Ухвала

від 04.03.2024 по справі 902/1081/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

04 березня 2024 р. Справа № 902/1081/23

Господарський суд Вінницької області у складі : головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Шарафіна С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали у справі

за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Бігпромторг" (вул. Олександра Довженко, буд. 12А, поверх IV, кім. 408, м. Київ, 03057; код ЄДРПОУ 41471096)

до:Товариства з обмеженою відповідальністю "Вандервель" (пр. Юності, буд. 18, м.Вінниця, 21021; код ЄДРПОУ 44898605)

про визнання банкрутом

Представники учасників справи в судове засідання не з`явилися

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа №902/1081/23 за заявою ТОВ "Бігпромторг" до ТОВ "Вандервель" про банкрутство.

Ухвалою суду від 07.11.2023 року відкрито провадження у справі № 902/1081/23 про банкрутство ТОВ "Вандервель". Введено процедуру розпорядження майном боржника. Призначено розпорядником майна ТОВ "Вандервель" арбітражного керуючого Потупало Н.І..

10.11.2023 року оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі №902/1081/23 про банкрутство ТОВ "Вандервель" та встановлено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника: протягом тридцяти днів з дня офіційного оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

26.12.2023 року до суду від представника Головного управління ДПС у м. Києві надійшла заява б/н від 26.12.2023 року про визнання кредиторських вимог до боржника в розмірі 5 731,87 грн, з яких: 363,87 грн боргу та 5 368,00 грн судового збору.

Ухвалою суду від 27.12.2023 року призначено заяву Головного управління ДПС у м.Києві б/н від 26.12.2023 року про визнання кредиторських вимог до боржника у справі №902/1081/23 - до розгляду в судовому засіданні на 04.03.2024 року.

Також, ухвалою суду від 06.02.2024 року ухвалено забезпечити участь арбітражного керуючого Потупало Н.І., зокрема, у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 902/1081/23, які призначено на 04.03.2024 року об 11:30 год. та всіх наступних судових засіданнях, в приміщенні Господарського суду Вінницької області з використання підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

На визначену дату в судове засідання представники учасників справи не з`явилися.

Разом з цим, судом встановлено, що 05.02.2024 року до суду від арбітражного керуючого Потупало Н.І. надійшло повідомлення № 57-02-01-902/1081 від 04.01.2024 року про результати розгляду кредиторських вимог Головного управління ДПС у м. Києві по справі № 902/1081/23.

Водночас, суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).

Так, згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати заяву Головного управління ДПС у м. Києві про визнання кредиторських вимог до боржника за наявними матеріалами справи.

Суд, розглянувши подану кредиторську заяву та дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

За змістом заяви Головного управління ДПС у м. Києві б/н від 26.12.2023 року про визнання кредиторських вимог до боржника, станом на 01.12.2023 за ТОВ "Вандервель" обліковується заборгованість, яка включає в себе податок на прибуток підприємств 363,87 гривень, (340,00 грн - штрафна санкція, 23,87 грн - залишок несплаченої пені).

Заборгованість з податку на прибуток підприємств виникла на підставі контрольно-перевірочних заходів за наслідками яких винесено податкове повідомлення-рішення (форма "ПС") № 401460415 від 09.06.2023, яким нараховано штрафні санкції на суму 340,00 гривень.

Разом з цим, відповідно до статті 129 Податкового кодексу України здійснено нарахування пені з податку на прибуток підприємств на вищевказане податкове повідомлення-рішення в сумі 23,87 гривень.

При цьому, вказане податкове повідомлення-рішення не було оскаржено, а тому грошові зобов`язання за ним набули статусу узгоджених.

На підставі викладеного, Заявник просить суд визнати Головне управління ДПС у м.Києві, як відокремлений підрозділ ДПС кредитором у справі № 902/1081/23 з грошовими вимогами у сумі - 5 731,87 грн, з яких : 363,87 грн боргу та 5 368,00 грн судового збору.

На підтвердження обставин, викладених у кредиторській заяві, Заявником додано відповідні письмові докази.

Згідно повідомлення арбітражного керуючого Потупало Н.І. № 57-02-01-902/1081 від 04.01.2024 року про результати розгляду кредиторських вимог Головного управління ДПС у м. Києві по справі № 902/1081/23, грошові вимоги ГУ ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС підлягають визнанню в повному обсязі та після розгляду відповідної заяви з грошовими вимогами Господарським судом Вінницької області, ці вимоги буде включено до реєстру вимог кредиторів та віднесено до шостої черги кредиторських вимог, без права голосу на зборах та комітеті кредиторів.

