ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
"29" лютого 2024 р.м. Одеса Справа № 916/1269/22
Господарський суд Одеської області у складі судді Цісельського О.В.,
за участю секретаря судового засідання Лінник І.А.
за участю представників сторін:
від скаржника: адвокат Грищенко О.М.,
від відповідача: не з`явився,
від ДВС: не з`явився,
розглянувши матеріали скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Нотапс» (вх. № 2-204/24 від 08.02.2024) на дії державного виконавця Ізмаїльського відділу державної виконавчої служби у Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у справі № 916/1269/22
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Нотапс» (03187, м. Київ, просп. Академіка Глушкова, буд. 40, корпус 5, офіс 526)
до відповідача: Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Ім. Димитрова» (68442, Одеська обл., Арцизький р-н, с. Острівне, вул. Бурлака-Волканова (колишня Леніна), буд. 187)
про стягнення 90 098,24 грн,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Одеської області від 09.11.2022 по справі № 916/1269/22 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Нотапс» задоволено частково, стягнуто з Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Ім. Димитрова» на користь ТОВ «Компанія «Нотапс» 3% річних у сумі 10320 грн. 35 коп., інфляційні втрати в сумі 79750 грн. 24 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2480 грн. 24 коп, в задоволенні решті позовних вимог відмовлено.
09.12.2022 Господарським судом Одеської області видано відповідний наказ про примусове виконання рішення суду від 09.11.2022 у справі № 916/1269/22.
08.02.2024 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Нотапс» надійшла скарга (вх. № 2-204/24) на дії державного виконавця Ізмаїльського відділу державної виконавчої служби у Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якій скаржник просить суд:
- визнати незаконними дії державного виконавця Ізмаїльського ВДВС у Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у виконавчому провадженні №70623146 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області по справі №916/1269/22 від 09 грудня 2022 року, котрі виразились у винесенні постанови від 12.12.2023 про повернення наказу стягувачеві на підставі п. 5 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження»;
- скасувати постанову Ізмаїльського ВДВС у Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 12 грудня 2023 року про повернення наказу Господарського суду Одеської області по справі №916/1269/22 від 09 грудня 2022 року стягувачеві на підставі пункту 5 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до розпорядження керівника апарату Господарського суду Одеської області №104 від 08.02.2024, у зв`язку з увільненням судді Петрова В.С. з 02.02.2023 від виконання обов`язків з відправлення правосуддя на період проходження військової служби, призначено повторний автоматизований розподіл скарги ТОВ «Компанія «Нотапс» (вх.№2-204/24 від 08.02.2024) на дії державного виконавця у справі №916/1269/22, яку передано на розгляд судді Господарського суду Одеської області Цісельського О.В.
09.02.2024 ухвалою Господарського суду Одеської області скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Нотапс» (вх.№2-204/24 від 08.02.2024) на дії державного виконавця Ізмаїльського ВДВС у Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у справі №916/1269/22 прийнято до розгляду та призначено її розгляд на "19" лютого 2024 року о 12:00 год.
Судове засідання, призначене ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.02.2024 у справі № 916/1269/22 на 19.02.2024 о 12:00 год., не відбулося у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги, що унеможливило проведення судових засідань.
19.02.2024 ухвалою Господарського суду Одеської області призначено розгляд скарги ТОВ «Компанія «Нотапс» (вх.№2-204/24 від 08.02.2024) на дії державного виконавця Ізмаїльського відділу державної виконавчої служби у Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у справі № 916/1269/22 на "29" лютого 2024 року о 10:20 год.
В судовому засіданні 29.02.2024 представник скаржника повністю підтримав вказану скаргу, надав пояснення щодо обставин, викладених в скарзі та просив її задовольнити. Відповідач та Ізмаїльський ВДВС у Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про дату, час і місце судового засідання повідомлялись належним чином, при цьому представники сторін в судове засідання не з?явились, причин неявки суду не повідомили та вимог суду не виконали. що в силу вимог ч.2 ст.342 ГПК України не перешкоджає розгляду скарги.
В обґрунтування поданої скарги скаржник посилається, зокрема, на те, що відповідно до офіційних та достовірних відомостей, котрі містяться на офіційному веб-сайті Автоматизованої системи виконавчих проваджень, за період із 12 жовтня 2023 року по 12 грудня 2023 року щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 09.12.2022 по справі № 916/1269/22, в силу дії обов`язкових норм Закону України «Про виконавче провадження», всіх можливих та необхідних своєчасних, належних, допустимих та об`єктивних виконавчих дій, для примусового виконання наказу, Ізмаїльським ВДВС у Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) не вчинялось та на думку скаржника має місце порушення прав та інтересів стягувача.
