Постанова

від 28.02.2024 по справі 914/1340/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" лютого 2024 р. Справа №914/1340/23

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді:Плотніцького Б.Д.

Суддів:Малех І.Б.,

Скрипчук О.С

за участю секретаря судового засідання Кострик К.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Скрипника 3, м.Львів

на рішення Господарського суду Львівської області від 02.10.2023 (повний текст рішення підписано 12.10.2023, суддя Манюк П.Т.)

у справі №914/1340/23

за позовом: Львівського міського комунального підприємства "Львівводоканал", м. Львів

до відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Скрипника 3, м.Львів

про встановлення постійного безоплатного сервітуту, зобов`язання ОСББ Скрипника 3 усунути перешкоди в користуванні нежитловим підвальним приміщенням для встановлення та обслуговування вузла обліку питної води

за участю представників сторін:

від позивача: Локатир Ю.В.

від відповідача: Пилипів Г.Я.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

Львівське міське комунальне підприємство Львівводоканал звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Скрипника 3 про встановлення постійного безоплатного сервітуту та зобов`язання ОСББ Скрипника 3 усунути перешкоди в користуванні нежитловим підвальним приміщенням для встановлення та обслуговування вузла обліку питної води (з урахуванням заяви позивача про зміну позовних вимог).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на виконання вимог Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання і Порядку оснащення будівель вузлами комерційного обліку та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку, та з метою здійснення оснащення багатоквартирного будинку №3 по вул.М. Гориня, 3 (колишня Скрипника) у місті Львові вузлами комерційного обліку, позивачем був виготовлений робочий проект встановлення приладів обліку води на вводах у багатоповерхові житлові будинки м. Львова.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 02.10.2023 позовні вимоги задоволено повністю. Встановлено Львівському міському комунальному підприємству Львівводоканал постійний безоплатний сервітут щодо нежитлового підвального приміщення в будинку за адресою: 79049, м.Львів, вул.М.Гориня,3, для оснащення будівлі вузлом комерційного обліку питної води та обслуговування такого вузла обліку. Зобов`язано Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Скрипника 3 усунути перешкоди в користуванні нежитловим підвальним приміщенням будинку за адресою: 79049, м.Львів, вул.М.Гориня,3, шляхом надання доступу до підвального приміщення будинку, в якому обладнується вузол комерційного обліку питної води для встановлення та обслуговування такого вузла Львівським міським комунальним підприємством Львівводоканал. Стягнуто з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Скрипника 3 на користь Львівського міського комунального підприємства Львівводоканал 5 368, 00 грн судового збору.

Місцевий господарський суд, ухвалюючи оскаржене рішення, вказав, що дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача у даній справі про встановлення постійного безоплатного сервітуту та, зважаючи на перешкоди відповідача - зобов`язати останнього усунути перешкоди в користуванні нежитловим підвальним приміщенням будинку №3 по вул.М. Гориня (колишня Скрипника) у місті Львові, шляхом надання доступу до підвального приміщення будинку, в якому обладнується вузол комерційного обліку питної води для встановлення та обслуговування такого вузла Львівським міським комунальним підприємством Львівводоканал.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та аргументи учасників справи.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Скрипника 3, м.Львів звернулось до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, яка надійшла до суду 19.12.2023.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник зазначає, що рішення суду прийнято з неповним з`ясуванням всіх обставин справи, а також неправильним застосуванням судом норм матеріального права. Зокрема, судом при прийнятті оскаржуваного рішення не було прийнято до уваги положень Порядку інформування оператором зовнішніх інженерних мереж власників (співвласників) будівлі про намір встановлення вузла комерційного обліку, затвердженого постановою КМУ №444 від 06.06.2018 в частині вчасного повідомлення позивачем власників будівлі про намір встановити вузол комерційного обліку. Також апелянт зазначає про те, що приміщення, у якому має встановлюватись вузол комерційного обліку, має відповідати вимогам, зазначеним у Порядку оснащення будівель вузлами комерційного обліку та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку №206 від 09.08.2018, що, в свою чергу, покладає додаткові зобов`язання на відповідача в частині забезпечення належних умов у приміщенні, де буде знаходитись обладнання.

Одночасно, апелянт вказує, що позивачем в суді першої інстанції було подано заяву про зміну предмету позову. Однак, вказана заява за своєю суттю не змінює предмет позову, а доповнює вимогою про усунення перешкод у користуванні майном, що, за своєю природою, є негаторною вимогою та може бути заявлено лише власником майна.

