Ухвала

від 05.03.2024 по справі 149/470/17

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

справа №149/470/17

05.03.24 м. Козятин

Козятинський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Пєтухової Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Гаврилюк О.Г.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника третьої особи адвоката Карабань Л.О.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Козятин в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Хмільницької міської ради Вінницької області, Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства Юстиції України, Міністерства Юстиції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Хмільницька районна державна нотаріальна контора Вінницької області, ОСОБА_2 про визнання правочину (заповіту) невчиненим, вирішуючи клопотання про накладення грошового стягнення, зобов`язання надати докази, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просив визнати невчиненим заповіт ОСОБА_3 , посвідчений секретарем виконавчого комітету Лозівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області Т. Лукашук 19 грудня 2013 року в с. Лозова Хмільницького району Вінницької області .

Ухвалою суду від 07.02.2023 справа була прийнята до провадження судді Пєтухової Н.О. , та призначено справу до підготовчого судового засідання.

05.03.2024 на адресу суду від позивача ОСОБА_1 надійшло клопотання про застосування до учасників судового процесу заходу процесуального примусу у виді накладення штрафу. Клопотання мотивоване тим, що він неодноразово звертався до суду із клопотаннями про витребування доказів у справі, зокрема оригіналу другого примірника заповіту ОСОБА_3 , який знаходиться Хмільницькій районній державній нотаріальній конторі Вінницької області; оригінал фіскального чеку, датованого 19.12.2013 року про сплату державного мита при посвідченні 19.12.2019 заповіту ОСОБА_3 ; оригінал реєстру нотаріальних дій Лозівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області за 2013 рік; оригінал заяви про державну реєстрацію заповітів та спадкових договорів, який став підставою для державної реєстрації 15.08.2014 заповіту ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Думенки Хмільницького району Вінницької області, який знаходиться у Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України. Його клопотання ухвалою суду було задоволено, однак виконано не було. Вважає, що учасники справи, в яких випробовувались докази протягом більше трьох років, не виконуючи ухвалені рішення судів зловживають процесуальними правами та безпідставно затягують розгляд справи, грубо порушуючи його права, а тому вважає за доцільне застосувати до них штраф як один із видів заходів процесуального примусу.

Позивач ОСОБА_1 в підготовчому судовому засіданні підтримав дане клопотання, та просив застосувати до вказаних осіб грошове стягнення та зобов`язати сторони надати докази, а саме: оригінал другого примірника заповіту ОСОБА_3 , який знаходиться Хмільницькій районній державній нотаріальній конторі Вінницької області; оригінал фіскального чеку, датованого 19.12.2013 року про сплату державного мита при посвідченні 19.12.2019 року заповіту ОСОБА_3 ; оригінал реєстру нотаріальних дій Лозівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області за 2013 рік; оригінал заяви про державну реєстрацію заповітів та спадкових договорів, який став підставою для державної реєстрації 15.08.2014 року заповіту ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Думенки Хмільницького району Вінницької області, який знаходиться у Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України. Додав, що такі документи є необхідними для проведення у справі почеркознавчої експертизи на підставі другого примірнику заповіту, про яку він має намір клопотати. Також вказав, що квитанція, заява та реєстраційна книга мають важливе значення для справи, оскільки на підставі таких доказів можна встановити момент сплати державного мита за вчинення заповіту, своєчасність проведення реєстрації, а також у них містяться вільні зразки підпису заповідачки, які можуть бути надані експерту.

Представник відповідача Хмільницької міської ради в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомленим про час і місце розгляду справи, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, направленого на офіційну адресу; будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не надходило.

Представник відповідача - ДП "Інформаційний центр", в підготовче засідання не з`явився, належним чином повідомлявся про розгляд справи, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа направленого на офіційну адресу; будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не надходило.

Представник відповідача - Міністерства юстиції України в підготовче засідання не з`явився, належним чином повідомлявся про розгляд справи, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа направленого на офіційну адресу; будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не надходило.

Представник третьої особи ОСОБА_2 , адвокат Карабань Л.О., в підготовчому судовому засіданні просила відмовити в задоволенні клопотання з посиланням на те, що клопотання заявлялось неодноразово та було прийнято відповідні процесуальні рішення, а експертиза у справі вже проведена, а тому необхідності у вказаних доказах немає.

Третя особа - Державний нотаріус Хмільницької державної нотаріальної контори в підготовче засідання не з`явився, подав заяву про слухання справи у відсутність представника.

Розглянувши клопотання про накладення грошового стягнення витребування доказів, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст.84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Згідно з ч.ч. 6, 7 ст. 84 ЦПК України, будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

Відповідно до ч.ч. 8, 9 ст. 84 ЦПК України, у разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом; притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати витребувані судом докази.

Порядок та підстави застосування заходів процесуального примусу визначені главою 9 Цивільного процесуального кодексу України.

Так, згідно з ч.1ст.146 ЦПК України, у разі неподання письмових, речових чи електронних доказів, що витребувані судом, без поважних причин або без повідомлення причин їх неподання суд може постановити ухвалу про тимчасове вилучення цих доказів державним виконавцем для дослідження судом.

Пунктом 3 ч. 1. ст. 148 ЦПК України встановлено, що суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин.

Виходячи зі змісту наведених норм, застосування заходів процесуального примусу є правом, а не обов`язком суду.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 звертався до суду із клопотанням про витребування доказів, яке було предметом розгляду судом.

