Постанова

від 12.02.2025 по справі 690/443/14-к

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2025 року

м. Київ

справа № 690/443/14-к

провадження № 61-4991св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,

Шиповича В. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - начальник відділу нагляду за додержанням законів органами податкової міліції управління прокуратури Черкаської області в інтересах Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу заступника керівника Черкаської обласної прокуратури на рішення Маньківського районного суду Черкаської області, у складі судді

Костенка А. І., від 06 листопада 2023 року та постанову Черкаського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Фетісової Т. Л., Гончар Н. І.,

Сіренка Ю. В., від 05 березня 2024 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. У травні 2021 року згідно з постановою Верховного Суду від 15 квітня 2021 року до районного суду надійшов для розгляду в порядку цивільного судочинства позов про відшкодування завданих державі збитків, заявлений прокурором у кримінальному провадженні № 32013250000000176

щодо обвинувачення ОСОБА_1 за частиною третьою статті 212,

частини першої статті 358, частини третьої статті 358 КК України

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ Міндоходів у Черкаській області 12 липня 2013 року внесено до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення за частиною третьою статті 212, частиною першою статті 358, частиною третьою статті 358 КК України за № 32013250000000176.

3. 25 листопада 2013 року ОСОБА_1 повідомлено про те, що він підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 212, частиною першою статті 358, частиною третьою статті 358 КК України. Досудовим слідством встановлено, що ОСОБА_1 умисно ухилився від сплати податків в сумі 2 418 353 грн.

4. Зокрема, встановлено, що ОСОБА_1 , будучи фізичною особою - суб`єктом підприємницької діяльності та відповідальним за правильність нарахування, своєчасність сплати податків, обов`язкових платежів до державного бюджету, умисно, в період з 01 квітня 2009 року по 30 грудня 2010 року, шляхом внесення в декларації з податку на додану вартість та додатків № 5 «Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до декларацій завідомо неправдивих відомостей щодо придбання товарів у ФГ «Дана Плюс», ДП «Елсі-Плюс», а також відображення безтоварних операцій з TOВ «Грейт Мікс», ТОВ ПТК «Матіас», ПП «Агропрайд», ТОВ «Бізнесальянс», які мають ознаки фіктивності, чим незаконно завищив податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму

2 418 353 грн, внаслідок чого умисно ухилився від сплати податку на додану вартість за 2009 рік в сумі 357 669 грн та за 2010 рік в сумі 2 060 684 грн.

5. Прокурор вважає, що суми несплаченого податку є збитками держави та мають бути стягнуті з відповідача до державного бюджету.

6. Посилаючись на викладене, прокурор просив суд стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 на користь Тальнівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Черкаській області завдані державі збитки на суму 2 418 353 грн.

7. Ухвалою Маньківського районного суду від 07 серпня 2023 року замінено особу, в інтересах якої подано позов, та залучено правонаступника Тальнівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Черкаській області - ГУ ДПС У Черкаській області.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

8. Рішенням Маньківського районного суду Черкаської області

від 06 листопада 2023 року позов задоволено.

Стягнуто із приватного підприємця ОСОБА_1 на користь Головного управління ДПС у Черкаській області завдані державі збитки у розмірі 2 418 353 грн.

9. Суд першої інстанції вказав, що вироком суду, який набрав законної сили, доведено вчинення відповідачем кримінальних правопорушень, спрямованих на ухилення від сплати податків до державного бюджету. Вказаними протиправними діями ОСОБА_1 заподіяно державі збитків у розмірі 2 418 353 грн, які у добровільному порядку не відшкодовано.

Короткий зміст постанови апеляційного суду

10. Постановою Черкаського апеляційного суду від 05 березня 2024 року апеляційну скаргу відповідача задоволено. Рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 06 листопада 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову прокурора. Вирішено питання розподілу судового збору.

