Постанова

від 06.03.2024 по справі 200/1774/23

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2024 року справа №200/1774/23

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Блохіна А.А., Казначеєва Е.Г., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 1 вересня 2023 року у справі № 200/1774/23 (головуючий І інстанції Куденков К.О.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправною і скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області (далі - ГУДПС у Донецькій області, відповідач), в якому просив: визнати протиправним і скасувати рішення про нарахування боргу з єдиного внеску в сумі 37788,74 грн; зобов`язати внести зміни до інтегрованої картки платника податків, шляхом виключення з неї боргу зі сплати єдиного соціального внеску в сумі 37788,74 грн.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 01.09.2023 року позов задоволений частково: зобов`язано Головне управління ДПС у Донецькій області внести зміни до інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 шляхом виключення з неї недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску в сумі 26883,56 грн.; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позову, через неповне з`ясування обставин справи, порушення норм матеріального, процесуального права. Апелянт зазначив, що за матеріалами справи позивач був працевлаштований і за нього сплачувався роботодавцем єдиний внесок у січні - вересні 2018 року, січні - грудні 2019 року, 2020 році, отже за даний період, недоїмка зі сплати єдиного внеску у сумі 26883,56 грн. є протиправною та підлягає виключенню з ІКП позивача.

Однак, Законом України від 13 травня 2020 року № 592-IХ «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» було внесено зміни до Закону №2464-VI, які набули чинності з 1 січня 2021 року, відповідно до яких було розширено перелік платників, які звільняються від сплати за себе єдиного внеску, а саме: згідно з частиною шостою статті 4 Закону № 2464-VI особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які мають основне місце роботи або уклали гіг-контракт з резидентом Дія Сіті в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем (резидентом Дія Сіті) сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення ними бази нарахування за місяці звітного періоду, за які роботодавцем (резидентом Дія Сіті) сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску. Самостійно визначена такими особами база нарахування не може перевищувати максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, встановлену цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Отже, лише з 01.01.2021 року фізичні особи - підприємці на загальній системі оподаткування, які одночасно мали основне місце роботи, почали звільнятись від сплати єдиного внеску за себе за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено за таких осіб страховий внесок у розмірі не менше мінімального страхового внеску.

Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу, який листом повідомив, що зазначена справа зареєстрована через «ЄСІТС», тому в паперовому вигляді відсутня, електронну картку справи можна отримати, витребував справу з ЦБД КП «Діловодство спеціалізованого суду».

За ч.ч. 1, 4 ст. 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

За пп. 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі (пп. 15.1); розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі (пп. 15.3).

Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України).

Процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги (ч. 10 ст. 18 КАС України).

За пп. 5.2 п.5 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, електронна копія паперового документа - документ в електронній формі, що містить візуальне подання паперового документа, отримане шляхом сканування (фотографування) паперового документа. Відповідність оригіналу та правовий статус електронної копії паперового документа засвідчуються кваліфікованим електронним підписом особи, що створила таку копію.

Апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі «Електронний суд».

Ухвалою апеляційного суду від 04.03.2024 року задоволено клопотання представника відповідача Сахарова В.В. про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Представником відповідача Сахаровим В.В. подано клопотання від 05.03.2024 рроку про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв`язку з відсутністю технічної можливості забезпечити участь представника Головного управління ДПС у Донецькій області у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Суд зазначає, що відповідно до вимог ст. 195 КАС України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву, тому це клопотання є необгрунтованим та не підлягає задоволенню.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду спраив повідомлені належним чином.

Відповідно до ст. 311 КАС Украни справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив доводи апеляційної скарги, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для скасування рішення, виходячи з наступного.

Згідно свідоцтва серія В00 № 160179 про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця позивач 04.07.2001 року був зареєстрований як фізична особа-підприємець.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 05.05.2023 року № 30639773 позивач 04.07.2001 року був зареєстрований як фізична особа-підприємець, запис 22660170000005790, дата запису 12.04.2005 року щодо державна реєстрація включення відомостей про фізичну особу-підприємця; 19.06.2012 року здійснено державну реєстрацію змін до відомостей про фізичну особу-підприємця (зміна інформації для здійснення зв`язку з фізичною особою-підприємцем) запис № 22660010002005790.

