Постанова

від 05.03.2024 по справі 690/443/14-к

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/228/24Головуючий по 1 інстанціїСправа №690/443/14-к Категорія: 305010000 Костенко А. І. Доповідач в апеляційній інстанції Фетісова Т. Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2024 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів цивільної палати:

суддя-доповідачФетісова Т.Л. суддіГончар Н.І., Сіренко Ю.В.секретар Новицька Н.О.

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача на рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 06.11.2023 (повний текст складено 10.11.2023, суддя в суді першої інстанції Костенко А.І.) у цивільній справі за позовом начальника відділу нагляду за додержанням законів органами податкової міліції управління прокуратури Черкаської області в інтересах ГУ ДПС у Черкаській області до ОСОБА_1 про відшкодування завданих державі збитків,

в с т а н о в и в :

у травні 2021 року згідно постанови Верховного Суду від 15.04.2021 до районного суду надійшов позов про відшкодування завданих державі збитків для розгляду в порядку цивільного судочинства, заявлений в кримінальному провадженні №32013250000000176 щодо обвинуваченого за ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України ОСОБА_1 .

В обґрунтування вимог вказано на те, що слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ Міндоходів у Черкаській області 12.07.2013 внесено до ЄРДР відомості за ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України за №32013250000000176.

25.11.2013 ПП ОСОБА_1 повідомлено про те, що він підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України. Досудовим слідством встановлено, що ОСОБА_1 умисно ухилився від сплати податків в сумі 2 418 353 грн.

Зокрема, встановлено, що ОСОБА_1 , будучи фізичною особою - суб`єктом підприємницької діяльності (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), відповідальним за правильність нарахування та своєчасність сплати податків та обов`язкових платежів до державного бюджету, умисно, в період з 01.04.2009 по 30.12.2010, шляхом внесення в декларації з податку на додану вартість та додатків № 5 «Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до декларацій завідомо неправдивих відомостей щодо придбання товарів у ФГ «Дана Плюс» (код ЄДРПОУ: 34143709), ДП «Елсі-Плюс» (код ЄДРПОУ: 32734007), а також відображення безтоварних операцій з TOВ «Грейт Мікс» (код ЄДРПОУ: 35835644), ТОВ ПТК «Матіас» (код ЄДРПОУ: 35512951), ПП «Агропрайд» (код ЄДРПОУ: 35870453), ТОВ «Бізнесальянс» (код ЄДРПОУ: 36860802), які мають ознаки фіктивності, а саме у яких господарські операції з купівлі-продажу товарів визнані такими, що не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними по ланцюгу до вигодонабувача, у вказаних товариств відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, операції з придбання та реалізації не мали реального товарного характеру, товар не перевозився і не зберігався, оскільки не виявлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової) мети систематичного придбання та продажу товарів, в порушення п. 7.1 ст. 7, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість», ст. 1, п. 2 ст. 3, п. 1, п. 2 ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незаконно завищив податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму 2 418 353 грн., внаслідок чого умисно ухилився від сплати податку на додану вартість за 2009 рік в сумі 357 669 грн., та за 2010 рік в сумі 2 060 684 грн., а всього в сумі 2 418 353 грн., що у 5 924 разів перевищує установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян та є особливо великим розміром.

Указані суми несплачених податків є завданими державі збитками та мають бути стягнутими з відповідача до державного бюджету. Відтак у справі заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь Тальнівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Черкаській області завданих державі збитків на суму 2418353 грн.

Ухвалою Маньківського районного суду від 07.08.2023 за заявою представника позивача здійснено заміну особи, в інтересах якої подано позов, та залучено правонаступника Тальнівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Черкаській області ГУ ДПС У Черкаській області.

Рішенням Маньківського районного суду Черкаської області від 06.11.2023 позов у справі задоволено. Суд виходив з того, що вчиненням відповідачем кримінальних правопорушень, спрямованих на ухилення від сплати податків до державного бюджету, що встановлено вироком суду, який набрав законної сили, державі було завдано збитків, які має відшкодувати відповідач. Розмір збитків визначено за змістом вироку, ухваленого стосовно відповідача.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав 07.12.2023 засобами поштового зв`язку апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та залишити без задоволення позовні вимоги у справі. Скаржник вказує на те, що у вступній частині рішення не зазначено найменування сторін, не перевірено особи, які з`явилися на судовий розгляд, вимоги позивача, які відповідали б суті позову, в описовій частині не вказано всі заяви та клопотання сторін. Прокурорами Маньківського відділу Уманської окружної прокуратури не надано доказі правонаступництва щодо відповідного відділу прокуратури Черкаської області, отже за відповідними правовими висновками ВС від 25.10.2022 у справі №607/14378/21 у задоволенні позову неналежного позивача мало бути відмовлено. Суд не встановив право підпису позовної заяви начальником відділу нагляду за додержанням законів органами податкової міліції управління прокуратури Черкаської області. ДПС мало здійснювати само представництво в суді своїх інтересів.

