Ухвала

від 05.03.2024 по справі 490/1519/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

490/1519/24

н\п 1-кп/490/625/2024

Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/1519/24

У Х В А Л А

/про призначення до судового розгляду/

05 березня 2024 року м.Миколаїв

Центральний районний суд м.Миколаєва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

під час проведення підготовчого судового засідання у режимі відеоконференції по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024152020000038 від 08 січня 2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника адвоката ОСОБА_5 ,

В С Т А Н О В И В:

29 лютого 2024 року до Центрального районного суду м.Миколаєва з Окружної прокуратури міста Миколаєва надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024152020000038 від 08 січня 2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України.

Під час проведення підготовчого судового засідання прокурор вважала можливим призначити дане кримінальне провадження до судового розгляду на підставі обвинувального акту у відкритому судовому засіданні.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник адвокат ОСОБА_5 проти призначення справи до судового розгляду не заперечували.

Вислухавши думку учасників процесу, суд приходить до наступного.

Дане кримінальне провадження підсудне Центральному районному суду м.Миколаєва.

Підстав для прийняття рішень, передбачених п.п.1-4 ч.3 ст.314 КПК України, немає.

Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінально-процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону.

За таких обставин, є достатні підстави для призначення даного кримінального провадження до судового розгляду.

Крім того, в підготовчому судовому засіданні прокурором подано клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , в обґрунтування якого зазначено, що на момент судового провадження продовжують мати місце ризики, передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_3 , перебуваючи на волі, зможе: переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення. Застосування до ОСОБА_3 інших запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе забезпечити виконання обвинуваченим його процесуальних обов`язків, оскільки є неспівмірними зі злочинами, в яких він обвинувачується та не зможе запобігти вищевказаним ризикам, а також забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого. Прокурор вказане клопотання підтримала та просила задовольнити.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_5 проти задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував та просив відмовити у його задоволенні, оскільки зазначені у клопотанні прокурора ризики є необґрунтованими.

Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав думку свого захисника та зазначив про бажання піти служити до Збройних Сил України.

Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши клопотання прокурора, суд приходить до наступного.

Так, ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 12 січня 2024 року відносно ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 08 березня 2024 року включно із визначенням застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) гривень та із покладенням обов`язків, передбачених п.п.1, 2, 4 ч.5 ст.194 КПК України.

Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 23 січня 2024 року ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 12 січня 2024 року щодо ОСОБА_3 залишено без змін.

Згідно ч.3 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбаченихрозділом IIцього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Водночас, ст.17 Закону України від 23.08.2006 року "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. П.1ст.5 Європейської конвенції з прав людинивизначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п.79 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 року у справі "Харченко проти України").

На думку суду, обраний відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості кримінальних правопорушень, що йому інкримінуються, та не дає можливості перешкоджати інтересам правосуддя, ухиленню від суду, а також відповідає практиці Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Крім цього, суд враховує, що відповідно до правової позиції викладеної у п.80 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2011 року у справі "Харченко проти України", при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів та бере до уваги доводи захисника ОСОБА_5 стосовно наявності позитивних обставин, які характеризують ОСОБА_3 , однак не вважає беззаперечно достатніми для зміни запобіжного заходу на більш м`який.

Разом з тим, достатні відомості про усунення та відсутність на теперішній час тих обставин, які раніше стали підставою для обрання у відношенні ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відсутні, а отже, підстав для зміни чи скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно нього судом не встановлено.

Так, суд вважає, що залишається достатньо підстав вважати, що ОСОБА_3 , опинившись на волі, зможе перешкодити встановленню істини у справі під час судового провадження і на це вказують такі обставини: характер протиправних дій, в яких він обвинувачується і щодо яких останньому органом досудового розслідування пред`явлене обвинувачення. Є достатньо підстав вважати, що ОСОБА_3 з огляду на тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання його винуватими у інкримінованих злочинах, зможе ухилитися від суду та не виконувати його процесуальні рішення (ризик переховування), незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення.

На наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, вказує те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжких кримінальних правопорушеннях, за вчинення яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, а тому, усвідомлюючи тяжкість інкримінованих йому злочинів, будучи обізнаними про покарання, яке загрожує йому в разі визнання винним за вироком суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватися від суду та виїхати на непідконтрольні території України. Крім того, ОСОБА_3 раніше судимий, має не зняту та непогашену судимість у встановленому законом порядку, а саме: 03.05.2023 року засуджений Комінтернівським районним судом Одеської області за ч.4 ст.185 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців. Також, обвинувачений ОСОБА_3 , будучи обізнаний про місце проживання свідків у вказаному кримінальному провадженні, може незаконно впливати на них з метою зміни свідчень на свою користь.

Разом з тим, суд приймає до уваги обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема те, що ОСОБА_3 неодружений, малолітніх дітей на утриманні не має, офіційно не працює, не має постійного та стабільного джерела прибутку, що вказує на відсутність у обвинуваченого міцних соціальних зв`язків, а також стан його здоров`я (відсутність даних щодо неможливості перебування в умовах ДУ "Миколаївський слідчий ізолятор" за станом здоров`я).

Щодо доводів обвинуваченого про бажання піти служити до Збройних Сил України, слід зазначити наступне.

Так, з урахуванням даних про особу обвинуваченого, характеру кримінальних правопорушень, відсутністю будь-яких даних щодо проходження ОСОБА_3 військової служби у лавах Збройних Сил України або ж прийняття ним участі у АТО та/або ООС, підстав для застосування положень ст.616 КПК України відносно ОСОБА_3 скасування запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації судом не встановлено.

За сукупності таких обставин, з урахуванням вимог ст.178 КПК України, суд вважає за необхідне продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст.176 КПК України, можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, що випливають із ч.5 ст.194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду та його належну поведінку.

Доводи захисника в обґрунтування заперечень проти клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд відхиляє, оскільки вони не спростовують обставин, що вказують на наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, необхідних для тримання під вартою, та зводяться лише до незгоди з клопотанням прокурора.

На підставі викладеного, керуючись положеннями ст.ст.177, 178, 183, 197, 314316 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України, призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в залі Центрального районного суду м.Миколаєва на 11 годину 00 хвилин 02 квітня 2024 року.

Кримінальне провадження розглядати суддею одноособово.

У судове засідання викликати сторони кримінального провадження.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 задовольнити.

Обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в державній установі "Миколаївський слідчий ізолятор" строком на 60 днів, а саме до 03 травня 2024 року включно, та з можливістю звільнення під заставу на умовах, визначених ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва від 12 січня 2024 року.

Ухвала в частині продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом семи днів з моменту її оголошення.

Головуючий ОСОБА_1