Постанова

від 05.03.2024 по справі 904/841/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.03.2024 року м. Дніпро Справа № 904/841/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кощеєва І.М. (доповідач)

суддів: Чус О.В., Дарміна М.О.,

секретар судового засідання: Манець О.В.

представники сторін:

від позивача: Кулик С.А. - адвокат

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

в режимі відеоконференції апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю

"Дніпровська торгова-промислова компанія"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.05.2023 року

( Мельниченко І.Ф., м. Дніпро, повний тест рішення складено 02.06.2023р.)

у справі

за позовом

Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія"

в особі Філії "Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат"

Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія"

до

Товариства з обмеженою відповідальністю

"Дніпровська торгова-промислова компанія"

про стягнення грошових коштів у сумі 21 562 520, 54 грн

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

Акціонерне товариство "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" в особі Філії "Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат" Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення 18 809 000,00 грн., що складають суму попередньої оплати за договором поставки товару з монтажем № ВДТ 922-313/3-21 від 03.11.2021 р., 2 373 218,02 грн. - інфляції грошових коштів, 380 302,52 грн. - річних.

Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням Відповідачем зобов`язання за договором поставки товару з монтажем № ВДТ 922-313/3-21 від 03.11.2021 р. в частині здійснення поставки оплаченого на 70% товару.

Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що п. 2.3.2. договору № ВДТ 922-313/3-21 поставки товару з монтажем від 03.11.2021 р. сторонами визначено конкретного виробника товару, а саме, ПрАТ "Новокраматорський машинобудівний завод", з яким 14.06.2021 р. ТОВ "Дніпровська торгова-промислова компанія" укладено контракту № 23/42-21. Так, в рамках виконання контракту № 23/42-21 від 14.06.2021 р., від ПрАТ "НКМЗ" отримано лист № 350/12-8 від 21.06.2022 щодо неможливості виконання замовлення у зв`язку з настанням форс-мажорних обставин, що обумовлені початком військової агресії з боку РФ, введенням військового стану в Україні та веденням бойових дій поблизу м. Краматорськ, що стало причиною припинення діяльності підприємства та необхідності переносу строків виконання замовлення на період дії форс-мажорних обставин. На підтвердження вказаних обставин ПрАТ "НКМЗ" надано сертифікат ТПП № 1200-22-0470. Крім того, Відповідач у відзиві на позовну заяву вказує, що його підприємство листом № 0217 від 17.08.2022 р. повідомило Позивача про дію форс-мажорних обставин та наявність зазначених вище сертифікатів, у зв`язку з чим, на думку ТОВ "Дніпровська торгова-промислова компанія", термін виконання зобов`язання за спірним договором продовжується ( переноситься ) на строк дії вказаних обставин та їх наслідків. До того ж, відповідачем на адресу позивача було надіслано лист № 048/07 від 07.11.2022 щодо зміни умов оплати за спірним договором у зв`язку з необхідністю додаткового фінансування витрат на відновлення замовлення та забезпечення доставки товару.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23.05.2023 у справі №904/841/23 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська торгова-промислова компанія" на користь Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" в особі Філії "Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат" Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" 18 809 000, 00 грн. - попередньої оплати, 2 268 666, 10 грн. - інфляції грошових коштів, 380 302, 52 грн. - річних, 321 869, 53 грн. - судового збору. В решті позовних вимог - відмовлено.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись з рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровська торгова-промислова компанія", в якій просив скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.05.2023 року та ухвалити нове рішення яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник вказує на те, що договором ВДТ 922-313/3-21 жодним чином не було передбачене право Позивача на відмову від виконання договору або право на повернення коштів, що були сплачені в рамках договору у разі настання обставин непереборної сили ( форс-мажору ). Враховуючи, що кінцевою датою поставки Покупцю стріли та елементів надбудови екскаватора ЕК 11/70 було 06.06.2022 р.. Та виходячи зі змісту п. 13.1 договору, слід прийти до висновку, що термін виконання зобов`язань з поставки покупцю стріли та елементів надбудови екскаватора ЕК 11/70 з урахуванням дії форс-мажорних обставин, на даний час продовжено. Посилання суду на ст. 693 ЦК України як на наявність у Позивача права на повернення передоплати за договором, є необгрунтованим, оскільки відсутній сам факт порушення зобов`язання з боку Відповідача.