З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

За змістом ст. 1 КУзПБ, грошове зобов`язання (борг) - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.

Кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Згідно ч. 1 ст. 45 КУзПБ, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Як вказувалось вище, 10.11.2023 року оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі № 902/1081/23 про банкрутство ТОВ "Вандервель" та встановлено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника: протягом тридцяти днів з дня офіційного оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Як вбачається із долучених до кредиторської заяви документів, заявлені Головним управлінням ДПС у м. Києві, як відокремленим підрозділом ДПС грошові вимоги до боржника, виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Вандервель" (ухвала суду від 07.11.2023 року у справі № 902/1081/23), а отже є конкурсними.

Разом з цим, відповідно до матеріалів справи, заява Головного управління ДПС у м.Києві б/н від 26.12.2023 року про визнання кредиторських вимог до боржника у справі №902/1081/23, надійшла до суду 26.12.2023 року за вх. № 01-36/1381/23 (сформована в системі "Електронний суд" - 26.12.2023 року), тобто відповідна заява подана поза межами визначеного КУзПБ строку на подання заяв конкурсних кредиторів з грошовими вимогами до боржника у справі № 902/1081/23.

Слід зазначити, що згідно ч. 4 ст. 45 КУзПБ, для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.

Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Частиною 4 ст. 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.01.2023 року у справі № 902/207/22, реалізація конкурсним кредитором права на звернення до суду із заявою з грошовим вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі по банкрутство (за винятком адміністратора за випуском облігацій, який діє як конкурсний кредитор - для якого діє правило визначене статтею 931 цього Кодексу) та набуття ним прав в обсязі визначеному КУзПБ обумовлена строком, у межах якого він може звернутися до суду із заявою з наявними в нього вимогами боржника.

Строк як часова категорія характеризується не тільки початковим, а й кінцевим моментом. Відповідним кінцем моментом для звернення конкурсного кредитора до суду із завою з вимогами до боржника є сплив визначеного абзацом першим частини першої статті 45 КУзПБ тридцятиденного строку з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Абзацом третім частини четвертої статті 45 КУзПБ законодавцем урегульовано негативні наслідки пропуску/заявлення кредитором вимог після завершення строку встановленого для їх подання.

Такими наслідками за третім частини четвертої статті 45 КУзПБ є те, що кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Тобто, наслідки у вигляді відсутності у конкурсних кредиторів за цих умов права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

За змістом постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.12.2022 року року у справі № 918/1154/21, розглядаючи кредиторські вимоги, суд має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір, тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати, чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 21.06.2022 у справі № 902/90/21).

Водночас, заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16).

Проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями наданими йому процесуальним законом. Суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (подібні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 914/1126/14, від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 02.06.2022 у справі № 917/1384/20).

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, згідно детального розрахунку заборгованості, ТОВ "Вандервель" відповідно до податкового повідомлення-рішення (форма "ПС") № 401460415 від 09.06.2023 нараховано штрафні санкції на суму 340,00 грн та згідно статті 129 Податкового кодексу України здійснено нарахування пені з податку на прибуток підприємств на вищевказане податкове повідомлення-рішення в сумі 23,87 грн.

Також, згідно наявного у справі акту про результати камеральної перевірки своєчасності подання податкової декларації з податку на прибуток підприємства ТОВ "Вандервель" від 26.05.2023 року № 38942/ж5/26-15-04-15-03, дані камеральної перевірки свідчать про неподання/несвоєчасне подання ТОВ "Вандервель" податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2022 рік, чим порушено вимоги пп. 49.18.6 п. 49.18 ст.49 Податкового кодексу.

При цьому, із змісту вказаного вище податкового повідомлення-рішення вбачається, що останнє складено на підставі акту перевірки № 38942/ж5/26-15-04-15-03 від 26.05.2023 року та до боржника застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 340,00 грн згідно п.120.1 ст. 120 Податкового кодексу України.

На підтвердження заявлених кредиторських вимог, Заявником надані у копіях, зокрема, такі докази: детальний розрахунок заборгованості ТОВ "Вандервель"; акт про результати камеральної перевірки своєчасності подання податкової декларації з податку на прибуток підприємства ТОВ "Вандервель" від 26.05.2023 року № 38942/ж5/26-15-04-15-03; податкове повідомлення-рішення (форма "ПС") № 401460415 від 09.06.2023 року.

Згідно п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України (далі - ПК України), податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За змістом пп. 49.18.6 п. 49.18 ст.49 ПК України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на прибуток (у тому числі платників частини чистого прибутку (доходу)), для податкової декларації (у тому числі розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку), яка розраховується наростаючим підсумком за рік, - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Відповідно до п. 57.1., п. 57.3 ст. 57 ПК України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно п. 110.1. ст. 110 ПК України, платники податків, податкові агенти, а також інші суб`єкти у випадках, прямо передбачених цим Кодексом, несуть фінансову відповідальність за вчинення податкових правопорушень.

Відповідно до п. 120.1 ст. 120 ПК України, неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Згідно пп. 129.1.1. п. 129.1. ст. 129 ПК України, нарахування пені розпочинається при нарахуванні контролюючим органом податкового зобов`язання у встановлених цим Кодексом випадках, не пов`язаних з проведенням перевірки, або при нарахуванні контролюючим органом грошового зобов`язання, визначеного за результатами перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов`язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

За приписами пп. 129.3.3. п. 129.3. ст. 129 ПК України, нарахування пені закінчується (крім пені, передбаченої підпунктами 129.1.2, 129.1.4 пункту 129.1 цієї статті) у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України).

Суд звертає увагу на те, що Боржником не надано суду доказів щодо неправомірності нарахування Головним управлінням ДПС у м. Києві заявлених кредиторських вимог в розмірі 340,00 грн - штрафних санкцій та 23,87 грн - залишок несплаченої пені, а також не надано доказів щодо оскарження вказаного вище податкового повідомлення - рішення.

Також, судом встановлено, що станом момент розгляду поданої кредиторської заяви, доказів щодо погашення Боржником нарахованих Заявником штрафних санкцій в загальній сумі 363,87 грн не надано.

Відповідно до ч. 6 ст. 45 КУзПБ, вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.

За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 64 КУзПБ, кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому : у шосту чергу задовольняються інші вимоги.

Враховуючи викладене та встановлені обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що заява Головного управління ДПС у м. Києві б/н від 26.12.2023 року про визнання кредиторських вимог до боржника у справі № 902/1081/23, подана поза межами строку встановленого КУзПБ, однак заявлені кредиторські вимоги до боржника в загальному розмірі 363,87 грн є конкурсними, підтверджені наданими доказами та підлягають визнанню повністю з віднесенням їх до шостої черги задоволення вимог кредиторів.

Крім того, визнанню підлягають вимоги в розмірі 5 368,00 грн - судового збору за подання кредиторської заяви (перша черга задоволення вимог кредиторів).

Відтак, суд дійшов висновку про задоволення заяви Головного управління ДПС у м.Києві б/н від 26.12.2023 року про визнання кредиторських вимог до боржника у справі №902/1081/23, в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 9 (ч. 4), 45 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 2, 3, 13, 18, 42, 73, 74, 76-79, 86, 232-236, 242, 326 ГПК України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Задоволити заяву Головного управління ДПС у м. Києві б/н від 26.12.2023 року про визнання кредиторських вимог до боржника у справі № 902/1081/23, повністю.

2. Визнати грошові вимоги Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС (вул. Шолуденка, буд. 33/19, м. Київ, 04116; код ЄДРПОУ 44116011) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вандервель" (пр. Юності, буд. 18, м. Вінниця, 21021; код ЄДРПОУ 44898605) в розмірі 363,87 грн - штрафні санкції (шоста черга задоволення вимог кредиторів); а також 5 368,00 грн - витрат на сплату судового збору за подання кредиторської заяви (перша черга задоволення вимог кредиторів) у справі №902/1081/23.

3. Арбітражному керуючому (розпоряднику майна) Потупало Н.І. внести відповідні кредиторські вимоги до реєстру вимог кредиторів Боржника по справі № 902/1081/23.

4. Копію ухвали надіслати до електронних кабінетів ЄСІТС та на електронні адреси: ТОВ "Бігпромторг" - bigpromtorg@ukr.net; представнику ТОВ "Бігпромторг" адвокату Сиволобову М.М. - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ТОВ "Вандервель" - vandervel@ukr.net; арбітражному керуючому Потупало Н.І. - ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ГУ ДПС у м. Києві - kyiv.official@tax.gov.ua.

Згідно ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 ГПК України.

Суддя Тісецький С.С.

Віддрук. прим.: 1 - до справи.