Ухвала

від 05.03.2024 по справі 569/11664/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 березня 2024 року

м. Київ

справа № 569/11664/23

провадження № 61-2545ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Крата В. І., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 05 жовтня 2023 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 18 січня 2024 року за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «БАСТИЛІЯ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

В червні 2021 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «БАСТИЛІЯ» (далі - ОСББ «БАСТИЛІЯ») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 21 вересня 2023 року позовну заяву ОСББ «БАСТИЛІЯ» залишено без розгляду.

У вересні 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Марчук Р. І. подав до суду заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу з позивача в розмірі 2 676 грн.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 05 жовтня 2023 року, залишеною без змін постановою Рівненського апеляційного суду від 18 січня 2024 року, у задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Марчука Р. І. про компенсацію здійснених витрат по цивільній справі за позовом ОСББ «БАСТИЛІЯ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено.

ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку 19 лютого 2024 року подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 05 жовтня 2023 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 18 січня 2024 року. Посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким заяву задовольнити.

У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 406 ЦПК України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 389 цього Кодексу.

У пункті 2 частини першої статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Оскарження ухвали суду першої інстанції щодо визнання розміру судових витрат у передбачено пунктом 13 частини першої статті 353 ЦПК України.

В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 28 червня 2022 року у справі

№ 477/1315/20 (провадження № 14-183цс21), оприлюдненої 25 жовтня 2022 року, вказано, що «ухвала суду першої інстанції стосовно компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи (зокрема витрат на професійну правничу допомогу), внаслідок необґрунтованих дій позивача є ухвалою щодо визначення розміру судових витрат. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що оскільки ухвала суду першої інстанції щодо визначення розміру судових витрат не належить до переліку ухвал, визначених у пункті 2 частини першої статті 389 ЦПК України, таку ухвалу не можна оскаржити у касаційному порядку. А тому не можна оскаржити у цьому порядку і постанову апеляційного суду про залишення без змін вказаної ухвали суду першої інстанції. Отже, касаційне провадження за касаційною скаргою відповідачки слід закрити».

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими, ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Таким чином, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити, оскільки ухвала суду першої інстанції та постанова апеляційного суду за наслідками перегляду ухвали про визначення розміру судових витрат не підлягають касаційному оскарженню відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України.

Керуючись статтями 260, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 05 жовтня 2023 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 18 січня 2024 року за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «БАСТИЛІЯ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

В. І. Крат