Рішення

від 26.02.2024 по справі 260/7121/23

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

26 лютого 2024 року м. Ужгород№ 260/7121/23 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ващиліна Р.О.

при секретарі судового засідання Павловій О.В.

за участю:

позивача: представник - Розман С.Ю.,

відповідача: представник - Радь О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України у Закарпатській області, в якому просить визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області від 11 квітня 2022 року про припинення громадянства України ОСОБА_1 (з урахуванням уточнених позовних вимог).

Заявлені позовні вимоги обґрунтовує тим, що оскаржене рішення суб`єкта владних повноважень про припинення громадянства України є протиправним. Зазначає, що він є громадянином російської федерації, однак має намір набути громадянство України, про що свідчать отримання у вересні 2019 року тимчасового посвідчення громадянина України строком дії до 05 червня 2021 року. Стверджує, що з метою припинення громадянства російської федерації позивач звертався до дипломатичних установ російської федерації в Україні, однак був повідомлений, що для отримання відповідних документів йому потрібно знятися з місця реєстрації на території російської федерації. Разом з тим, з огляду на початок проведення антитерористичної операції та операції Об`єднаних сил, а в подальшому широкомасштабне вторгнення російської федерації в Україну, позивач не міг поїхати до країни-агресора з міркувань особистої безпеки. Окрім того, в обґрунтування неможливості перетину кордону посилається також на запровадження протиепідемічних заходів, пов`язаних з поширенням COVID-19.

14 вересня 2023 року відповідач подав через особистий електронний кабінет в підсистемі Електронний суд відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечив з мотивів безпідставності такого. Так, зазначив, що 06 березня 2019 року позивач звернувся до Хустського районного відділу ГУ ДМС України в Закарпатській області із заявою про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням. Разом із заявою позивач подав зобов`язання протягом 2 років припинити іноземне громадянство. За результатами розгляду такої заяви позивачу було видано тимчасове посвідчення громадянина України строком дії до 05.06.2021. 25 січня 2022 року в ході моніторингу виконання зобов`язань іноземними громадянами щодо припинення попередніх громадянств було встановлено факт не виконання позивачем взятого на себе зобов`язання, що є підставою для скасування рішення про оформлення набуття громадянства України, відповідно до ст. 21 Закону України «Про громадянство України».

В судовому засіданні 26 лютого 2024 року представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, обґрунтовуючи обставинами, наведеними в позовній заяві.

Представник відповідачів проти позову заперечив з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 ) є громадянином російської федерації.

У зв`язку з наміром набути громадянство України ОСОБА_1 06 березня 2019 року звернувся до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області (далі ГУ ДМС України в Закарпатській області) із заявою про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням. При цьому позивач взяв на себе зобов`язання припинити протягом 2 років з моменту набуття громадянства України громадянство російської федерації. Окрім того, ОСОБА_1 повідомив, що у разі неотримання ним з незалежних від нього причин документа про припинення громадянства російської федерації зобов`язується подати декларацію про відмову від громадянства і повернути національний паспорт громадянина російської федерації до уповноваженого органу цієї держави.

За результатами розгляду поданої ОСОБА_1 заяви 05 червня 2019 року ГУ ДМС України в Закарпатській області прийняло рішення про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням, відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про громадянство України» ОСОБА_2

18 вересня 2019 року ОСОБА_1 видано тимчасове посвідчення громадянина України № НОМЕР_1 , дійсне до 05 червня 2021 року.

Поряд з цим у встановлений законодавством строк ОСОБА_1 жодних відомостей щодо припинення громадянства російської федерації до органу Державної міграційної служби України не надав, що підтверджується поданням про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України, наявним в матеріалах справи.

У зв`язку з наведеним ГУ ДМС України в Закарпатській області підготувало довідку про наявність підстав для скасування рішення про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням громадянина України ОСОБА_1

11 квітня 2022 року на підставі подання начальника Хустського РВ ГУ ДМС України в Закарпатській області ГУ ДМС України в Закарпатській області прийняло рішення про скасування рішення від 05.06.2019 про набуття громадянства України за територіальним походженням ОСОБА_1 у зв`язку з не виконанням поданого зобов`язання про припинення іноземного громадянства.

Вважаючи зазначене рішення відповідача протиправним, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб регламентуються нормами Закону України «Про громадянство України» від 18.01.2001 №2235-III (далі Закон).

В розумінні ч. 1 ст. 1 Закону громадянства України це правовий зв`язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов`язках.

Згідно ст. 3 громадянами України є, в тому числі, особи, які набули громадянство України відповідно до законів України та міжнародних договорів України.

Статтею 8 Закону регламентовано порядок набуття громадянства України за територіальним походженням. Так, відповідно до вказаної законодавчої норми, особа (іноземець або особа без громадянства), яка сама чи хоча б один із її батьків або її дід чи баба, прадід чи прабаба, або її рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або яка сама чи хоча б один із її батьків або її дід чи баба, прадід чи прабаба, або її рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), а також її неповнолітні діти мають право на набуття громадянства України за територіальним походженням.

Для оформлення набуття громадянства України в установленому порядку разом із заявою (клопотанням) про набуття громадянства України подається:

-особою без громадянства - декларація про відсутність іноземного громадянства;

-іноземцем - зобов`язання припинити іноземне громадянство.

Іноземці, які подали зобов`язання припинити іноземне громадянство (підданство), повинні подати документ про це, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту реєстрації їх громадянами України. Іноземці, які мають усі передбачені законодавством цієї держави підстави для отримання документа про припинення громадянства (підданства), але з незалежних від них причин не можуть отримати його, подають декларацію про відмову від іноземного громадянства.

Незалежна від особи причина неотримання документа про припинення іноземного громадянства (підданства), в розумінні ст. 1 Закону, є невидача особі, в якої уповноважені органи держави її громадянства (підданства) прийняли клопотання про припинення іноземного громадянства (підданства), уповноваженим органом такої держави документа про припинення громадянства (підданства) особи у встановлений законодавством іноземної держави строк (крім випадків, коли особі було відмовлено у припиненні громадянства (підданства) чи протягом двох років з дня подання клопотання, якщо строк не встановлено, або відсутність у законодавстві іноземної держави процедури припинення її громадянства (підданства) за ініціативою особи чи нездійснення такої процедури.

Отже, необхідною умовою для набуття громадянства України є припинення громадянства іноземної держави.

Судом встановлено, що на виконання вищезазначеної законодавчої норми ОСОБА_1 при зверненні до уповноваженого органу із заявою про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням подав також зобов`язання припинити іноземне громадянства.

Суд вважає, що позивач, взявши на себе в березні 2019 року зобов`язання припинити громадянство російської федерації у дворічний строк, усвідомлював необхідність вчинення ним активних дій, спрямованих на його припинення до березня 2021 року.

Незважаючи на це позивач у встановлений строк громадянство російської федерації не припинив. Вказана обставина сторонами визнається та не є предметом доказування.

В обґрунтування зазначеної бездіяльності позивач посилається на те, що ним вчинялися спроби припинити громадянство російської федерації шляхом звернення до дипломатичних установ російської федерації, розташованих в Україні, де його було повідомлено про необхідність знаття з реєстрації місця свого проживання саме на території російської федерації. При цьому стверджує, що з міркувань особистої безпеки, враховуючи початок антитерористичної операції та подальше широкомасштабне вторгнення на територію України, запровадження епідеміологічних заходів, пов`язаних з розповсюдженням коронавірусної інфекції, він не міг поїхати до російської федерації для завершення процедури припинення громадянства.

Проте суд критично ставиться до вищезазначених тверджень, оскільки вважає, що такі обставини не є достатніми для підтвердження відсутності можливості виконати з 2019 року взятого на себе при оформленні громадянства України зобов`язання. Більше того, суд зауважує, що карантин, пов`язаний із поширенням коронавірусу COVID-19, на території України був введений постановою Кабінету Міністрі України від 11 березня 2020 року №211 тільки з 12 березня 2020 року. При цьому запроваджені в державі протиепідемічні заходи не стосувалися заборони перетину кордону.

Окрім того, суд зазначає, що воєнний стан у зв`язку з широкомасштабним вторгненням в Україну російської федерації, на який посилається позивач, був введений Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 з 24 лютого 2022 року, тобто вже поза межами наданого позивачу 2-річного терміну припинення іноземного громадянства.

Суд зауважує, що будь-яких належних та допустимих доказів звернення до дипломатичних установ російської федерації з клопотанням про припинення іноземного громадянства або вчинення інших активних дій, спрямованих на вихід із російського громадянства, ОСОБА_1 до суду не представив.

Окрім того, суд звертає увагу позивача на те, що Законом передбачена процедура припинення іноземного громадянства шляхом подання декларації про відмову від іноземного громадянства у разі, якщо з незалежних від них причин особи не можуть отримати документи про припинення іноземного громадянства (підданства). Незважаючи на це ОСОБА_1 у разі неможливості, за його твердженнями, отримати відповідний документ про припинення іноземного громадянства в консульських установах російської федерації, розміщених на території України, декларацію про відмову від іноземного громадянства до органів Державної міграційної служби України не подавав.

Згідно ст. 17 Закону громадянство України припиняється: 1) внаслідок виходу з громадянства України; 2) внаслідок втрати громадянства України; 3) за підставами, передбаченими міжнародними договорами України.

Відповідно до ст. 21 Закону, рішення про оформлення набуття громадянства України скасовується, якщо особа набула громадянство України відповідно до статей 7, 8, 10-13, 15 цього Закону внаслідок подання неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування особою будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України, у тому числі невиконання зобов`язання, взятого особою у зобов`язанні припинити іноземне громадянство (підданство), в декларації про відмову від іноземного громадянства або в декларації про відсутність іноземного громадянства.

П. 8 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року №215 (далі Порядок), передбачено, що для скасування рішень про оформлення набуття громадянства України відповідно до статті 21 Закону територіальними органами Державної міграційної служби України, дипломатичними представництвами чи консульськими установами України готуються такі документи:

а) подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України;

б) документи, які підтверджують, що особа набула громадянство України за територіальним походженням (стаття 8 Закону) або була поновлена у громадянстві України (стаття 10 Закону) шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянства України (довідка територіального органу Державної міграційної служби України, дипломатичного представництва чи консульської установи про те, що іноземець, який подав зобов`язання припинити іноземне громадянство, не подав документ про припинення цього громадянства, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту реєстрації його громадянином України, а незалежні від особи причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства не існують (частина п`ята статті 8 та частина друга статті 10 Закону); інформація територіального органу Державної міграційної служби України про те, що іноземець, який подав декларацію про відмову від іноземного громадянства, не повернув паспорт іноземної держави до уповноважених органів цієї держави (частина восьма статті 8 та частина сьома статті 10); інформація про те, що на момент реєстрації громадянином України існували підстави, за наявності яких особа не поновлюється у громадянстві України (частини перша та друга статті 10 з урахуванням частини п`ятої статті 9 Закону; частина п`ята статті 10 Закону); інформація про інші неправдиві відомості та фальшиві документи, які були подані для набуття громадянства України відповідно до статей 8 та 10 Закону, або інформація про приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України відповідно до статей 8 та 10 Закону.

Згідно п. 96 Порядку подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України у випадках, передбачених статтею 21 Закону, стосовно особи, яка проживає в Україні, готується територіальним підрозділом Державної міграційної служби України, до якого цією особою подавалися документи щодо оформлення набуття громадянства України.

Подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України разом із документами, передбаченими підпунктом "б" пункту 88 цього Порядку, надсилається до територіального органу Державної міграційної служби України.

Рішення про оформлення набуття громадянства України скасовується керівником територіального органу Державної міграційної служби України або його заступником (п. 97 Порядку).

Таким чином, провівши правовий аналіз законодавчих норм, що регулюють спірні правовідносини, крізь призму встановлених судом обставин справи, суд дійшов висновку, що ГУ ДМС України в Закарпатській області, приймаючи рішення про скасування рішення про набуття ОСОБА_1 громадянства України, діяло на підставі, у межах повноважень та у законодавчо встановлених спосіб, а тому таке є правомірним та скасуванню не підлягає.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову питання розподілу судових витрат судом не вирішується.

Керуючись ст. 241, 243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_2 ) до Головного управління Державної міграційної служби України у Закарпатській області (місцезнаходження: вул. Грибоєдова, буд. 12-А, м. Ужгород, Закарпатська область, 88017, код ЄДРПОУ - 37809328) про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст виготовлено 05 березня 2024 року.

СуддяР.О. Ващилін