Апелянт посилається на п.2 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та вважає, що встановлення вузлів комерційного обліку будівель має проводитись протягом 24 місяців з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Скаржник просить суд скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 02.10.2023 та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу проти задоволення вимог апелянта заперечив. В обґрунтування заперечень зазначив наступне. ЛМКП «Львівводоканал» доведено до відома власників (співвласників) будівлі про намір встановлення вузла комерційного обліку відповідно до п.4 Порядку інформування оператором зовнішніх інженерних мереж власників (співвласників) будівлі про намір встановлення вузла комерційного обліку, затвердженого постановою КМУ №444 від 06.06.2018. Окрім того, 03.05.2023 Департаментом житлового господарства та інфраструктури Львівської МР проводилась зустріч з головами ОСББ та ЖБК, на якій була присутня представниця відповідача Пилипів Г.Я., де було заслухано про хід виконання ЗУ «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».

Щодо місця розташування вузла комерційного обліку, то позивач посилається на ДСТУ 8994-2020 додаток А «Типові схеми вузлів обліку ХПВ», зокрема, пункт А2 та п.13 Порядку оснащення будівель вузлами комерційного обліку та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку №206 від 09.08.2018, яким передбачено, що вузлами комерційного обліку обладнуються усі вводи зовнішніх інженерних мереж у житлових та нежитлових будівлях, вказаний вузол встановлюється на стороні споживача на межі майнової належності у точці приєднання (вводу) до зовнішніх інженерних мереж відповідних внутрішньобудинкових інженерних систем будівлі, а в разі неможливості встановлення в іншому місці якомога ближче до точки приєднання.

Посилання апелянта на п.2 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» є недоречним, оскільки таке стосується оператора зовнішніх інженерних мереж. Вказаним пунктом продовжено термін облаштування будинків вузлами обліку на 24 місці.

Відтак, позивач просить суд залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

У судовому засіданні апелянт просив рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Представник позивача заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Під час розгляду справи відводів суддям та секретарю судового засідання в порядку ст.ст.35, 36, 37 ГПК України від учасників судового процесу не надходило.

Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанції.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України від 27.06.2008 №190, ЛМКП Львівводоканал, як виконавець послуги з централізованого водопостачання/централізованого водовідведення обслуговує вуличні, квартальні та дворові мережі водопостачання та водовідведення, споруди і обладнання, а також технологічні прилади й пристрої на них які перебувають у нього на балансі або на які є відповідний договір на обслуговування зі споживачем

Згідно ст.23 Закону України Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення підприємства питного водопостачання та централізованого водовідведення мають право, зокрема, здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків та споруд, забезпечувати встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку питної води відповідно до Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання.

Відповідно до п.4 Порядку інформування оператором інженерних мереж власників (співвласників) будівлі про намір встановлення вузла комерційного обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2018 №444, повідомлення доводиться до відома власників (співвласників) будівлі шляхом розміщення на офіційному веб-сайті оператора зовнішніх інженерних мереж, а у разі відсутності такого веб-сайту - на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування; у загальнодоступному місці на інформаційних стендах у під`їздах будівлі.

Позивачем у позовній заяві та апеляційній скарзі вказувалось, що на виконання вищезазначеного Порядку здійснені наступні кроки:

-на сайті ЛМКП Львівводоканал розміщено повідомлення про намір встановлення вузла комерційного обліку в будинку відповідача;

-на дошці оголошень будинку відповідача розміщено повідомлення про намір встановити вузол комерційного обліку;

-мешканцям будинку №3 по вул.М. Гориня, 3 (колишня Скрипника 3), в їхніх рахунках - повідомленнях про оплату послуг водопостачання і водовідведення вказано інформацією про намір ЛМКП Львівводоканал встановити вузол комерційного обліку в їхньому будинку.

Відповідно до п.2 Розділу ІV Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання в редакції станом на час набрання чинності даним законом, оснащення вузлами комерційного обліку будівель, що на день набрання чинності цим Законом були приєднані до зовнішніх інженерних мереж і не були оснащені такими вузлами обліку, або якщо такі вузли обліку на день набрання чинності цим Законом вийшли з ладу, зобов`язаний здійснити оператор зовнішніх інженерних мереж у строк: теплової енергії - протягом року з дня набрання чинності цим Законом; гарячої та питної води для нежитлових будівель - протягом одного року, а для житлових будівель - протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом.

Процедуру оснащення будівель вузлами комерційного обліку затверджено наказом Мінрегіону від 09.08.2018 №206 Про затвердження Порядку оснащення будівель вузлами комерційного обліку та обладнаннями інженерних систем для забезпечення такого обліку.