Водночас, на думку Скаржника, беззаперечним є факт перебування Виробника який знаходиться у місті Краматорську у становищі значно гіршому ніж Позивач, як і факт наявності у даного виробника обставин які унеможливлюють виконання конкретних зобов`язань по договору укладеному з Відповідачем, і як наслідок - неможливість виконання Відповідачем своїх зобов`язань перед Позивачем. Підтвердженням таких обставин і стали сертифікати, що були видані Дніпропетровською ТПП, зокрема - № 1200-22-0538 та № 1200-22-0470, № 1200-23-2314; № 1200-23-2414. Зазначене також свідчить про нез`ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Враховуючи, шо договір між Позивачем та Відповідачем передбачав, конкретного виробника який мав виготовити товар який мав бути поставлений та змонтований відповідачем, а такий виробник знаходиться в місті Краматорськ Донецької області поруч з яким тривають активні бойові дії, Скаржник вважає, що Відповідачем безумовно доведено факт того, що саме введення воєнного стану призвело до унеможливлення виконання конкретних зобов`язань по договору.

При цьому Скаржник зазначає, що у Позивача відсутнє право вимагати повернення суми попередньої оплати оскільки відповідно до положень частини 2 ст. 693 ЦК України, на яку посилався Позивач, таке право виникає лише в разі не передачі товару у встановлений строк. Наявність форс-мажорної обставини ( обставини непереборної сили ) була доведена Відповідачем і без врахування сертифікатів у прийнятті яких в якості доказів було відмовлено судом першої інстанції.

Скаржник наголошує, що сертифікати про форс-мажорні обставини ( обставини непереборної сили ) які просив долучити в якості доказів Відповідач, було отримано вже після закриття підготовчого провадження по справі. Враховуючи, що доказів про долучення яких просив Відповідач на момент проведення підготовчого засідання взагалі ще не існувало, Відповідачу очевидно не могло бути про них відомо.

Приймаючи до уваги факт того, що продовжують дію обставини, що стали підставою для видачі сертифікату ТПП, Відповідач робить висновок щодо відсутності порушення з боку ТОВ «ДТПК» умов поставки обладнання в рамках договору ВДТ 922-313/3-21., оскільки зазначені строки були продовжені на період діє форс-мажорних обставин, а інші строки не були погоджені між сторонами. З урахуванням не доведеності факту порушення зобов`язань щодо поставки товару з боку Відповідача в рамках договору ВДТ 922-313/3-21, також відсутні і підстави щодо повернення суми попередньої оплати по договору у розмірі 18 809 000,00 грн., що унеможливлює застосування до Відповідача відповідальності за порушення грошових зобов`язань у вигляді стягнення інфляційних витрат та відсотків річних.

Також, Скаржник просить долучити до матеріалів справи та прийняти до розгляду наступні докази: копію сертифікату № 1200-23-2314 від 15.05.2023 р.; копію сертифікату № 1200-23-2414 від 19.05.2023 р..

У додаткових письмових поясненнях, Скаржник вважає, неможливим застосування до спірних правовідносин положень ст. 693 ЦК України, оскільки договір ВДТ 922-313/3-21 укладений між сторонами за своєю правовою природою є змішаним договором, що вбачається як з його назви так і з його змісту. Таким чином сплачена Позивачем у відповідності до положень пункту 9.2.1. попередня оплата у розмірі 18 809 000,00 грн. є не лише попередньою оплатою товару за договором купівлі-продажу ( поставки, а й одночасно попередньою оплатою (авансом) за договором підряду. В свою чергу, з умов укладеного сторонами договору, а саме пункту 8.2., випливає неможливість відокремлення суми яка була сплачена в якості попередньої оплати за договором поставки від суми попередньої оплати яка була сплачена за договором підряду. А отже, і стягнення всієї суми попередньої оплати у розмірі 18 809 000,00 грн. є неможливим.

Натомість застосуванню, на думку Відповідача, підлягає загальна норма частини 4 ст. 653 ЦК України відповідно до якої сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. А отже, Позивач в разі якщо він вважає, що зобов`язання за договором поставки з монтажем виконані не належним чином мав право заявити вимогу про повернення попередньої оплати лише разом з вимогою розірванням договору.

