Постанова

від 28.02.2024 по справі 456/5576/23

СТРИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 456/5576/23

Провадження № 2-а/456/11/2024

РІШЕННЯ

іменем України

28 лютого 2024 року Стрийський міськрайонний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Бучківської В. Л.

при секретарі Марущак У.Т.

з участю представика позивача адвоката Калинича Я.А.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Стрию справуза адміністративнимпозовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції у Львівській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в:

Підстава позову (позиція позивача): Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом та просить скасувати постанову серії ЕАП № 5866948 від 08.09.2022 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.10 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн. Позивач не погоджується з постановою інспектора та вважає дану постанову незаконною, оскільки обставини справи, яка завершилася складанням сержантом поліції Любера А.С. 08.09.2022 постанови серії ЕАП №5866948 підтверджують непрофесійність та упередженість цієї посадової особи, тому що розвиток подій проходив таким чином: проїжджаючи 08.09.2022 о 13:30 год. кільце в м.Стрий, рухаючись в напрямку від мосту до міста, повертаючи на вул.Болехівську, що зазначено в постанові, його почала наздоганяти чергова машина ДПС з включеними фарами та звуковим попередженням про вимогу зупинитися. Так як на кільці зупинитися він не міг, він виконав їхню вимогу вже на обочині біля складу колишнього склозаводу по вул Болехівська 49. Працівники ДПС, не представившись (як виявляється з постанови один з них був сержант ОСОБА_2 ) почали звинувачувати його в тому, що він на згаданому кільці їх не пропустив, чим порушив правила руху по кільцю. Він був не згідний з таким обвинуваченням, бо вже спокійно проїжджаючи кільце, помітив, як на великій швидкості його наздоганяє авто ДПС, що змусило його зупинитись там, де він констатував вище. Він попросив надати йому відео підтвердження на їхнню думку порушення ним ПДР, на що вони не відповідали. Він сказав, що буде дзвонити до свого адвоката, що суттєво розізлило обох працівників ДПС і тут вони замітили на задньому сидінні неповнолітню дитину, яка була защеплена паском безпеки, що є в наявності конструкції DaciaLogan. Нічого не перевіряючи, не уточнивши вік та ріст дитини, вони, поки він намагався додзвонитись до адвоката, пішли в своє авто і через хвилин 10 повернулись і стали вимагати підписати постанову про вчинення ним порушення ПДР, за п.21.11 б ПДР (перевезення дітей без спеціального крісла). Він записав свої неодноразово повторені вимоги на представлення йому відеофіксації переїзду кільця, на що вони неодноразово просто запитували його, чи він підпише постанову. Підстави звернення до суду: незаконність притягнення до адміністративної відповідальності при відсутності документів, що підтверджують скоєного певного правопорушення; працівники ДПС порушили вимоги ст.251КУпАП, яка передбачає застосування технічних засобів фіксації правопорушення при нагляді за виконанням правил, норм та стандартів, при забезпечення безпеки дорожнього руху; нехтування працівниками ДПС ст.280 КУПАП, яка вимагає з`ясувати всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи при фіксації порушення ПДР. Зважаючи на те, що він не очікував такого розвитку справи, факту отримання ним в трьохденний строк копії постанови, у відповідності до законодавства, не було і це не зафіксовано в матеріалах справи та в журналі вихідної документації відповідним чином. Він дізнався випадково про відкрите виконавче провадження по якійсь постанові тільки в жовтні 2023 року. А тому, у зв`язку з наведеним просить скасувати постанову серії ЕАП № 5866948 від 08.09.2022 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив, заява про розгляд справи у його відсутності до суду не надходила.

Представник позивача адвокат Калинич Я.А. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та пояснив, що позивач не був обізнаний із складеною на нього постановою, дізнався про неї після того, як отримав її із виконавчої служби. Позивач не перевозив дитину віком до 12 років, менше 145 см зросту, немає відео та фото фіксації вказаного правопорушення. Просить скасувати постанову серії ЕАП № 5866948 від 08.09.2022, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.10 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн.

Позиція відповідача: Представник Головного управління Національної поліції у Львівській області в судове засідання не з`явився, хоча була належним чином повідомлений неодноразово про час і місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив.

Свідок ОСОБА_2 - інспектор Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час і місце розгяду справи, про причини неявки суд не повідомив.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії та рішення у справі.

Ухвалою судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 01.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 13.12.2023 замінено неналежного відповідача Стрийське районне управління поліції ГУ НП у Львівській області у справі за позовом ОСОБА_1 до Стрийського районного управління поліції ГУ НП у Львівській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення на належного відповідача ГУ НП у Львівській області.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позов слід задоволити з наступних підстав.