Натомість, як стало відомо скаржнику 03.02.2024 відповідно до постанови Ізмаїльського ВДВС у Ізмаїльському районі Одеської області Південного МРУ Міністерства Юстиції (м. Одеса) від 12.01.2023 наказ по справі № 916/1269/22 від 09.12.2022 повернутий стягувачеві без виконання на підставі п. 5 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження».
Як наголошує скаржник, згідно вимог Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець повинен періодично, неодноразово та/або систематично проводити перевірки майнового стану боржника із метою належного виконання рішення суду із врахуванням всього періоду перебування виконавчого документу на примусовому виконанні в органі примусового виконання. При цьому, скаржник зазначає прр порушення та недотримання Ізмаїльським ВДВС у Ізмаїльському районі Одеської області Південного МРУ Міністерства Юстиції (м. Одеса) як статей 10, 18, 36 Закону України «Про виконавче провадження» в цілому, так і положень частини 8 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема; виявлення рахунків боржника як в загальному, так і на предмет відкриття боржником нових рахунків із метою уникнення від виконання рішення суду у даній справі, за період із 12 жовтня 2023 року по 12 грудня 2023 року або не проводилась взагалі, або проводилось із порушенням/не дотриманням положень частини 8 статті 48 Закону: лише 25.10.2023. Поряд із цим, наявність та перелік відкритих за боржником рахунків було виявлено ще у жовтні 2023 року Ізмаїльським ВДВС у Ізмаїльському районі Одеської області Південного МРУ Міністерства Юстиції (м. Одеса), проте органом ДВС платіжні вимоги на списання коштів із всіх виявлених офіційно зареєстрованих за боржником поточних рахунків не виставлялись та державним виконавцем не отримано виписку про рух коштів по рахунках боржника зокрема за період 12.10.2023 по 12.12.2023.
Скаржник також звертає увагу, що в межах виконавчого провадження №70623146 не було виявлено Ізмаїльським ВДВС у Ізмаїльському районі Одеської області Південного МРУ Міністерства Юстиції (м. Одеса) наявність каси підприємства боржника (шляхом звернення до податкових органів) та не накладено арешт на кошти, котрі знаходяться в ній та надходять до неї, натомість, як підтверджують матеріали виконавчого провадження державним виконавцем було порушено не лише вказані вище норми виконавчого процесуального законодавства України, а й також положення статей 53, 54, 56, 75, 76 Закону України «Про виконавче провадження». При цьому, орган ДВС не був обмежений жодними процесуальними строками на вжиття тих чи інших виконавчих дій, а тому винесення постанови від 12 грудня 2023 року про повернення наказу Господарського суду Одеської області по справі №916/1269/22 без виконання на підставі пункту 5 частини 1 статті 37 Закону є передчасною;
На переконання скаржника, орган ДВС за період 12 жовтня 2023 року по 12 грудня 2023 року не був позбавлений можливості вчинити дії на предмет перевірки та встановлення джерел доходів та іншого майна/активів, які передбачені ст. 18 Закону, а бездіяльність державного виконавця є наслідком та слугує причиною фактичного невиконання в примусовому порядку грошового зобов`язання згідно наказу Господарського суду Одеської області по справі №916/1269/22 від 09 грудня 2022 року.
Окрім того, скаржник додає, що відповідно до відомостей щодо виконавчого провадження №70623146 керівник боржника Ізмаїльським ВДВС у Ізмаїльському районі Одеської області Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса) відповідно до положень чинного законодавства України за невиконання рішення суду, ухилення від його виконання, перешкоджання у його виконанні, а також невиконання законних вимог державного виконавця, до адміністративної та/або кримінальної відповідальності не притягався, а ухвала Господарського суду Одеської області по справі №916/1268/22 від 12 червня 2023 року не може слугувати належним та допустимим доказом виконання державним виконавцем приписів пункту 19 статті 18 Закону та статті 337 ГПК України. Вказане вище, на думку скаржника, вкотре свідчить та підтверджує формальність та утопічність виконання наказу Господарського суду Одеської області по справі №916/1269/22 від 09.12.2022 державним виконавцем.
Додатково, під час оцінки правомірності повернення виконавцем наказу Господарського суду Одеської області по справі №916/1269/22 від 09.12.2022 на підставі п.5 ч.1 ст. 37 Закону, виходячи з системного тлумачення Закону та означеного пункту 37 статті, скаржник просить звернути увагу на неможливість в даному випадку повернення виконавчого документу на підставі вказаного виконавцем пункту, з огляду на імперативні положення законодавства, оскільки за наказом передбачено стягнення грошових коштів у сумі 92550,83 грн., тобто виконавчий документ не передбачає обов`язкової участі боржника.