Скаржник наголошує на відсутності прострочення строку виконання зобов`язання Відповідачем, зазначаючи, що окрім сертифікатів про настання форс-мажорних обставин ТИП № 1200-22-0538 та №1200-22-0470, що були отримані ТОВ «ДТПК» та ПрАТ НКМЗ та долучені до матеріалів справи разом з відзивом на позовну заявку, які зокрема підтверджують наявність форс-мажорних обставин з урахуванням положень Указу Президента України від 24.02.2022 р. № 64/2022 «Про введення воєнного станув Україні» та Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 75 від 25.04.2022 р.. «Про затвердження Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25.04.2022 року», яким до відповідних територій що постраждали від військової агресії РФ проти України був віднесений зокрема Краматорський район Донецької області, що є місцем розташування ПрАТ НКМЗ, що є виробником обладнання, зобов`язання щодо постави та оплати якого обумовлені договором ВДТ 922-313/3-21., що на думку відповідача є належним доказом того, що саме введення воєнного стану призвело до унеможливлення виконання конкретних зобов`язань за договором. Зазначені сертифікати жодним чином не досліджені судом та їм надана відповідна оцінка, що в свою чергу свідчить про нез`ясування обставин, що мають значення для справи.

У додаткових письмових поясненнях на заперечення, Скаржник наголошує, що сплачена Позивачем у відповідності до положень п. 9.2.1. договору попередня оплата у розмірі 18 809 000 грн. 00 коп. є не лише попередньою оплатою товару за договором купівлі-продажу (поставки, а й одночасно попередньою оплатою (авансом) за договором підряду. Посилання Позивача на Порядок здійснення закупівель Акціонерним товариством «Об`єднана гірничо хімічна компанія» в даному випадку є некоректним оскільки даний порядок, як вбачається з його тексту розміщеному на сайті Позивача, було затверджено внутрішнім наказом АТ «ОГХК», а отже він не є нормативним актом, та не може підміняти собою умови договору чи тим паче закону. Крім того, даний Порядок жодним чином не регулює правову природу передоплати за договором ВДТ 922-313/3-21 та не скасовує того факту, що у відповідності до умов п. 9.2.1. договору попередня оплата у розмірі 18 809 000,00 грн. є не лише попередньою оплатою товару за договором купівлі-продажу (поставки, а й одночасно попередньою оплатою (авансом) за договором підряду.

Від Скаржника надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів, які з`явилися вже під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції та не могли бути долучені до справи раніше, а саме копії: накладної, товарно транспортних накладних, акту виконаних робіт згідно договору поставки з монтажем від 26.01.2024 р., видаткової накладної.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Від Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Товариство не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її безпідставною і необґрунтованою.

Зокрема, Товариство посилається на те, що Відповідач в апеляційній скарзі зауважує, що Договором ВДТ 922-313/3-21 не було передбачено право позивача на відмову від виконання договору або право на повернення коштів, що були сплачені в рамках договору у разі настання обставин непереборної сили ( форс-мажору ). Разом з тим, звернення до суду є загальнодоступною, гарантованою Конституцією України формою відстоювання власних прав. Звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантованим статтями 55, 124 Конституції України. Відповідач у строк, визначений п. 3.1. договору, товар не поставив, що стало підставою для звернення Позивачем до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська торгова-промислова компанія" з претензією № 324/837 від 20.06.2022 р. про здійснення поставки Товару, а у разі неможливості здійснення поставки Товару - повернути грошові кошти в сумі попередньої оплати у розмірі 18 809 000,00 грн.

Товариство також вказує на те, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами. Зокрема, такий висновок зробила об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 19.08.2022 р. у справі № 908/2287/17. В даному випадку Відпоідач не надав доказів, що саме введення воєнного стану призвело до унеможливлення виконання конкретних зобов`язань за договором. Окрім цього, матеріали справи не містять відомостей про те, що Позивач перебуває в кращому становищі порівняно з Відповідачем, з огляду на запровадження в державі воєнного стану, тобто такі форс-мажорні обставини, стосуються обох сторін договору.

У запереченнях на додаткові письмові пояснення Відповідача ( Скаржника ), Позивач зазначає, що Покупець виконав всі покладенні на нього умовами Договору зобов`язання, що є необхідним для подальшого виконання Постачальником свого зустрічного зобов`язання в частині поставки заявленої партії Товару. Однак, у встановленні п. 3.1. Договору терміни поставка заявленого Товару не виконана, що свідчить про порушення Відповідачем взятих на себе договірних зобов`язань. Разом з тим, відповідно до ч.2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Крім іншого, щодо застосування ст. 693 ЦК України, яка міститься в главі 54 «Купівля-продаж» Цивільного кодексу України, то Позивач вважає, що суд першої інстанції цілком правомірно застосував дану норму ЦК України, адже в пп. 9.2.1 п. 9.1. Договору № ВДТ 922-313/3-21 від 03.1 1.2021 р. Сторонами чітко врегульовано, що попередня оплата в розмірі 70% - 15 674 166,67 грн. без ПДВ. 18 809 000,00 грн. - в тому числі ПДВ, яку сплатив Позивач є 70% від вартості саме Товару.

