Ухвала

від 06.03.2024 по справі 160/34254/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

06 березня 2024 р.Справа №160/34254/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юхно І.В., розглянувши заяву представника позивача адвоката Алістратової О.І. про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом приватного підприємства «Бурік» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

27.12.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов приватного підприємства «Бурік» до Державної служби України з безпеки на транспорті, поданий через «Електронний суд» представником позивача адвокатом Алістратовою Оленою Іванівною, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу №006420 від 06.12.2023 відносно Приватного підприємства «Бурік» (ідентифікаційний код 37275384) у розмірі 17 000,00 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.01.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановлено відповідачу 15-денний строк на подання відзиву на позов та витребувано додаткові докази у справі; витребувано від відповідача додаткові докази та встановлено строк для їх подання.

19.02.2024 від представника позивача адвоката Алістаратової О.І. через систему «Електронний суд» надійшла заява про забезпечення позову, в якій заявник просив суд:

- зупинити примусове стягнення у виконавчому провадженні № 74171477, на підставі виконавчого документу, а саме постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу від 06.12.2023 року № 006420, про стягнення з Приватного підприємства «БУРІК» адміністративно-господарського штрафу у сумі 17 000,00 грн., до винесення судового рішення по справі.

В обґрунтування поданої заяви зазначено, що Предметом розгляду справи у межах даного провадження є саме правомірність прийняття постанови від 06.12.2023 №006420. 15.02.2024 року Заступником начальника Першого Правобережного ВДВС у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в рамках виконавчого провадження № 74171477 була винесена постанова про арешт коштів боржника, на підставі оскаржуваного рішення, у зв`язку з чим Позивач вважає, що на даний час існує реальна можливість здійснення державним виконавцем заходів примусового виконання оскаржуваних постанов. Оскільки, правомірність оскаржуваної постанови Управління Укртрансбезпеки підлягає дослідженню лише під час судового розгляду даної адміністративної справи, Позивач вважає, що заходи забезпечення адміністративного позову, відповідають предмету адміністративного позову та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовані лише на збереження існуючого становища до винесення остаточного рішення у справі. Таким чином, у разі визнання протиправними оскаржуваних постанов і задоволення позовних вимог, позивачу доведеться прикласти зусиль і витрат, щоб відновити свої права та повернути своє майно (кошти), на які може бути звернуто стягнення. Отже, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду.

Вказана заява у зв`язку з перебуванням головуючого судді Юхно І.В. у період з 19.02.2024 по 05.03.2024 у відпустці отримана та вирішується судом у перший робочий день 06.03.2024.

За положеннями частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Відповідно до приписів частини 1 статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з частиною 2 вказаної статті передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до частини 1 статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено шляхом: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною 2 наведеної статті передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Поряд із цим, суд зазначає, що згідно з пунктом 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року №2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

При цьому, частиною 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, суд звертає увагу, що обов`язок по доведенню та обґрунтуванню наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, обґрунтованості та невідворотності додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на позивача.

З наданих до матеріалів заяви доказів вбачається, що 06.12.2023 начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки) Дмитром Дяденчуком прийнято постанову №006420 про стягнення з ПП «Бурік» адміністративно-господарського штрафу у сумі 17000,00 грн. Відповідно до копії вказаної постанови, яка міститься у матеріалах справи, постанова набрала законної сили 06.12.2023 та зазначено строк пред`явлення до виконання до 06.03.2024.

На виконанні у заступника начальника Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Григорян Н.А. перебуває виконавче провадження №74171477 про стягнення з Приватного підприємства «Бурік» адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000,00 грн. на підставі постанови №006420, виданої 06.12.2023 Відділом державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області.

Крім того, що в рамках примусового виконання ВП №74171477 державним виконавцем 15.02.2024 було також прийнято постанову про арешт коштів боржника (копія постанови міститься у матеріалах справи).

Абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-III (далі Закон №2344-III) визначено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;.

В той же час, пунктом 7 частини 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі Закон №1404-VIII) встановлено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: рішень інших державних органів, рішень Національного банку України, наказів Голови Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України або осіб, які виконують їхні обов`язки, що законом визнані виконавчими документами.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №103 від 11.02.2015, визначено, що Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра з відновлення України - Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури (далі - Міністр) і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Підпунктами 11, 29, 62 пункту 5 вказаного Положення встановлено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює передбачений законодавством контроль за міжнародними перевезеннями пасажирів і вантажів автомобільним транспортом на території України; у випадках, передбачених законом, складає протоколи про адміністративні правопорушення, розглядає справи про адміністративні правопорушення і накладає адміністративні стягнення; здійснює інші повноваження, визначені законом..

Процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт визначено Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі Порядок №1567 зі змінами та доповненнями).

Зі змісту Порядку №1567, вбачається, що адміністративно-господарські штрафи накладаються шляхом винесення керівником (або його заступником) органу державного контролю (Укртрансбезпеки чи її територіального органу) відповідної постанови, яка є обов`язковою для виконання правопорушником.

Адміністративно-господарські штрафи стягуються відповідно до закону центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), і зараховуються до загального фонду Державного бюджету України, крім 50 відсотків адміністративно-господарських штрафів, передбачених абзацами чотирнадцятим - сімнадцятим частини першої статті 60 цього Закону, та плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю, що зараховуються до державного дорожнього фонду, створеного у складі спеціального фонду Державного бюджету України (ч. 6 ст. 60 Закону №2344-III).