11. Апеляційний суд вказав на недоведеність прокурором розміру шкоди, про стягнення якої заявлено позов, адже відповідна сума про стягнення якої просить прокурор, фігурує лише у вироку, ухваленому стосовно відповідача. Однак за приписами частини шостої статті 82 ЦПК України вирок суду є обов`язковим для суду у цивільній справі лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Відтак, вирок суду не може бути тим письмовим доказом, який підтверджує розмір збитків, завданих засудженим державі, про що помилково зазначає прокурор.

12. Пославшись на висновки Верховного Суду, викладені у постанові

від 12 грудня 2019 року у справі № 486/1423/17, апеляційний суд вважав, що у розглядуваній справі розмір шкоди, як складова правової конструкції, визначеної у статті 1166 ЦК України, іншими доказами не підтверджено, а отже є недоведеним. При цьому прокурор не звертався до судів з відповідними клопотаннями щодо витребування доказів, призначення експертиз, забезпечення доказів.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

13. У касаційній скарзі заступник керівника Черкаської обласної прокуратури Торопчин С. О. просить рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 06 листопада 2023 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 05 березня 2024 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

14. 01 квітня 2024 року заступник керівника Черкаської обласної прокуратури Торопчин С. О. подав касаційну скаргу на рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 06 листопада 2023 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 05 березня 2024 року.

15. Ухвалою Верховного Суду від 22 квітня 2024 року відкрито касаційне провадження та витребувано із суду першої інстанції матеріали справи, які у квітні 2024 року надійшли до Верховного Суду.

16. Ухвалою Верховного Суду від 06 лютого 2025 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

17. Підставою касаційного оскарження судових рішень прокурор зазначає відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування статей 80, 82, 83, 89 ЦПК України, пунктів 7, 8 Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, зокрема щодо відсутності потреби виділення в окреме провадження справи та необхідність дослідження всіх доказів, наданих позивачем при поданні цивільного позову у кримінальному провадженні, у випадку призначення Верховним Судом нового розгляду справи в порядку цивільного судочинства (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).

18. Крім того, вказує на порушення судами норм процесуального права та наявність передбачених пунктом 1 частини третьої статті 411 ЦПК України підстав для скасування оскаржуваних судових рішень (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

19. Зауважує, що апеляційний суд помилково врахував висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 12 грудня 2019 року у справі

№ 486/1423/17, правовідносини в якій не є релевантними зі спірними правовідносинами.

20. Вважає, що у випадку скасування Верховним Судом вироку в частині вирішення цивільного позову та призначення нового розгляду справи у порядку цивільного судочинства, матеріали кримінального провадження не підлягають виділенню в окреме провадження, а розгляд цивільного позову здійснюється за матеріалами всього кримінального провадження, із дослідженням та наданням оцінки всім наявних доказам. Натомість суд першої інстанції помилково виділив лише окремі матеріали з кримінального провадження для розгляду цивільного позову.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

21. У травні 2024 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість постанови апеляційного суду, просить касаційну скаргу залишити без задоволення. Вказує, що до позовної заяви прокурор не долучив доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовані позовні вимоги.

22. Зазначає, що розмір відшкодування збитків є предметом заявленого цивільного позову, має бути доведений цивільним позивачем за правилами цивільного судочинства і не охоплюється межами обвинувачення, яке висувається прокурором в обвинувальному акті.

23. Вважає, що матеріали кримінального провадження не можуть підміняти докази, які повинні долучатися до цивільного позову.

Обставини справи, встановлені судами

24. Вироком Маньківського районного суду Черкаської області від 07 квітня 2017 року у цій справі № 690/443/14-кОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених частиною третьою статті 212,

частини першої статті 358, частини третьої статті 358 КК України. Цивільний позов прокурора про стягнення із ОСОБА_1 збитків в сумі 2 418 353 грн. залишено без розгляду.