Акціонерне товариство «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» та філії для забезпечення власних потреб під час здійснення господарської діяльності керується Порядком здійснення закупівель Акціонерним товариством «Об`єднана гірничо-хімічна компанія», введеним в дію Наказом АТ «ОГХК» від 02.09.2019 р. № 149. Даний Порядок розміщений в загальному доступі на офіційному сайті AT «ОГХК» https://www.umcc- titanium.com. в розділі Закупівлі. Порядок установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за власні кошти Товариства та філіями для забезпечення виробничих потреб.

Щодо дії форс-мажорних обставин, на яких наголошує Відповідач ( Скаржник ) Позивач зауважує, що Сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами. Такого висновку дійшла об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 19.08.2022 р. у справі № 908/2287/17.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.06.2023 р. у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Березкіна О.В. (доповідач), судді: Антонік С.Г., Іванов О.Г.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.06.2023 р. відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи № 904/841/23. Доручено Господарському суду Дніпропетровської області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи № 904/841/23.

28.06.2023 р. матеріали справи № 904/841/23 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.07.2023 р. ( суддя - доповідач Березкіна О.В. ) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська торгова-промислова компанія" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.05.2023 р. у справі № 904/841/23 залишено без руху. Апелянту надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме для наданя належних доказів доплати судового збору розмірі 2 352,43 грн..

12.07.2023 р. надійшла заява про усунення недоліків скарги, до якої додано платіжну інструкцію № 22 від 07.07.2023 р. про оплату 2 352,43 грн. судового збору.

Згідно протоколів повторного автоматизованого розподілу судової справи від 13.07.2023 р., 17.07.2023 р. у зв`язку з відпусткою головуючого судді Березкіної О.В. та судді Антоніка С.Г. для вирішення питання відкриття апеляційного провадження визначено колегію суддів у складі головуючого судді Орєшкіної Е.В., суддів Іванова О.Г., Чус О.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.07.2023 р., судовою колегією у визначеному складі, прийнято справу №904/841/23 до свого провадження для вирішення питання відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська торгова-промислова компанія" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.05.2023 р.. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська торгова-промислова компанія" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.05.2023 р. у справі № 904/841/23.

07.08.2023 р. розпорядженням керівника апарату суду відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи № 904/841/23 у зв`язку з виходом на роботу судді доповідача Березкіної О.В.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.08.2023 р., справу № 904/841/23 передано колегії суддів у складі: Березкіна О.В. (головуючий, доповідач), Іванов О.Г., Чус О.В..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.08.2023 р., судовою колегією у визначеному складі, прийнято справу № 904/841/23 до свого провадження. Розгляд справи у судовому засіданні призначиено на 25.09.2023 р..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.09.2023 р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 10.10.2023 р..

Розпорядженням керівника апарату суду від 16.10.2023 р., у зв`язку з припиненням повноважень судді Березкіної О.В., відповідно до ст. 123 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи, відповідно до п. 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду №2 від 08.10.2018 р. зі змінами.

Автоматичною системою документообігу для розгляду справи визначено суддю-доповідача Кощеєва І. М. у складі колегії суддів: Чус О.В., Дарміна М.О..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.10.2023 р., судовою колегією у визначеному складі, прийнято справу № 904/841/23 до свого провадження. Розгляд справи призначено в судовому засіданні на 31.01.2024 р..

В судовому засіданні 31.01.2024 р. представники сторін надали пояснення по суті апеляційної скарги та запереченням на апеляційну скаргу. При цьому, представник Скаржника ( Відповідач ) повідомив суд апеляційної інстанції, що Відповідач 26.01.2024 р. виконав свої зобов`язання за договором поставки товару з монтажем № ВДТ 922-313/3-21 від 03.11.2021 р., здійснивши поставку обумовленого в договорі товару, що підтверджується актом виконаних робіт від 26.01.2024 р., підписаного сторонами. Представник Позивача, підтвердив факт поставки товару, наполягаючи на безпідставності апеляційної скарги та наявності підстав для задоволення позову та залишення рішення господарського суду без змін.

В судовому засіданні 31.01.2024 р. по справі оголошено перерву до 05.03.2024 р.

Від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська торгова-промислова компанія" - адвоката Кінебаса Олексія Михайловича до суду надійшла заява про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів. Адреса електронної пошти, що буде використана заявником для входу до системи відеоконференцзв`язку: ІНФОРМАЦІЯ_1 (Кінебас Олексій), № тел. НОМЕР_1 .

