Постанова

від 24.09.2024 по справі 160/19465/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

24 вересня 2024 року м. Дніпросправа № 160/19465/23

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чабаненко С.В. (доповідач),

суддів: Білак С.В., Юрко І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вініл» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.02.2024 в адміністративній справі №160/19465/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вініл» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Вініл» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просив суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 20.03.2023 р. №0049850709 про застосування штрафних санкцій у вигляді пені за порушення термінів розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 638 892,00 грн., прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.02.2024 в адміністративній справі №160/19465/23 у задоволенні позовних вимог, - відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення суду, та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до приписів ст. 311 КАС України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Вініл» - позивач, код ЄДРПОУ 25513976, місцезнаходження: пр-т. Дмитра Яворницького, буд.174, місто Дніпро, 49057.

Основний вид господарської діяльності за кодом КВЕД 17.24 - виробництво шпалер.

З матеріалів справи вбачається, що Головним управлінням ДПС відповідно до підпункту 191.1.4 пункту 191.1 статті 191, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1, пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82, підпункту 69.2 пункту 69 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами і доповненнями), у зв`язку з отриманням податкової інформації від Національного банку України від 17.08.2022 №25-0008/141/ДСК, від 20.09.2022 №25-0008/162/ДСК, від 25.10.2022 №25-0008/180/ДСК щодо виявлених фактів порушень норм валютного законодавства України та на підставі наказу на проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 15.12.2022 року №3932-п проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Вініл» з питань дотримання вимог валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 22.11.2018 року №2115 за період з 22.11.2018 року по 23.12.2022 року.

Контракт від 22.11.2018 року №2115 укладений в м. Дніпро між ТОВ «Вініл» (Україна) та ООО «Ланит» (Республіка Таджикистан).

Предмет контракту - постачальник зобов`язується передати покупцю на умовах даного контракту шпалери вінілові на паперовій та флізеліновій основі ТМ «Lanita» та ТМ «LS», а покупець повинен прийняти поставлений товар та здійснити за нього оплату в строки та на умовах, які визначені цим контрактом.

Валюта контракту - євро.

Вартість контракту - 5 000 000,00 євро.

Умови поставки по контракту - EXW - м. Дніпро, Україна (Інкотермс 2010):

Умови оплати по контракту - контрактом передбачена відстрочка платежу на строк 90 днів з дня митного оформлення Товару (дати відвантаження) на території країни Постачальника.

Відповідно до розділу 10 «Порядок вирішення спорів» контракту від 22.11.2018 року №2115, всі спори, розбіжності або вимоги, які виникають по контракту або у зв`язку з ним, у тому числі які стосуються його тлумачення, виконання, порушення, зупинення або недійсності, підлягають вирішенню у Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України у відповідності до його Регламенту або у порядку альтернативної підсудності у суді країни місця знаходження відповідача.

Термін дії контракту - контракт вступає у дію з моменту його підписання Сторонами та діє до 31.12.2020 року.

Якщо після закінчення строку дії контракту у будь-якої із Сторін залишились невиконані зобов`язання, строк дії контракту продовжується до повного їх виконання.

Банківські та адресні реквізити нерезидента: . - The First MicroFinanceBank, SWIFT DEUTDEFF, beneficiary bank 57 -Transkapitalbank, SWIFT TJSRUMM, Account №100-949882500, beneficiary name 59: FIRST MICROFINANCEBANK, DUSHANBE, SWIFT FMBT TJ22, А/С 3011197880000000009;

-Республіка Таджикистан, Кишлак Янгиташкил, ИНН - 160006731, ОКПО -12487036.

До контракту від 22.11.2018 року №2115 укладено додаткові угоди:

-від 25.01.2019 №1 щодо доповнення пункту 4.2 Розділу 4 Контракту, а саме за згодою сторін, поставка товару може здійснюватись автомобільним транспортом на умовах СРТ - Таджикистан, м. Душанбе, у відповідності з Міжнародними правилами інтерпретації термінів Інкотермс, у редакції 2010 року;

-від 18.02.2019 №2 про внесення змін у пункту 1.3 Розділу 1 контракту, а саме: Найменування, кількість та вартість Товару, який постачається по Контракту, узгоджується у Специфікаціях на кожну окрему партію Товару.

