Рішення

від 06.02.2024 по справі 910/10451/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.02.2024Справа № 910/10451/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідна компанія "Сан-стандарт" (позивач 1);

Приватного підприємства "Константа Київ" (позивач 2);

до Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України;

про визнання недійсним та скасування рішення. Суддя Мандриченко О.В.

Секретар судового засідання Рябий І.П.

Представники:

Від позивача 1: Рудь Г.І., адвокат, ордер серії АА № 1321296 від 30.06.2023;

Від позивача 2: Рудь Г.І., адвокат, ордер серії АА № 1321297 від 30.06.2023;

Від відповідача: Тацишина О.П., уповноважена особа.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідна компанія "Сан-стандарт" та Приватне підприємство "Константа Київ" звернулися до Господарського суду міста Києва із позовом, в якому просять суд визнати недійсним рішення Адміністративної колегії Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" № 60/34-р/к від 20.04.2023 у справі № 173/60/20-рп/к.20.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2023 відкрито провадження у справі № 910/10451/23 та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 05.09.2023.

02.08.2023 до господарського суду від Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого відповідач просить відмовити у задоволенні позову повністю.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідна компанія "Сан-стандарт" та Приватного підприємства "Константа Київ" 14.08.2023 до господарського суду надійшла відповідь на відзив Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/10451/23 до судового розгляду по суті.

Під час розгляду спору по суті 06.02.2024 у судовому засіданні представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідна компанія "Сан-стандарт" та Приватного підприємства "Константа Київ" позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 06.02.2024 проти позовних вимог заперечував, у задоволенні позову просив відмовити з підстав, викладених у своє відзиві на позовну заяву.

06.02.2024 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Адміністративної колегії Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - відповідач, Відділення) № 60/34-р/к від 20.04.2023 (далі також - рішення № 60/34-р/к, спірне рішення, оскаржуване рішення) у справі № 173/60/20-рп/к.22 визнано дії Приватного підприємства "Константа Київ" (далі також - позивач 2, ПП "Константа Київ") та Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідна компанія "Сан-Стандарт" (далі також - позивач 1, ТОВ "НДК "Сан-Стандарт"), під час участі в електронному аукціоні за предметом: "Добровільний продаж. 26/100 частин нежилого приміщення (в літ. А) загальною площею 612,5 кв.м, за адресою: м. Київ, вул. М. Закревського, буд 47", реєстраційний номер лота 336676, який проводився державним підприємством "Сетам", за заявкою Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" в 2019 році порушенням, яке передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів аукціонів.

За порушення законодавства про захист економічної конкуренції, яке зазначене в п. 1 резолютивної частини рішення № 60/34-р/к, на ТОВ "НДК "Сан-Стандарт" накладено штраф у розмірі 68 000 гривень.

За порушення законодавства про захист економічної конкуренції, яке зазначене в п. 1 резолютивної частини рішення № 60/34-р/к, на ПП "Константа Київ" накладено штраф у розмірі 68 000 гривень.

Позивачі не погоджуючись з висновками Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, звернулися до Господарського суду міста Києва на підставі ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" з позовом про визнання недійсним та скасування рішення № 60/34-р/к від 20.04.2023 з підстав порушення та неправильного застосування відповідачем норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення.

Частиною 1 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлено, що рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

Як вбачається з матеріалів справи, ПП "Константа Київ" отримало копію оскаржуваного рішення 03.05.2023, а ТОВ "НДК "Сан-Стандарт" отримало копію вказаного рішення 04.05.2023.

В свою чергу з позовом про визнання недійсним та скасування оспорюваного рішення ПП "Константа Київ" та ТОВ "НДК "Сан-Стандарт" звернулися до Господарського суду міста Києва 30.06.2023.

Таким чином, рішення Адміністративної колегії Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 20.04.2023 № 60/34-р/к у справі № 173/60/20-рп/к.22 позивачі оскаржили до господарського суду, звернувшись з позовом про визнання недійсним та скасування оспорюваного рішення в межах строку, визначеного Законом України "Про захист економічної конкуренції".

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог, зважаючи на наступне.

Предметом позову у справі є вимоги позивачів до відповідача про визнання недійсним та скасування рішення №60/34-р/к від 20.04.2023 Адміністративної колегії Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України у справі № 173/60/20-рп/к.22.