Відповідно до п.13 цього Порядку, вузлами комерційного обліку обладнуються усі вводи зовнішніх інженерних мереж у житлових та нежитлових будівлях. Вузол комерційного обліку встановлюється на стороні споживача на межі майнової належності у точці приєднання (вводу) до зовнішніх інженерних мереж відповідних внутрішньобудинкових інженерних систем будівлі, а в разі неможливості встановлення - в іншому місці якомога ближче до точки приєднання.

Для споживача комунальних послуг, якому послуга з постачання теплової енергії та/або гарячої води постачається зовнішніми інженерними мережами для групи нежитлових будівель та/або споруд, що є єдиним майновим комплексом, зовнішніми інженерними мережами, що належать споживачу, вузол комерційного обліку встановлюється на межі майнової належності на стороні споживача в кожній точці приєднання (вводу) до зовнішніх інженерних мереж. У разі неможливості встановлення вузла комерційного обліку на межі майнової належності вузол комерційного обліку встановлюється за домовленістю сторін в іншому місці якомога ближче до межі майнової належності.

Вузол комерційного обліку встановлюється в окремому приміщенні, що відповідає вимогам, установленим пунктом 15 цього Порядку, державним будівельним нормам і правилам, вимогам експлуатації засобу вимірювальної техніки, визначеним у супровідній документації до нього (за наявності), а вузол комерційного обліку теплової енергії - в приміщенні індивідуального теплового пункту.

Судами встановлено, що в матеріалах справи наявний акт від 16.02.2023 про відмову у доступі до нежитлових приміщень житлового будинку для оснащення будинку вузлом комерційного обліку, з якого вбачається, що працівники позивача прибули за адресою: м. Львів, вул. Скрипника, 3 для проведення робіт по оснащенню цього будинку вузлом комерційного обліку. Однак, вищезазначені працівники не були допущені до приміщення мешканцями будинку 3 по вул. Скрипника, що у м. Львові. Вказаний акт підписаний представниками позивача, мешканці будинку від підпису відмовилися.

Згідно абз.4 ч.3 ст.3 Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання у разі якщо власник (співвласники) будівлі не дає згоди або створює перешкоди встановленню вузла комерційного обліку в місцях вводу зовнішніх інженерних мереж у будівлю, оператор зовнішніх інженерних мереж, до яких приєднана (приєднується) будівля, може вимагати встановлення судом сервітуту щодо частини будівлі, в/на якій обладнується вузол комерційного обліку, для встановлення та обслуговування такого вузла обліку.

Пунктом 2 ч.1 ст.395 ЦК України визначено, що речовими правами на чуже майно є право користування (сервітут).

Відповідно до ч.1 ст.401 ЦК України, право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

Частиною 1 ст.402 ЦК України унормовано, що сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду.

Згідно ч.3 ст.402 ЦК України у разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови, спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 5 ст.403 ЦК України сервітут визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном. Сервітут може бути встановлений на певний строк або без визначення строку. Сервітут не позбавляє власника майна, щодо якого він встановлений, права володіння, користування та розпоряджання цим майном.

За змістом ч.ч.1, 3 ст.404 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв`язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо. Право користування чужим майном може бути встановлено щодо іншого нерухомого майна (будівлі, споруди тощо).

Аналіз норм чинного законодавства свідчить, що метою сервітуту є задоволення потреб зацікавленої особи для ефективного використання належного їй майна; умовою встановлення сервітуту є неможливість задовольнити такі потреби в інший спосіб.

Речове право у вигляді сервітуту дає змогу власникові повною мірою реалізувати надані йому правомочності щодо належного цій особі майна і забезпечити його ефективне використання, а також передбачає право на задоволення немайнових інтересів інших осіб, речове право яких на чужу річ не пов`язано зі здійсненням майнових прав.

Отже, однією з основних ознак сервітуту, який має бути встановлено за рішенням суду, є неможливість задоволення інтересів особи у будь-який інший спосіб у ситуації, коли власник і потенційний сервітуарій не можуть досягти згоди щодо встановлення сервітуту або способу його здійснення, плати тощо. Умовою встановлення сервітуту у такий спосіб є те, що позивач має довести у суді, що нормальне функціонування його господарства чи задоволення його інтересів при використанні свого майна неможливе без встановлення сервітуту.

Судами з`ясовано, що встановлення зазначеного сервітуту не нанесе збитків відповідачу і не є обтяжливим для нього, а задоволення вимог позивача, що спрямовані на виконання приписів Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання, за наявності заперечень відповідача, є неможливим в інший спосіб. Крім цього, встановлення судом сервітуту щодо частини будівлі, в якій обладнується вузол комерційного обліку, передбачене приписами вказаного Закону.

