Ухвала

від 05.03.2024 по справі 568/1255/23

РАДИВИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 568/1255/23

Провадження № 4-с/568/1/24

05 березня 2024 р. м.Радивилів

Радивилівський районний суд Рівненської області суддя Сільман А.О.

секретар судового засідання Саган В.В.

представник скаржника Накопалов Є.О.

розглянувши скаргу Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області на дії державного виконавця Радивилівського відділу державної виконавчої служби у Дубенському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції

за позовом Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області

до ОСОБА_1

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Радивилівська міська рада Дубенського району Рівненської області

про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації та продажу на земельних торгах

ВСТАНОВИВ:

До Радивилівського районного суду надійшла скарга Головного управління Держгеокадастру в Рівненській області на дії державного виконавця Радивилівського відділу ДВС у Дубенському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо повернення стягувачу виконавчого документа без прийняття до виконання.

Скаржник зазначає, що рішенням Радивилівського районного суду від 24.10.2023 р. по справі №568/1255/23 позов Головного управління Держгеокадастру в Рівненській області до ОСОБА_1 про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 2684 гривень, сплачений за подання до суду позовної заяви.

15.02.2024р. державним виконавцем Радивилівського відділу ВДС направлено повідомлення Головному управлінню Держгеокадастру в Рівненській області про повернення виконавчого документа щодо стягнення судового збору без прийняття до виконання, на підставі п. 10 ч. 4 ст. 4 ЗУ "Про виконавче провадження".

Скаржник вважає, що дії державного виконавця по поверненню виконавчого листа суперечать вимогам ст. 24 ЗУ «Про виконавче провадження», є безпідставними, незаконними та такими, що обмежують його права, як стягувача. А тому, просить визнати дії державного виконавця неправомірними та зобов`язати державного виконавця повторно розглянути заяву скаржника про відкриття виконавчого провадження.

Державний виконавець у письмових запереченнях зазначив, що прийняття виконавчого листа №568/1255/23 до виконання є неможливим, оскільки примусове виконання здійснюється за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. В даному випадку боржник є громадянином російської федерації, не проживає на території Радивилівського району, нерухомого майна в Україні не має.

Наголосив, що відкриття виконавчого провадження на території Радивилівського району, позбавить боржника можливості скористатися наданими йому правами у виконавчому провадженні.

Представник скаржника Головного управління Держгеокадастру в Рівненській області в судовому засіданні підтримав скаргу та просив її задовольнити.

Державний виконавець в судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд скарги без його участі.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази, суд враховує наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII із подальшими змінами та доповненнями.

За змістом ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Відповідно до ст. 5 Закону, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців.

Судом встановлено, що рішенням Рідивилівського районного суд Рівненської області від 24.10.2023 по справі №568/1256/23 задоволено позов Головного управління Держгеокадастру в Рівненській області до ОСОБА_1 про припинення права власності на земельні ділянки шляхом їх конфіскації, стягнуто з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 2684 гривень сплачений за подання до суду позовної заяви.

На виконання вищевказаного рішення, Радивилівським районним судом видано виконавчий лист №568/1255/23 від 29.01.2024 р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області судовий збір в сумі 2684 гривень.

02.02.2024 р. Головне управління Держгеокадастру в Рівненській області звернулося до Радивилівського відділу ДВС в Дубенському районі заяву про відкриття виконавчого провадження про примусове стягнення з ОСОБА_1 суми судового збору, сплаченого при зверненні до суду.

До заяви про відкриття виконавчого провадження стягувач надав інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №334550190 від 05.06.2023 р., з якої вбачається, що боржнику ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка з кадастровим номером 5625881600:05:029:0137 на території Радивилівського району Рівненської області.

Судом встановлено, що 31.01.2024 р. на підставі рішення Радивилівського районного суду Рівненської області від 24.10.2023 р. право власності ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку припинено і право власності зареєстровано за ГУ Держгеокадастру у Рівненській області.

15.02.2024 р. державний виконавець повідомив ГУ Держгеокадастру у Рівненській області про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, на підставі п. 10 ч. 4 ст. 4 ЗУ "Про виконавче провадження" (виконавчий документ прд`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю).

У виконавчому листі №568/1255/23 від 29.01.2024 р. міститься відмітка про те, що 15.02.2024 р. виконавчий лист повернуто без прийняття до виконання на підставі п. 10 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які підлягають примусовому виконанню.

Згідно зі статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього кодексу, порушені їхні права чи свободи.

Частиною першою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч.1 ст. 24 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна.

Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Згідно п. 10 ч. 4. ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

Згідно з ч. 1 ст.77 Закону України «Про виконавче провадження» під час виконання рішень стосовно іноземців, осіб без громадянства та іноземних юридичних осіб, які відповідно проживають (перебувають) чи зареєстровані на території України або мають на території України власне майно, яким володіють самостійно або разом з іншими особами, застосовуються положення цього Закону.

У постанові від 25 червня 2021 року у справі № 905/2214/14/908/5734/14 Верховний Суд дійшов висновку, що у виконавця є підстави для відкриття виконавчого провадження за таким критерієм як місцезнаходження майна боржника лише за наявності документального підтвердження відомостей про наявність такого майна у межах території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до відділу ДВС стягувачем до заяви про відкриття виконавчого провадження долучено інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №334550190, з якої вбачається, що боржнику ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка з кадастровим номером 5625881600:05:029:0137 на території Радивилівського району Рівненської області, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби.

Таким чином, стягувач звертаючись до виконавця із заявою про примусове виконання рішення, довів знаходження майна боржника на території, на яку поширюється компетенція Радивилівського відділу ДВС.

Крім того, суд враховує, що рішення Радивилівського районного суду Рівненської області від 24.10.2023 у справі № 568/1255/23 вже виконано частково, припинено право власності ОСОБА_1 на спірну земельну ділянку.

Враховуючи, що виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження та єдність виконавчих дій щодо одного судового рішення, суд дійшов висновку, що за вказаних обставин відсутні підстави для висновку про застосування держаним виконавцем п. 10 ч. 4 ст. 4 ЗУ "Про виконавче провадження".

Суд вважає, що дії державного виконавця щодо повернення виконавчого листа стягувачу без прийняття до виконання є передчасними, оскільки стягувачем при поданні заяви про примусове виконання рішення суду, надано докази місцезнаходження майна боржника у межах виконавчого округу, проте державний виконавець, який не має повноважень до відкриття виконавчого провадження вчиняти виконавчі дії, пов`язані з розшуком майна боржника, не перевіривши доводи стягувача та надану довідку, вказав на відсутність нерухомого майна боржника на підвідомчій йому території.

Враховуючи вказане, суд дійшов висновку про задоволення скарги Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області.

Керуючись ст.ст. 447, 451 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ

Скаргу Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області на дії державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу - задовільнити.

Зобов`язати державного виконавця Радивилівського відділу державної виконавчої служби у Дубенському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Невинну К.В. повторно розглянути заяву ГУ Держгеокадастру в Рівненській області про відкриття виконавчого провадження.

Ухвала може бути оскаржена протягом 15 днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Рівненського апеляційного суду.

Повний текст виготовлений 06.03.2024 р.

Суддя А.О. Сільман