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.03.2024р. судове засідання у справі №904/841/23, призначене на 05.03.2024р. на 16:00 год., вирішено провести з представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська торгова-промислова компанія" в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду (зал судового засідання №511) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в підсистеми ЄСІТС.

Представник Відповідача не скористався своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечив явку уповноваженого представника, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Беручи до уваги, що неявка вказаних учасників провадження у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представника Відповідача.

У судовому засіданні 05.03.2024 р., проведеному в режимі відеоконференції, була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.

7. Встановлені судом обставини справи.

03.11.2021 р. між Акціонерним товариством "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" в особі Філії "Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат" Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" ( Покупець ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровська торгова-промислова компанія" ( Постачальник ) укладено Договір поставки товару з монтажем № ВДТ 922-313/3-21, відповідно до пункту 1.1 якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця стрілу та елементи надбудови екскаватора ЕК 11/70 ( далі - Товар ) (код 43640000-1 відповідно до ДК 021:2015 Частини екскаваторів) з монтажем на умовах даного Договору, а Покупець зобов`язується його прийняти і сплатити за нього грошову суму у строки та в порядку, передбаченому умовами даного Договору.

Найменування, номенклатура, асортимент, кількість та ціна за одиницю Товару, що буде поставлятись Покупцю зазначаються у Специфікації ( Додаток № 1) , яка після її підписання є невід`ємною частиною Договору ( п. 1.2. договору ).

Відповідно до пункту 1.4. Договору Товар монтується на об`єкті Покупця - ремонтний майданчик на кар`єрі № 7 філії "ІГЗК" АТ "ОГХК".

Сторонами у пункті 3.1. Договору узгоджено, що Постачальник зобов`язується поставити Покупцю Товар у повному обсязі протягом 210 календарних днів з моменту отримання Постачальником заявки Покупця та здійснення Покупцем першого платежу, передбаченого п. 8.2.1. Договору. Постачальник має право на дострокову поставку Товару за погодженням з Покупцем.

Поставка Товару здійснюється Постачальником залізничним транспортом у місце поставки за адресою: станція Нова Борова ( код станції 346007 ) Південно-Західної Залізниці на умовах DDP в розумінні термінів Правил Інкотермс-2010 ( п. 3.1. Договору ).

Відповідно до пункту 3.3. Договору датою поставки Товару є дата передачі Товару Постачальником Покупцю відповідно до накладної на відпуск Товару ( видаткової накладної ).

Перехід права власності на Товар та перехід ризику випадкового знищення та випадкового пошкодження ( псування ) Товару від Постачальника до Покупця відбувається в момент завершення монтажу Товару, що підтверджується підписаним Сторонами Актом виконаних робіт ( п. 3.5. Договору ).

Пунктом 8.1. Договору встановлено, що його ціна становить: без ПДВ 22 391 666,67 грн., ПДВ 20% - 4 478 333,33 грн., всього з ПДВ 26 870 000,00 грн.

Вартість за одиницю Товару визначена у Специфікації. Вартість монтажних робіт врахована у вартості Товару та окремо не оплачується Покупцем. Вартість Товару визначається в національній валюті України - гривні та включає в себе вартість тари та упаковки Товару, всі податки, збори та інші обов`язкові платежі, що сплачуються Постачальником, вартість доставки Товару до місця поставки, вартість страхування, завантаження, розвантаження та вартість монтажних робіт та всі інші витрати Постачальника, пов`язані з виконанням даного Договору ( п. 8.2. договору ).

Згідно з п. 9.1. Договору оплата Товару здійснюється Покупцем у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, що зазначений у даному Договорі.

Оплата Товару здійснюється Покупцем наступним чином: попередню оплату в розмірі 70% від вартості Товару у сумі 15 674 166,67 грн., ПДВ 20% - 3 134 833,33 грн., всього з ПДВ 18 809 000,00 грн. Покупець здійснює протягом 15 банківських днів з дати отримання рахунку на оплату від Постачальника, що виставляється останнім протягом 10 банківських днів з дня отримання заявки від Покупця; остаточний розрахунок в розмірі 30% у сумі 6 717 500,00 грн., ПДВ 20% - 1 343 500,00 грн., всього з ПДВ 8 061 000,00 грн. сплачується Покупцем протягом 20 банківських днів після запуску в експлуатацію та підписання видаткової накладної (акту приймання) ( п. 9.2. Договору ).

