Ухвала

від 20.05.2024 по справі 149/470/17

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

Справа №149/470/17

20 травня 2024 року

Козятинський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Пєтухової Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Штепи В.С.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши в судовому засіданні в м. Козятин заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Хмільницької міської ради Вінницької області, Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства Юстиції України, Міністерства Юстиції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Хмільницька районна державна нотаріальна контора Вінницької області, ОСОБА_2 про визнання правочину (заповіту) невчиненим,

В с т а н о в и в:

В провадженні Козятинського міськрайонного суду Вінницької області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , в якому він просив визнати невчиненим заповіт ОСОБА_3 , посвідчений секретарем виконавчого комітету Лозівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області Т. Лукашук 19 грудня 2013 року в с. Лозова Хмільницького району Вінницької області .

20 травня 2024 року до суду від позивача надійшла заява про відвід головуючої судді Пєтухової Н.О.

В обґрунтування заяви про відвід судді заявником зазначено, що у нього виникають сумніви щодо об`єктивності та неупередженості рішень судді Пєтухової Н.О., з огляду на те, що суддею було залишено без задоволення його клопотання про витребування доказів, які на його думку необхідні для призначення почеркознавчої експертизи, чим позбавляє його права на справедливий, неупереджений і своєчасний розгляд справи, а також не сприяє йому, як позивачу в реалізації його прав збирання та подання доказів до суду. Крім того, вважає, що суддя ухвалюючи судові рішення у справі не заслуховував інших учасників справи, які не прибули в судове засідання і не надали своїх пояснень, доводів, міркувань чи заперечень щодо заявлених клопотань, що позбавило його права почути їхні доводи, та в свою чергу підтверджує, що головуючий у справі діє упереджено та прийняла сторону відповідачів, третіх осіб. Також зауважує, що у разі відмови в задоволенні його клопотання про відвід судді буде стверджувати зацікавленість судді в результаті розгляду справи.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав заявлене ним клопотання про відвід головуючого судді.

Представник відповідача Хмільницької міської ради в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомленим про час і місце розгляду справи, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, направленого на офіційну адресу; будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не надходило.

Представник відповідача - ДП "Інформаційний центр", в підготовче засідання не з`явився, належним чином повідомлявся про розгляд справи, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа направленого на офіційну адресу; будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не надходило.

Представник відповідача - Міністерства юстиції України в підготовче засідання не з`явився, належним чином повідомлявся про розгляд справи, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа направленого на офіційну адресу; будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не надходило.

Третя особа ОСОБА_2 та його представник - адвокат Карабань Л.О., в судове засідання не з`явились, однак, від представника надійшла заява про відкладення розгляду справи з підстав перебування в лікарні на стаціонарному лікуванні.

Третя особа - Державний нотаріус Хмільницької державної нотаріальної контори в підготовче засідання не з`явився, належним чином повідомлявся про розгляд справи, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа направленого на офіційну адресу; будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не надходило.

Розглянувши заяву про відвід головуючого у справі, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що в провадженні судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області Пєтухової Н.О. знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до Хмільницької міської ради Вінницької області, Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства Юстиції України, Міністерства Юстиції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Хмільницька районна державна нотаріальна контора Вінницької області, ОСОБА_2 про визнання правочину (заповіту) невчиненим.

Відповідно до ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до ст. 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 ЦПК України, суддя зобов`язаний заявити самовідвід, або йому може бути заявлено відвід учасниками справи.

Відповідно до ст. 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленомучастиною першоюстатті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Обставинами, на які посилається заявник у своїй заяві про відвід судді, відносяться до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України - інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

У Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, зазначено, що об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Європейською Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод (ратифікована Верховною Радою України 17 липня 1997 р.; (далі Конвенція) передбачено, що кожна людина має право на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом упродовж розумного строку, встановленого законом (п. 1 ст. 6).

На питання неупередженості суду звертає увагу Європейський суд з прав людини і у рішенні Суду від 10 грудня 2009 р. в справі «Мироненко і Мартенко проти України», де було констатовано порушення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод. Цим рішенням Європейським судом визнано порушення принципу безсторонності суду. Так, у п. 66, 69 і 70 цього рішення вказано, що згідно з усталеною практикою Суду наявність безсторонності має визначатися для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім.

ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово вказував на існування двох елементів безсторонності суду: суб`єктивної, яка полягає у тому, щоб жоден із його членів відкрито не проявляв упередженість та особисту зацікавленість, а також об`єктивної, що передбачає існування достатніх гарантій, щоб виключити будь-які сумніви щодо цього.

Європейський Суд з прав людини у своїй практиці проводить відмінність між суб`єктивним підходом, тобто прагненням переконатися в суб`єктивному обвинуваченні або інтересі певного судді у конкретній справі та об`єктивним підходом, тобто визначенням, чи були судді надані достатні гарантії, щоб виключити будь-які обґрунтовані сумніви в цьому відношенні (справа «Кіпріану проти Кіпру», п. 118; справа «П`єрсак проти Бельгії», п. 30; справа «Грівз проти Сполученого Королівства», п. 69).

В руслі суб`єктивної складової поняття безсторонності ЄСПЛ притримується позиції, що не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Така позиція викладена у рішеннях Суду по справам «Хаушильд проти Данії» та «Ветштайн проти Швеції». Неупередженість є ключовою характеристикою судді, головною ознакою судової влади та основою судового процесу і вважається очевидним фактом. Презумпція неупередженості має значну вагу.

Особа, яка заявляє про упередженість, повинна бути здатна довести реальну або очевидну відсутність неупередженості у судді. Але простої заяви недостатньо, необхідно навести достовірні докази. Особиста думка або незгода з рішеннями судді не є доказом упередженості. У будь-якому випадку, припущення щодо упередженості є правовим питанням, яке має бути винесеним на розгляд суду. За виключенням надзвичайних обставин, заява про справжню або можливу упередженість не є питанням поведінки судді.

Отже, існує презумпція неупередженості судді, а протилежне необхідно доводити належними та допустимими доказами.

З огляду на зазначене вище, ЄСПЛ у своїй практиці виділяє наступні критерії оцінки неупередженості: 1) суб`єктивний - беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі; 2) об`єктивний - визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Згідно пунктів 1, 2 ч.7 ст.56 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

З аналізу вказаних рішень ЄСПЛ та положень національного законодавства вбачається, що суд, вирішуючи питання відводу судді, повинен брати до уваги певні факти щодо поведінки судді, що пов`язані саме з тією справою, у якій заявлено відвід.

Згідно з роз`ясненнями, які містяться в п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 «Про незалежність судової влади» від 13 червня 2007 року, процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Так, з пояснень заявника у судовому засіданні та зазначених ним в заяві мотивів з`ясовано, що у нього є припущення щодо упередженості судді, оскільки суддею Пєтуховою Н.О., на його думку, має місце безпідставна відмова у задоволенні заявленого ним клопотання про витребування доказів, які вподальшому необхідні для проведення судово-почеркознавчої експертизи, передчасне закриття підготовчого провадження, а також вказано про незгоду з процесуальними діями судді на предмет оцінки судом можливості проводити розгляд справи у відсутність інших учасників. Однак, суду не надано жодних доказів, які б вказували на упередженість судді при розгляді даної справи, а доводи щодо незгоди з діями судді у цивільній справі не можуть братись до уваги.

На думку суду, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами. Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в ухвалах від 10 травня 2018 року (справа №800/592/17) та від 1 жовтня 2018 року (справа №9901/673/18).

У заяві про відвід відсутні будь-які докази, які свідчили б про необ`єктивність чи упередженість судді щодо заявника, тобто підстави для відводу ґрунтуються на власних припущеннях заявника, та незгоді з процесуальними рішеннями судді у справі.

Таким чином, враховуючи аналіз змісту заяви про відвід судді Пєтухової Н.О. дає підстави для висновку, що у ній не викладено обґрунтованих обставин, які викликають сумнів в неупередженості та/або об`єктивності судді. В цілому, доводи заявника носять характер припущень, що не були належним чином доведені або підтверджені будь-якими зрозумілими доводами або доказами, а тому у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 7, 36, 39, 40, 260, 356 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Пєтухової Наталі Олександрівни від розгляду справи залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.О. Пєтухова

Дата документу 20.05.2024