В копії трудової книжки позивача НОМЕР_1 наявні записи: №№ 44-45 щодо роботи позивача у період з 12.12.2011 року по 25.09.2017 року в ТОВ «Донтрансенерго» на посаді директора; №№ 46-47 щодо роботи позивача у період з 26.02.2018 року по 31.08.2018 року в ТОВ «Сади Донбасу» на посаді директора з правових питань; №№ 48-49 щодо роботи позивача у період з 08.01.2019 року по 22.01.2019 року в ТОВ «Фора» на посаді вантажника магазину № 319; № 50 щодо прийняття позивача з 25.06.2019 року в ТОВ «Основаніє» на посаду юриста.

В поясненнях від 22.06.2023 року позивач зазначив, що за період роботи на посаді директора ТОВ «Донтрансенерго» він не отримав жодного доходу (заробітної плати) у товаристві, оскільки не мав джерела доходу і надходжень на банківський рахунок товариства. Вказує на те, що це товариство так і не розпочало діяльності (господарської).

Згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) відносно позивача за 2018 рік ТОВ «Сади Донбасу» (код: 30736395) нараховано:

- у лютому 2018 року сума заробітку для нарахування пенсії за 3 дні у розмірі 558,44 грн, також наявна позначка про сплату страхових внесків;

- в березні 2018 року сума заробітку для нарахування пенсії за 31 день у розмірі 3723,00 грн, також наявна позначка про сплату страхових внесків;

- в квітні 2018 року сума заробітку для нарахування пенсії за 30 днів у розмірі 3723,00 грн, також наявна позначка про сплату страхових внесків;

- в травні 2018 року сума заробітку для нарахування пенсії за 31 день у розмірі 3723,00 грн, також наявна позначка про сплату страхових внесків;

- в червні 2018 року 2018 сума заробітку для нарахування пенсії за 30 днів у розмірі 3723,00 грн, також наявна позначка про сплату страхових внесків;

- в липні 2018 року сума заробітку для нарахування пенсії за 31 день у розмірі 3723,00 грн, також наявна позначка про сплату страхових внесків;

- в серпні 2018 року сума заробітку для нарахування пенсії за 31 день у розмірі 3723,00 грн, також наявна позначка про сплату страхових внесків.

За 2019 рік зазнчаено, що ТОВ «Фора» (код: 32294897) позивачу було нараховано у січні 2019 року сума заробітку для нарахування пенсії за 15 днів у розмірі 5992,37 грн., наявна позначка про сплату страхових внесків.

За 2019 рік зазначено, що ТОВ «Основаніє» (код: 40176412) нараховано:

- в червні 2019 року сума заробітку для нарахування пенсії за 6 днів у розмірі 783,33 грн, також наявна позначка про сплату страхових внесків;

- в липні 2019 року сума заробітку для нарахування пенсії за 31 день у розмірі 4800,00 грн, також наявна позначка про сплату страхових внесків;

- в серпні 2019 року сума заробітку для нарахування пенсії за 31 день у розмірі 4800,00 грн, також наявна позначка про сплату страхових внесків;

- у вересні 2019 року сума заробітку для нарахування пенсії за 30 днів у розмірі 4800,00 грн, також наявна позначка про сплату страхових внесків;

- в жовтні 2019 року сума заробітку для нарахування пенсії за 31 день у розмірі 4800,00 грн, наявна позначка про сплату страхових внесків;

- в листопаді 2019 року сума заробітку для нарахування пенсії за 30 днів у розмірі 4800,00 грн, також наявна позначка про сплату страхових внесків;

- у грудні 2019 року сума заробітку для нарахування пенсії за 31 день у розмірі 4800,00 грн, також наявна позначка про сплату страхових внесків.

У 2020 році ТОВ «Основаніє» (код: 40176412) позивачу нараховано:

- в січні 2020 року сума заробітку для нарахування пенсії за 31 день у розмірі 5100,00 грн, також наявна позначка про сплату страхових внесків;

- у лютому 2020 року сума заробітку для нарахування пенсії за 29 днів у розмірі 5100,00 грн, також наявна позначка про сплату страхових внесків;

- в березні 2020 року сума заробітку для нарахування пенсії за 31 день у розмірі 5100,00 грн, також наявна позначка про сплату страхових внесків;

- в квітні 2020 року сума заробітку для нарахування пенсії за 30 днів у розмірі 5100,00 грн, також наявна позначка про сплату страхових внесків;

- у травні 2020 року сума заробітку для нарахування пенсії за 31 день у розмірі 5100,00 грн, також наявна позначка про сплату страхових внесків;

- в червні 2020 року сума заробітку для нарахування пенсії за 30 днів у розмірі 5100,00 грн, також наявна позначка про сплату страхових внесків;