П. 11.2. Договору передбачено, що у разі не поставлення/несвоєчасного поставки Товару та або нездійснення/несвоєчасного здійснення монтажу Товару у строки, передбачені цим Договором, Покупець має право на стягнення з постачальника пені, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості непоставленого (несвоєчасно поставленого) Товару та/або вартості Товару, монтаж якого було прострочено/нездійснено за кожен день такого прострочення, а не поставлення/несвоєчасної поставки Товару та /або нездійснення/несвоєчасне здійснення монтажу Товару більше ніж на 10 календарних днів, Покупець має право стягнути додатково штраф у розмірі 10% від суми непоставленого/несвоєчасно поставленого Товару та/або вартості Товару, монтаж якого було прострочено/нездійснено.

Відповідно до пункту 13.1. спірного договору при настанні обставин непереборної сили (обставин форс-мажору), тобто неможливості повного або часткового виконання будь-якою із сторін зобов`язань по даному договору внаслідок обставин непереборної сили, а саме: пожежі, стихійного лиха, урядових заборон, блокади, війни, військових дій будь-якого характеру або інших незалежних від Сторін обставин, термін (строк) виконання зобов`язань продовжується (переноситься) на такий термін (строк), протягом якого будуть діяти вищевказані обставини та їх наслідки. Сторона, для якої наступили обставини непереборної сили, зобов`язана письмово протягом 5 робочих днів з моменту настання цих обставин повідомити іншу Сторону про це, вказати орієнтовний термін (строк) дії обставин непереборної сили, а також вжити заходів для зменшення заподіяння збитків другій стороні.

Факт настання обставин непереборної сили повинен підтверджуватися сертифікатом Торгово-промислової палати України або уповноваженої нею регіональною Торгово-промисловою палатою ( п. 13.3. Договору ).

Відповідно до пункту 16.1. Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до 31.08.2022 р. включно.

Закінчення строку дії даного Договору не звільняє жодну зі Сторін від виконання своїх зобов`язань по договору та від відповідальності за його порушення ( невиконання та/або неналежне виконання ), яке мало місце під час дії даного Договору (п. 16.2. договору).

Сторонами підписано Специфікацію Товару ( Додаток № 1 до Договору ), якою визначено найменування Товару - стріла кр. 4-1472493 та елементи надбудови екскаватора ЕК11/70 кр. 4-1560118; од. вим. - комплект; ціну за комплект, грн., без ПДВ - 22 391 666,67 грн.; загальну вартість, грн., без ПДВ - 22 391 666,67 грн. Загальна вартість Товару з ПДВ - 26 870 000,00 грн.

Покупець на виконання п. 3.1. договору надіслав на адресу Постачальника заявку № 313/2102 від 04.11.2021 р. та повідомлення № 313/2101 від 04.11.2021 р. про готовність прийняти Товар, а також здійснив попередню оплату у розмірі 18 809 000,00 грн. за платіжними дорученнями № 16888 від 15.11.2021 р., № 16827 від 12.11.2021 р., № 16676 від 10.11.2021 р., № 16640 від 09.11.2021 р. та № 16520 від 08.11.2021 р., що становить 70% вартості Товару.

Листами № 313/361 від 12.03.2022 р. та № 313/735 від 07.06.2022 р. Позивач звертався до Відповідача з проханням проінформувати про орієнтовну дату поставки товару за спірним договором, проте, останній, посилаючись на дію форс-мажорних обставин, не надав обгрунтованої відповіді щодо строків поставки.

Відповідач у строк, визначений п. 3.1. договору, товар не поставив, що стало підставою для звернення Покупця до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська торгова-промислова компанія" з претензією № 324/837 від 20.06.2022 р. про здійснення поставки Товару, а у разі неможливості здійснення поставки Товару - повернути грошові кошти в сумі попередньої оплати у розмірі 18 809 000,00 грн.

ТОВ "Дніпровська торгово-промислова компанія" листом № 048/07 від 07.11.2022 р. просило Позивача розглянути питання щодо остаточного розрахунку за договором № ВДТ 922-313/3-21 від 03.11.2021 р. в розмірі 30% у сумі 8 061 000,00 грн.

Листом № 313/1482 від 11.11.2022 р. АТ "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" в особі Філії "Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат" АТ "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" повідомило Відповідача про відсутність підстав для задоволення прохання останнього щодо здійснення дострокової оплати за товар в сумі 8 061 000,00 грн.

Оскільки Відповідач поставку Товару, передбаченого умовами спірного договору, в строки, встановлені в п. 3.1. договору, не здійснив, Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з Відповідача суми попередньої оплати у розмірі 18 809 000,00 грн., 2 373 218,02 грн. - інфляції грошових коштів, 380 302,52 грн. - річних, нарахованих на підставі ст. 625 ЦК україни на суму попередньої оплати.

