Постанова

від 06.03.2024 по справі 922/4070/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2024 року м. Харків Справа № 922/4070/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Россолов В.В., суддя Слободін М.М.,

без виклику сторін,

розглянувши в порядку спрощеного провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", м.Київ (вх. №2775 Х/1),

на рішення Господарського суду Харківської області від 27.11.2023 (повний текст складено 27.11.2023) у справі №922/4070/23 (суддя Ємельянова О.О.),

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", м.Київ,

до відповідача Дочірнього підприємства "Турбоконтроль-Україна", м.Харків,

про стягнення 92610,75грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Дочірнього підприємства "Турбоконтроль-Україна" про стягнення 92610,75грн, з яких: 40748,73грн пені та 51862,02грн штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за договором №4600005603 від 19.02.2022 про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) в частині своєчасної поставки товару в обумовлені договором строки.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 27.11.2023 у справі №922/4070/23 у позові відмовлено частково.

Стягнуто з ДП "Турбоконтроль-Україна" на користь ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" пеню у сумі 37785,19грн, штраф у розмірі 51862,02грн та судовий збір у розмірі 2598,11грн.

В частині стягнення пені у сумі 2963,54грн відмовлено.

Приймаючи вказане рішення, господарський суд першої інстанції виходив з того, що за умовами укладеного між сторонами договору та специфікації строк поставки становить 180 календарних днів з дати укладання договору, тобто відповідач мав поставити товар у строк по 09.08.2022. Разом з цим, суд встановив, що з наявного в матеріалах справи акту приймання товарів за кількістю та якістю вбачається, що дата початку проведення приймання ТМЦ 29.09.2022 та дата закінчення проведення приймання ТМЦ 04.10.2022. Наведені обставини, за висновком суду, свідчать про те, що відповідачем поставка товару за договором була здійснена дійсно з порушенням умов договору, однак саме - 29.09.2022, а не як помилкова вважає позивач - 04.10.2022. Здійснивши власний розрахунок пені за правильний період з 10.08.2022 по 29.09.2022, суд визнав арифметично вірною суму пені 37785,19грн, а в частині стягнення пені у сумі 2963,54грн, нарахованої з 29.09.2022 по 04.10.2022 у позові відмовлено.

Не погодившись з ухваленим рішенням, позивач - ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 27.11.2023 у справі №922/4070/23 в частині відмови у стягненні пені у сумі 2963,54грн та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на неврахування місцевим судом умов укладеного між сторонами договору, а саме п. 5.8 та п. 5.13, в яких чітко та однозначно визначено, що датою поставки товарів за цим договором є дата приймання покупцем таких товарів на підставі акту приймання товару за кількістю та якістю. За твердженням скаржника, суд першої інстанції зробив помилковий висновок стосовно того, що дата поставки товарів є тотожною даті початку проведення приймання товарів, належним чином не дослідивши положення вказаних пунктів договору.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.12.2023 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Россолов В.В., суддя Слободін М.М.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.12.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" на рішення Господарського суду Харківської області від 27.11.2023 у справі №922/4070/23; встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень з доказами їх надсилання іншим учасникам провадження - 15 днів з дня вручення даної ухвали; попереджено учасників процесу, що апеляційна скарга ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" на рішення Господарського суду Харківської області від 27.11.2023 у справі №922/4070/23 буде розглядатися за правилами ч. 10 ст. 270 ГПК України без повідомлення учасників справи.

До початку розгляду апеляційної скарги по суті відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу та не направив його до Східного апеляційного господарського суду.

Відповідно до ч. 13 ст. 8 та ч. 8 ст. 252 ГПК України, у разі здійснення розгляду справи в порядку письмового провадження суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами, досліджує докази і письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, судове засідання не проводиться.

За ч. 1 ст. 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

З огляду на те, що ціна позову у даній справі є меншою від ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (92610,75грн), суд апеляційної інстанції розглядає дану справу за правилами ч. 10 ст. 270 ГПК України без повідомлення учасників справи.