Системний аналіз вказаних норм свідчить про те, що постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу у розумінні п. 7 ч. 1 ст. 3 Закону №1404-VIII є виконавчим документом та за умови відсутності факту добровільного виконання такого рішення органу державного контролю, вона підлягає примусовому виконанню в порядку, передбаченому Законом №1404-VIII.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 02.06.2016 №1403-VІІІ, примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом №1404-VIII випадках на приватних виконавців.

Отже, примусове виконання постанови Укртрансбезпеки чи її територіального органу про накладення адміністративно-господарського штрафу віднесене до компетенції органів державної виконавчої служби, які входять до системи органів Міністерства юстиції України.

Тому, в даному випадку, виходячи із обов`язковості виконання чинної постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу та при відсутності доказів її добровільного виконання, примусове виконання такої постанови підлягає правовому регулюванню згідно з Закону №1404-VIII.

Згідно з частиною 8 статті 60 Закону №2344-III порядок стягнення у вигляді штрафу за порушення, викладені у цій статті, та порядок оскарження постанови по справі про правопорушення визначає Кабінет Міністрів України.

Згідно з п.32 та п.33 Порядку №1567 скарга на постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів може бути подана до Укртрансбезпеки. Скарга на постанову подається протягом 10 днів після її отримання відповідно до пункту 29 цього Порядку. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин за заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника, щодо якого винесена постанова, строк може бути поновлений керівником Укртрансбезпеки за умови надання заявником документів, що підтверджують наявність поважних причин несвоєчасного подання скарги в установлений строк (тимчасова непрацездатність, засвідчена в установленому порядку, або перебування у відрядженні).

Подання в установлений строк скарги зупиняє виконання постанови до розгляду скарги по суті.

При цьому, суд звертає увагу, що чинним законодавством не передбачено зупинення виконання постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів в разі її оскарження в судовому порядку.

Частиною 1 статті 34 Закону №1404-VIII визначені підставі зупинення виконавчих дій, пунктом 2 якої передбачено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Згідно з положеннями частини 1 статті 10 Закону №1404-VIII заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Предметом розгляду справи у межах даного провадження є саме правомірність прийняття Відділом державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки) постанови про накладення на ПП «Бурік» адміністративно-господарського штрафу від 06.12.2023 №006420.

Матеріалами заяви підтверджується наявність відкритого виконавчого провадження на підставі оскаржуваного рішення, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що на даний час існує реальна можливість здійснення державним виконавцем заходів примусового виконання оскаржуваної постанови.

Оскільки, правомірність оскаржуваної постанови підлягає дослідженню лише під час судового розгляду даної адміністративної справи, суд вважає, що заходи забезпечення адміністративного позову, про які у своїй заяві просить позивач, а саме: зупинення стягнення на підставі постанови про застосування адміністративно- господарського штрафу від 06.12.2023 №006420, відповідають предмету адміністративного позову та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовані лише на збереження існуючого становища до винесення остаточного рішення у справі.

Таким чином, у разі визнання протиправною оскаржуваної постанови і задоволення позовних вимог, позивачу доведеться прикласти зусиль і витрат, щоб відновити свої права та повернути своє майно (кошти), на які може бути звернуто стягнення. Отже, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду.

Як вже зазначено судом вище, пунктом 2 частини 1 статті 34 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа, таким чином суд вважає достатнім для відвернення негативних наслідків для позивача застосування заходу забезпечення позову, який передбачений п. 5 ч. 1 ст. 151 КАС України, а саме: шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа.

При цьому, суд звертає увагу, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа за заявою позивача не є вирішенням публічного-правового спору по суті без фактичного його розгляду судом.

Зупинення стягнення на підставі оскаржуваної постанови не скасовує її чинність, ніяк не змінює обсягу прав та обов`язків сторін у спорі, а лише тимчасово забороняє застосування передбачених нею заходів до вирішення спору в даній справі.

Додатково, суд зазначає, що зупинення стягнення на підставі оскаржуваної постанови, не призведе до негативних наслідків та не завдасть шкоди будь-яким іншим зацікавленим особам, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 150 КАС України. Натомість, вжиття заходів забезпечення позову, захистить майнові права позивача до прийняття судом рішення по суті заявлених вимог.

Таким чином, розглянувши подану представником позивача заяву про забезпечення адміністративного позову, зважаючи на фактичні обставини справи, виходячи із пов`язаності заходів забезпечення позову з його предметом, співмірності таких заходів заявленим позовним вимогам і відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, суд вважає заяву про вжиття заходів забезпечення позову такою, що підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 150-154, 248, 256 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника позивача адвоката Алістратової О.І. про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом приватного підприємства «Бурік» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити.

Зупинити стягнення на підставі постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки) від 06.12.2023 №006420 про стягнення з ПП «Бурік» (код ЄДРПОУ 37275384) адміністративно-господарського штрафу у сумі 17000 грн до набрання законної сили судом рішення у адміністративній справі №160/34254/23.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Стягувач: приватне підприємство «Бурік» (код ЄДРПОУ 37275384; місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Донська, буд. 1, кв.16).

Боржник: Державна служба України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845; адреса: 01135, м.Київ, пр. Перемоги, буд. 14).

Строк пред`явлення до виконання: до 06 березня 2027 року.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 КАС України.

Суддя І.В. Юхно