-від 10.04.2019 року №3 щодо відстрочення платежів по контракту;

-від 22.11.2019 року №4 щодо внесення змін у пункту 2.2 Розділу 2 контракту, а саме: «Загальна вартість контракту становить 7 000 000,00 євро»;

-від 04.11.2019 року №5 щодо відстрочення платежів по контракту;

-від 14.01.2020 року №6 щодо відстрочення платежів по контракту;

-від 04.02.2020 року №7 щодо відстрочення платежів по контракту;

-від 10.02.2020 року №8 щодо внесення змін у Розділ 13 Контракту, в частині реквізитів Покупця: «Intermediary Bank: Deutsche Bank AG, SWIFT DEUTDEFF, corr. account - 100-949882500, Correspondent bank - Transkapitalbank, SWIFT TJSRUMM, corr. acc. -30111978800000000094. Beneficiary bank: FIRST MICROFINANCEBANK, DUSHANBE, SWIFT FMBT TJ22, beneficiary acc. 20206978918050038650»;

-від 25.06.2020 року №9 доповнення розділу 4 контракту пункту 4.8, а саме «Отримувачем вантажу може бути ООО «Ланит», Таджикистан, Республіка Таджикистан»;

-від 12.08.2020 року №10 щодо внесення змін у пункт 1.2 Розділу 1 контракту щодо якості товару;

-від 28.10.2020 року №11 щодо внесення змін у пункт 11.1 розділу 11 контракту, а саме: «контракт вступає у силу з дати його підписання уповноваженими сторонами та діє до 31.12.2022 року»;

-від 20.04.2021 року №14 щодо внесення доповнення у пункт 3.2 Розділу 3 контракту, а саме: Оплата за відвантажений товар по контракту згідно Інвойса: №26 від 22.09.2020 року на суму 25 000,00 євро.

Сума 25 000,00 євро здійснюється у доларах США по кросс-курсу 1, 2, тобто сума по оплаті складає 30 000,00 доларів США;

-від 18.05.2021 року №15 щодо внесення доповнення в пункт 3.2 розділу 3 контракту, а саме: Оплата за відвантажений товар по контракту згідно інвойсів: №28 від 05.10.2020 року на суму 44 154,29 євро, №29 від 13.10.2020 року на суму 5 845,71 євро.

Сума 50 000,00 євро здійснюється в доларах США по кросс-курсу 1,2, тобто сума до оплати становить 60 000,00 доларів США;

-від 20.10.2021 року №15 щодо внесення доповнення в пункт 3.2 Розділу 3 Контракту, а саме: Оплата за відвантажений товар по контракту згідно інвойсів: №3 від 18.02.2021 року на суму 24 290,70 євро, №5 від 25.02.2021 року на суму 45 473,89 євро, №6 від 09.03.2021 року на суму 10 235,41 євро.

Сума 80 000,00 євро, здійснюється в доларах США по кросс-курсу 1,15 (кросс-курс вважається на дату зарахування валютних коштів на поточний рахунок постачальника, по курсу Національного банку України), тобто сума до сплати становить 92 000,00 доларів США.

Станом на 22.11.2018 року згідно даних бухгалтерського обліку по рахунку 362 «розрахунки з покупцями в іноземній валюті» за контрактом від 22.11.2018 року №2115 заборгованість відсутня.

На виконання умов зовнішньоекономічного контракту від 22.11.2018 року №2115 за період з 22.11.2018 року по 23.12.2022 року, ТОВ «Вініл» відвантажено на адресу нерезидента ООО «Ланит» (Республіка Таджикистан) товар (шпалери) на загальну суму 3 249 189,72 євро (екв. 98 044 014,56 грн.), що підтверджено митними деклараціями типу ЕК 10 АА.

Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів відповідно до частини 2 статті 13 Закону України від 21.06.2018 року №2473-VІІІ «Про валюту і валютні операції», пункту 21 розділу II Постанови НБУ від 02.01.2019 року №5 «Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті».

Виручка в періоді з 22.11.2018 року по 23.12.2022 року в іноземній валюті отримана від нерезидента на виконання умов зовнішньоекономічного контракту від 22.11.2018 року №2115 зарахована на поточний валютний рахунки ТОВ «Вініл», відкритий у АТ «ПУМБ», на загальну суму 3 035 224,13 євро (екв. 91 564 009,36 грн.), що засвідчено виписками уповноваженого банку АТ «ПУМБ».

Виручка в іноземній валюті в сумі 26 315,95 євро надійшла від нерезидента ООО «Ланит» (Республіка Таджикистан) на валютний рахунок ТОВ «Вініл» на виконання умов зовнішньоекономічного контракту від 22.11.2018 року №2115, з порушенням граничного строку розрахунків за експортними операціями, передбаченого частиною 2 статті 13 Закону від 21.06.2018 №2473-VІІІ., а саме:

-1 315,95 євро (екв. 40 601,93 грн.) - граничний термін надходження валютної виручки 11.05.2022 року;

-11 734,51 євро (екв. 367 717,30 грн.) - граничний термін надходження валютної виручки 31.05.2022 року;

-13 265,49 євро (екв. 405 679,91 грн.) - граничний термін надходження валютної виручки 04.07.2022 року.