Статтею 19 Конституції Українивизначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відповідно до ст.62 Конституції Україниобвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згіднозі ст. 2 КАС Українирозгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін, диспозитивності та з`ясуванні всіх обставин у справі.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78цього Кодексу.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені певні обставини.

Відповідно до копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАР № 5866948 від 08.09.2022, на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за ч.10 ст. 121 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн. за те, що він 08.09.2022 о 13:17 год. по вул. Болехівська в м. Стрий Львівської області, керуючи транспортним засобом «DaciaLogan», р.н. НОМЕР_1 , перевозив дитину ростом менше 145 см віком до 12 років, чим порушив п. 21.11 бПДР/а.с. 6/.

Із заяви ОСОБА_1 від 16.10.2023 вбчачається, що останній звертався до ВДВС у Стрийському районі із заявою про ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження №70360107, відкритого на підставі постанови Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області від 08.09.2022/а.с. 7/.

З позовної заяви вбачається, що позивач заперечує факт вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.10 ст.121 КУпАП, оскільки ПДР він не порушував, відповідачем до матеріалів справи не долучено жодних доказів, які б підтверджували можливий факт вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.10 ст. ст. 121 КУпАП.

Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_1 , судом підлягають застосуванню наступні норми права.

Охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності,запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством є завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

Згідно зі ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням ПДР його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично - дорожній мережі.

За змістом пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, діяння, які є адміністративними правопорушеннями.

Поняття адміністративного правопорушення викладено в частині першій статті 9 КУпАП, за змістом якої адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух»визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані, зокрема, знати і неухильно дотримуватись вимог цьогоЗакону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам.

Згідноп. 21.11 «б» ПДРзабороняється перевозити дітей, зріст яких менше 145 см, у транспортних засобах без використання дитячих утримуючих систем, що дають змогу пристебнути дитину за допомогою ременів безпеки, передбачених конструкцією цього транспортного засобу; на задньому сидінні мотоцикла та мопеда, крім: транспортних засобів, що здійснюють регулярні, регулярні спеціальні та нерегулярні пасажирські автобусні перевезення, за умови дотримання встановлених цими Правилами обмежень швидкості руху; спеціалізованих санітарних автомобілів бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги, оперативних транспортних засобів Міноборони, МВС, Національної поліції, ДСНС, Держприкордонслужби, Служби безпеки, Управління державної охорони під час виконання ними невідкладного службового завдання.

Положеннями п.п.21.1221.16 ПДРпередбачено, що дитячі утримуючі системи встановлюють на місцях для сидіння, крім першого ряду. Дитячі утримуючі системи встановлюють та використовують відповідно до інструкцій виробників цих систем та транспортних засобів. Характеристики дитячої утримуючої системи повинні відповідати масі та зросту дитини, яка у ній перевозиться. Діти повинні перебувати у дитячих утримуючих системах у пристебнутому положенні.

У свою чергу, ч. 10ст. 121 КУпАПпередбачено, що адміністративна відповідальність настає у разі порушення правил перевезення дітей. Дана норма є бланкетною та відсилає до розділу 21Правил дорожнього руху.

Порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення врегульованийстаттею 288 КУпАП. Відповідно до пункту третього частини першої цієї норми, постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеномуКАС України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення врегульованоГлавою 22 КУпАП.

Обов`язковою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є вчинення нею адміністративного правопорушення, а факт вчинення особою правопорушення, в свою чергу, має бути підтверджений належними та допустимими доказами.

В свою чергу, згідно з п.1 ст. 247 КпАП України обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозаписуючих засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Пунктом 24Постанови ПленумуВерховного Суду України від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями283та284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 77 КАС України обов`язок доведення правомірності прийнятого ним рішення покладається саме на відповідача.

Мотивована оцінка доказів, поданих стороною позивача.

Судом встановлено, що згідно з постанови серії ЕАР № 5866948 від 08.09.2022, винесеної інспектором Стрийського РУП ГУ НП у Львівській областісержантом поліції Любера А.С., позивач 08.09.2022 о 13:17 год. по вул. Болехівська в м. Стрий Львівської області, керуючи транспортним засобом «DaciaLogan», р.н. НОМЕР_1 , перевозив дитину ростом менше 145 см віком до 12 років, чим порушив п. 21.11 б ПДР.

На підставі наведеного, відповідачем визнано позивача винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.10ст.121 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.

Факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 10 ст. 121 КУпАП, зафіксоване лише в постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАР № 5866948 від 08.09.2022, інших доказів на підтвердження вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.10 ст. 121 КУпАП відповідачем суду не подано.

Верховний Суд в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду 26.04.2018 висловив правову позицію в постанові по справі № 338/1/17, згідно якої постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення. Тому, посилання на неї як на беззаперечний доказ вчинення ним правопорушення є помилковим, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення.

Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку,правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 441, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128 - 129, стаття 132-1, частини перша, друга та п`ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев`ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 184, 189-2, 192, 194, 195).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.

Відповідно ч. 2 до ст.258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).

У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимогстатті 283 цього Кодексуабо залишається повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів у разі їх фіксації у режимі фотозйомки (відеозапису), крім випадків фіксації в автоматичному режимі правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (ч.4).

Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимогстатті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченогостаттею 185-3 цього Кодексу, правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі, або порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення (ч.5).

Відповідно до п.4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженунаказом МВС України № 1395 від 07.11.2015, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п`ятою і шостою статті121, статтями121-1,121-2, частинами першою, другою, третьою і п`ятою статті122, частиною першою статті123, статтею124-1, статтями125,126, частинами першою, другою і третьою статті127, статтями128,129, статтею132-1, частинами шостою і одинадцятою статті133-1, частинами першою, другою і третьою статті140, частинами шостою, сьомою статті152-1 КУпАП.

Згідно п.10 розділу ІІІ вказаної Інструкції поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Таким чином, нормамиКУпАПпередбачено спрощений порядок фіксування адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, за умов якого протокол про вчинення адміністративного правопорушення не складається, при цьому посадова особа має право винести безпосередньо постанову в справі про адміністративне правопорушення.

Разом з тим, пунктом 24постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст.283,284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Візуальне спостереження за дотриманнямправил дорожнього рухупрацівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі утому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.

Отже, системний аналіз положеньКУпАПдає підстави для висновку, що якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, уповноважена посадова особа зобов`язана здобути докази винуватості особи у вчиненні правопорушення.

Такі ж вимоги містяться у відомчому нормативному актів Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, яка затвердженанаказом МВС України № 1376 від 06.11.2015(остання не поширюється на правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, однак враховується судом в системному аналізі з іншими актами законодавства).

В іншому випадку застосування адміністративного стягнення до особи за відсутності будь-яких доказів її протиправної дії чи бездіяльності не відповідатиме принципу верховенства права і міститиме ознаки свавільного застосування адміністративних повноважень. Така позиція суду ґрунтується на правових висновках, які зроблені Конституційним Судом України у своєму Рішенні у справі № 23-рп/2010 від 22.12.2010р.

Відповідно дост.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості продату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення;транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак);технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався);розмір штрафу та порядок його сплати;правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження;відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що протокол про вчинення адміністративного правопорушення не складався попри те, що позивач заперечував свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.10ст.121 КУпАП.

Будь-яких інших доказів вчинення розглядуваного правопорушення, зокрема, відеоматеріалів, відповідачами не представлено.

На підставі наведеного, відповідачем неправомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за ч.10ст.121КУпАП та складену інспектором поліції постанову не можна вважати належним і допустимим доказом по справі.

Отже, належних доказів вчинення позивачем правопорушення, встановленого ч.10ст.121 КУпАП, не представлено.

Відповідно до частини 1статті 90 КАС Українисуд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У відповідності до частини 2статті 6 КАС Українисуд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно ізстаттею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини»суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Суд також враховує позицію, вказану у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.09.2012, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом».

Враховуючи вищенаведене, суддійшов висновку про те, що вина позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 10статті 121 КУпАП, не доведена в повному обсязі, а тому виключає притягнення його до адміністративної відповідальності.

Що стосується вирішення судом питання про закриття провадження у справі, суд звертає увагу на наступне.

Способи судового захисту порушених прав, свобод або законних інтересів осіб у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені ст.286 КАС України.

Так, відповідно до ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Вказаний перелік судових рішень, які може приймати суд першої інстанції у цій категорії справ, є вичерпний.

Таким чином, у зв`язку з скасуванням постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАР № 5866948 від 08.09.2022, провадження у справі стосовно ОСОБА_1 за ч.10 ст. 121 КУпАП слід закрити.

Також, з відповідача на користь держави підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.77,229,268-271, 286 КАС України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції у Львівській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення задоволити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАР № 5866948 від 08 вересня 2022 року, винесену інспектором Стрийського РУП ГУНП у Львівській області Любера А.С. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.10 ст. 121 КУпАП скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.10 ст. 121 КУпАП закрити.

Стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги особами, що беруть участь у справі в 10 денний строк з дня отримання копії рішення у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Повне найменування сторін та інших учасників справи.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса проживання: 82466, Львівська область, Стрийський район, с. Довге;

Представник позивача: Калинич Ярослав Антонович, місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Виговського, 45А;

Відповідач: Головне управління Національної поліції у Львівській області, ЄДРПОУ 40108833, місцезнаходження: 79007, м. Львів, пл. Генерала Григоренка, 3.

Повний текст судового рішення

виготовлено 05.03.2024.

Головуючий суддя В. Л. Бучківська