Виходячи з приписів ст.391 ЦК України, власник чи особа якій належать права на майно на іншому речовому праві, має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Суд першої інстанції дослідив докази, надані позивачем, які свідчать що 16.02.2023 представники позивача прибули для встановлення вузла комерційного обліку води в підвальному приміщенні будинку за адресою: м.Львів, вул.М.Гориня,3 (колишня Скрипника). Однак, відповідач (співвласники будинку) не допустили працівників позивача до приміщення, про що складено Акт про недопущення до будівлі (підвального приміщення житлового будинку) та відмову від встановлення вузла комерційного обліку з постачання питної води.

Одночасно, колегія суддів звертає увагу відповідача (апелянта), що метою ЗУ Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання, яким передбачено встановлення вузлів комерційного обліку, є приведення ринку надання житлово-комунальних послуг в Україні у цивілізований стан, сприяння енергозбереженню, а відтак - і енергетичній незалежності нашої держави. Цей закон передбачає два види вузлів обліку теплової енергії, холодної і гарячої води: вузол комерційного обліку (загальнобудинковий) і вузли розподільного обліку (квартирні).

Вузол комерційного обліку слугує для вимірювання обсягу всієї теплової енергії/ води, спожитої у будівлі. Тобто, саме за показаннями його приладів обліку визначатиметься, скільки всього теплової енергії чи води спожили всі споживачі в будівлі. Цей обсяг необхідно розподілити між споживачами в будинку - тобто, визначити, хто скільки послуг спожив і скільки повинен за них заплатити. Саме для цього і використовуватимуться квартирні лічильники. Точність вимірювання квартирного лічильника води зазвичай нижча, ніж у будинкового. Тому закон передбачає такий базовий принцип розподілу: обсяг, визначений за допомогою загальнобудинкового вузла, буде розподілятися між споживачами пропорційно до показань квартирних лічильників. Закон містить докладніші вказівки щодо розподілу показань вузла комерційного обліку для різних ситуацій, які можуть мати місце на практиці, враховуючи витрати води на загальнобудинкові потреби, випадки несанкціонованого втручання в систему тощо. Завдяки такому підходу знімається проблема різниці в показаннях (різниця між сумою показань квартирних лічильників і показаннями будинкового унаслідок різного класу точності), а також проблема втрат внаслідок витоків води з внутрішньобудинкових мереж через їх незадовільний стан (утримання внутрішньобудинкових мереж є відповідальністю співвласників багатоквартирного будинку).

За встановлених обставин, колегія суддів Західного апеляційного господарського суду погоджується з висновком Господарського суду Львівської області щодо обґрунтованості позовних вимог позивача у даній справі та з огляду на створення відповідачем перешкод - зобов`язати останнього усунути перешкоди в користуванні нежитловим підвальним приміщенням будинку №3 по вул. М. Гориня (колишня Скрипника) у місті Львові, шляхом надання доступу до підвального приміщення будинку, в якому обладнується вузол комерційного обліку питної води для встановлення та обслуговування такого вузла Львівським міським комунальним підприємством Львівводоканал, тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно ст.276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Статтею 236 ГПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 191 цього Кодексу.

Матеріали справи свідчать про те, що місцевий господарський суд ухвалив оскаржуване рішення з дотриманням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права.

Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в суді апеляційної інстанції, спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи, судовою практикою з розгляду аналогічних спорів у Верховному Суді, а також розгорнутим тлумаченням норм діючого законодавства в оскаржуваному судовому рішенні (зокрема, прикінцевих та перехідних положень ЗУ Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання), у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення колегія суддів апеляційного господарського суду не вбачає.

З огляду на зазначене колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду Львівьскої області від 05.10.2023 у справі №914/1340/23 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Судові витрати.

У зв`язку з залишенням апеляційної скарги без задоволення, апеляційний господарський суд на підставі ст.129 ГПК України дійшов до висновку про покладення на апелянта витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.86, 129, 236, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Скрипника 3, м.Львів залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 02.10.2023 у справі №914/1340/23 залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд справи в апеляційному порядку покласти на апелянта.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

5. Порядок та строки оскарження постанов апеляційного господарського суду до суду касаційної інстанції визначені ст.ст.287-289 ГПК України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 04.03.2024.

Головуючий суддяПлотніцький Б.Д.

СуддіМалех І.Б.

Скрипчук О.С.