Причиною виникнення спору у справі стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання незаконним та скасування рішення №60/34-р/к від 20.04.2023 Адміністративної колегії Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України у справі № 173/60/20-рп/к.22.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТОВ "НДК "Сан-Стандарт" та ПП "Константа Київ" подали заявки на участь в електронному аукціоні за предметом: "Добровільний продаж. 26/100 частин нежилого приміщення (в літ. А) загальною площею 612,5 кв.м, за адресою: м. Київ, вул. М. Закревського, буд 47", який проведений Державним підприємством "Сетам", за заявкою публічного Акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" (далі також - замовник), реєстраційний номер лота 336676 (далі - Аукціон).

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не завершили реєстрацію на торгах та не були допущені, оскільки гарантійний внесок не був сплачений.

Переможцем торгів, за результатами електронного аукціону, було визначено ПП "Константа Київ" (протокол проведення електронних торгів № 398575), з яким замовник уклав договір б/н від 24.05.2019 на суму 5 360 216,00 грн з ПДВ.

В свою чергу, розпорядженням Адміністративної колегії Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 20.01.2022 № 60/20-р/к розпочато розгляд справи № 173/60/20-рп/к.22 (далі також - справа) за ознаками вчинення ПП "Константа Київ" та ТОВ "НДК "Сан-Стандарт" порушення законодавства про захист економічної конкуренції, яке передбачене п. 1 ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів.

Відповідачами у справі (далі разом - відповідачі) були суб`єкти господарювання, а саме:

а) Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідна компанія "Сан-Стандарт", ідентифікаційний код юридичної особи 37226722, адреса місцезнаходження: 04052, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 32Б, оф. 147. Відповідно до відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР), основним видом діяльності ТОВ "НДК "Сан-Стандарт" є технічні випробування та дослідження (код КВЕД 71.20);

б) Приватне підприємство "Константа Київ", ідентифікаційний код юридичної особи 34427001, адреса місцезнаходження: 04114, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 99/4, кв. 146. Відповідно до відомостей, які містяться в ЄДР, основним видом діяльності ПП "Константа Київ" є надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у. (код КВЕД 82.99).

Тобто, ТОВ "НДК "Сан-Стандарт" та ПП "Константа Київ", у розумінні статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", є суб`єктами господарювання.

Оскаржуваним рішенням встановлено, що доказами, які зібрані у справі, доводиться, а дослідженням усієї сукупності факторів, що об`єктивно могли вплинути на поведінку ТОВ "НДК "Сан-Стандарт" та ПП "Константа Київ", та зауваженнями і запереченнями ТОВ "НДК "Сан-Стандарт" та ПП "Константа Київ" не спростовується висновок адміністративної колегії Відділення про те, що дії відповідачів у справі Відділення є антиконкурентною узгодженою поведінкою, що стосується спотворення результатів аукціону, які полягали у:

- пов`язаності відносинами контролю;

- спільному використанні однієї ІР-адреси;

- наявність спільних працівників, в тому числі на керівних посадах; - надання фінансової допомоги;

- пов`язаність господарськими відносинами щодо предмету аукціону.

Таким чином Відділення прийшло до висновку про те, що поведінка ТОВ "НДК "Сан-Стандарт" та ПП "Константа Київ" становить порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів аукціонів, заборонених відповідно до пункту 1 статті 50 та пункту 4 частини 2 статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Суд вказує, що позивачі, проти встановлених Відділенням у оскаржуваному рішенні обставин не заперечують.

Як передбачено ч. 1 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

А відтак, оскільки позивачами обставини встановлені в розділах 4.1.- 4.5. рішення Відділення № 60/34-р/к не заперечуються, то на підставі ч. 1 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, вони не підлягають доказуванню.

При цьому, позивачі вказують, що ТОВ "НДК "Сан-Стандарт" та ПП "Константа Київ", на момент проведення Аукціону, були пов`язані відносинами контролю в розумінні ст. 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" через родинні зв`язки їх кінцевих бенефіціарних власників ( ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ), які були та є чоловіком і дружиною, перебуваючи в офіційно зареєстрованому шлюбі, що також було встановлено Відділенням, що підтверджується п. 4.1 оскаржуваного рішення та не спростовується позивачами.