На час ухвалення цієї постанови клопотання будь-якої із сторін про розгляд справи в порядку загального позовного провадження до Східного апеляційного господарського суду не надходили.

Згідно з ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 наведеної статті передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, судова колегія Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 10.02.2022 між ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" (покупець) та ДП "Турбоконтроль-Україна" (постачальник) було укладено договір №4600005603 про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів), за умовами якого постачальник зобов`язується у визначений цим договором строк передати у власність покупця електронне обладнання (вимірювальні перетворювачі) (далі товар), зазначене у специфікації, яка наведена в додатку №1 до цього договору (далі специфікація), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити такі товари (п. 1.1. договору).

Найменування (номенклатура, асортимент), кількість товарів, одиниця виміру, ціна за одиницю, строк поставки, місце поставки, інші умови зазначаються у специфікації (п. 1.2. договору).

Пунктом 3.1. договору сторони визначили, що ціна договору становить 740886,00грн, у т.ч. ПДВ 123481,00грн.

Ціна договору може бути змінена за взаємною згодою сторін із урахуванням вимог Закону України "Про публічні закупівлі" (із змінами та доповненнями) (п. 3.2. договору).

Згідно п. 3.3. договору ціна за одиницю товару наведена у специфікації.

Розрахунки здійснюються у безготівковій формі шляхом перерахування покупцем на зазначений у розмірі 15 цього договору поточний рахунок постачальника грошових коштів на умовах, визначених цим договором (п. 4.1. договору).

Покупець зобов`язаний оплатити вартість переданих товарів не раніше 20 та не пізніше 30 календарних днів з дати поставки (п. 4.2. договору).

Відповідно до п. 5.1. договору постачальник зобов`язується передати покупцю товар у кількості, строки та в місці поставки відповідно до специфікації. Покупець залишає за собою права змінити місце поставки товару, про що сторони складають додаткову угоду. Постачальник повинен одночасно з товаром передати покупцеві документи (технічний паспорт, сертифікат якості, тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до цього договору та чинного законодавства України.

Пунктом 5.2. договору сторони погодили, що відвантаження постачальником не вказаних у специфікації товарів не допускається. Відвантажені постачальником з порушенням цього пункту товари не підлягають оплаті покупцем. Покупець має право не приймати товар у випадках несвоєчасної поставки товару постачальником.

Поставка товарів здійснюється на умовах DDP "Поставка зі сплатою мита" (місце поставки згідно специфікації), ІНКОТЕРМС (офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної Торгової Палати (редакція 2010 року) із урахуванням умов п. 5.1. договору (п.т 5.3. договору).

Приймання покупцем товарів за видатковою накладаю не є підтвердженням належного виконання постачальником його обов`язку з поставки товарів за цим договором та відсутності у покупця претензій до постачальника щодо якості та комплектності товарів. Такі претензії можуть бути заявлені покупцем постачальнику у порядку, визначеному цим договором та чинним законодавством України (п. 5.7. договору).

За змістом п. 5.8. договору датою поставки товарів за цим договором є прийняття покупцем товарів за кількістю та якістю відповідно до п. 5.13. цього договору та передача постачальником покупцю в повному обсязі наведених нижче наступних документів:

5.8.1. видаткової накладної;

5.8.2. документу про підтвердження якості товарів на кожну одиницю (або партію) товару, сертифікат якості виробника;

5.8.3. документу про підтвердження гарантійних зобов`язань виробника товарів; 5.8.4. інструкції з експлуатації товарів;

5.8.5. товарно транспортної накладної;

5.8.6. рахунку фактури.

Пунктом 5.13 договору сторони погодили, що приймання товарів за кількістю та якістю здійснюється на підставі акту приймання товарів за кількістю та якістю.

Приймання покупцем розпочинається з перевірки якості та кількості поставленого товару вимогам цього договору та положенням Інструкції про порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по кількості № п-6, яка затверджена постановою Державного арбітража при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 та Інструкції про порядок прийомки продукції виробничо технічного призначення та товарів народного споживання по якості № п-7, яка зареєстрована постановою Державного арбітража при Раді Міністрів СРСР від25.04.1966, що застосовується до правовідносин сторін за цим договором в тій частині, що не суперечить умовам, встановленим цим договором (пункт 5.13.1.).