Скаржник додає, що до того ж, як підтверджено матеріалами даної справи, державним виконавцем не вжито усіх заходів для встановлення місцезнаходження боржника юридичної особи. В той же час, враховуючи зміст постанови Ізмаїльського ВДВС у Ізмаїльському районі Одеської області Південного МРУ Міністерства юстиції (М. Одеса) від 12 грудня 2023 року державним виконавцем, окрім неможливості з`ясувати місцезнаходження боржника, також вказано про відсутність у останнього майна для задоволення вимог виконавчого документу та той факт, що вжиті заходи виявились безрезультатними. В свою чергу, на переконання скражника, висновок щодо безрезультатності та/або неможливості розшуку майна чи встановлення/з`ясування певних обставин, буде обґрунтованим лише тоді, коли державний виконавець повністю реалізував надані йому права, застосував усі можливі (передбачені законом) заходи для досягнення необхідного позитивного результа, натомість, зазначено сухе посилання іншого майна не виявлено.
З огляду на вказане вище, скаржник вважає, що дії державного виконавця Ізмаїльського ВДВС у Ізмаїльському районі Одеської області Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса) у виконавчому провадженні №70623146 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області по справі №916/1269/22 від 09.12.2022, котрі виразились у винесені постанови від 12 грудня 2023 року про повернення наказу без виконання стягувачеві на підставі п.5 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», є протиправними, передчасними та незаконними.
14.02.2024 до суду від Ізмаїльського відділу державної виконавчої служби у Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшли заперечення (вх. № 6168/24) на скаргу та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи. У поданих запереченнях орган ДВС просить суд відмовити у задоволенні скарги та вказує, зокрема, що 04.10.2023 заступником начальника в Ізмаїльському районі Одеської області Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса) Парапір А.Д. було винесено постанову про скасування процесуального документу та відновлення виконавчого провадження у зв`язку з ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.07.2023 за справою 916/1269/22 про скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачу №70623146, а 11.10.2023 було винесено постанову про утворення виконавчої групи у зв`язку з тим, що на примусовому виконані знаходилось зведене виконавче провадження, в склад якого входять декілька виконавчих проваджень відносно одного боржника, до складу якої включено державного виконавця Душакову Марію Олександрівну, в якої є інші виконавчі провадження відносно цього боржника. 25.10.2023 у зв`язку з перебуванням декількох виконавчих проваджень щодо стягнення заборгованості з одного боржника було винесено постанову про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження №72585873 від 21.08.2023 та боржник був повідомлений, що у відношенні Сільськогосподарського виробничого кооперативу їм. Димитрова на виконанні в Ізмаїльському відділі ДВС знаходяться відкриті виконавчі провадження, які виконуються в рамках зведеного виконавчого провадження №72585873.
Орган ДВС повідомляє, що в рамках зведеного виконавчого провадження №72585873 виконувалось 33 виконавчих документа, стягувачами за якими були: Головне правління Пенсійного фонду України, 29 виконавчих проваджень, 4 черга задоволення вимог стягувачів відповідно ст. 46 Закону; ТОВ «Компанія «Нотапс», 4 виконавчих проваджень, 5 черга задоволення вимог стягувачів відповідно ст. 46 Закону.
Одночасно з відкриттям виконавчих проваджень, з метою з`ясування майнового стану боржника, державним виконавцем були зроблені запити в Автоматизованій системі виконавчого провадження та до відповідних реєструючих органів. Згідно відповіді ДФС України боржник має відкриті банківські рахунки, державним виконавцем було винесено постанови про арешт коштів боржника, проте згідно даних Автоматизованої системи виконавчого провадження кошти на рахунках боржника для погашення боргу відсутні. Згідно відповіді МВС транспортні засоби за боржником не зареєстровані;
Орган ДВС зазначає, що згідно акту державного виконавця боржник за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Острівне, вул. Леніна (Бурлака-Волканова), буд. 187 не знаходиться, господарську діяльність не здійснює, майно на яке можливо звернути стягнення відсутнє.
Згідно відповіді з реєстру речових прав на нерухоме майно об`єкт нерухомого майна за адресою: Одеська область, Арцизький р-н., с. Острівне, вул. Леніна буд. 187 знаходиться у власності Громадської спілки «Бабовське кметство Болградської діаспори» з 01.09.2022. Згідно відповіді відділу Держгеокадастру земельні ділянки за боржником не зареєстровані, а згідно відповіді ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області рухоме майно за боржником не зареєстровано, а саме: сільськогосподарська техніка відсутня, згідно витягу з Державного реєстру речових прав нерухоме майно за боржником не значиться.