Ухвалами Калинівського районного суду Вінницької області від 27.08.2018, 19.11.2018 клопотання позивача про витребування доказів були задоволені. Зокрема, витребувано із Хмільницької районної державної нотаріальної контори Вінницької областіоригінал та належним чином завірену копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 (номер у спадковому реєстрі 56422341, номер у нотаріуса 254/2014); із Вінницької філії ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції Україниоригінали та належним чином завірені копії матеріалів, які послужили реєстрації заповіту ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Хмільник Вінницької області. Крім того, ухвалою Калинівського районного суду Вінницької області від 27.10.2021 клопотання представника позивача ОСОБА_1 ,адвоката Петришиної І.А., про витребування доказівбуло задоволено, витребувано з Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції Україниматеріали, які стали підставою для державної реєстрації 15.08.2014 року заповіту ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Хмільник Вінницької області. Також ухвалою Калинівського районного суду Вінницької області від 04.02.2020 було задоволене, та відповідно витребувано з Хмільницької районної державної нотаріальної контори Вінницької області - спадкову справу № 254/2014, заведену 14.08.2014 року після смерті ОСОБА_3 яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; з Лозівської сільської ради Хмільницького району Вінницької областідругий примірник заповіту ОСОБА_3 від 19.12.2013 року; квитанцію про сплату державного мита при посвідченні заповіту ОСОБА_3 від 19.12.2019 року; реєстр нотаріальних дій Лозівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області за 2013 рік; з Вінницької філії ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції Україниматеріали, які сталі підставою для державної реєстрації 15.08.2014 заповіту ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Хмільник Вінницької області.

Суду були надані один примірник заповіту, копія квитанції про сплату держмита та копія реєстраційної книги.

Наразі позивач вважає що ненадання витребуваних доказів призводить до затягування розгляду спри та позбавляє його можливості звернутись із клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи.

Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи, ухвалою Калинівського районного суду Вінницької області від 02.02.2022 було задоволено клопотання позивача ОСОБА_1 про призначення судової почеркознавчої експертизи, проведення якої доручено Вінницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

За результатами проведення судово-почеркознавчої та технічної експертизи документів у цивільній справі № 149/470/17 від 15.06.2022 року №1817/1818/22-21, відповідно до висновку експерта, підпис від імені ОСОБА_3 у примірнику заповіту ОСОБА_3 від 19.12.2013 року порядковий № 60, Реєстру для реєстрації нотаріальних дій органу місцевого самоврядування Лозівська сільська рада за 2013 рік, виконаний рукописним способом кульковою ручкою, без попередньої підготовки чи технічних засобів. На виконавця підпису і рукописних записів у примірнику заповіту ОСОБА_3 від 19.12.2013, порядковий № 60, Реєстру для реєстрації нотаріальних дій органу місцевого самоврядування Лозівська сільська рада за 2013 рік, мали переважний вплив природні збиваючі фактори, до яких, зокрема, відноситься похилий або старечий вік виконавця.

Позивачем поставлено під сумнів висновок експерта, у зв`язку з чим він звернувся до суду про визнання висновку експерта неповним і неясним, та призначення у справі додаткової судової почеркознавчої експертизи, однак хвалою Калинівського районного суду Вінницької області від 26.07.2022 року, вказане клопотання позивача ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Судом встановлено, що висновок експерта щодо питання належності підпису на заповіті відповідачці міститься у справі.

Крім того, суд бере до уваги те, що ухвалою Калинівського районного суду Вінницької області від 26.07.2022 у задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про визнання висновку експерта за результатами проведення судово-почеркознавчої та технічної експертизи документів у цивільній справі № 149/470/17 від 15.06.2022 року № 1817/1818/22-21неповним і неясним, та призначення у справі додаткової судової почеркознавчої експертизи, було відмовлено.

У Козятинському міськрайонному суді Вінницької області позивач не заявляв клопотання про проведення експертизи, з якого, зокрема, вбачалося б, які питання позивач просить поставити на вирішення експертів, і чи вони відрізняються за суттю від тих, які вже були на розгляді у експерта.

Суд бере до уваги, що за змістом п.5 ч.2 ст. 197 ЦПК України, суд може роз`яснювати учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи.

Відповідно до ст 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування; предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення; сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень; суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно ч. 2 ст. 89, ЦПК України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З системного аналізу вказаних статей випливає, що суд повинен сприяти тому, щоб наявні у справі докази були такими, що стосуються предмета спору; також суд повинен запобігати тому, щоб у справі були докази, на підставі яких неможливо встановити жодних обставини, що стосуються предмета доказування.

Таким чином, суд доходить висновку, що документи, які позивач просить витребувати, не є такими без яких не можливо вирішити спір по суті. Крім того, суд зважає на те, що копія квитанції про сплату державного мита та копія реєстраційного журналу (книги) міститься у справі, тобто є можливість дослідити зміст таких документів; а доводи щодо необхідності витребувати саме оригінали таких документів, зокрема, для проведення експертизи, є безпідставними.

На думку суду, вказані обставини у своїй сукупності вказують, що клопотання про зобов`язання надати витребувані докази є необгрунтованим, відповідно - застосування заходу стягнення до осіб, які не надали такі докази не є виправданою та послідовною мірою впливу, та не відповідає принципу справедливості, а тому клопотання позивача задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 84, 107, 189, 197, 212, ч.2 ст.258, ст.ст. 259-261 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання позивача ОСОБА_1 про накладення грошового стягнення на Хмільницьку районну державну нотаріальну контору Вінницької області, Хмільницьку міську раду Вінницької області, Державне підприємство "Інформаційних центр" Міністерства Юстиції України, та зобов`язання вказаних осіб надати витребувані докази залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Наталя ПЄТУХОВА