25. Вироком встановлено, що ОСОБА_1 , будучи фізичною особою - суб`єктом підприємницької діяльності, відповідальним за правильність нарахування та своєчасність сплати податків та обов`язкових платежів до державного бюджету, умисно, в період з 01 квітня 2009 року по 30 грудня 2010 року шляхом внесення в декларації з податку на додану вартість та додатків № 5 «Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до декларацій завідомо неправдивих відомостей щодо придбання товарів у ФГ «Дана Плюс», ДП «Елсі-Плюс», а також відображення безтоварних операцій з TOВ «Грейт Мікс», ТОВ ПТК «Матіас», ПП «Агропрайд», ТОВ «Бізнесальянс», які мають ознаки фіктивності, а саме у яких господарські операції з купівлі-продажу товарів визнані такими, що не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними по ланцюгу до вигодонабувача, у вказаних товариств відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, операції з придбання та реалізації не мали реального товарного характеру, товар не перевозився і не зберігався, оскільки не виявлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової) мети систематичного придбання та продажу товарів, в порушення пункту 7.1, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», статті 1, пункту 2 статті 3, пунктів 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незаконно завищив податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму 2 418 353 грн, внаслідок чого умисно ухилився від сплати податку на додану вартість за 2009 рік в сумі 357 669 грн, та за 2010 рік в сумі 2 060 684 грн, а всього в сумі

2 418 353 грн, що у 5 924 разів перевищує установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян та є особливо великим розміром.

26. Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 19 червня 2018 року вказаний вирок суду залишено без змін.

27. Постановою Верховного Суду від 15 квітня 2021 року касаційну скаргу захисника ОСОБА_1. залишено без задоволення, а касаційну скаргу прокурора задоволено частково. Вирок Маньківського районного суду Черкаської області від 07 квітня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 19 червня 2018 року в частині вирішення цивільного позову прокурора скасовано і призначено новий розгляд у суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

28. Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

29. Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

30. Відповідно до частини першої, другої статті 127 КПК України підозрюваний, обвинувачений, а також за його згодою будь-яка інша фізична чи юридична особа має право на будь-якій стадії кримінального провадження відшкодувати шкоду, завдану потерпілому, територіальній громаді, державі внаслідок кримінального правопорушення.

Шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

31. За змістом статті 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Цивільний позов в інтересах держави пред`являється прокурором. Цивільний позов може бути поданий прокурором у випадках, встановлених законом.

32. У частині другій статті 22 ЦК України визначено, що збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

33. У розглядуваній справі прокурорв межах кримінального провадження звернувся до суду із цивільним позовом про відшкодування збитків, завданих державі внаслідок ухилення ОСОБА_1 від сплати податків на суму 2 418 353 грн.

34. Вироком Маньківського районного суду Черкаської області від 07 квітня 2017 року у справі № 690/443/14-к, якій набрав законної сили, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених частиною третьою статті 212, частини першої статті 358, частини третьої статті 358 КК України, зокрема в ухиленні від сплати податку на додану вартість в розмірі 2 418 353 грн.

Суд вважав доведеним вчинення ОСОБА_1 злочину, передбаченого, зокрема частиною третьою статті 212 КК України (в редакції Закону України № 4025-VI від 15 листопада 2011 року), а саме умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, яка зобов`язана їх сплачувати, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах.

35. Відповідно до частини першої статті 13 КК України закінченим кримінальним правопорушенням визнається діяння, яке містить усі ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу.

36. В доктрині кримінального права розрізняють злочини із матеріальним та формальним складом. При цьому матеріальний склад злочину передбачає наслідки, як обов`язковий елемент його об`єктивної сторони.

37. Ухилення від сплати податків (стаття 212 КК України) є злочином з матеріальним складом (див. пункт 17 постанови Верховного Суду

від 01 жовтня 2019 року у справі № 757/18693/15), а обов`язковою кваліфікуючою ознакою (елементом складу) злочину, передбаченого частиною третьою статті 212 КК України, у вчиненні якого визнано винним ОСОБА_1 , є фактичне ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах, що і було встановлено вироком суду від 07 квітня 2017 року у справі № 690/443/14-к, якій в цій частині набрав законної сили.

38. Відповідно до частини шостої статті 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

39. Тлумачення частини шостої статті 82 ЦПК України, статей 13, 212 КК України, з урахуванням положень доктрини кримінального права та висновків Верховного Суду, свідчить, що у випадку подання прокурором цивільного позову про стягнення із особи, визнаної винною у вчиненні злочину, передбаченого статтею 212 КК України, збитків на користь держави у розмірі несплаченого податку, який є обов`язковою кваліфікуючою ознакою (елементом складу) злочину, такий розмір збитків у цивільній справі вважається доведеним відповідним вироком суду, який набрав законної сили.

Протилежний підхід фактично означав би можливість ревізії у цивільному судочинстві висновків судів у кримінальній справі щодо доведеності вини та наявності в діях особи складу злочину, передбаченого статтею 212 КК України.

У випадку незгоди з інкримінованою сумою несплаченого податку,

ОСОБА_1 мав можливість оскаржити відповідний вирок суду в апеляційному та касаційному порядку в межах кримінальної справи.

40. Верховний Суд у постанові від 15 квітня 2021 року, частково задовольняючи касаційну скаргу прокурора і скасовуючи вирок Маньківського районного суду Черкаської області від 07 квітня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 19 червня 2018 року щодо ОСОБА_1 в частині вирішення цивільного позову прокурора і призначаючи новий розгляд у суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства, звертав увагу, що зі змісту позову вбачається, що у ньому зазначено усі необхідні дані щодо позивача, відповідача, обставин заподіяної шкоди та сума, яка підлягає стягненню з обвинуваченого у разі доведеності його вини на користь держави, а заявлені у позові вимоги прямо пов`язані з висунутим особі обвинуваченням.

41. Оскільки вироком суду, який набрав законної сили, встановлена несплата ОСОБА_1 до бюджету податку у розмірі 2 418 353 грн, а прокурором заявлено вимоги про стягнення вказаної суми на користь держави, суд першої інстанції дійшов правильного по суті висновку про задоволення позову.

42. Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції, помилково, з посиланням на висновки Верховного Суду, викладені у постанові

від 12 грудня 2019 року у справі № 486/1423/17, вказав на недоведеність прокурором розміру завданої державі шкоди.

За обставин справи № 486/1423/17 осіб було визнано винними у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 15 частиною третьою

статті 185 КК України (замах на крадіжку), у зв`язку із тим, що вони проникли до будівлі сховища де зібрали мідні стержні вагою 3,3 кг, загальною вартістю 332,22 грн, які намагалися викрасти, однак не довели свій умисел до кінця, оскільки були затримані працівниками охорони на місці події.

Натомість цивільний позов у справі № 486/1423/17 було заявлено на суму 168 234 грн, яка, на думку цивільного позивача, включає в себе витрати на проведення відновлювальних робіт розукомплектованого обладнання.

Тобто під час вирішення цивільного позову у справі № 486/1423/17 підлягали доведенню обставини, які не є обов`язковою кваліфікуючою ознакою (елементом складу) злочину передбаченого частиною другою статті 15 частиною третьою статті 185 КК України за якою було постановлено обвинувальний вирок.

У справі, що переглядається, на відміну від справи № 486/1423/17, заподіяна кримінальним правопорушенням шкода як обставина, що впливає на його кваліфікацію та вирішення інших питань, пов`язаних із притягненням особи до кримінальної відповідальності і є розміром збитків, спричинених державі у вигляді несплаченого податку, а тому не потребує повторного доказування під час вирішення цивільного позову.

43. Згідно зі статтею 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

44. Оскільки апеляційним судом помилково скасовано рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону, постанову апеляційного суду необхідно скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити без задоволення.

45. Правових підстав і необхідності у скасуванні рішення суду першої інстанції, як того просив прокурор у касаційній скарзі, колегією суддів не встановлено.

Керуючись статтями 400, 409, 413, 416 ЦПК України ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу заступника керівника Черкаської обласної прокуратури задовольнити частково.

2. Постанову Черкаського апеляційного суду від 05 березня 2024 року скасувати, залишивши в силі рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 06 листопада 2023 року.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді: Є. В. Синельников О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Шипович