розміру єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, встановлених законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід).

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 8 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» роботодавець, як страхувальник, зобов`язаний:

здійснювати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид страхових виплат та надання соціальних послуг згідно з цим Законом;

здійснювати облік страхових коштів і своєчасно надавати страховику встановлену звітність щодо цих коштів.

Пунктом 1 частини 1 статті 15 ЗУ «Про загальонообов`язкове державне соціальне страхування» допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі страхових виплат, які повністю або частково компенсують втрату заробітної плати (доходу) у разі настання одного з таких випадків:

-тимчасова непрацездатність внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві, а також тимчасова непрацездатність на період реабілітації внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві.

Згідно з пунктом 2 статті 15 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» допомога по тимчасовій непрацездатності у випадках, зазначених у пунктах 1 і 7 частини першої цієї статті, виплачується уповноваженим органом управління застрахованим особам з шостого дня непрацездатності за весь період відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності, незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Оплата перших п`яти днів тимчасової непрацездатності у випадках, зазначених у пунктах 1, 7 частини першої статті 15 здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому КМУ.

Відповідно до статті 23 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є сформований на основі медичного висновку про тимчасову непрацездатність листок непрацездатності.

Згідно до статті 26 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» фінансування страхувальників для надання страхових виплат у зв`язку з тимчасовою втратою непрацездатністю застрахованим особам здійснюється територіальними органами уповноваженого органу управління в порядку, встановленому правлінням ПФУ.

Підставою для фінансування страхувальників територіальними органами уповноваженого органу управління є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми страхових виплат за їх видами.

Розглядаючи спір та стягуючи з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 допомогу по тимчасовій непрацездатності за період з 31 липня 2022 року по 14 листопада 2022 року в сумі 23483 грн. 39 коп., суд першої інстанції дійшов висновку про порушення прав позивача в цій частині та відповідно визнав підтвердженими обставини порушення прав ОСОБА_1 саме з боку відповідача Пенсійного фонду України.

Однак, під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції було встановлено та сторонами не заперечувалося, що ПрАТ «Черкаське автотранспортне підприємство 17127» заяви-розрахунку на фінансування страхових виплат у зв`язку з тимчасовою непрацездатність ОСОБА_1 до ПФУ не подавало, а відтак, вказана обставина не породжувала у органу Пенсійного фонду України юридичного обов`язку щодо здійснення вказаного виду фінансування.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає помилковим висновок районного суду про задоволення позовних вимог до Головного управлінняПенсійного фондуУкраїни вЧеркаській області та вважає такі вимоги позивача передчасними, відтак в цій частині висновок суду підлягає скасуванню з прийняттям нового висновку про відмову в задоволенні позову.

Оскільки, суд апеляційної інстанції повністю задовольняє вимоги апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, та враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору, тому суд вважає за необхідне у відповідності до вимог статті 141 ЦПК України компенсувати Головному управлінню сплачений ним судовий збір за подачу апеляційної скарги в сумі 1288 грн. 32 коп. за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

В іншій частині судове рішення підлягає залишенню без змін.

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (п. 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області та скасування висновку суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог до даного відповідача.

Апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Черкаське автотранспортне підприємство 17127» задоволенню не підлягає, а рішення суду в частині задоволення позову до підприємства підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області Мирошниченко Лариси Вікторівни задовольнити.

Апеляційну скаргу представника Приватного акціонерного товариства «Черкаське автотранспортне підприємство 17127» - адвоката Починок Олександра Ігоровича залишити без задоволення.

Рішення Чигиринського районного суду Черкаської області від 15 вересня 2023 року в частині стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 допомоги по тимчасовій непрацездатності за період з 31 липня 2022 року по 14 листопада 2022 року в сумі 23483 грн. 39 коп. скасувати.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про стягнення допомоги по тимчасовій непрацездатності, як заявлених передчасно.

Сплачений Головним управлінням Пенсійного фонду України у Черкаській області судовий збір за подачу апеляційної скарги в сумі 1288 грн. 32 коп. компенсувати Головному управлінню Пенсійного фонду України у Черкаській області за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повногосудового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.

Повний текст постанови складено 06 березня 2024 року.

Головуючий В.Г. Бородійчук

Судді О.В. Карпенко

Л.І. Василенко