Таким чином, позивачі стверджують, що під час участі в Аукціоні ТОВ "НДК "Сан-Стандарт" та ПП "Константа Київ" були одним суб`єктом господарювання в розумінні ст. 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а відтак, такий юридичний факт пов`язаності відносинами контролю, що існував між позивачами на момент проведення Аукціону, унеможливлює погодження конкурентної поведінки та, відповідно, наявність антиконкурентних узгоджених дій між ними згідно зі ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", в тому числі п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" - антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів Аукціону, оскільки ТОВ "НДК "Сан-Стандарт" та ПП "Константа Київ" під час участі в Аукціоні діяли як один суб`єкт господарювання, який не міг погоджувати конкурентну поведінку сам з собою.

Враховуючи наведене, позивачі приходять до висновку про те, що відповідач, встановивши антиконкурентні узгоджені дії між ними в оскаржуваному рішення та притягнувши ТОВ "НДК "Сан-Стандарт" та ПП "Константа Київ" до відповідальності за вчинення таких дій у вигляді накладення штрафів, неправильно застосував норми ч. 1 ст. 5, ч. 1 ст. 6, п. 4 ч. 2 ст. 6 та, відповідно, п. 1 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", з огляду на що, оскаржуване рішення є необґрунтованим, незаконним і, відповідно, має бути визнане судом недійсним та скасоване відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Як вбачається із матеріалів справи дії позивача кваліфіковано за ознаками п. 4 ч. 2 ст. 6 та п. 1 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Відповідно до приписів Закону України "Про захист економічної конкуренції":

- економічна конкуренція (конкуренція) - це змагання між суб`єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб`єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб`єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб`єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку (абз. 2 ст. 1);

- узгодженими діями є укладення суб`єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об`єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб`єктів господарювання; особи, які чинять або мають намір чинити узгоджені дії, є учасниками узгоджених дій (абзац 1 частини 1 та частина 2 статті 5);

- антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції (частина 1 статті 6);

- антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів (пункт 4 частини 2 статті 6);

- порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є антиконкурентні узгоджені дії (пункт 1 частини 1 статті 50);

- порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом (стаття 51);

- за порушення, передбачені, зокрема, пунктом 1 статті 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі, встановленому частиною 2 статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

За приписами ст. 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", основним завданням названого Комітету є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Для реалізації завдань, покладених на Антимонопольний комітет України, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі утворюються територіальні відділення Антимонопольного комітету України, повноваження яких визначаються названим Комітетом у межах його компетенції. Повноваження територіальних відділень Антимонопольного комітету України визначаються цим Законом, іншими актами законодавства (ч. 1 і 2 ст. 12 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").

Водночас, згідно ч. 2 ст. 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", до повноважень саме Антимонопольного комітету України належить, зокрема: прийняття передбачених законодавством про захист економічної конкуренції розпоряджень та рішень за заявами і справами про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію, надання висновків, попередніх висновків стосовно узгоджених дій, концентрації, висновків щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.

Частиною 1 ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

У розгляді справ про оскарження рішень органів Антимонопольного комітету України щодо визнання дій суб`єктів господарювання антиконкурентними узгодженими для кваліфікації цих дій не є обов`язковою умовою наявність негативних наслідків таких дій у вигляді завдання збитків, порушень прав та охоронюваних законом інтересів інших господарюючих суб`єктів чи споживачів, оскільки достатнім є встановлення самого факту погодження конкурентної поведінки, яка може мати негативний вплив на конкуренцію.

Отже, для визнання органом Антимонопольного комітету України порушення законодавства про захист економічної конкуренції вчиненим достатнім є встановлення й доведення наявності наміру суб`єктів господарювання погодити (скоординувати) власну конкурентну поведінку, зокрема шляхом обміну інформацією під час підготовки тендерної документації, що разом з тим призводить або може призвести до переваги одного з учасників під час конкурентного відбору з метою визначення переможця процедури закупівлі.

Негативним наслідком при цьому є сам факт спотворення результатів торгів через узгодження поведінки конкурсантами.

Узгоджена поведінка учасників торгів не відповідає суті конкурсу.

Змагальність під час торгів забезпечується таємністю інформації. З огляду на зміст ст. 1, 5, 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" змагальність учасників процедури закупівлі передбачає самостійні та незалежні дії (поведінку) кожного з них, обов`язок готувати свої пропозиції окремо, без обміну інформацією.

Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 18.10.2018 у справі №916/3214/17, від 04.12.2018 у справі № 914/1912/17, від 18.12.2018 у справі № 922/5617/15, від 20.11.2018 у справі № 910/1339/18.