Окрім того, виручка в іноземній валюті в сумі 169 108,09 євро не надійшла від нерезидента ООО «Ланит» (Республіка Таджикистан) на валютний рахунок ТОВ «Вініл» на виконання умов зовнішньоекономічного контракту від 22.11.2018 року №2115, чим порушено граничний строк розрахунків за експортними операціями, передбачений частини 2 статті 13 Закону від 21.06.2018 року №2473-VIII, а саме:

-27 659,80 євро (екв. 845 880,94 грн.) - граничний термін надходження валютної виручки 04.07.2022 року;

-23 542,87 євро (екв. 871 003,79 грн.) - граничний термін надходження валютної виручки 28.07.2022 року;

-35 643,42 євро (екв. 1 300 300,48 грн.) - граничний термін надходження валютної виручки 26.08.2022 року;

-41 006,30 євро (екв. 1 500 141,67 грн.) - граничний термін надходження валютної виручки 01.09.2022 року;

-41 255,70 євро (екв. 1 507 380,14 грн.) - граничний термін надходження валютної виручки 08.11.2022 року.

Інформація щодо граничних термінів надходження валютної виручки за контрактом від 22.11.2018 року №2115 наведена у додатку 1 до акта перевірки.

Станом на 23.12.2022 року розрахунки за контрактом від 22.11.2018 року №2115 незавершені, рахується дебіторська заборгованість на загальну суму 213 965,59 євро, у т.ч. прострочена у сумі 169 108,09 євро, що відповідає даним бухгалтерського обліку по рахунку 362 «Розрахунки з покупцями в іноземній валюті».

11 січня 2023 року за результатами перевірки складено Акт № 79\04-36-07-09\25513976 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Вініл» (код ЄДРПОУ 25513976) з метою перевірки дотримання вимог валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 22.11.2018 №2115 за період з 22.11.2018 року по 23.12.2022 року", яким встановлено порушення: частини 2 статті 13 Закону від 21.06.2018 №2473-УІІІ, при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 22.11.2018 №2115 за період з 22.11.2018 року по 23.12.2022 року щодо несвоєчасного надходження та ненадходження валютної виручки за поставлений товар ООО «Ланит» (Республіка Таджикистан), за що на підставі частини 5 статті 13 Закону від 21.06.2018 року №247З-VIII нарахована пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД.

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення від 20.03.2023 року №0049850709 про застосування штрафних санкцій у вигляді пені за порушення термінів розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 638 892,00 грн.

Судом першої інстанції також встановлено, та підтверджено матеріалами справи, що з урахуванням необхідності врегулювання заборгованості між ТОВ «Вініл» та ТОВ «Ланит» (Республіка Таджикистан) досягнута домовленість шляхом укладення 19.06.2023 року Додаткової угоди до Контракту №2115 від 22.11.2018 року, за умовами якої: сторони погодили припинення грошових зобов`язань ТОВ «Ланит» по Контракту №2115 від 22.11.2018 року на суму 120 693,86 євро згідно з Актом погодження зміни ціни товару від 03.05.2022 року.

Тобто з 03.05.2022 року змінено ціну (проведено уцінку) раніше поставленого, але не оплаченого товару на суму 120 693,86 Євро - за угодою Сторін.

Умови Додаткової угоди від 19.06.2023 року до Контракту №2115 від 22.11.2018 року сторони, керуючись статтею 631 Цивільного кодексу України, застосували до правовідносин, які склались між ними з 02.07.2021 року.

Згідно зі статтею 56 Податкового кодексу України ТОВ «Вініл» було подано до Державної податкової служби України адміністративну скаргу, за результатами розгляду якої ТОВ «Вініл» було отримано рішення ДПС України про результати розгляду скарги №16233\6\99-00-06-01-02-06 від 21.06.2023 року, за яким ДПС залишено без змін податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС України у Дніпропетровській області від 20.03.2023 року №0049850709, а скаргу ТОВ «Вініл» - без задоволення.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вініл» вважає, що оскільки зобов`язання з погашення заборгованості за товар в сумі 120 693,86 євро припинилися з 03 травня 2022 року, відтак нарахування пені за порушення граничного строку розрахунків за експортними операціями, передбаченими частиною 2 статті 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" відсутні, а отже податкове повідомлення-рішення від 20.03.2023 №0049850709 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, також позивач посилається на абзац 11 пункту 52-1 підрозділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, як на підставу не нарахування пені під час дії на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), у зв`язку з чим представник позивача звернувся до суду з цим позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що додаткову угоду, на яку посилається представник позивача, укладено між сторонами 19 червня 2023 року, тобто після винесення відповідачем оскаржуваного повідомлення-рішення, а тому вказана додаткова угода ніяким чином не могла бути врахована відповідачем під час прийняття податкового повідомлення-рішення і не впливає на його обгрунтованість та правомірність, так як на час прийняття вказаного рішення відповідачем допущено порушення в сфері розрахунків за експортними операціями.