Державним виконавцем було винесено постанову про арешт майна боржника, яка зареєстрована в реєстрі обтяжень рухомого майна та в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та 29.05.2023 головним державним виконавцем було направлено подання в Автоматизованій системі виконавчого провадження про тимчасове обмеження керівнику боржника Мілеву Петру Дмитровичу у праві виїзду за межі України, інформація відносно боржника розміщена в Єдиному реєстрі боржників.
Орган ДВС вказує, що 12.12.2023 державним виконавцем Душаковою М.О., у зв`язку з поверненням виконавчого документу стягувачу на підставі п.5 ч.1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження», було винесено постанову про виведення виконавчого провадження із зведеного виконавчого провадження та було винесено постанову про повернення виконавчого провадження стягувачу на підставі п.5 ч.1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження», а саме: у результаті вжитих виконавцем заходів з`ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи.
Як зазначає орган ДВС, Законом України «Про виконавче провадження» встановлено наступне: визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану, а тому повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону. При цьому, державним виконавцем, за його ствердженням, вжиті всі заходи, передбачені діючим законодавством для належного виконання рішення суду.
Оцінивши доводи, що наведені скаржником в обґрунтування поданої ним скарги та державним виконавцем в обґрунтування своїх заперечень, дослідивши матеріали скарги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення скарги з огляду на наступне.
З наявних матеріалів справи судом вбачається, що на виконання рішення Господарського суду Одеської області від 09.11.2022 по справі №916/1269/22, господарським судом 09.12.2022 видано відповідний наказ.
Примусове виконання вказаного наказу здійснювалось Ізмаїльським відділом державної виконавчої служби у Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у виконавчому провадженні №70623146.
За період перебування наказу на виконання державним виконавцем органу ДВС вчинено, зокрема, наступні дії та надано суду відповідні документи:
- 28.12.2022 винесена постанова про відкриття виконавчого провадження, про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, про арешт коштів боржника; вимога про отримання інформації, яка містить банківську таємницю;
- 29.05.2023 винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу;
- 21.08.2023 складений акт державного виконавця про те, що боржник за юридичною адресою не знаходиться, господарську діяльність не здійснює, майно боржника на яке можливо звернути стягнення відсутнє;
- 12.10.2023 винесена постанова про відновлення виконавчого провадження та постанова про утворення виконавчої групи;
- 25.10.2023 винесена постанова про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження № 72585873;
- 25.10.2023 отримана відповідь на запит від ДФС України про наявні рахунки у боржника; відповідь на запит від МВС України;
- 12.12.2023 отримана інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна;
- 12.12.2023 винесена постанова про виведення виконавчого провадження із зведеного виконавчого провадження та постанова про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п.5 ч.1 ст. 37 Закону (неможливо встановити особу боржника, з`ясувати місце проживання або місцезнаходження боржника).
У оскаржуваній постанові від 12.12.2023 про повернення виконавчого документа стягувачу вказано, що: «згідно акту державного виконавця від 21.08.2023, боржник за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Острівне, вул. Леніна (Бурлака-Волканова), буд. 187 не знаходиться, господарську діяльність не здійснює, майно на яке можливо звернути стягнення відсутнє. Відповідно відповіді ДФС України у боржника є наявні розрахункові рахунки в установах банку, але кошти для списання відсутні. Згідно відповіді МВС транспорт за боржником не зареєстровано. Згідно відповіді ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області за боржником сільськогосподарська техніка відсутня. Згідно відповіді ГУ Держгеокадастру в Одеській області за боржником земельні ділянки не значаться. Згідно відповіді з реєстру речових прав, нерухоме майно за боржником не зареєстровано. Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб місце знаходження боржника станом на 12.12.2023 не змінювалось. Згідно відповіді з реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об?єкта нерухомого майна, за адресою: Одеська область, Арцизький р-н., с. Острівне, вул. Леніна буд. 187 знаходиться Громадська спілка «Бабовське кметство Болградської діаспори». У зв`язку з цим, неможливо з`ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи. Державним виконавцем накладений арешт на кошти боржника та винесена постанова про арешт майна боржника, та зареєстрована в реєстрі обтяжень рухомого майна та в державному реєстрі речових прав. 29.05.2023 державним виконавцем було направлено подання про тимчасове обмеження керівнику боржника у виїзді за межі України до Господарського суду Одеської області. Усі матеріали виконавчого провадження знаходяться у ЗВП №72585873, ВП №70357960».