- у липні 2020 року сума заробітку для нарахування пенсії за 31 день у розмірі 5300,00 грн, також наявна позначка про сплату страхових внесків;

- у серпні 2020 року сума заробітку для нарахування пенсії за 31 день у розмірі 4992,48 грн, також наявна позначка про сплату страхових внесків;

- у вересні 2020 року сума заробітку для нарахування пенсії за 30 днів у розмірі 5400,00 грн, також наявна позначка про сплату страхових внесків;

- у жовтні 2020 року сума заробітку для нарахування пенсії за 31 день у розмірі 5400,00 грн, також наявна позначка про сплату страхових внесків;

- у листопаді 2020 року сума заробітку для нарахування пенсії за 30 днів у розмірі 5400,00 грн, також наявна позначка про сплату страхових внесків;

- в грудні 2020 року сума заробітку для нарахування пенсії за 31 день у розмірі 5188,48 грн, також наявна позначка про сплату страхових внесків.

Згідно інтегрованої картки платника позивач має недоїмку з єдиного внеску для фізичних осіб-підприємців в сумі 37788,74 грн.

У відзиві на позов контролюючий орган зазначив наступний розрахунок указаної недоїмки: 09.02.2018 року 8448,00 грн. (за 2017 рік); 19.04.2018 року 2457,18 грн. (за 1 квартал 2018 року); 18.07.2018 року 2457,18 грн. (за 2 квартал 2018 року); 19.10.2018 року 2457,18 грн. (за 3 квартал 2018 року); 21.01.2019 року 2457,18 грн. (за 4 квартал 2018 року); 19.04.2019 року 2754,18 грн. (за 1 квартал 2019 року); 19.07.2019 року 2754,18 грн. (за 2 квартал 2019 року); 21.10.2019 року 2754,18 грн. (за 3 квартал 2019 року); 20.01.2020 року 2754,18 грн. (за 4 квартал 2019 року); 21.04.2020 року 2078.12 грн. (за 1 квартал 2020 року); 20.07.2020 року 1039,06 грн. (за 2 квартал 2020 року); 19.10.2020 року 3178,12 грн. (за 3 квартал 2020 року); 19.01.2021 року 2200,00 грн. (за 4 квартал 2020 року).

Позивач 21 лютого 2022 року звернувся до ГУ ДПС із заявою, в якій просив скасувати помилкове нарахування йому боргу з єдиного внеску у сумі 37788,74 грн.

Листом від 18.08.2023 року № 950/5/05-99-13-05 відповідач повідомив, що вимоги про сплату боргу (недоїмки) не формувались позивачу.

За п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №2464-VI), у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що платник єдиного внеску зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Позивач є платником єдиного внеску за п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464-VI.

Згідно абз. 1, 2 ч. 8 ст. 9 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов`язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з податковим органом за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

За правовою позицією Верховного суду в постанові від 26 квітня 2019 року у справі № 805/1023/16-а Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» не скасовує обов`язків платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а надає можливість на період антитерористичної операції не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі. Тобто, пункт 9-4 розділу VIII Закону №2464-VI дає законі підстави для невиконання платником свого обов`язку щодо спати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у встановлені строки, але не звільнює цих платників від обов`язку сплатити недоїмку в майбутньому (крім випадку визнання її безнадійною та списання). Законом України від 14 січня 2020 року № 440-IX «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи», який набрав чинність 13.02.2020 року, виключено пункт 9-4 розділу VIII Закону №2464-VI. Отже, на момент прийняття вимоги у відповідача були відсутні підстави для врахування пункту 9-4 розділу VIII Закону №2464-VI.

Верховний суд в постановах від 17 серпня 2020 року у справі № 140/1679/19 від 27 листопада 2019 року (справа №160/3114/19), від 4 грудня 2019 року (справа №440/2149/19), від 23 січня 2020 року (справа №480/4656/18) дійшов правового висновку, що метою встановлення розміру мінімального страхового внеску та обов`язку сплачувати його незалежно від наявності бази для нарахування є забезпечення у передбачених законодавством випадках мінімального рівня соціального захисту осіб шляхом отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування. Отже, саме задля досягнення вищевказаної мети збору Єдиного внеску законодавством встановлено обов`язок сплати особами мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу від їх діяльності. З огляду на викладене фізична особа - підприємець зобов`язана сплачувати Єдиний внесок не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником. В іншому випадку (якщо особа є найманим працівником), така особа є застрахованою і платником Єдиного внеску за неї є її роботодавець, а мета збору Єдиного внеску досягається за рахунок його сплати роботодавцем у розмірі не меншому за мінімальний. Інше тлумачення норм Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» спричинило б подвійну його сплату (безпосередньо особою та роботодавцем), що суперечить меті запровадженого державою консолідованого страхового внеску.