Судом не пояснено чому позов задоволено на користь ГУ ДПС У Черкаській області, в той час, як вимоги заявлено в інтересах Тальнівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Черкаській області. У мотивувальній частині не вказана оцінка кожного аргументу учасників справи. Зазначені порушення не відповідають практиці ЄСПЛ щодо оцінки усіх аргументів сторін щодо суті спору. Суд не врахував, що позовна заява за формою та змістом не відповідає приписам чинного процесуального законодавства. До позовної заяви не додано жодного додатку та її вимоги не підтверджуються доказами. Суд протиправно долучив докази зі сторони позивача після подання відзиву відповідачем. У постанові ВС від 04.06.2019 у справі №135/112/17 вказано, що сума збитків у кримінальному провадженні доводиться за правилами цивільного судочинства.

У відзиві на апеляційну скаргу прокурор провив апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, оскільки вважає його законним та належним чином обгрутованим.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

При розгляді справи встановлено, що вироком Маньківського районного суду Черкаської області від 07.04.2017 ОСОБА_1 (відповідач у даній справі) визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України.

Указаний вирок суду набрав законної сили після перегляду в судах апеляційної та касаційної інстанцій в частині визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні вказаних злочинів та призначенні покарання.

Цим вироком встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи фізичною особою - суб`єктом підприємницької діяльності, відповідальним за правильність нарахування та своєчасність сплати податків та обов`язкових платежів до державного бюджету, умисно, в період з 01.04.2009 по 30.12.2010 шляхом внесення в декларації з податку на додану вартість та додатків № 5 «Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до декларацій завідомо неправдивих відомостей щодо придбання товарів у ФГ «Дана Плюс» (код ЄДРПОУ: 34143709), ДП «Елсі-Плюс» (код ЄДРПОУ: 32734007), а також відображення безтоварних операцій з TOВ «Грейт Мікс» (код ЄДРПОУ: 35835644), ТОВ ПТК «Матіас» (код ЄДРПОУ: 35512951), ПП «Агропрайд» (код ЄДРПОУ: 35870453), ТОВ «Бізнесальянс» (код ЄДРПОУ: 36860802), які мають ознаки фіктивності, а саме у яких господарські операції з купівлі-продажу товарів визнані такими, що не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними по ланцюгу до вигодонабувача, у вказаних товариств відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, операції з придбання та реалізації не мали реального товарного характеру, товар не перевозився і не зберігався, оскільки не виявлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової) мети систематичного придбання та продажу товарів, в порушення п. 7.1 ст. 7, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість», ст. 1, п. 2 ст. 3, п. 1, п. 2 ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незаконно завищив податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму 2 418 353 грн., внаслідок чого умисно ухилився від сплати податку на додану вартість за 2009 рік в сумі 357 669 грн., та за 2010 рік в сумі 2 060 684 грн., а всього в сумі 2 418 353 грн., що у 5 924 разів перевищує установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян та є особливо великим розміром.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

З урахуванням викладеного, позивач у справі стверджує про наявність підстав для стягнення з відповідача суми збитків, завданих державі внаслідок вчинення кримінального правопорушення щодо несплати податків до державного бюджету.

Правовідносини, наявні між сторонами справи на підставі вищевикладених фактичних обставин, мають таке правове регулювання.

Згідно ч. 7 ст. 128 КПК України та ч. 3 ст. 386 ЦК України позивач має право вимагати відшкодування заподіяної шкоди, в тому числі, шляхом звернення з позовом у кримінальній справі.

Особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

У даному випадку постановою ВС від 15.04.2021 у справі №690/443/14-к, зокрема, призначено новий розгляд цивільного позову прокурора в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з частиною першою статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційний Суд України у своїх рішеннях висловлював юридичну позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів: закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом (рішення від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 5 квітня 2001 року № 3-рп/2001, від 13 березня 2012 року № 5-рп/2012, від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012).

Отже, як вірно вказав суд першої інстанції, до правовідносин сторін у цій справі необхідно застосовувати норми ЗУ «Про прокуратуру» в редакції від 11.10.2013, чинній на момент виникнення спірних правовідносин та подання позовної заяви.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 20 ЗУ «Про прокуратуру» (в редакції від 11.10.2013) при виявленні порушень закону прокурор у межах своєї компетенції має право звертатись до суду в передбачених законом випадках.

Згідно частин першої та четвертої статті 36-1 ЗУ «Про прокуратуру» (в редакції від 11.10.2013) представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Представництво інтересів громадянина або держави здійснюється прокурором також на підставі заподіяння громадянину або державі шкоди внаслідок вчинення кримінального правопорушення чи іншого суспільно небезпечного діяння, передбаченого законом про кримінальну відповідальність.