За наслідками розгляду позову господарським судом прийнято оскаржуване рішення у даній справі, яким позовні вимоги Позивача задоволено частково, суд стягнув з ТОВ "Дніпровська торгова-промислова компанія" на користь АТ "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" в особі Філії "Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат" - 18 809 000,00 грн. попередньої оплати, 2 268 666,10 грн. інфляції грошових коштів, 380 302,52 грн. річних, 321 869,53 грн. - судового збору.

Судове рішення мотивоване тим, що доказів виконання зобов`язання щодо передачі товару чи повернення Позивачу грошових коштів в сумі 18 809 000,00 грн. Відповідач на момент розгляду спору не надав. Отже, в даному випадку мають місце правовідносини, в якому у зв`язку фактичним закінченням строку поставки, у Відповідача ( Постачальника ) виникли зобов`язання повернути Позивачу ( Покупцю ) суму попередньої оплати, тобто, сплатити грошові кошти відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, які є грошовим зобов`язанням.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі та в запереченнях на апеляційну скаргу, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Предметом спору у цій справі є вимоги Позивача до Відповідача про стягнення 18 809 000,00 грн., що складають суму попередньої оплати за договором поставки товару з монтажем № ВДТ 922-313/3-21 від 03.11.2021 р., 2 373 218,02 грн. - інфляції грошових коштів, 380 302,52 грн. - річних, нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України на суму попередньої оплати. Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням Відповідачем зобов`язання за договором поставки товару з монтажем № ВДТ 922-313/3-21 від 03.11.2021 р. в частині здійснення поставки оплаченого на 70% товару.

Беручи до уваги правову природу укладеного між Акціонерним товариством "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" в особі Філії "Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат" Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" ( Покупець ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровська торгова-промислова компанія" ( Постачальник ) укладено Договір поставки товару з монтажем № ВДТ 922-313/3-21 від 03.11.2021 р., кореспондуючі права та обов`язки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з поставки, які ( приписи ), в свою чергу, згідно ч. 2 ст. 712 ЦК України передбачають можливість застосування загальних положень про купівлю-продаж.

Викладене зумовлює щодо визначення норм матеріального права, у світлі яких має вирішуватися питання відносно розглядуваного спору.

Беручи до уваги встановлену ст. 204 ЦК України та не спростовану в межах цієї справи в порядку ст. 215 цього Кодексу презумпцію правомірності означеного договору, апеляційний суд вважає його належною у розумінні ст. ст. 11, 509 ЦК України та ст. ст. 173, 174 ГК України підставою для виникнення та існування обумовлених таким договором кореспондуючих прав і обов`язків сторін.

Як встановлено ч. 1 ст. 265 ГК України, ст. ст. 655, 662 та 663 ЦК України, Продавець зобов`язаний передати товар, визначений у договорі купівлі-продажу у строк, встановлений договором, разом з товаросупровідними документами. Означений обов`язок ч.1 ст.712 цього Кодексу безпосередньо закріплений і для договору поставки.

Ч. 1 ст. 693 ЦК України визначено, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем ( попередня оплата ), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст. 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Наразі, повернення суми попередньої оплати товару, яку одержав Продавець та не передав товар у встановлений строк є належним об`єктом судового захисту у розумінні ст. 5 ГПК України та ст. 15 ЦК України правом Позивача, примушення Відповідача до сплати яких - є належним способом судового захисту у разі наявності порушення такого зобов`язання з боку останнього.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч. 7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 ЦК України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 202 ГК України та ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи викладене, Відповідач не має правових підстав для ухилення від виконання обов`язку із повернення суми попередньої оплати товару, у разі не поставки товару за договором.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання укладеного між сторонами договору поставки товару з монтажем № ВДТ 922-313/3-21 від 03.11.2021 р., Покупець здійснив попередню оплату у розмірі 18 809 000,00 грн. за платіжними дорученнями № 16888 від 15.11.2021 р., № 16827 від 12.11.2021 р., № 16676 від 10.11.2021 р., № 16640 від 09.11.2021 р. та № 16520 від 08.11.2021 р., що становить 70% вартості Товару.

Разом з тим, Відповідач у строк, визначений п. 3.1. договору, товар не поставив, що стало підставою для звернення Покупця до суду про стягнення означеної суми.

Стягуючи з Відповідача на користь Позивача вказану суму попередньої оплати, суд першої інстанції послався на те, що доказів виконання зобов`язання щодо передачі товару чи повернення Позивачу грошових коштів в сумі 18 809 000,00 грн. Відповідач на момент розгляду спору не надав.

Проте, під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, Скаржником надано суду докази виконання Відповідачем зобов`язань за договором поставки товару з монтажем № ВДТ 922-313/3-21 від 03.11.2021 р. - поставки з монтажем Позивачу обумовленого умовами договору Товару, який Позивач прийняв, підписавши відповідні документи: видаткову накладну № 1 від 26.01.2024 р. про отримання стріли кр. 4-1472493 та елементи надбудови екскаватора ЕК11/70 кр. 4-1560118 з посиланням на Договір поставки товару з монтажем № ВДТ 922-313/3-21 від 03.11.2021 р.; Акт виконаних робіт від 26.01.2024 р., згідно з яким Постачальником поставлено та здійснено монтаж Товару, відповідно до договору поставки товару з монтажем № ВДТ 922-313/3-21 від 03.11.2021 р., в повному обсязі, а саме - стріла кр. 4-1472493 та елементи надбудови екскаватора ЕК11/70 кр. 4-1560118.

Отже, під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції склалася така ситуація, що Позивач відповідно до позовної заяви по цій справі намагається стягнути попередню оплату товару, який сам же і отримав від Відповідача за договором.

Ст. 2 ГПК України передбачено, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність ( пункт 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004 ).

Добросовісність ( пункт 6 ст. 3 ЦК України ) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Тобто, в схожій правовій ситуації Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 05.06.2018 р. у справі № 338/180/17 по своїй суті застосовано доктрину venire contra factum proprium ( заборони суперечливої поведінки ), яка базується ще на римській максимі- «non concedit venire contra factum proprium» ( ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці ).

В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Наприклад, у статті I.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказується, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Очевидно, що дії Позивача, який прийняв Товар у Відповідача, але при цьому намагається стягнути з Відповідача суму передоплати ( частину вартості ) Товару у зв`язку з його не отриманням, суперечать його попередній поведінці і є недобросовісними.

Факт виконання Відповідачем зобов`язань за договором поставки товару з монтажем, підтверджується доказами наданими Скаржником під час розгляду апеляційної скарги ( видаткова накладна № 1 від 26.01.2024 р.; Акт виконаних робіт від 26.01.2024 р. ), на дату прийняття оспорюваного рішення таких доказів суд першої інстанції в своєму розпорядження не мав.

Згідно з ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3 ст. 269 ГПК України).

У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з`ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об`єктивно оцінити поважність цих причин. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.

Колегія суддів зауважує учасникам судового процесу на тому, що підставою для прийняття апеляційною інстанцією додаткових доказів є докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від учасників судового процесу.

Основними засадами судочинства, закріпленими у ст. 129 Конституції України, є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен додержуватись норм процесуального права.

Відповідно до ст. 124, п.п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи наведене, приймаючи до уваги те, що Заявником доведено неможливість подання вказаних доказів суду першої інстанції з причин, що від нього не залежали, суд апеляційної інстанції приймає вказані додаткові документи.

Згідно ч. 2 ст. 241 ГПК у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що Відповідачем поставлено Товар на користь Позивача, що підтверджується долученими Скаржником доказами та визнається представником Позивача. Тобто, Позивач отримав Товар, частина вартості якого була присуджена Покупцю оскаржуваним судовим рішенням, до моменту набрання ним чинності.

Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Таким чином, враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги те, що Продавець який одержав суму попередньої оплати товару, передав товар Покупцю, останній відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України не має право вимагати повернення суми попередньої оплати, а у Продавця відсутній такий обов`язок, що є підставою для відмови у задоволені позовних вимог Позивача пов`язаних зі стягненням 18 809 000,00 грн. попередньої оплати, та відповідно нарахованих на вказану суму на підставі ст. 625 ЦК України - 2 268 666,10 грн. інфляційних та 380 302,52 грн. річних.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволені позову.

9. Судові витрати.

Відповідно до ч. 1. ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 4. ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ч. 9 ст. 129 ГПК України встановлено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Незважаючи на задоволення апеляційної скарги, апеляційний суд керуючись ч. 9 ст. 129 ГПК України покладає судові витрати на Скаржника ( Відповідача ), оскільки спір виник внаслідок дій Відповідача, який своєчасно не поставив Товар, що стало підставою для звернення Позивача з відповідним позовом по цій справі.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська торгова-промислова компанія" задовольнити.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.05.2023 р. у справі № 904/841/23 скасувати.

Прийняти нове рішення.

В задоволені позову відмовити.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 06.03.2024 р.

Головуючийсуддя І.М. Кощеєв

Суддя О.В. Чус

Суддя М.О. Дармін