Також, суд першої інстанції дійшов висновку, що контролюючий орган уповноважений на застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та частини 5 статті 13 Закону України "Про валюту і валютні операції", що не суперечить положенням пункту 52-1 підрозділу ХХ "Перехідних положень" Податкового кодексу України.

Колегія суддів з висновками суду першої інстанції не погоджується.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, що проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Підпунктом 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України встановлено, що на контролюючі органи покладено функцію зі здійснення контролю за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства регламентовано приписами Закону №2473-VIIІ.

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону №2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Рішення про застосування до уповноважених установ, суб`єктів валютних операцій заходів впливу приймається органами валютного нагляду відповідно до компетенції, визначеної частинами п`ятою і шостою статті 11 цього Закону, у порядку, визначеному законодавством, що діє на день прийняття відповідного рішення (частина 8 статті 16 Перехідні положення Закону №2473-VIII).

За правилами частини 3 статті 13 Закону №2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Пунктом 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 5, визначено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом встановлено порушення позивачем пунктів 1,2, 3 статті 13 Закону № 2473-VIII та п.21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого Постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5, із змінами і доповненнями.

Приписами частини 5 статті 13 Закону №2473-VIII передбачено, що порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Контролюючим органом за порушення вищевказаних пунктів Закону №2473-VIII нараховано позивачеві пеню у розмірі 638 892,00 грн.

Як уже було зазначено в цій постанові, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач, зокрема, посилався на те, що відповідачем безпідставно не застосовано до спірних правовідносин абз.11 п. 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України та, як наслідок, протиправно нараховано пеню під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19). Товариство наголошує, що пеня була застосована (нарахована) за період з 05.07.2022 по 23.12.2022, тобто в період дії карантину, а тому податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню, а пеня списанню.

Так, згідно з абз.11 п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:

порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;

відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

порушення вимог законодавства в частині:

обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;

обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку;

порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Законом України «Про внесення змін до ПК України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 № 466-IX підпункт 14.1.162 ПК України викладено в наступній редакції: «пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи».

Згідно підпункту 14.1.39. пункту 14.1. статті 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Відповідно до норм п. п. 54.3.3. п. 54.3. статті 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення, у сфері зовнішньоекономічної діяльності; є контролюючий орган.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що ПК України визначено, що пеня за порушення строків розрахунків в іноземній валюті є різновидом грошового зобов`язання платника податків та застосовується контролюючим (податковим) органом в порядку, який передбачений для прийняття податкових повідомлень-рішень, а Закон України «Про валюту і валютні операції», зокрема його стаття 13, містить лише встановлення такого виду відповідальності, як пеня за порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 15 лютого 2024 року справі 420/1538/23 зробив правовий висновок, що пеня, нарахована за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті, з 01.01.2021 (дата набрання чинності Законом України «Про внесення змін до ПК України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 № 466-IX) є одним із різновидів пені в розумінні приписів підпункту 14.1.162. пункту 14.1. ст. 14 ПК України, та, відповідно, на неї розповсюджується дія положень абз. 11 п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, який передбачає, що протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Застосовуючи наведений висновок до правовідносин, які виникли у цій справі, колегія суддів вказує на відсутність у контролюючого органу підстав для нарахування Товариству у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а саме з 01.01.2021 по 23.12.2022, пені за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Отже, під час апеляційного перегляду підтвердились доводи позивача про безпідставність нарахування йому в період дії карантину пені та, як наслідок, наявність обґрунтованих підстав для визнання протиправним та скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

На виконання вимог ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи є підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про наявність обґрунтованих підстав для задоволення позову.

Керуючись: пунктом 2 частини 1 статті 315, статтями 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вініл» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.02.2024 в адміністративній справі №160/19465/23, - задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.02.2024 в адміністративній справі №160/19465/23,- скасувати.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 20.03.2023 р. №0049850709 про застосування штрафних санкцій у вигляді пені за порушення термінів розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 638 892,00 грн., прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає за виключенням випадків, встановлених цим пунктом.

Головуючий - суддяС.В. Чабаненко

суддяС.В. Білак

суддяІ.В. Юрко