Згідно з розділом І Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 №2432/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.08.2016 за №1126/29256, автоматизована система виконавчого провадження (далі - Система) - інформаційно-комунікаційна система, що забезпечує збирання, зберігання, облік, пошук, узагальнення, надання відомостей про виконавче провадження, формування Єдиного реєстру боржників та захист від несанкціонованого доступу
Відповідно до розділу IV Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження виконавцем до Системи обов`язково вносяться відомості про проведення всіх виконавчих дій та прийняття процесуальних рішень. До Системи в обов`язковому порядку вносяться також відомості про всі документи, отримані на запит виконавця, заяви сторін виконавчого провадження, відповіді на них та їх скановані копії. Відомості про проведення виконавчих дій вносяться до Системи одночасно з виготовленням документа, на підставі якого вчиняється виконавча дія, або одночасно з виготовленням документа, яким оформлюється проведення виконавчої дії. У разі здійснення виконавчої дії за межами органу державної виконавчої служби (офіса приватного виконавця) відомості про таку дію вносяться до Системи не пізніше наступного робочого дня після її проведення.
Згідно з положеннями розділу VІ Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження Міністерство юстиції України забезпечує вільний та безоплатний доступ до інформації Системи у мережі Інтернет на своєму офіційному веб-сайті з можливістю перегляду, пошуку, копіювання та роздрукування інформації (на основі поширених веб-оглядачів та редакторів) без обмежень та цілодобово, а саме: прізвище, ім`я, по батькові (за його наявності), число, місяць, рік народження боржника - фізичної особи та прізвище, ім`я, по батькові (за його наявності) стягувача - фізичної особи; найменування, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань для юридичної особи - боржника та стягувача; номер, дата відкриття та стан виконавчого провадження; найменування органу державної виконавчої служби (приватного виконавця), у якого перебуває на виконанні виконавче провадження. Система забезпечує можливість формування сторонами виконавчого провадження узагальненої інформації про рішення (виконавчі дії), прийняті (вчинені) виконавцем, із зазначенням дати їх прийняття (вчинення) та з можливістю роздрукування такої інформації.
Отже, державним виконавцем вносяться відомості про вчинення всіх виконавчих дій у виконавчому провадженні до автоматизованої системи виконавчого провадження, доступ до якої є відкритим у мережі Інтернет з урахуванням наявного у сторони виконавчого провадження ідентифікатору для доступу до інформації про виконавче провадження.
Згідно з ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в автоматизованій системі виконавчого провадження, порядок функціонування якої визначається Міністерством юстиції України. Вільний та безоплатний доступ до інформації автоматизованої системи виконавчого провадження забезпечує Міністерство юстиції України у мережі Інтернет на своєму офіційному веб-сайті з можливістю перегляду, пошуку, копіювання та роздрукування інформації, на основі поширених веб-оглядачів та редакторів, без необхідності застосування спеціально створених для цього технологічних та програмних засобів, без обмежень та цілодобово. Інформація повинна містити відомості про час її розміщення. Автоматизованою системою виконавчого провадження забезпечується: об`єктивний та неупереджений розподіл виконавчих документів між державними виконавцями; надання сторонам виконавчого провадження інформації про виконавче провадження; виготовлення документів виконавчого провадження; централізоване зберігання документів виконавчого провадження; централізоване зберігання інформації про рахунки органів державної виконавчої служби та приватних виконавців, відкриті для цілей виконавчого провадження; підготовка статистичних даних; реєстрація вхідної і вихідної кореспонденції та етапів її проходження; передача документів виконавчого провадження до електронного архіву; формування Єдиного реєстру боржників. Несанкціоноване втручання у роботу автоматизованої системи виконавчого провадження тягне за собою відповідальність, установлену законом. Рішення виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби виготовляються за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження. У разі тимчасової відсутності доступу до автоматизованої системи допускається виготовлення документів на паперових носіях з подальшим обов`язковим внесенням їх до автоматизованої системи не пізніше наступного робочого дня після відновлення її роботи. Автоматизована система виконавчого провадження забезпечує автоматизований арешт коштів боржника за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів у порядку, визначеному Міністерством юстиції України за погодженням з Національним банком України.
За ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону. Платіжні вимоги на примусове списання коштів надсилаються не пізніше наступного робочого дня після накладення арешту та в подальшому не пізніше наступного робочого дня з дня отримання інформації про наявність коштів на рахунках. Опис та арешт майна здійснюються не пізніш як на п`ятий робочий день з дня отримання інформації про його місцезнаходження. У разі виявлення майна виконавцем під час проведення перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) фізичної особи та місцезнаходженням юридичної особи здійснюються опис та арешт цього майна. Постанова про зняття арешту виноситься виконавцем не пізніше наступного робочого дня після надходження до нього документів, що підтверджують наявність підстав, передбачених частиною четвертою статті 59 цього Закону, та надсилається в той самий день органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника. За порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавці несуть відповідальність в порядку, встановленому законом. Порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом.