Згідно до вимог ч. ч. 3 та 7 ст. 128 КПК України цивільний позов в інтересах держави пред`являється прокурором. Особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Частиною 3 статті 56 ЦПК України визначено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

За приписами ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому, збитками, серед іншого, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Як зазначено в п. 7 постанови Пленуму ВСУ №14 від 18.12.2009 «Про судове рішення у цивільній справі», розглядаючи позов, який випливає з кримінальної справи, суд не вправі обговорювати вину відповідача, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування.

Згідно з положеннями абзацу 1 пункту 13 постанови Пленуму ВСУ № 3 від 31.03.1989 «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, стягнення безпідставно нажитого майна» та абзацу 1 п. 2 постанови Пленуму ВСУ «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» що шкода, заподіяна злочином, підлягає відшкодуванню особою, яка її заподіяла, в повному обсязі.

Крім того, ч.6 ст.82 ЦПК України встановлено, що, зокрема, вирок суду в кримінальному провадженні є обов`язковим для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

У постанові ВС від 12.12.2019 у справі №486/1423/17 зроблено правовий висновок про те, що розмір відшкодування збитків є предметом позовних вимог у межах заявленого цивільного позову, доводиться цивільним позивачем самостійно за правилами цивільного судочинства з дотриманням приписів ч. 5 ст. 128 КПК України і не охоплюється межами обвинувачення, яке висувається прокурором в обвинувальному акті або постанові про зміну обвинувачення в суді і обов`язок доказування якого покладається на державного обвинувача.

ВС у постанові від 06.06.2023 у справі №341/2087/13 вказав, що аналіз положень статті 1166 ЦК України дозволяє дійти висновку про те, що загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, винне діяння заподіювача шкоди (цивільне правопорушення), яке містить такі складові: протиправна поведінка особи, настання шкоди, причинний зв`язок між ними та вина заподіювача шкоди.

Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою розуміється майнова шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стає об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Деліктна відповідальність настає лише за вини заподіювача шкоди (умислу або необережності), яка, за загальним правилом, презюмується, якщо заподіювач не доведе перед судом протилежного.

Відсутність будь-якої з цих умов є підставою для звільнення особи від відповідальності, якщо інше не встановлено законом.

Розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Відповідно до положень ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

З урахуванням вищенаведених норм права та правових висновків ВС, у аспекті встановлених у цій справі фактичних обставин, апеляційний суд констатує, що прокурором не доведено розміру шкоди, про відшкодування якої заявлено позовні вимоги у справі, адже відповідна сума збитків, про стягнення якої просить прокурор, фігурує лише у вироку, ухваленому стосовно відповідача, який за приписами ч.6 ст.82 ЦПК України є обов`язковим для суду в цій справі лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Відтак, вирок суду не може бути тим письмовим доказом, що підтверджує розмір збитків, завданих засудженим державі, про що помилково зазначає прокурор.

У даному випадку розмір шкоди, як складова правової конструкції, визначеної у статті 1166 ЦК України для вирішення питання про відшкодування шкоди, іншими доказами у справі не підтверджується, отже за змістом правового висновку ВС від 12.12.2019 у справі №486/1423/17 є недоведеним.

За обставин цієї справи прокурор має надати суду у порядку цивільного судочинства усі належні та допустимі докази щодо розміру збитків, завданих внаслідок вчинення засудженим відповідних кримінальних правопорушень, а не лише посилатися в даній частині на обставини, встановлені у вироку, ухваленому у кримінальному провадженні за обвинуваченням відповідача.

Крім того прокурор не звертався з відповідними клопотаннями щодо витребування доказів, призначення експертизи, забезпечення доказів тощо ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанцій.

Згідно ст.376 ЦПКУкраїни підставоюдля зміничи скасуваннярішення судупершої інстанціїє неповнез`ясування обставин,що маютьзначення длясправи;недоведеність обставин,що маютьзначення длясправи,які судпершої інстанціївизнав встановленими;невідповідність висновків,викладених урішенні судупершої інстанції,обставинам справи;порушення нормпроцесуального праваабо неправильнезастосування нормматеріального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

Отже рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 06.11.2023 у даній справі належить скасувати у зв`язку з неправильним застосуванням норм матеріального права (ст. 1166 ЦК України), та прийняти постанову про відхилення позовних вимог за недоведеністю.

На підставі ст.141 ЦПК України у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог із прокуратури Черкаської області на користь скаржника слід стягнути 17025,00 грн. судового збору, сплаченого за апеляційний перегляд справи.

Керуючись ст. ст. 141, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 06.11.2023 у даній цивільній справі скасувати.

Позовні вимоги начальника відділу нагляду за додержанням законів органами податкової міліції управління прокуратури Черкаської області в інтересах ГУ ДПС у Черкаській області до ОСОБА_1 про відшкодування завданих державі збитків залишити без задоволення.

Стягнути з прокуратури Черкаської області на користь ОСОБА_1 17025,00 грн. судового збору, сплаченого за апеляційний перегляд справи.

Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством.

Повну постанову складено 06.03.2024.

Суддя-доповідач

Судді