Суд вказує, що Відділенням, в оскаржуваному рішенні, встановлено, що між ТОВ "НДК "Сан-Стандарт" та ПП "Константа Київ" наявні відносини контролю в розумінні ст. 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Так, зокрема, у рішенні № 60/34-р/к Відділенням встановлено, на підставі витягу з ЄДР від 01.12.2021 № 229410686739 (ПП "Константа Київ"), що станом на дату проведення Аукціону:

- засновником (учасником) та кінцевим бенефіціарним власником (контролером) ОСОБА_3 - частка у статутному капіталі 100% (крім того, перебував на посаді директора);

- статутний фонд ПП "Константа Київ" складає 50,00 (п`ятдесят) грн;

- адреса реєстрації ОСОБА_3 : АДРЕСА_1 .

Відповідно до витягу з ЄДР від 01.12.2021 № 452938601577 (ТОВ "НДК "Сан-Стандарт"), станом на дату проведення Аукціону:

- засновником (учасником) та кінцевим бенефіціарним власником (контролером) ТОВ "НДК "Сан-Стандарт" була ОСОБА_4 - частка у статутному капіталі 100%;

- статутний фонд ТОВ "НДК "Сан-Стандарт" становить 10 000,00 (десять тисяч) грн;

- адреса реєстрації ОСОБА_4 : АДРЕСА_1 .

Крім того, Центральний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) листом від 19.01.2022 № 1176/4.1-57 (вх. № 60-01/288 від 31.01.2022), повідомив Відділення, що за відомостями Державного реєстру актів цивільного стану виявлено актовий запис № 1635 про шлюб складений 29.10.2003, відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Таким чином, на час викладених обставин та проведення аукціону, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у розумінні статті 21 Сімейного кодексу України були подружжям.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", контроль - можливість однієї чи декількох юридичних та/або фізичних осіб чинити вирішальний вплив на господарську діяльність суб`єкта господарювання чи його частини, який здійснюється безпосередньо або через інших осіб, зокрема завдяки: праву володіння чи користування всіма активами чи їх значною частиною; праву, яке забезпечує вирішальний вплив на формування складу, результати голосування та рішення органів управління суб`єкта господарювання; укладенню договорів і контрактів, які дають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов`язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління суб`єкта господарювання; заміщенню посади керівника, заступника керівника спостережної ради, правління, іншого наглядового чи виконавчого органу суб`єкта господарювання особою, яка вже обіймає одну чи кілька із зазначених посад в інших суб`єктах господарювання; обійманню більше половини посад членів спостережної ради, правління, інших наглядових чи виконавчих органів суб`єкта господарювання особами, які вже обіймають одну чи кілька із зазначених посад в іншому суб`єкті господарювання. Пов`язаними особами є юридичні та/або фізичні особи, які спільно або узгоджено здійснюють господарську діяльність, у тому числі спільно або узгоджено чинять вплив на господарську діяльність суб`єкта господарювання. Зокрема, пов`язаними фізичними особами вважаються такі, які є подружжям, батьками та дітьми, братами та (або) сестрами. Можливість однієї чи більше (декількох) пов`язаних юридичних та/або фізичних осіб чинити вирішальний вплив - спосіб відносин між суб`єктами господарювання, що характеризується відсутністю в особи, стосовно якої здійснюється вплив, здатності завжди незалежно (самостійно) визначати свою господарську поведінку на ринку.

А відтак, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є пов`язаними особами відповідно до абзацу п`ятого статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

А тому, ТОВ "НДК "Сан-Стандарт" та ПП "Константа Київ" пов`язані відносинами контролю в розумінні статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Тобто, вищевказане свідчить про єдність інтересів позивачів, а відтак, про відсутність конкуренції між ними.

Суд зазначає, що за змістом ст. 80 Цивільного кодексу України, юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 91 Цивільного кодексу України, юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Цивільна правоздатність юридичної особи може бути обмежена лише за рішенням суду. Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно з ч. 1 ст. 92 Цивільного кодексу України, юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з витягів з ЄДР щодо позивачів, останні є окремими юридичними особами, що створені та зареєстровані в установленому законодавством порядку та набули відповідних прав та обов`язків.

Так, згідно з даними ЄДР, основним видом діяльності ТОВ "НДК "Сан-Стандарт" є технічні випробування та дослідження (код КВЕД 71.20).

В свою чергу, згідно з даними ЄДР, основним видом діяльності ПП "Константа Київ" є надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у. (код КВЕД 82.99).

Тобто, позивач 1 та позивач 2 є окремими учасниками на товарних ринках (ринках послуг, робіт).

При цьому суд вказує, що визначення "учасника процедур закупівель" регламентується п. 37 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі", відповідно до якого учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об`єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.

Таким чином, Закон України "Про публічні закупівлі" не оперує визначенням "суб`єкт господарювання" та визнає юридичну особу у розумінні цивільного законодавства.

Крім того суд вказує, що реалізуючи права у сфері господарської діяльності, суб`єкти господарювання мають зважати на прямі законодавчі заборони у відповідних сферах господарських правовідносин, зокрема й ті, що встановлені пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Суд зазначає, що в Аукціоні виступали дві окремо визначені юридичні особи (відповідачі в антимонопольній справі), однак діяльність яких фактично координується однією особою, а тому відсутні підстави стверджувати про наявність конкуренції та змагальності між такими особами під час участі в Аукціоні з урахуванням встановлених Відділенням обставин, які не заперечувалися позивачами, що прямо суперечить меті Закону України "Про публічні закупівлі" та принципам здійснення публічних закупівель, зокрема, принципу добросовісної конкуренції серед учасників (п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі").

Верховний Суд у постанові від 10.04.2019 у справі № 390/34/17 констатував, що добросовісність - це певний стандарт поведінки, характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

При цьому суд звертає уваг, що нopмa ч. 5 ст. 13 Цивільного кодексу України, якою регламентовано цілі реалізації цивільних прав, не допускає їх використання з метою неправомірного обмеження конкуренції, а також недобросовісну конкуренцію.

В свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про захист економічної конкуренції", узгодженими діями є укладення суб`єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об`єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб`єктів господарювання.

В свою чергу ч. 2 вказаної статті передбачено, що особи, які чинять або мають намір чинити узгоджені дії, є учасниками узгоджених дій.

Факт пов`язаності суб`єктів господарювання, які брали участь у торгах, підтверджує як раз ту обставину, яка надавала їм можливість обмінюватися інформацією та координувати свою діяльність.

Встановлені Відділенням у оскаржуваному рішенні обставини виключають змагальність суб`єктів господарювання (відповідачів в антимонопольній справі) між собою та їх самостійну діяльність, узгодження своїх дій, яка свідчить про відсутність конкуренції між ними, що призвело до спотворення результатів торгів.

Таким чином є помилковим твердженням позивачів про те, що наявність визнаного факту здійснення ними підприємницької діяльності в якості єдиного суб`єкта господарювання, що не заборонено законодавством, є обставиною, яка виключає наявність між ними антиконкурентних узгоджених дій, зокрема спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.

Сама по собі відповідність дій суб`єктів господарювання цивільному, господарському законодавству не може автоматично свідчити про дотримання ними норм та вимог антимонопольного законодавства. Факт пов`язаності суб`єктів господарювання, які брали участь у торгах, і наявність між ними господарських відносин та інші встановлені в рішенні Комітету обставини в сукупності підтверджують як раз ту обставину, яка надавала їм можливість обмінюватися інформацією та координувати свою діяльність (постанова Верховного Суду від 02.06.2022 у справі № 910/267/20).

В свою чергу, суд зазначає, що змагальність під час торгів забезпечується таємністю інформації.

З огляду на зміст статей 1, 5, 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", змагальність учасників процедури закупівлі передбачає самостійні та незалежні дії (поведінку) кожного з них, обов`язок готувати свої пропозиції окремо, без обміну інформацією.

Для кваліфікації дій суб`єкта господарювання як антиконкурентних узгоджених дій достатнім є встановлення самого факту погодження конкурентної поведінки, яка може мати негативний вплив на конкуренцію. При цьому мотиви, з яких учасники торгів узгоджують власну конкурентну поведінку, не впливають на кваліфікацію правопорушення, передбаченого пунктом четвертим частини 2 статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (постанова Верховного Суду від 05.08.2019 у справі № 922/2512/18).

При цьому, негативним наслідком є сам факт спотворення результатів торгів/аукціонів (через узгодження поведінки конкурсантами) (постанова Верховного Суду від 15.07.2021 у справі № 922/2940/20, постанова Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 910/1490/19).

Отже, встановлені Відділенням факти у своїй сукупності свідчать про те, що на всіх стадіях підготовки пропозицій конкурсних торгів для участі в Аукціоні, відповідачі у справі Відділення були обізнані щодо участі кожного з них у зазначених торгах, що підтверджується, зокрема, таким:

- пов`язаності відносинами контролю між собою;

- спільному використанні однієї ІР-адреси під час підготовки до участі в Аукціоні (здійснення реєстрації з різницею 51 хв.);

- наявності спільних працівників, в тому числі на керівних посадах ("генеральний директор", "комерційний директор", "провідний інженер", "фахівець відділу збуду");

- надання фінансової допомоги Учасниками одне одному;

- пов`язаністю позивачами одне з одним господарськими відносинами щодо предмету Аукціону.

Суд ще раз наголошує, що проти вказаних вище обставин позивачі не заперечують та вказують на неправильну кваліфікацію Відділенням їх дій.

При цьому суд вказує, що для кваліфікації дій суб`єкта господарювання як антиконкурентних узгоджених дій достатнім є встановлення самого факту погодження конкурентної поведінки, яка може мати негативний вплив на конкуренцію. (постанова Верховного Суду від 14.06.2022 у справі № 910/1667/21).

Також суд вказує, що вільна конкуренція слугує дієвим механізмом підвищення ціни продажу та визначення реальної ринкової ціни. Узгоджена поведінка учасників зменшує для них можливі ризики, підвищує прогнозованість та можливу доходність, проте й викривляє процедуру визначення ринкової ціни та, будучи спрямованою виключно на зниження ціни придбання, не відповідає самому сенсу аукціону (торгів), що спотворює його результати, та є порушенням правил ринкової поведінки - конкуренції (постанова Верховного Суду 25.01.2022 у справі № 910/1490/21).

Таким чином, судом встановлено, що відповідач у оскаржуваному рішенні дійшов правильного висновку, що ТОВ "НДК "Сан-Стандарт" і ПП "Константа Київ" під час підготовки документації для участі в Аукціоні, який проводився Державним підприємством "Сетам", діяли не самостійно, а узгоджували свої дії та не змагалися між собою, що є обов`язковою умовою участі у конкурентних процедурах закупівель за Законом України "Про публічні закупівлі".

Враховуючи наявні у справі докази, беручи до уваги обставини, встановлені відповідачем в оспорюваному рішенні, суд погоджується з висновками, викладеними у рішенні відповідача, що узгодивши свою поведінку та свої пропозиції, учасники тим самим усунули конкуренцію та змагальність між собою, а отже спотворили результати проведення замовником торгів, порушивши право замовника на отримання найбільш ефективного для нього результату, а відтак, вчинили антиконкурентні узгоджені дії, заборонені Законом України "Про захист економічної конкуренції".

Матеріалами справи підтверджено, що узгодження пропозицій усунуло конкуренцію та змагальність між учасниками, чим порушило право замовника на отримання найбільш ефективного для нього результату, який досягається у зв`язку з наявністю лише справжньої конкуренції.

Зазначені вище дії ТОВ "НДК "Сан-Стандарт" і ПП "Константа Київ" призвели до порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, у зв`язку з чим, вони вчинили порушення, передбачене п. 1 ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Правила доказування у господарському процесі визначені у ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до частин першої, другої та третьої якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надаючи оцінку доводам всіх учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Щодо інших аргументів сторін суд зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін та інші проти України, рішення від 10.02.2010).

Крім того, аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №127/3429/16-ц.

Позовна заява ж ТОВ "НДК "Сан-Стандарт" і ПП "Константа Київ" містить виключно думку позивачів щодо прийнятого Відділенням рішення, зводиться до незгоди з оспорюваним рішенням, не містить жодного документального підтвердження доводів ТОВ "НДК "Сан-Стандарт" і ПП "Константа Київ" та не спростовує встановлених Відділенням під час розгляду справи обставин та зібраних останнім доказів.

Статтею 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; заборона концентрації відповідно до Закону України "Про санкції"; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Перевіривши юридичну оцінку обставин справи Відділення, повноту їх встановлення, та правильність кваліфікації дій позивачів, в оскаржуваному рішенні, суд дійшов висновку про те, що відповідачем дотримано вимоги Закону України "Про захист економічної конкуренції", Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19 квітня 1994 року № 5, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 6 травня 1994 року за № 90/299 (зі змінами), у зв`язку з чим всебічно, повно і об`єктивно розглянуто обставини справи, досліджено подані документи, належним чином проаналізовано відносини учасників.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ТОВ "НДК "Сан-Стандарт" і ПП "Константа Київ" до Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування рішення № 60/34-р/к не підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись ст. 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України подається до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 (двадцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 06.03.2024.

Суддя О.В. Мандриченко