У разі відсутності зауважень до постачальника товару покупець в односторонньому порядку підписує акт приймання товарів за кількістю та якістю у порядку, передбаченому цим договором (п. 5.13.2).

Пунктом 12.1. договору сторони погодили, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 01.09.2022, а в частині розрахунків до їх повного виконання.

До вказаного договору сторонами було підписано додаток №1 - специфікацію, відповідно до якої загальна ціна 740886,00грн, місце поставки вул. Маяковського, 29, м. Боярка, Київська обл.; строк поставки 180 календарних днів з дати укладання договору.

Також між сторонами було підписано додаток № 2 до договору - технічні, якісні та кількісні характеристики товарів.

За твердженнями позивача, останнім днем поставки товару за договором було 09.08.2022.

Однак, відповідачем товар на суму 740886,00грн відповідно до видаткової накладної №21 від 27.09.2022 та акту приймання товарів за кількістю та якістю №611 було поставлено лише 04.10.2022, тобто з порушенням строків, визначених договором, чим було порушено умови договору, у зв`язку із чим, позивачем на підставі п. 7.4. договору було нараховано штрафні санкції.

Позивачем на адресу відповідача було направлено лист щодо виконання умов договору №4600005603 від 10.02.2022, у якому останній, зокрема пропонував поставити товар у найкоротший термін.

Також позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу №1 від 16.11.2022 на суму 92610,75грн, у якій останній, вимагав у відповідача терміново перерахувати кошти на поточний рахунок позивача.

Вищевказана вимога була залишена відповідачем без задоволення, що стало причиною звернення позивача із відповідним позовом до Господарського суду Харківської області.

Як вже зазначалося, за результатом розгляду позовних вимог Господарським судом Харківської області 27.11.2023 ухвалено оскаржуване рішення у справі №922/4070/23, яким у позові відмовлено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача пеню у сумі 37785,19грн, штраф у розмірі 51862,02грн та судовий збір у розмірі 2598,11грн. В частині стягнення пені у сумі 2963,54грн відмовлено.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення Господарського суду Харківської області від 27.11.2023 у справі №922/4070/23 оскаржується позивачем лише в частині відмови у задоволення позовних вимог про стягнення пені у сумі 2963,54грн, у зв`язку з чим, відповідно до вимог ст. 269 ГПК України, переглядається Східним апеляційним господарським судом в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Надаючи кваліфікацію спірних правовідносин, суд апеляційної інстанції погоджується з правильністю правових висновків суду першої інстанції щодо наявності підстав для часткової відмови у задоволенні позову з огляду на таке.

Відповідно до приписів ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення зобов`язання (правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку), зокрема, є договори та інші правочини.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Колегія суддів зазначає, що укладений між ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" та ТОВ "Турбоконтроль-Україна" договір №4600005603 від 19.02.2022 про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено: якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 598, ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За змістом ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України (надалі ГК України) кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст.612 ЦК України).

Сторони підписали Специфікацію (додаток №1 до Договору), де вказали найменування товарів, технічні, якісні та кількісні характеристики товарів, їх кількість, ціну. Також вказано строк поставки - 180 календарних днів з дати укладення договору (10.02.2022). Отже останнім днем поставки товару є 09.08.2022 (вівторок).

За приписами ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Як передбачено ч. 2 ст. 662 ЦК України, продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

У ч. 2 ст. 664 ЦК України визначено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони у договорі узгодили, що приймання товарів за кількістю та якістю здійснюється на підставі акту приймання товарів за кількістю та якістю і надання для цього визначених в Договорі документів (п. 5.8, 5.13.). Також в договорі визначено, що приймання покупцем товарів за видатковою накладною не є підтвердженням належного виконання постачальником його обов`язку з поставки товарів за цим Договором та відсутності у покупця претензій до постачальника щодо якості та комплектності товарів (п. 5.7).

З досліджених матеріалів справи встановлено, що відповідно до умов договору відповідач надав всі необхідні документи для приймання товару по кількості та якості - 29.09.2022. Відтак, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що саме 29.09.2022 належить вважати днем, коли відповідач виконав свій обов`язок з поставки товару.

У свою чергу, складання позивачем в односторонньому порядку акта приймання товару підтверджує виконання відповідачем вказаного обов`язку, проте не впливає на визначення дати поставки товару.

За оцінкою апеляційного суду, тривалість складання акта приймання товару залежить від поведінки позивача, і на відповідача не можуть бути покладені негативні наслідки вказаних дій.

У даному випадку позивач визнає отримання у своє розпорядження товару від відповідача саме 29.09.2022, що також підтверджується наявним в матеріалах справи актом приймання товару за кількістю та якістю №611.

При цьому, зазначений акт приймання товару за кількістю та якістю є внутрішнім документом ТОВ "Оператор газотранспортної системи України", що складається ним в односторонньому порядку, що підтверджується змістом наявного у справі акту №611, і тому не може вважатись винятковим доказом поставки товару.

Колегія суддів виходить, що ситуація, коли постачальник відвантажив товар, отримав підписані документи на його приймання, але при цьому не вважається таким, що виконав свій обов`язок, доки покупець не складе власний односторонній внутрішній документ про приймання товару - суперечить засадам справедливості, добросовісності і розумності, визначеними ст. 3 Цивільного кодексу України, оскільки в такому разі постачальник опиняється в повній залежності від дій покупця: останній може нескінченно довго зволікати зі складанням такого акту, і не лише не сплачувати вартість товару або коригувати строк оплати, як заманеться, але навіть скласти акт поза межами строку поставки і посилатися на порушення строку поставки постачальником, коли товар був переданий своєчасно.

Отже, надання переваги односторонньому акту приймання товару над отриманням відповідно до ч. 1 ст. 664 ЦК України у фактичне розпорядження покупця товару суперечить ст. 3 ЦК України.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч.1); пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3).

Умовами п. 7.4. договору передбачено, що за порушення строків поставки товарів постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1% від вартості товарів, поставку яких прострочено.

Як вже зазначалося, відповідачем було поставлено позивача товар на суму 740886,00грн відповідно до видаткової накладної №21 від 27.09.2022 та акту приймання товарів за кількістю та якістю № 611.

У свою чергу, позивачем на підставі п. 7.4. договору було нараховано відповідачу, окрім іншого, пеню у сумі 40748,73грн за період з 10.08.2022 по 04.10.2022.

З огляду на встановлені обставини справи щодо дати фактичної поставки товару, а також враховуючи умови п. 7.4. договору, колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідач прострочив поставку товару на 50 днів (з 10.08.2022 по 29.09.2022) на загальну суму 37785,19грн.

Отже, правильний розмірі пені становить 37785,19грн.

З урахуванням викладеного, господарський суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені у сумі 2963,54грн, нарахованої за період з 30.09.2022 по 04.10.2022.

Колегія суддів вважає, що викладені в апеляційній скарзі аргументи позивача не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції, фактично зводяться до переоцінки обставин справи, які були належно та повно встановлено місцевим господарським судом.

Таким чином, оскільки доводи заявника апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, а викладені в оскаржуваному судовому рішенні висновки відповідають фактичним обставинам справи, у зв`язку з чим апеляційна скарга ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Харківської області від 27.11.2023 у справі №922/4070/23 підлягає залишенню без змін.

З огляду на те, що апеляційна скарга залишається без задоволення, відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за її подання покладається судом на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" на рішення Господарського суду Харківської області від 27.11.2023 у справі №922/4070/23 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 27.11.2023 у справі №922/4070/23 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені ст. 286 - 289 ГПК України.

Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна

Суддя В.В. Россолов

Суддя М.М. Слободін