Оскільки єдиною метою збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством саме прав фізичних осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, то в розумінні Закону № 2464-VI позивач є застрахованою особою, і єдиний внесок за нього в окремі періоди нараховував та сплачував роботодавець в розмірі не менше мінімального, що виключає обов`язок по сплаті у цей період єдиного внеску позивачем ще і як фізичною особою-підприємцем, яка має право провадити господарську діяльність, проте не отримувала дохід від неї, що узгоджується з праовими висновками Верховного суду в постанові від 22 липня 2021 року у справі № 320/2655/20.

Відповідачем не надано доказів отримання позивачем доходів від здійснення підприємницької діяльності в періоді 2017 - 2020 роки.

Єдиний внесок нараховувався позивачу щоквартально.

З трудової книжки позивача, форми ОК-5 і форми ОК-7 встановлено, що у квітні 2018 року-червні 2018 року, липні 2019 року-грудні 2019 року, 2020 році позивач був працевлаштований, а тому, з огляду на наведені правові висновки Верховного суду, за ці періоди відповідачем протиправно нараховано єдиний внесок.

В окремі місяці періодів січень 2018 року-березень 2018 року, липень 2018 року-вересень 2018 року, січень 2019 року-червень 2019 року позивач також був працевлаштований. Відповідачем не надано доказів і не наведено розрахунків, які б вказували на те, що за ці періоди сума нарахованого роботодавцем єдиного внеску була меншою за мінімальний розмір.

За ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про недоведеність правомірності нарахування позивачу єдиного внеску за періоди (квартали) січень 2018 року - березень 2018 року, липень 2018 року - вересень 2018 року, січень 2019 року - червень 2019 року; правомірність нарахування 26883,56 грн. єдиного внеску не підтверджена матеріалами справи.

Щодо 2017 року, останього кварталу 2018 року суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач правомірно нарахував позивачу єдиний внесок за цей період. Суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність правомірності нарахування позивачу єдиного внеску на суму 10905,18 грн. (8448 грн. за 2017 рік і 2457,18 грн. за 4 квартал 2018 року).

В цій частині рішення суду не оскаржено.

За п. 1 підрозділу 1 розділу ІІ Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 12 січня 2021 року № 5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 березня 2021 року за № 321/35943, з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.

ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею.

Під час проведення облікової операції в ІКП зазначається дата запису операції, зміст операції та/або документ, на підставі якого здійснюється запис.

Спеціальне кодування всіх операцій, що використовуються для відображення в ІКП облікових показників, забезпечує автоматизоване ведення ІКП.

Усі вартісні облікові операції та облікові показники в ІКП проводяться у гривнях з двома десятковими знаками.

Облік платежів ведеться в ІКП окремими обліковими операціями в хронологічному порядку. При цьому кожна операція фіксується в окремому рядку із зазначенням виду операції та дати її проведення.

Інформаційна система після відображення облікової операції забезпечує автоматичне проведення в ІКП розрахункових операцій.

Згідно п. 2 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року № 449, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 7 травня 2015 року за № 508/26953 (далі - Інструкція № 449), в разі виявлення податковим органом своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий податковий орган обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції.

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена в строки, встановлені Законом, обчислена податковими органами у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Отже, у позивача наявний законний інтерес щодо правильного відображення в ІКП стану його розрахунків за зобов`язаннями з єдиного внеску, у тому числі оскільки на підставі цих відомостей до нього можуть застосовуватися передбачені законодавством заходи впливу і стягнення.

Крім того, відповідачем не формувалася вимога про сплату недоїмки позивачем, окреме рішення не приймалося.

На підставі викладеного, суд апеляційної інстацнії погоджує висновок суду першої інстанції про зобов`язання ГУДПС у Донецькій області внести зміни до інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 шляхом виключення з неї недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску в сумі 26883,56 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого підстави для скасування рішення суду відсутні.

Керуючись ст.ст. 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 1 вересня 2023 року у справі № 200/1774/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправною і скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Повний текст постанови складений 6 березня 2024 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий І.В. Геращенко

Судді: А.А. Блохін

Е.Г. Казначеєв