Згідно з ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки. Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду; безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням; використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна; звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача; звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання; звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні.
У разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу; залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис; вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів; залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб`єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача; отримувати від банків та інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей інформацію про наявність рахунків/електронних гаманців та/або стан рахунків/електронних гаманців боржника, рух коштів та операції за рахунками/електронними гаманцями боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.
Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом. Залучення для проведення виконавчих дій працівників поліції здійснюється за вмотивованою постановою виконавця, яка надсилається керівнику територіального органу поліції за місцем проведення відповідної виконавчої дії. У залученні поліції для проведення виконавчих дій може бути відмовлено лише з підстав залучення особового складу даного територіального органу поліції до припинення групового порушення громадської безпеки і порядку чи масових заворушень, а також для подолання наслідків масштабних аварій чи інших масштабних надзвичайних ситуацій. Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.
Згідно з ч.ч. 5-12 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
У разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника. У разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону. У разі якщо при відкритті виконавчого провадження виконавцем накладено арешт на майно боржника, боржник за погодженням із стягувачем має право передати йому таке майно або реалізувати його та передати кошти від його реалізації стягувачу в рахунок повного або часткового погашення боргу за виконавчим документом. У разі продажу майна боржника покупець повинен внести кошти за придбане майно на рахунок органу державної виконавчої служби або приватного виконавця. Після передачі майна стягувачу або внесення покупцем коштів на рахунок органу державної виконавчої служби або приватного виконавця арешт з проданого майна боржника знімається за постановою виконавця.
За ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1 - 4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення. Документи виконавчого провадження державним органам, органам місцевого самоврядування, банкам, іншим фінансовим установам, підприємствам, установам, організаціям, посадовим чи службовим особам можуть надсилатися у формі електронних документів. За умови авансування стягувачем у порядку, передбаченому цим Законом, витрат виконавчого провадження документи виконавчого провадження можуть надсилатися його учасникам рекомендованими листами. У разі якщо у виконавчому документі зазначено адреси електронної пошти стягувача та/або боржника, документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та/або боржнику також електронною поштою. На підставі письмової заяви учасника виконавчого провадження документи виконавчого провадження можуть надсилатися адресатам каналами факсимільного зв`язку, електронною поштою або з використанням інших засобів зв`язку. Документи виконавчого провадження, надіслані каналами факсимільного зв`язку, електронною поштою або з використанням інших засобів зв`язку, вважаються врученими, за наявності належного підтвердження їх одержання адресатами. Виконавець або уповноважена ним особа може особисто вручити документи виконавчого провадження сторонам, іншим учасникам виконавчого провадження, також адміністрації підприємства, установи, організації, фізичній особі - підприємцю під розписку.
Згідно з ч.4 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що знаходяться на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, на електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.
У відповідності до ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження. Виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється приватним виконавцем у рамках зведеного виконавчого провадження.
Відповідно до ч.ч. 2,3 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням. У разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов`язковою для виконання поліцією. Тимчасове затримання та зберігання поліцією на спеціальних майданчиках чи стоянці виявленого за результатами розшуку транспортного засобу боржника здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розшук транспортного засобу боржника припиняється в разі його виявлення, про що виконавцем не пізніше наступного робочого дня виноситься постанова про зняття майна з розшуку.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
За п.5 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у результаті вжитих виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з`ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров`я, у зв`язку з втратою годувальника, про відібрання дитини, а також виконавчі документи, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані без участі боржника);
За ч.ч. 1-2, 8 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не менше одного разу на два тижні - щодо виявлення рахунків, електронних гаманців боржника, не менше одного разу на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.
Згідно з ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець звертає стягнення на кошти/електронні гроші боржника - юридичної особи, що знаходяться у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки/електронні гаманці виконавець отримує в податкових органах, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов`язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача. Виконавець може звернути стягнення на кошти/електронні гроші боржника - юридичної особи, що знаходяться на його рахунках/електронних гаманцях і на рахунках/електронних гаманцях, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи. Не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках. Не підлягають арешту кошти, що знаходяться на кореспондентських рахунках банку. У разі якщо після накладення виконавцем арешту на кошти/електронні гроші боржника - юридичної особи у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей боржник умисно не виконує судового рішення і відкриває нові рахунки в банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронні гаманці в емітентах електронних грошей, виконавець надсилає відповідним правоохоронним органам матеріали для притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності. У разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з цивільного обороту, або обмежено оборотоздатного майна, майна, на яке не може бути звернено стягнення), незалежно від того, хто фактично використовує таке майно. У разі якщо на зазначене у частині п`ятій цієї статті майно накладається арешт, воно реалізується в такій черговості:1) майно, що безпосередньо не використовується у виробництві (предмети інтер`єру офісів, готова продукція та товари тощо); 2) об`єкти нерухомого майна, об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості, верстати, обладнання, інші основні засоби, а також сировина і матеріали, призначені для використання у виробництві. Звернення стягнення на кошти та інше майно фізичних осіб - підприємців здійснюється за правилами, визначеними цією статтею. Стягнення коштів з кореспондентських рахунків банку здійснюється у порядку, встановленому Національним банком України.
У відповідності до ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. Виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акта виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
За ч.1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Відповідно до ст.ст. 75, 76 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення. За невиконання законних вимог виконавця, порушення вимог цього Закону, у тому числі за несвоєчасне подання або неподання звітів про відрахування із заробітної плати та інших доходів боржника, неподання або подання неправдивих відомостей про доходи і майновий стан боржника, ненадання боржником на вимогу виконавця декларації чи зазначення у декларації неправдивих відомостей або неповідомлення про зміну таких відомостей, неповідомлення боржником про зміну місця проживання (перебування) чи місцезнаходження або місця роботи (отримання доходів), а також за неявку без поважних причин за викликом виконавця, винні особи несуть відповідальність відповідно до закону. За наявності ознак кримінального правопорушення в діях особи, яка умисно перешкоджає виконанню рішення чи в інший спосіб порушує вимоги закону про виконавче провадження, виконавець складає акт про порушення і звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно зі ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 77 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
За ст. 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з положеннями ст. 129 Конституції України обов`язковість рішення суду визначено однією із основних засад судочинства.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Конституційний Суд України у своєму рішенні №18-рп/2012 від 13.12.2012 вказав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
Розглядаючи справу №5-рп/2013, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26.06.2013 зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 №11-рп/2012).
З наведених приписів Конституції України та рішень Конституційного Суду України вбачається декларування законодавцем безумовного права кожного, на чию користь ухвалено судове рішення, на його виконання.
У ч.ч. 2,4 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду України, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - Європейський суд) як джерело права.
У рішенні Європейського суду від 20.07.2004 у справі «Шмалько проти України» (заява №60750/00) зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін. Отже, для цілей ст. 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду».
Правові висновки про те, що виконання рішення, ухваленого тим чи іншим судом, треба розглядати як складову частину судового розгляду, як цього вимагає положення статті 6 Конвенції, у якій йдеться про необхідність забезпечення справедливого судового процесу, містяться також у рішеннях Європейського суду у справах «Бурдов проти Росії», «Горнсбі проти Греції».
Відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу до Конвенції (справа «Юрій Миколайович Іванов проти України», рішення Європейського суду від 15.10.2009).
Господарський суд зауважує, що повернення виконавчого документу у зв`язку із відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення та у зв`язку із неможливістю з`ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи є самостійними підставами, передбаченими окремими положеннями статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», а саме частинами 2 та 5 вказаної статті.
В той же час суд враховує, що Велика Палата Верховного Суду сформувала висновки про те, що у процесуальному законодавстві діє принцип «jura novit curia» («суд знає закони»), який полягає в тому, що: 1) суд знає право; 2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін; 3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum, dabo tibi jus).
Активна роль суду в процесі проявляється, зокрема, у самостійній кваліфікації судом правової природи відносин між позивачем та відповідачем, виборі і застосуванні до спірних правовідносин відповідних норм права, повного і всебічного з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
При вирішенні спору суд в межах своїх процесуальних функціональних повноважень та в межах позовних вимог встановлює зміст (правову природу, права та обов`язки ін.) правовідносин сторін, які випливають із встановлених обставин, та визначає правову норму, яка підлягає застосуванню до цих правовідносин. Законодавець вказує саме на «норму права», що є значно конкретизованим, аніж закон. Більше того, з огляду на положення ГПК України така функціональність суду носить імперативний характер. Підсумок такої процесуальної діяльності суду знаходять своє відображення в судовому рішенні, зокрема у його мотивувальній й резолютивній частинах (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №904/5726/19).
Господарський суд, надаючи оцінку правомірності повернення виконавцем наказу на підставі п.5 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», виходячи з системного тлумачення Закону та означеного пункту 37 статті, суд зауважує про неможливість в даному випадку повернення виконавчого документу на підставі вказаного виконавцем пункту, з огляду на імперативні положення законодавства, оскільки за наказом суду від 09.12.2022 передбачено стягнення грошових коштів у сумі 92550,83 грн., тобто виконавчий документ не передбачає обов`язкової участі боржника. На переконання суду, даний пункт може бути застосований в якості підстави для повернення виконавчого документу лише у системному взаємозв`язку із положеннями ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» та в залежності від того, чи може бути виконане рішення суду за відсутності за місцезнаходженням юридичної особи.
В той же час, як вже було зазначено судом, під час примусового виконання рішення, боржником за яким виступає юридична особа, першочерговим є звернення стягнення на грошові кошти такої особи та майно, що відповідно не вимагає обов`язкового встановлення місцезнаходження боржника.
Господарський суд зауважує, що відсутність обґрунтованого висновку стосовно належного та повного вчинення державним виконавцем визначених законом дій щодо розшуку майна боржника дає підстави вважати передчасним висновок про відсутність такого майна у боржника. Тобто, з вищевикладеного вбачається, що державним виконавцем не обґрунтовано та не доведено неможливість та неефективність вчинення інших заходів ніж ті, які були ним здійснені з метою виконання рішення суду у справі, а також не доведено безрезультатність здійснення заходів з розшуку майна боржника протягом строку, встановленого законом. Суд вважає, що висновок органу ДВС щодо безрезультатності та неможливості розшуку майна чи встановлення (з`ясування) певних обставин може бути обґрунтованим лише тоді, коли державний виконавець, повністю реалізувавши надані йому права, застосував усі можливі (передбачені законом) заходи для досягнення необхідного позитивного результату (виконання рішення суду). Сам факт здійснення окремих дій щодо виявлення майна та коштів боржника, а також, що державним виконавцем проводилась перевірка майнового стану боржника з порушенням періодичності, встановленої ч.8 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», не свідчить про належне виконання державним виконавцем своїх обов`язків щодо розшуку майна боржника та здійснення заходів, необхідних для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення суду.
Так, з огляду на вищевикладене, господарський суд вважає, що дії виконавця про повернення виконавчого документу на підставі п.5 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» всупереч імперативній нормі, а також встановлення судом обставини невжиття виконавцем усіх необхідних заходів для розшуку майна, в тому числі з визначеною законом періодичністю, порушує права скаржника як стягувача на виконання рішення суду, яке гарантоване йому Конституцією України.
Проаналізувавши наявні матеріали справи, враховуючи встановлені судом обставини та аналізуючи положення Закону України «Про виконавче провадження», господарський суд дійшов висновку, що державним виконавцем не здійснено всіх необхідних дій та не дотримано строків їх здійснення, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» у виконавчому провадженні №70623146, а вчинені виконавчі дії щодо примусового виконання наказу на думку суду є недостатніми, а отже не забезпечили основну суть стадії виконання судового рішення - отримання стягувачем виконання остаточного судового рішення, винесеного на його користь, та на думку суду нівелює самий факт звернення позивача до суду.
Проаналізувавши усі обставини справи, подані докази, зважаючи на широке коло повноважень та законодавчо визначені механізми, які мають бути застосовані державними виконавцями в процесі виконання судових рішень, з урахуванням принципу «jura novit curia» суд доходить висновку щодо наявності правових підстав для задоволення скарги та визнання незаконними дій державного виконавця Ізмаїльського ВДВС у Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у виконавчому провадженні №70623146 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області по справі №916/1269/22 від 09.12.2022 та скасування постанови Ізмаїльського ВДВС у Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 12 грудня 2023 року про повернення наказу стягувачу на підставі пункту 5 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».
Керуючись ст.ст. 2, 13, 76, 86, 234, 339, 340, 343, 344 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Нотапс» (вх. № 2-204/24 від 08.02.2024) на дії державного виконавця Ізмаїльського відділу державної виконавчої служби у Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 09.12.2022 по справі № 916/1269/22 - задовольнити повністю.
2. Визнати незаконними дії державного виконавця Ізмаїльського відділу державної виконавчої служби у Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у виконавчому провадженні №70623146 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області по справі № 916/1269/22 від 09 грудня 2022 року, котрі виразились у винесенні постанови від 12.12.2023 про повернення наказу Господарського суду Одеської області по справі № 916/1269/22 від 09 грудня 2022 року стягувачу на підставі пункту 5 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».
3. Скасувати постанову Ізмаїльського відділу державної виконавчої служби у Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 12 грудня 2023 року про повернення наказу Господарського суду Одеської області по справі № 916/1269/22 від 09 грудня 2022 року стягувачу на підставі пункту 5 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».
Ухвала суду набирає законної сили 29.02.2024 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено 05.03.2024.
Суддя О.В. Цісельський
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 29.02.2024 |
Оприлюднено | 08.03.2024 |
Номер документу | 117472415 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Цісельський О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні