Рішення
від 15.02.2024 по справі 160/19465/23
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2024 року Справа № 160/19465/23 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОлійника В. М. за участі секретаря судового засіданняВасіної Н.В. за участі: представника позивача представника відповідача Борисенка В.А. Бережної К.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Вініл» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

03 серпня 2023 року представник товариства з обмеженою відповідальністю «Вініл» звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій просить:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.03.2023 р. №0049850709 про застосування штрафних санкцій у вигляді пені за порушення термінів розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 638 892,00 грн., прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.

В обґрунтування позовної заяви представником позивача зазначено, що на підставі наказу №3932-п від 15.12.2022 року Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, враховуючи отриману податкову інформацію від Національного банку України від 17.08.2022 №25-0008/141/ДСК, від 20.09.2022 №25-0008/162/ДСК, від 25.10.2022 №25-0008/180/ДСК було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Вініл» щодо дотримання вимог валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 22.11.2018 року №2115 за період з 22.11.2018 року по 23.12.2022 року.

11 січня 2023 року за результатами перевірки складено Акт № 79\04-36-07-09\25513976 «Про результати документальної позапланової перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Вініл» (код ЄДРПОУ 25513976) з метою перевірки дотримання вимог валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 22.11.2018 №2115 за період з 22.11.2018 року по 23.12.2022 року.

На підставі вказаного акту Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення від 20.03.2023 року №0049850709 про застосування штрафних санкцій у вигляді пені за порушення термінів розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 638 892,00 грн.

Оскільки зобов`язання з погашення заборгованості за товар в сумі 120 693,86 євро припинилися з 03 травня 2022 року, товариство з обмеженою відповідальністю «Вініл» вважає, що підстави для нарахування пені за порушення граничного строку розрахунків за експортними операціями, передбаченими частиною 2 статті 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" відсутні, відтак податкове повідомлення-рішення від 20.03.2023 №0049850709 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, у зв`язку з чим представник позивача звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 серпня 2023 року для розгляду адміністративної справи №160/19465/23 визначено суддю Олійника В.М.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2023 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

29 серпня 2023 року на адресу суду від представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву вх.№73846/23, в якому представник відповідача вважає позов необґрунтованим з огляду на наступне.

Головне управління ДПС відповідно до підпункту 191.1.4 пункту 191.1 статті 191, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1, пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82, підпункту 69.2 пункту 69 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами і доповненнями), у зв`язку з отриманням податкової інформації від Національного банку України від 17.08.2022 №25-0008/141/ДСК, від 20.09.2022 №25-0008/162/ДСК, від 25.10.2022 №25-0008/180/ДСК щодо виявлених фактів порушень норм валютного законодавства України та на підставі наказу на проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 15.12.2022 року №3932-п проведена документальна позапланова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Вініл» з питань дотримання вимог валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 22.11.2018 року №2115 за період з 22.11.2018 року по 23.12.2022 року.

Контракт від 22.11.2018 року №2115 укладений в м.Дніпро між ТОВ «Вініл» (Україна) в особі генерального директора ОСОБА_1 , діючого на підставі Статуту та Протоколу Загальних зборів учасників №22/11-18 від 22.11.2018, та ООО «Ланит» (Республіка Таджикистан) в особі генерального директора ОСОБА_2 , діючого на підставі Статуту.

Предмет контракту - постачальник зобов`язується передати покупцю на умовах даного контракту шпалери вінілові на паперовій та флізеліновій основі ТМ «Lanita» та ТМ «LS», а покупець повинен прийняти поставлений товар та здійснити за нього оплату в строки та на умовах, які визначені цим контрактом.

На виконання умов зовнішньоекономічного контракту від 22.11.2018 року №2115 за період з 22.11.2018 по 23.12.2022 ТОВ «Вініл» відвантажено на адресу нерезидента ООО «Ланит» (Республіка Таджикистан) товар (шпалери) на загальну суму 3 249 189,72 євро (екв. 98 044 014,56 грн.), що підтверджено митними деклараціями типу ЕК 10 АА.

Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів відповідно до частини 2 статті 13 Закону України від 21.06.2018 року №2473-VІІІ «Про валюту і валютні операції», пункту 21 розділу II Постанови НБУ від 02.01.2019 року №5 «Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті».

Виручка в періоді з 22.11.2018 року по 23.12.2022 року в іноземній валюті отримана від нерезидента на виконання умов зовнішньоекономічного контракту від 22.11.2018 року №2115 зарахована на поточний валютний рахунки ТОВ «Вініл», відкритий у АТ «ПУМБ» на загальну суму 3 035 224,13 євро (еквівалент 91 564 009,36 грн.), що засвідчено виписками уповноваженого банку АТ «ПУМБ».

Згідно з частиною 2 статті 13 Закону від 21.06.2018 року №2473-VІІІ, у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Відповідно до пункту 21 розділу II Постанови НБУ від 02.01.2019 №5 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Виручка в іноземній валюті у сумі 26 315,95 євро надійшла від нерезидента ООО «Ланит» (Республіка Таджикистан) на валютний рахунок ТОВ «Вініл» на виконання умов зовнішньоекономічного контракту від 22.11.2018 року №2115, з порушенням граничного строку розрахунків за експортними операціями, передбаченого частиною 2 статті 13 Закону від 21.06.2018 року №2473-VІІІ.

Станом на 23.12.2022 року розрахунки за контрактом від 22.11.2018 року №2115 незавершені, рахується дебіторська заборгованість на загальну суму 213 965,59 євро, у т.ч. прострочена у сумі 169 108,09 євро, що відповідає даним бухгалтерського обліку по рахунку 362 «Розрахунки з покупцями в іноземній валюті».

На підставі вищевикладеного, з урахуванням наданих документів, відповідно до частини 7 статті 13 Закону від 21.06.2018 №2473-VIII, ТОВ «Вініл» за порушення частини 2 статті 13 Закону від 21.06.2018 №2473-VIII, при виконанні зовнішньоекономічного контракту від 22.11.2018 року №2115, в частині несвоєчасного надходження та ненадходження валютної виручки за поставлений товар ООО «Ланит» (Республіка Таджикистан), у відповідності з частиною 5 статті 13 Закону від 21.06.2018 №2473-VIII нараховується пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД.

З урахуванням викладеного, представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ «Вініл».

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2023 року у задоволенні заяви представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про розгляд справи №160/19465/23 за правилами загального позовного провадження, за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи відмовлено.

12 жовтня 2023 року на адресу суду від представника ТОВ «Вініл» надійшли письмові пояснення вх.№86808/23, в яких представник позивача зазначає наступне.

Відповідно до умов пункту 1.1 укладеного контракту, ТОВ «Вініл» зобов`язується виробити на замовлення і передати Покупцю на умовах даного Контракту шпалери вінілові на паперовій та флізеліновій основах, іменовані надалі "Товар", згідно з доданими специфікаціями, які оформлюються на кожну поставку, підписуються обома Сторонами і є невід`ємною частиною цього Контракту, а Покупець зобов`язується прийняти поставлений Товар і здійснити за нього оплату в строки і на умовах, визначених даним Контрактом.

Пунктом 3.1 контракту (з урахуванням внесених змін) передбачено відстрочку платежу на строк 120 (сто двадцять) днів з дня митного оформлення товару на території країни постачальника - Україна.

ТОВ «Вініл» зобов`язання з постачання партії товару виконало в повному обсязі, зокрема за період з 01.07.2021 року по 30.12.2021 року здійснивши поставку партій товару.

Задля захисту власних прав ТОВ звернулося до Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП України, справа №156/2022 та ведеться арбітражне провадження.

У той же час, з урахуванням необхідності врегулювання спору за контрактом, між ТОВ «Вініл» та ТОВ «Ланит» (Республіка Таджикистан) вдалося досягнути домовленості шляхом укладення 19.06.2023 року додаткової угоди до контракту №2115 від 22.11.2018 року, за умовами якої Сторони погодили припинення грошових зобов`язань ТОВ «Ланит» по Контракту №2115 від 22.11.2018 р. на суму 120 693,86 Євро згідно з Актом погодження зміни ціни товару від 03.05.2022 року.

Тобто, з 03.05.2022 року змінено ціну (проведено уцінку) раніше поставленого, але не оплаченого товару на суму 120 693,86 Євро - за угодою Сторін.

Умови Додаткової угоди від 19.06.2023 року до контракту №2115 від 22.11.2018 року сторони, керуючись статтею 631 Цивільного кодексу України, застосували до правовідносин, які склались між ними раніше - з 02.07.2021 року.

Таким чином, зобов`язання ТОВ «Ланит» з погашення заборгованості за товар в сумі 120 693,86 Євро припинилися з 03 травня 2022 року, отже підстави для нарахування пені за порушення граничного строку розрахунків за експортними операціями, передбаченого частиною 2 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», відсутні.

За таких обставин, дані вказані в Додатку №1 до Акту перевірки та Додатку до ППР «Розрахунок пені за порушення строків розрахунків по зовнішньоекономічній операції ТОВ «Вініл» (код ЄДРПОУ 25513976) щодо суми простроченої заборгованості, яка стала підставою для нарахування суми пені - не відповідає укладеному між сторонами Контракту №2115 від 22.11.2018 року з урахуванням Додаткової угоди від 19.06.2023 року про зміну ціни товару з 02.07.2021 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2023 року вирішено подальший розгляд адміністративної справи №160/19465/23 здійснювати за правилами загального позовного провадження.

26 жовтня 2023 року на адресу суду від представника товариства з обмеженою відповідальністю «Вініл» надійшла відповідь на відзив вх.№91523/23, в якій представник позивача, проаналізувавши відзив на позовну заяву, надає наступні доводи.

Щодо договірних відносин між ТОВ «Вініл» (Україна) та ООО «Ланит» (Республіка Таджикистан) представник зазначив.

За твердження відповідача, документальною позаплановою перевіркою з питань дотримання валютного законодавства України встановлено порушення з боку ТОВ «Вініл» частини 2 статті 13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VIII, при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 22.11.2018 року №2115 за період з 22.11.2018 року по 23.12.2022 року, несвоєчасного надходження та ненадходження валютної виручки за поставлений товар ООО «Ланит» (Республіка Таджикистан), за що на підставі частини 5 статті 13 Закону України від 21.06.2018 року №2473-VIII нарахована пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД.

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Вініл" та товариством з обмеженою відповідальністю "Ланит" укладено Контракт №2115 від 22 листопада 2018 року.

Згідно з частиною 1 статті 632 Цивільного кодексу України, ціну в договорі встановлюють за домовленістю сторін. Тим часом зміна ціни після укладення договору можлива лише у випадках і на умовах, визначених договором або законом, а після виконання договору зміна ціни не допускається.

З метою врегулювання заборгованості між ТОВ «Вініл» та ТОВ «Ланит» (Республіка Таджикистан), у зв`язку з несплатою вже поставленого товару, сторонами шляхом довготривалих перемовин вдалося досягнути домовленості та укласти 19.06.2023 року додаткову угоду до Контракту №2115 від 22.11.2018 року, за умовами якої Сторони погодили припинення грошових зобов`язань ТОВ «Ланит» по Контракту №2115 від 22.11.2018 року на суму 120 693,86 Євро згідно з Актом погодження зміни ціни товару від 03.05.2022 року.

Тобто з 03.05.2022 року змінено ціну (проведено уцінку) раніше поставленого, але не оплаченого товару на суму 120 693,86 Євро - за угодою Сторін.

Умови Додаткової угоди від 19.06.2023 р. до Контракту №2115 від 22.11.2018 р. сторони, керуючись ст.631 Цивільного кодексу України, застосували до правовідносин, які склались між ними раніше - з 02.07.2021 року.

Таким чином, зобов`язання ТОВ «Ланит» з погашення заборгованості за товар в сумі 120 693,86 Євро припинилися з 03 травня 2022 року, отже підстави для нарахування пені за порушення граничного строку розрахунків за експортними операціями, передбаченого ч. 2 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», наразі відсутні.

Отже, на думку представника позивача, рішення ГУ ДПС, як суб`єкта владних повноважень, прийняте необгрунтовано та без урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

У зв`язку з повномасштабним вторгненням росії в Україну, торгово-промислова палата 28 лютого 2022 року розмістила на своєму офіційному сайті лист, яким засвідчила, що збройна агресія російської федерації є форс-мажорною обставиною в контексті українського законодавства.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ, відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначені Законом України "Про валюту і валютні операції" від 21.06.2018 року №2473-VIII.

Частиною 1 статті 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" (тут і далі в редакції від 21.11.2021, що діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Згідно з пунктом 6 статті 13 Закону України "Про валюту і валютні операції", у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Відповідно до частини 2 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 року №2473-VIII, у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Згідно з пунктом 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Національного банку України від 02.01.2019 №5, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Відповідно до пункту 109.1 статті 109 Податкового кодексу України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Крім того, відповідно до пункту 112.2 статті 112 Податкового кодексу України особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

За таких обставин, на думку представника позивача, враховуючи підтверджений факт дії обставин непереборної сили з 24.02.2022 року по цей час внаслідок військової агресії російської федерації проти України та введений воєнний стан на території України, ТОВ «Вініл» звільняється від відповідальності за невиконання податкового обов`язку (зобов`язання із зарахування валюти за експортовану продукцію).

07 грудня 2023 року на електронну адресу суду від представника товариства з обмеженою відповідальністю «Вініл» надійшло клопотання вх.№15050/23, в якому представник позивача просить долучити до матеріалів справи копія скарги поданої 06 грудня 2023 року до Державної митної служби, в якій представник позивача просив зобов`язати Дніпровську митницю Державної митної служби України внести зміни до митних декларацій ТОВ «Вініл»:

від 05.07.2021 року №UA110110/2021/007434;

від 29.07.2021 року №UA110110/2021/008372;

від 27.08.2021 року №UA110110/2021/009596;

від 02.09.2021 року №UA110110/2021/009859;

від 05.07.2021 року №UA110110/2021/007434.

07 грудня 2023 року на адресу суду від представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшли письмові пояснення вх.№104994/24, в яких представник відповідача зазначає наступне.

ТОВ «Вініл» зверталося до Міжнародного Комерційного Арбітражного Суду при Торгово-Промисловій Палаті України з позовною заявою від 01.09.2022 року №278/1 щодо стягнення заборгованості з нерезидента ООО «Ланит» (Республіка Таджикистан) на суму 127 852,38 євро, проте сума простроченої дебіторської заборгованості станом на 23.12.2022 за контрактом від 22.11.2018 №2115 становить 169 108,09 євро.

У Постанові МКАС при ТПП України від 12 вересня 2022 року зазначено, що позивачеві протягом 30 днів з дня одержання даної постанови необхідно сплатити арбітражний збір у сумі 5 035,21 дол.США в гривнях за курсом НБУ на день сплати.

ТОВ «Вініл» до перевірки не надано платіжного доручення, як підтвердження сплати арбітражного збору у сумі 5 035,21 дол.США.

У відповідності до абзацу 2 частини 2 статті 18 Регламенту МКАС при ТПП України невиконання позивачем пропозиції про сплату арбітражного збору є підставою для припинення арбітражного розгляду.

У зв`язку з несплатою арбітражного збору протягом 30 днів з дня одержання Постанови МКАС при ТПП України від 12 вересня 2022 року у сумі 5 035,21 дол.США, на підставі абзацу 2 частини 2 статті 18, пункту 3 частини 1 статті 67 Регламенту МКАС при ТПП України арбітражний розгляд у справі №156/2022 припинено, тому у відповідності до частини 7 статті 13 Закону від 21.06.2018 №2473-VIII строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено.

З урахуванням наданих документів, відповідно до частини 7 статті 13 Закону від 21.06.2018 №2473-VIII, ТОВ «Вініл» за порушення частини 2 статті 13 Закону від 21.06.2018 №2473-VIII, при виконанні зовнішньоекономічного контракту від 22.11.2018 року №2115, в частині несвоєчасного надходження та ненадходження валютної виручки за поставлений товар ТОВ «Ланит» (Республіка Таджикистан), у відповідності з частиною 5 статті 13 Закону від 21.06.2018 року №2473-VIII нараховується пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД.

З урахуванням наданих пояснень, представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Вініл».

19 грудня 2023 року на електронну адресу суду від представника товариства з обмеженою відповідальністю «Вініл» надійшли додаткові пояснення позивача вх.№15574/23-ел, в яких представник позивача, дослідивши пояснення відповідача, зазначає наступне.

Згідно з частиною 7 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.

Арбітражний розгляд не було припинено, про що свідчить і лист Генерального секретаря МКАС при ТПП України від 05 червня 2023 року на адресу ТОВ «Ланит».

Верховним Судом у постанові від 29 липня 2021 року у справі №817/1200/15 було зазначено, що чинним законодавством не заборонено та не обмежено законні форми розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, що не передбачають, власне надходження іноземної валюти на рахунок резидента.

Так само, чинне законодавство - не пов`язує застосування інституту зарахування однорідних зустрічних вимог з певними видами договорів як обов`язковою умовою припинення зобов`язання у такий спосіб, крім випадків, коли зарахування не допускається.

У цій справі Верховний Суд сформував наступний правовий висновок: «у разі припи нення зобов`язання за зовнішньоекономічним договором шляхом зарахування зустрічних одно рідних вимог у строк, встановлений нормами Закону №185/94-ВР для розрахунків у Іноземній валюті, підстави для притягнення резидента до відповідальності за порушення термінів ро зрахунків у іноземній валюті (за ненадходження валютної виручки) відсутні, незалежно від підстав виникнення зустрічних однорідних вимог та складу учасників зарахування зустрічних однорідних вимог.

Обставини щодо зарахування зустрічних однорідних вимог та припинення внаслідок нього зобов`язань за зовнішньоекономічним договором підлягають встановленню су дом з дослідженням належних щодо цього доказів».

Частиною 1 статті 598 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняються частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або зако ном.

Враховуючи., що додатковою угодою від 19.06.2023 року сторони контракту №2115 від 22.11.2018 року припинили зобов`язання ТОВ «Ланит» на суму 120 693,86 євро шляхом зменшення ціни відповідного товару, що не заборонено законодавством України, і в контексті зменшення суми заборгованості нерезидента перед резидентом України правові наслідки такого припинення є аналогічними правовим наслідкам зарахування зустріч них однорідних вимог, то, відповідно, підстави для нарахування пені позивачеві відсутні, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 січня 2024 року продовжено строк підготовчого провадження в адміністративній справі №160/19465/23 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Вініл» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення на 30 днів.

16 січня 2024 року на адресу суду через систему "Електронний суд" від представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшли додаткові пояснення вх.№1809/24, в яких представник відповідача, з урахуванням звернень позивача до МКАС, вважає за необхідне надати наступні письмові пояснення.

На підтвердження позовної роботи в розумінні частини 7 статті 13 Закону України від 21.06.2018 року №2473-VIII ТОВ «Вініл» до перевірки надано постанову МКАС при ТПП України від 12 вересня 2022 року, якою справу за позовом ТОВ «Вініл» (Україна) до ООО «Ланит» (Республіка Таджикистан) про стягнення 127 852,38 євро прийнято до провадження у МКАС при ТПП України за №156/2022.

Отже, у зв`язку з несвоєчасним зверненням ТОВ «Вініл» на часткову суму простроченої дебіторської заборгованості до МКАС при ТПП України з метою стягнення заборгованості з нерезидента ООО «Ланит» (Республіка Таджикистан) в порушення частин 2, 5 статті 13 Закону України №2473-VIII нараховується пеня у сфері ЗЕД:

-27 659,80 євро (екв. 845 880,94 грн.) - граничний термін надходження валютної виручки 04.07.2022 року (період нарахування пені у сфері ЗЕД з 05.07.2022 по 11.09.2022). з урахуванням частини 7 статті 13 Закону від 21.06.2018 року №2473-VIII;

-23 542,87 євро (екв. 871 003,79 грн.) - граничний термін надходження валютної виручки 28.07.2022 року (період нарахування пені у сфері ЗЕД з 29.07.2022 по 11.09.2022). з урахуванням частини 7 статті 13 Закону від 21.06.2018 року №2473-VIII;

-35 643,42 євро (екв. 1 300 300,48 грн.) - граничний термін надходження валютної виручки 26.08.2022 року (період нарахування пені у сфері ЗЕД з 27.08.2022 по 11.09.2022). з урахуванням частини 7 статті 13 Закону від 21.06.2018 року №2473-VIII;

-41 006,29 євро (екв. 1 500 141,67 грн.) - граничний термін надходження валютної виручки 01.09.2022 року (період нарахування пені у сфері ЗЕД з 02.09.2022 по 11.09.2022). з урахуванням частини 7 статті 13 Закону від 21.06.2018 року №2473-VIII;

-0,01 євро (екв. 0,37 грн.) - граничний термін надходження валютної виручки 01.09.2022, проте на підставі пункту 9 розділу II Постанови НБУ від 02.01.2019 року №7 пеня у сфері ЗЕД не нараховується, оскільки сума є незначною;

-41 255,70 євро (екв. 1 507 380,14 грн.) - граничний термін надходження валютної виручки 08.11.2022 року (період нарахування пені у сфері ЗЕД з 09.11.2022 по 23.12.2022), оскільки ТОВ «Вініл» не звернулося до МКАС при ТПП України з метою стягнення заборгованості з нерезидента ООО «Ланит» (Республіка Таджикистан) на суму 41 255,70 євро, тому пеня у сфері ЗЕД нараховується до закінчення періоду, який підлягав перевірці, згідно наказу ГУ ДПС від 15.12.2022 року №3932-п.

З урахуванням викладеного, представник відповідача просить врахувати надані письмові пояснення під час розгляду адміністративного позову ТОВ «Вініл».

В судових засіданнях по справі представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог позивача в повному обсязі.

Останнє судове засідання в справі відбулось 15 лютого 2024 року.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вініл» - позивач, код ЄДРПОУ 25513976, місцезнаходження: пр-т.Дмитра Яворницького, буд.174, місто Дніпро, 49057.

Основний вид господарської діяльності за кодом КВЕД 17.24 - виробництво шпалер.

Судом встановлено, що Головним управлінням ДПС відповідно до підпункту 191.1.4 пункту 191.1 статті 191, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1, пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82, підпункту 69.2 пункту 69 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами і доповненнями), у зв`язку з отриманням податкової інформації від Національного банку України від 17.08.2022 №25-0008/141/ДСК, від 20.09.2022 №25-0008/162/ДСК, від 25.10.2022 №25-0008/180/ДСК щодо виявлених фактів порушень норм валютного законодавства України та на підставі наказу на проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 15.12.2022 року №3932-п проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Вініл» з питань дотримання вимог валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 22.11.2018 року №2115 за період з 22.11.2018 року по 23.12.2022 року.

Контракт від 22.11.2018 року №2115 укладений в м.Дніпро між ТОВ «Вініл» (Україна) в особі генерального директора Акулова Володимира Анатолійовича, діючого на підставі Статуту та Протоколу Загальних зборів учасників №22/11-18 від 22.11.2018, та ООО «Ланит» (Республіка Таджикистан), в особі генерального директора ОСОБА_2 , діючого на підставі Статуту.

Валюта контракту - євро.

Вартість контракту - 5 000 000,00 євро.

Умови поставки по контракту - EXW - м. Дніпро, Україна (Інкотермс 2010):

Умови оплати по контракту - контрактом передбачена відстрочка платежу на строк 90 днів з дня митного оформлення Товару (дати відвантаження) на території країни Постачальника.

Відповідно до розділу 10 «Порядок вирішення спорів» контракту від 22.11.2018 року №2115, всі спори, розбіжності або вимоги, які виникають по контракту або у зв`язку з ним, у тому числі які стосуються його тлумачення, виконання, порушення, зупинення або недійсності, підлягають вирішенню у Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України у відповідності до його Регламенту або у порядку альтернативної підсудності у суді країни місця знаходження відповідача.

Термін дії контракту - контракт вступає у дію з моменту його підписання Сторонами та діє до 31.12.2020 року.

Якщо після закінчення строку дії контракту у будь-якої із Сторін залишились невиконані зобов`язання, строк дії контракту продовжується до повного їх виконання.

Банківські та адресні реквізити нерезидента: . - The First MicroFinanceBank, SWIFT DEUTDEFF, beneficiary bank 57 -Transkapitalbank, SWIFT TJSRUMM, Account №100-949882500, beneficiary name 59: FIRST MICROFINANCEBANK, DUSHANBE, SWIFT FMBT TJ22, А/С 3011197880000000009;

-Республіка Таджикистан, Кишлак Янгиташкил, ИНН - 160006731, ОКПО -12487036.

До контракту від 22.11.2018 року №2115 укладено додаткові угоди:

-від 25.01.2019 №1 щодо доповнення пункту 4.2 Розділу 4 Контракту, а саме за згодою сторін, поставка товару може здійснюватись автомобільним транспортом на умовах СРТ - Таджикистан, м.Душанбе, у відповідності з Міжнародними правилами інтерпретації термінів Інкотермс, у редакції 2010 року;

-від 18.02.2019 №2 про внесення змін у пункту 1.3 Розділу 1 контракту, а саме: Найменування, кількість та вартість Товару, який постачається по Контракту, узгоджується у Специфікаціях на кожну окрему партію Товару.

-від 10.04.2019 року №3 щодо відстрочення платежів по контракту;

-від 22.11.2019 року №4 щодо внесення змін у пункту 2.2 Розділу 2 контракту, а саме: «Загальна вартість контракту становить 7 000 000,00 євро»;

-від 04.11.2019 року №5 щодо відстрочення платежів по контракту;

-від 14.01.2020 року №6 щодо відстрочення платежів по контракту;

-від 04.02.2020 року №7 щодо відстрочення платежів по контракту;

-від 10.02.2020 року №8 щодо внесення змін у Розділ 13 Контракту, в частині реквізитів Покупця: «Intermediary Bank: Deutsche Bank AG, SWIFT DEUTDEFF, corr. account - 100-949882500, Correspondent bank - Transkapitalbank, SWIFT TJSRUMM, corr. acc. -30111978800000000094. Beneficiary bank: FIRST MICROFINANCEBANK, DUSHANBE, SWIFT FMBT TJ22, beneficiary acc. 20206978918050038650»;

-від 25.06.2020 року №9 доповнення розділу 4 контракту пункту 4.8, а саме «Отримувачем вантажу може бути ООО «Ланит», Таджикистан, Республіка Таджикистан»;

-від 12.08.2020 року №10 щодо внесення змін у пункт 1.2 Розділу 1 контракту щодо якості товару;

-від 28.10.2020 року №11 щодо внесення змін у пункт 11.1 розділу 11 контракту, а саме: «контракт вступає у силу з дати його підписання уповноваженими сторонами та діє до 31.12.2022 року»;

-від 20.04.2021 року №14 щодо внесення доповнення у пункт 3.2 Розділу 3 контракту, а саме: Оплата за відвантажений товар по контракту згідно Інвойса: №26 від 22.09.2020 року на суму 25 000,00 євро.

Сума 25 000,00 євро здійснюється у доларах США по кросс-курсу 1, 2, тобто сума по оплаті складає 30 000,00 доларів США;

-від 18.05.2021 року №15 щодо внесення доповнення в пункт 3.2 розділу 3 контракту, а саме: Оплата за відвантажений товар по контракту згідно інвойсів: №28 від 05.10.2020 року на суму 44 154,29 євро, №29 від 13.10.2020 року на суму 5 845,71 євро.

Сума 50 000,00 євро здійснюється в доларах США по кросс-курсу 1,2, тобто сума до оплати становить 60 000,00 доларів США;

-від 20.10.2021 року №15 щодо внесення доповнення в пункт 3.2 Розділу 3 Контракту, а саме: Оплата за відвантажений товар по контракту згідно інвойсів: №3 від 18.02.2021 року на суму 24 290,70 євро, №5 від 25.02.2021 року на суму 45 473,89 євро, №6 від 09.03.2021 року на суму 10 235,41 євро.

Сума 80 000,00 євро, здійснюється в доларах США по кросс-курсу 1,15 (кросс-курс вважається на дату зарахування валютних коштів на поточний рахунок постачальника, по курсу Національного банку України), тобто сума до сплати становить 92 000,00 доларів США.

Станом на 22.11.2018 року згідно даних бухгалтерського обліку по рахунку 362 «розрахунки з покупцями в іноземній валюті» за контрактом від 22.11.2018 року №2115 заборгованість відсутня.

На виконання умов зовнішньоекономічного контракту від 22.11.2018 року №2115 за період з 22.11.2018 року по 23.12.2022 року, ТОВ «Вініл» відвантажено на адресу нерезидента ООО «Ланит» (Республіка Таджикистан) товар (шпалери) на загальну суму 3 249 189,72 євро (екв. 98 044 014,56 грн.), що підтверджено митними деклараціями типу ЕК 10 АА.

Виручка в періоді з 22.11.2018 року по 23.12.2022 року в іноземній валюті отримана від нерезидента на виконання умов зовнішньоекономічного контракту від 22.11.2018 року №2115 зарахована на поточний валютний рахунки ТОВ «Вініл», відкритий у АТ «ПУМБ», на загальну суму 3 035 224,13 євро (екв. 91 564 009,36 грн.), що засвідчено виписками уповноваженого банку АТ «ПУМБ».

Виручка в іноземній валюті в сумі 26 315,95 євро надійшла від нерезидента ООО «Ланит» (Республіка Таджикистан) на валютний рахунок ТОВ «Вініл» на виконання умов зовнішньоекономічного контракту від 22.11.2018 року №2115, з порушенням граничного строку розрахунків за експортними операціями, передбаченого частиною 2 статті 13 Закону від 21.06.2018 №2473-VІІІ., а саме:

-1 315,95 євро (екв. 40 601,93 грн.) - граничний термін надходження валютної виручки 11.05.2022 року;

-11 734,51 євро (екв. 367 717,30 грн.) - граничний термін надходження валютної виручки 31.05.2022 року;

-13 265,49 євро (екв. 405 679,91 грн.) - граничний термін надходження валютної виручки 04.07.2022 року.

Окрім того, виручка в іноземній валюті в сумі 169 108,09 євро не надійшла від нерезидента ООО «Ланит» (Республіка Таджикистан) на валютний рахунок ТОВ «Вініл» на виконання умов зовнішньоекономічного контракту від 22.11.2018 року №2115, чим порушено граничний строк розрахунків за експортними операціями, передбачений частини 2 статті 13 Закону від 21.06.2018 року №2473-VIII, а саме:

-27 659,80 євро (екв. 845 880,94 грн.) - граничний термін надходження валютної виручки 04.07.2022 року;

-23 542,87 євро (екв. 871 003,79 грн.) - граничний термін надходження валютної виручки 28.07.2022 року;

-35 643,42 євро (екв. 1 300 300,48 грн.) - граничний термін надходження валютної виручки 26.08.2022 року;

-41 006,30 євро (екв. 1 500 141,67 грн.) - граничний термін надходження валютної виручки 01.09.2022 року;

-41 255,70 євро (екв. 1 507 380,14 грн.) - граничний термін надходження валютної виручки 08.11.2022 року.

Інформація щодо граничних термінів надходження валютної виручки за контрактом від 22.11.2018 року №2115 наведена у додатку 1 до акта перевірки.

11 січня 2023 року за результатами перевірки складено Акт № 79\04-36-07-09\25513976 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Вініл» (код ЄДРПОУ 25513976) з метою перевірки дотримання вимог валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 22.11.2018 №2115 за період з 22.11.2018 року по 23.12.2022 року", яким встановлено порушення: частини 2 статті 13 Закону від 21.06.2018 №2473-УІІІ, при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 22.11.2018 №2115 за період з 22.11.2018 року по 23.12.2022 року щодо несвоєчасного надходження та ненадходження валютної виручки за поставлений товар ООО «Ланит» (Республіка Таджикистан), за що на підставі частини 5 статті 13 Закону від 21.06.2018 року №247З-VIII нарахована пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД.

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення від 20.03.2023 року №0049850709 про застосування штрафних санкцій у вигляді пені за порушення термінів розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 638 892,00 грн.

Судом також встановлено, що з урахуванням необхідності врегулювання заборгованості між ТОВ «Вініл» та ТОВ «Ланит» (Республіка Таджикистан) досягнута домовленість шляхом укладення 19.06.2023 року Додаткової угоди до Контракту №2115 від 22.11.2018 року, за умовами якої: сторони погодили припинення грошових зобов`язань ТОВ «Ланит» по Контракту №2115 від 22.11.2018 року на суму 120 693,86 євро згідно з Актом погодження зміни ціни товару від 03.05.2022 року.

Умови Додаткової угоди від 19.06.2023 року до Контракту №2115 від 22.11.2018 року сторони, керуючись статтею 631 Цивільного кодексу України, застосували до правовідносин, які склались між ними з 02.07.2021 року.

Згідно зі статтею 56 Податкового кодексу України ТОВ «Вініл» було подано до Державної податкової служби України адміністративну скаргу, за результатами розгляду якої ТОВ «Вініл» було отримано рішення ДПС України про результати розгляду скарги №16233\6\99-00-06-01-02-06 від 21.06.2023 року, за яким ДПС залишено без змін податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС України у Дніпропетровській області від 20.03.2023 року №0049850709, а скаргу ТОВ «Вініл» - без задоволення.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вініл» вважає, що оскільки зобов`язання з погашення заборгованості за товар в сумі 120 693,86 євро припинилися з 03 травня 2022 року, відтак нарахування пені за порушення граничного строку розрахунків за експортними операціями, передбаченими частиною 2 статті 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" відсутні, а отже податкове повідомлення-рішення від 20.03.2023 №0049850709 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, у зв`язку з чим представник позивача звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначено та встановлено Законом України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 року №2473-VІІІ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), який введений в дію з 07.02.2019 року.

Частинами 1-3 статті 11 Закону України «Про валюту і валютні операції» передбачено, що валютний нагляд в Україні здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду.

Валютний нагляд здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду з метою встановлення відповідності здійснюваних валютних операцій валютному законодавству з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.

Валютний нагляд відповідно до частини 2 статті 11 Закону України «Про валюту і валютні операції» здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду без втручання у відповідні валютні операції та діяльність суб`єктів таких операцій, крім випадків запобігання агентами валютного нагляду проведенню валютних операцій, що не відповідають вимогам валютного законодавства.

При цьому, частиною 4 статті 11 Закону України «Про валюту і валютні операції» визначено, що органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства.

Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Частиною 2 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» передбачено, що у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України.

Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Згідно з абзацами 1-3 частини 4 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» за окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, приймає рішення про видачу чи відмову у видачі зазначеного висновку протягом десяти робочих днів з дня отримання відповідної заяви.

Інформація про виданий висновок оприлюднюється на офіційному веб-сайті цього органу не пізніше наступного робочого дня після видачі висновку.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, протягом п`яти робочих днів з дня видачі висновку, зазначеного в абзаці першому цієї частини, інформує Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, про видачу такого висновку.

За приписами частини 5 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Водночас, відповідно до частини 6 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Також, частиною 7 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» встановлено, що у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, а також у разі визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено. У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем.

Відповідно до частини 8 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною 5 цієї статті.

Так, пунктом 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 року №5, встановлено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Порядок здійснення банком валютного нагляду за дотриманням його клієнтами-резидентами (крім банків) установлених Національним банком України граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів та порядок інформування банком Національного банку про дотримання клієнтами-резидентами (крім банків) та банком граничних строків розрахунків, встановлено Інструкцією про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 року №7.

Згідно з підпунктом 1 пункту 6 розділу ІІ Інструкції №7 банк згідно з цією Інструкцією здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за операцією резидента з експорту товарів, якщо на дату митного оформлення продукції або виконання резидентом робіт, надання послуг, експорту прав інтелектуальної власності, інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), розрахунки за такою операцією не завершені (кошти від продажу нерезиденту товару на поточний рахунок резидента не надійшли або надійшли не в повному обсязі) або в банку немає інформації про завершення розрахунків за такою операцією.

Пунктом 7 розділу ІІ Інструкції №7 передбачено, що банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з дати:

1) оформлення МД типу ЕК-10 «Експорт», ЕК-11 «Реекспорт» на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню), або підписання акта або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню), - за операціями з експорту товарів;

2) здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта), а в разі застосування розрахунків у формі документального акредитива - здійснення банком платежу на користь нерезидента (списання коштів з рахунку банку) - за операціями з імпорту товарів.

Датою здійснення платежу на користь нерезидента - постачальника товару вважається дата здійснення банком платежу на користь нерезидента - постачальника товару, якщо оплата зобов`язань резидента за операцією з імпорту товару здійснюється за рахунок коштів, отриманих від банку на підставі кредитного договору без зарахування цих коштів на поточний рахунок такого резидента в банку.

Відповідно до підпункту 2, 6 пункту 9 розділу ІІІ Інструкції №7 банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків:

- у разі експорту товару - після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар), або від банку (резидента або нерезидента) за документальним акредитивом, відкритим на користь резидента за операцією з експорту товару, або в порядку, визначеному пунктом 16-2 розділу IV цієї Інструкції;

- у разі заміни кредитора в зобов`язанні за операцією з експорту товарів - після зарахування на поточний рахунок резидента - нового кредитора в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента-боржника за поставлений резидентом - первісним кредитором товар, та за наявності документів про заміну кредитора в зобов`язанні за операцією з експорту товарів.

При цьому, підпунктом 5 пункту 10 розділу ІІІ Інструкції №7 встановлено, що банк, крім підстав, передбачених у пункті 9 розділу III цієї Інструкції, має право завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за наявності документів про припинення зобов`язань за операціями з експорту, імпорту товарів зарахуванням зустрічних однорідних вимог у разі дотримання сукупності таких умов:

- вимоги випливають із взаємних зобов`язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями;

- вимоги однорідні;

- строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред`явлення вимоги;

- між сторонами не було спору щодо характеру зобов`язання, його змісту, умов виконання.

У разі запровадження Національним банком заходу захисту у вигляді обов`язкового продажу частини надходжень в іноземній валюті банк не має права завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операцією з експорту товарів на підставі документів про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог:

- в іноземній валюті 1 групи Класифікатора іноземних валют і банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 лютого 1998 року № 34 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 19 квітня 2016 року № 269) (зі змінами) / російських рублях (незалежно від суми операції);

- в інших валютах (якщо загальна сума зобов`язань, що припиняються зарахуванням у межах одного договору щодо експорту товарів, перевищує в еквіваленті 500000 євро за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України на дату припинення зобов`язань зарахуванням однорідних зустрічних вимог).

Вимоги абзаців 5-7 підпункту 5 пункту 10 розділу III цієї Інструкції не поширюються на випадки завершення здійснення валютного нагляду в разі припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог за операціями операторів телекомунікацій з оплати міжнародних телекомунікаційних послуг (міжнародного роумінгу та пропуску міжнародного трафіка).

При цьому, частиною 1 статті 14 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» визначено, що всі суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право:

- самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам;

- безпосередньо брати і надавати комерційні кредити за рахунок власних коштів у діючій на території України валюті та в іноземній валюті як у межах, так і за межами України, самостійно приймати рішення у зазначених питаннях;

- вільно обирати банківсько-кредитні установи, які будуть вести їх валютні рахунки та розрахунки з іноземними суб`єктами господарської діяльності, користуватись їх послугами, з додержанням при цьому вимог чинних законів України.

З аналізу наведених норм чинного законодавства слідує, що виручка резидентів у іноземній валюті від експорту продукції підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки визначені законодавством, а у разі порушення встановлених строків до резидента застосовується відповідальність у вигляді пені у визначеному розмірі, а саме: 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості, за кожний день прострочення, при цьому, валютним законодавством передбачено можливість зняття експортної операції з контролю (завершення здійснення банком валютного нагляду) через припинення зобов`язань між резидентом і нерезидентом як шляхом їх виконання, так і у разі припинення зобов`язання в інший спосіб, зокрема, відступленням права вимоги та зарахуванням зустрічних однорідних вимог у разі дотримання сукупності умов, передбачених підпунктом 6 пункту 9 та підпунктом 5 пункту 10 розділу ІІІ Інструкції №7.

Отже, чинне законодавство, в тому числі й спеціальне в сфері зовнішньоекономічних договорів, не містить обмежень щодо зміни сторони за зобов`язанням у зовнішньоекономічному договорі та щодо припинення зобов`язань за таким договором зарахуванням зустрічних однорідних вимог, водночас, необхідно враховувати специфіку таких правовідносин, зокрема, щодо розповсюдження на них валютного нагляду.

При цьому, пунктами 9, 10 розділу ІІІ Інструкції №7 чітко визначено умови, за яких банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків в експортних (імпортних) операціях, зокрема, навіть у разі заміни кредитора в зобов`язанні за операцією з експорту товарів для завершення здійснення банком валютного нагляду за такою операцією має відбутися зарахування на поточний рахунок резидента - нового кредитора в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента-боржника за поставлений резидентом - первісним кредитором товар, а також мають бути надані відповідні документи про заміну кредитора в зобов`язанні за операцією з експорту товарів, і недотримання таких умов у сукупності з порушенням граничних строків розрахунків за операціями з експорту (імпорту) тягне за собою застосування до резидента первісного кредитора відповідальності у вигляді пені.

При цьому, відповідно до частини 2 статті 1 Цивільного кодексу України до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

У правовому регулюванні публічно-правових відносин між позивачем та контролюючим органом - відповідачем вказані цивільно-правові норми застосовуються опосередковано.

Резидент при здійсненні господарської діяльності не позбавлений можливості врегулювати договірні відносини з урахуванням загальнодоступних правил валютного контролю або врахувати ризики їх недодержання.

Право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів передбачено частиною другою статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що ратифікований відповідним Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР.

Так, відповідно до статей 627, 628 Цивільного кодексу України сторони вільні у виборі виду договору та його умов, а згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України укладений договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За визначенням частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 510 Цивільного кодексу України визначено, що сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 519 Цивільного кодексу України первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.

09 липня 2022 року набрала чинності постанова Правління Національного банку України «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18» від 7 липня 2022 року №142, якою, зокрема збільшено з 120 до 180 календарних днів граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Нові строки застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

В постанові також зазначено, що для операцій, що проводились до 05 квітня 2022 року, граничні строки розрахунків становлять 365 днів.

Згідно з пунктом 6 розділу 11 Постанови НБУ від 02.01.2019 року №7 «Про затвердження Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів» банк згідно з цією Інструкцією здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за: операцією резидента з імпорту товарів, якщо на дату оплати резидентом товару а в разі застосування розрахунків у формі документального акредитива - на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку) нерезидентом не була здійснена поставка за операцією з імпорту товару з оформленням типів МД, зазначених у підпункті 3 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, та відображенням інформації про таке оформлення у реєстрі МД, або документів, зазначених у підпунктах 3, 4 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, або в банку немає інформації про здійснення поставки за такою операцією.

У даному випадку, до контракту від 22.11.2018 року №2115 також було укладено вищевказані додаткові угоди.

Як зазначалося вище, і тому були надані документальні підтвердження, поставка товару нерезиденту за вказаними контрактом була здійснена в строки згідно пункту 21 Постанови НБУ від 02.01.2019 року №5 «Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті».

На виконання умов зовнішньоекономічного контракту від 22.11.2018 року №2115 за період з 22.11.2018 року по 23.12.2022 року ТОВ «Вініл» відвантажено на адресу нерезидента ООО «Ланит» (Республіка Таджикистан) товар (шпалери) на загальну суму 3 249 189,72 євро (екв. 98 044 014,56 грн.), що підтверджено митними деклараціями типу ЕК 10 АА.

Виручка в періоді з 22.11.2018 року по 23.12.2022 року в іноземній валюті отримана від нерезидента на виконання умов зовнішньоекономічного контракту від 22.11.2018 року №2115 зарахована на поточний валютний рахунки ТОВ «Вініл», відкритий у АТ «ПУМБ», на загальну суму 3 035 224,13 євро (екв. 91 564 009,36 грн.), що засвідчено виписками уповноваженого банку АТ «ПУМБ».

Виручка в іноземній валюті в сумі 26 315,95 євро надійшла від нерезидента ООО «Ланит» (Республіка Таджикистан) на валютний рахунок ТОВ «Вініл» на виконання умов зовнішньоекономічного контракту від 22.11.2018 року №2115 з порушенням граничного строку розрахунків за експортними операціями, передбаченого частиною 2 статті 13 Закону від 21.06.2018 №2473-VІІІ, а саме:

- 1 315,95 євро (екв. 40 601,93 грн.) - граничний термін надходження валютної виручки 11.05.2022 року;

- 11 734,51 євро (екв. 367 717,30 грн.) - граничний термін надходження валютної виручки 31.05.2022 року;

- 13 265,49 євро (екв. 405 679,91 грн.) - граничний термін надходження валютної виручки 04.07.2022 року.

- 27 659,80 євро (екв. 845 880,94 грн.) - граничний термін надходження валютної виручки 04.07.2022 року;

- 23 542,87 євро (екв. 871 003,79 грн.) - граничний термін надходження валютної виручки 28.07.2022 року;

- 35 643,42 євро (екв. 1 300 300,48 грн.) - граничний термін надходження валютної виручки 26.08.2022 року;

- 41 006,30 євро (екв. 1 500 141,67 грн.) - граничний термін надходження валютної виручки 01.09.2022 року;

- 41 255,70 євро (екв. 1 507 380,14 грн.) - граничний термін надходження валютної виручки 08.11.2022 року.

Судом при розгляді справи також було досліджено, що з метою врегулювання заборгованості між ТОВ «ВІНІЛ» та ТОВ «Ланит» (Республіка Таджикистан), у зв`язку із несплатою вже поставленого товару, Сторонам шляхом довготривалих перемовин вдалось досягнути домовленості та укласти 19.06.2023 року додаткову угоду до Контракту №2115 від 22.11.2018 року, за умовами якої сторони погодили припинення грошових зобов`язань ТОВ «Ланит» по Контракту №2115 від 22.11.2018 року на суму 120 693,86 євро згідно з актом погодження зміни ціни товару від 03.05.2022 року.

Таким чином, на думку представника позивача, зобов`язання ТОВ «Ланит» з погашення заборгованості за товар в сумі 120 693,86 Євро припинилися з 03 травня 2022 року, отже підстави для нарахування пені за порушення граничного строку розрахунків за експортними операціями, передбаченого частиною 2 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», відсутні.

Суд враховує, що період перевірки охоплює період з 22 листопада 2018 року по 23 грудня 2022 року.

Суд виходить з того, що додаткову угоду, на яку посилається представник позивача, укладено між сторонами 19 червня 2023 року, тобто після винесення відповідачем оскаржуваного повідомлення-рішення, а тому вказана додаткова угода ніяким чином не могла бути врахована відповідачем під час прийняття податкового повідомлення-рішення і не впливає на його обгрунтованість та правомірність, так як на час прийняття вказаного рішення відповідачем допущено порушення в сфері розрахунків за експортними операціями.

Щодо посилання позивача на абзац 11 пункту 52-1 підрозділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, як на підставу не нарахування пені під час дії на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), суд виходить з наступного.

Відповідно до абзацу 10 пункту 52-1 підрозділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

З 1 липня 2023 року втрачають чинність норми пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, якими було встановлено, що за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ, штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:

порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;

відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

порушення вимог законодавства в частині:

обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;

обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку;

порушення нарахування, декларування та сплати ПДВ, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, платникам податків також не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що контролюючий орган уповноважений на застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та частини 5 статті 13 Закону України "Про валюту і валютні операції", що не суперечить положенням пункту 52-1 підрозділу ХХ "Перехідних положень" Податкового кодексу України.

Щодо посилання представника позивача на форс-мажорні обставини, суд виходить з наступного.

24 лютого 2022 року Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 введено воєнний стан на території України з 24 лютого 2022 року.

У подальшому воєнний стан в країні неодноразово продовжувався та діє по день прийняття рішення в справі.

Нормами постанови Правління Національного банку України від 14 травня 2019 року №67, було внесено зміни до постанови Правління Національного банку України від 14 травня 2019 року №67.

Зокрема, регулятор Постанову Правління Національного банку України від 14 травня 2019 року № 67 "Про встановлення винятків та (або) особливостей запровадження граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і внесення змін до деяких нормативно-правових актів" (зі змінами) після пункту 1 доповнив новим пунктом 1-1 такого змісту:

"1-1. Тимчасово, з 24 лютого 2022 року на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів із дня його припинення або скасування припиняється перебіг граничних строків розрахунків для товарів, робіт і послуг, за якими проведені та не завершені до 24 лютого 2022 року операції з експорту та (або) імпорту товарів за зовнішньоекономічними договорами (контрактами), укладеними українськими суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності з іноземними суб`єктами господарської діяльності з місцезнаходженням у російській федерації або республіці Білорусь, які створені та діють відповідно до законодавства зазначених країн (крім операцій, за якими граничні строки розрахунків настали до 24 лютого 2022 року)".

Враховуючи, що поставку товару позивач здійснював на адресу ООО «Ланит» (Республіка Таджикистан), позивачем протягом судового розгляду справи не наведено належних доказів щодо існування форс-мажорних обставин позивача в частині несвоєчасного надходження та ненадходження валютної виручки за поставлений товар.

Суд також не приймає доводів представника позивача щодо незаконності підстав проведення перевірки на підставі інформації, яка надійшла від Національного банку України. Вказані доводи спростовані судом вище з посиланням на чинне законодавство України, яке регулює проведення вказаних перевірок.

Таким чином, порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно частини 5 статті 13 Закону від 21.06.2018 року №2473-VII, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Згідно статті 14 Закону від 21.06.2018 року №2473-VІІІ заходи впливу можуть бути застосовані протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення.

З урахуванням викладеного, ТОВ «Вініл» за порушення частини 2 статті 13 Закону від 21.06.2018 року №2473-VIII при виконанні зовнішньоекономічного контракту від 22.11.2018 №2115, в частині несвоєчасного надходження та ненадходження валютної виручки за поставлений товар ООО «Ланит» (Республіка Таджикистан), у відповідності з частиною 5 статті 13 Закону від 21.06.2018 року №2473-VIII, правомірно нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД.

Суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (Заява №63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Суд зазначає, що контролюючий орган, приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, у розмірі 638 892,00 грн. за зовнішньоекономічним контрактом №2115 від 22.11.2018 року, констатуючи порушення позивачем вимог частини 3 статті 13 Закону №2473-VІІІ, діяв з урахування всіх обставин, що мають значення та в спосіб передбачений законом, у зв`язку з чим оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним та таким, що не підлягає скасуванню.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області на підставі Акту №79\04-36-07-09\25513976 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Вініл» від 11 січня 2023 року правомірно винесено податкове повідомлення-рішення від 20.03.2023 року №0049850709 про застосування штрафних санкцій у вигляді пені за порушення термінів розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 638 892,00 грн.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доказів, які б спростували доводи відповідача, представником позивача суду не надано.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для відмови в задоволенні позовним вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Вініл».

Щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено вичерпний перелік видів судових витрат.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Судом встановлено, що позивачем при зверненні до адміністративного суду з позовною заявою сплачено суму судового збору в розмірі 9583,38 грн., що підтверджується платіжною інструкцією АТ "ПУМБ" №3068 від 28.07.2023 року.

Однак, з урахуванням відмови в задоволенні адміністративного позову, відшкодування судових витрат судом не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 241-246, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Вініл» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення суду складений 29 лютого 2024 року.

Суддя В.М. Олійник


Суд	Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	15.02.2024
Оприлюднено	08.03.2024
Номер документу	117477381
Судочинство	Адміністративне
Категорія	Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них

Олійник Віктор Миколайович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 15.02.2024 по справі 160/19465/23ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —160/19465/23

Рішення від 15.02.2024

Рішення
від 15.02.2024 по справі 160/19465/23
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД