Постанова

від 06.03.2024 по справі 420/11630/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/11630/23

Перша інстанція: суддя Пекний А.С.,

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача Турецької І. О.,

суддів Градовського Ю. М., Шеметенко Л. П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу адвоката Клименка Станіслава Юрійовича, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Магтранс», на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2023 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Магтранс» до Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог.

У травні 2023 року адвокат Клименко С. Ю., діючи в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Магтранс» (далі ТОВ «Магтранс»), звернувся до суду першої інстанції з позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті, а також до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі Укртрансбезпека), в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову №ПШ019038 від 24.04.2023 про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 34 000 грн за порушення вимог абзацу 6 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

В обґрунтування позовних вимог адвокат зазначив, що суб`єкт владних повноважень неправильно кваліфікував допущене позивачем правопорушення, оскільки притягнення до відповідальності за порушення вимог абзацу 6 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» можливо лише за повної відсутності документів, визначених статтею 53 вказаного Закону.

Однак, передбачені статтею 53 Закону України «Про автомобільний транспорт» документи були в наявності у водія, на момент проведення перевірки.

Водночас, як стверджує адвокат, при проведенні перевірки, водій ОСОБА_1 здійснював управління автомобільним транспортом з увімкненим контрольним пристроєм (тахографом) на ім`я іншого водія ОСОБА_2 .

На думку адвоката, відповідальність за таке правопорушення передбачена абзацом 11 частиною 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: управління транспортними засобами при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень без контрольних пристроїв (тахографів) реєстрації режимів праці чи відпочинку водіїв транспортних засобів чи вимкненими такими контрольними пристроями (тахографами) або без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку. Як зазначає представник позивача, санкція цієї статті становить 680 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2023 року, ухваленого в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (у письмовому провадженні), у задоволенні позову відмовлено.

Вирішуючи справу по суті та відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що сторонами не заперечується відсутність у водія ОСОБА_1 паперової роздруківки його роботи з цифрового тахографа (використовувалася картка іншого водія Мінзул Вячеслав).

Відповідно до абзацу 6 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за виконання резидентами та/або нерезидентами України міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без документів, визначених статтею 53 цього Закону, - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 53 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачає організацію міжнародних перевезень пасажирів і вантажів. У даній статті передбачено, що водії транспортних засобів, що належать резидентам або нерезидентам України, зобов`язані допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті та, зокрема, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що ТОВ «Магтранс», у спірних правовідносинах, виконувало міжнародні перевезення вантажів без документів, визначених статтею 53 Закону України «Про автомобільний транспорт», у зв`язку з чим суб`єкт владних повноважень правомірно застосував до позивача адміністративно - господарський штраф згідно абзацу 6 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Суд першої інстанції відхилив довід адвоката ОСОБА_3 про неправильну кваліфікацію вчиненого правопорушення, оскільки абзац 11 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачає відповідальність за відсутність щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку (тахокарт), у разі обладнання транспортного засобу аналоговим тахографом.

У спірних правовідносинах, як зазначив суд, транспортний засіб обладнаний цифровим тахографом, при цьому використовувалася картка іншого водія ОСОБА_2 , а не ОСОБА_1 , у зв`язку з чим застосуванню підлягає абзац 6 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву.

В апеляційній скарзі, адвокат Клименко С. Ю., діючи в інтересах ТОВ «Магтранс», посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права та неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник наголошує, що суд першої інстанції помилково погодився з кваліфікацією, проведеною Укртрансбезпекою, спірного правопорушення, вчиненого позивачем, адже дії правопорушника відповідають ознакам, встановленим абзацом 11 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», де сума штрафу становить 680 грн.

На думку скаржника, суд першої інстанції не взяв до уваги, що ОСОБА_1 при здійсненні перевезень мав при собі всі документи зазначені в частині 3 статті 53 Закону України «Про автомобільний транспорт», а тому застосування до ТОВ «Магтранс» відповідальності, передбаченої абзацом 6 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» є протиправним.

Апелянт також звертає увагу на те, що до ТОВ «Магтранс», за аналогічне правопорушення, приймались постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 680 грн.

Укртрансбезпека, скориставшись правом подання відзиву на апеляцію, вважає її необґрунтованою та просить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Мотиви відзиву відтворюють позицію суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції ухваленого в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження) надає право здійснити апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Фактичні обставини справи.

16.03.2023 об 11:30 год. на автодорозі «Н-07» 136 км було проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт транспортним засобом марки MERCEDES, реєстраційний номер НОМЕР_1 , причіп НОМЕР_2 під час виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом, за кермом автомобіля перебував водій ОСОБА_1 .

За результатами перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 16.03.2023 № 354740.

Під час перевірки встановлено таке порушення:

при здійсненні міжнародних перевезень вантажу (Україна-Туреччина), згідно СМR від 15.03.2023, на момент проведення перевірки, відсутні документи визначені статтею 53 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: паперові роздруківки роботи водія ОСОБА_1 з цифрового тахографа (використовується картка іншого водія Мінзул Вячеслав), відповідальність передбачена абзацом 6 частиною 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» - виконання резидентами та/або нерезидентами України міжнародних перевезень пасажирів і вантажів без документів, визначених статтею 53 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Вказаний акт містить підпис про ознайомлення із вказаним актом водія ОСОБА_1

24.04.2023, за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, Укртрансбезпека прийняла постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ019038 до ТОВ «Магтранс» за порушення, відповідальність за яке передбачена абзацом 6 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», у розмірі 34 000,00 грн.

Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та оцінка суду апеляційної інстанції доводів апеляції і висновків суду першої інстанції.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги, з огляду на таке.

Відносини між автомобільними перевізниками, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-III (далі Закон № 2344-ІІІ).

Відповідно до статті 53 Закону № 2344-ІІІ, при виконанні міжнародних перевезень вантажів резиденти України повинні мати:

дозволи іноземних країн, по території яких буде здійснюватися перевезення;

дозвіл щодо узгодження умов та режимів перевезення в разі перевищення вагових або габаритних обмежень чи документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових (габаритних) обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків;

свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу;

сертифікат відповідності транспортного засобу щодо безпеки руху та екологічної безпеки вимогам країн, територією яких буде здійснюватися перевезення, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України; документи на вантаж.

Водії транспортних засобів, що належать резидентам або нерезидентам України, зобов`язані допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти, а також, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.

Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів встановлено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 385 від 24.06.2010 (далі Інструкція № 385).

Відповідно до пункту 1.4 Інструкції № 385 контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв;

тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.

Згідно з положеннями пункту 3.3 Інструкції № 385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:

забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;

своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;

використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;

має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;

у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);

у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Відповідно до пункту 3.5. Інструкції № 385 перевізники:

забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий);

зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії;

аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому. Згідно пункту 3.6. Інструкції № 385 перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку:

правильності роботи тахографа та відповідності його гину згідно із законодавством (обов`язковість установлення тахографа певного типу - аналоговий або цифровий, позначка затвердження типу згідно з ЄУТР); - наявності та цілісності таблички тахографа та його пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа знаком ПСТ, внесеним до Переліку;

дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа;

дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом;

наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа;

строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.

Абзац 6 частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ передбачає, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовується адміністративно-господарський штраф за виконання резидентами та/або нерезидентами України міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без документів, визначених статтею 53 цього Закону.

В апеляційній скарзі, її автор не заперечує відсутність роздруківки даних цифрового тахографа, а наполягає на неправильній кваліфікації вчиненого позивачем правопорушення. На думку скаржника, водій ОСОБА_1 , при здійсненні перевезень, мав при собі всі документи зазначені в частині 3 статті 53 Закону № 2344-ІІІ, а тому застосування до ТОВ «Магтранс» відповідальності, передбаченої абзацом 6 частини 1 статті 60 вказаного Закону є протиправним, оскільки відповідальність позивач має нести на підставі абзацу 11 частини 1 статті 60 Закону №2344-ІІІ.

Відповідаючи на такий довід скарги, колегія суддів керується таким.

Стаття 53 Закону №2344-ІІІ визначає ті вимоги, яких повинні дотримуватися автомобільні перевізники при здійсненні міжнародних перевезень, та з недотриманням яких, пов`язується застосування санкції, передбаченої абзацом 6 частини першої статті 60 Закону №2344-ІІІ.

Частинами третьою-шостою статті 53 Закону № 2344-ІІІ передбачено перелік документів, який повинен бути наявний у водія при здійсненні відповідних видів міжнародних автомобільних перевезень.

У той же час, як вбачається із змісту частин сьомої та восьмої статті 53 Закону № 2344-ІІІ, вказані нормативні вимоги сформульовані таким чином, що стосуються усіх випадків здійснення міжнародних автомобільних перевезень незалежно від їх виду.

Згідно із частиною восьмою статті 53 Закону № 2344-ІІІ, водії транспортних засобів, що належать резидентам або нерезидентам України, зобов`язані допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти, а також, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.

Згідно із абзацом першим частини першої статті першої Закону України «Про інформацію», документ - матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі.

Роздруківка на паперовому носії інформації про роботу та відпочинок водіїв, у розумінні частини восьмої статті 53 Закону № 2344-ІІІ підпадає під ознаки документу, що передбачені відповідними положеннями Закону України «Про інформацію», оскільки призначена для фіксації інформації про режим праці та відпочинку водія.

Роздруківка на паперовому носії інформації про роботу та відпочинок водіїв неможлива за відсутності особистої картки водія у слоті тахографа.

У межах спірних правовідносин, у слоті тахографа використовувалась картка іншого водія.

Використане законодавцем у частині восьмій статті 53 Закону № 2344-ІІІ формулювання: «водії транспортних засобів, що належать резидентам або нерезидентам України, зобов`язані допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті (...) якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв», слід розуміти таким чином, що при взаємодії водія із посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті у ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі), водій зобов`язаний здійснити роздруківку інформації про його режим праці та відпочинку, використовуючи особисту картку водія, відтак, створити відповідний документ та мати його при собі для можливості подальшого надання вказаного документу для перевірки відповідній посадовій особі.

Тобто, тахокарти реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв, які використовуються у разі обладнання транспортного засобу аналоговим тахографом. В той час як при обладнанні транспортного засобу цифровим тахографом, використовуються роздрукована на паперовому носії інформація про роботу та відпочинок водіїв.

Водночас, абзац 11 частини першої статті 60 Закону №2344-ІІІ передбачає відповідальність за управління транспортними засобами при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень без контрольних пристроїв (тахографів) реєстрації режимів праці чи відпочинку водіїв транспортних засобів чи вимкненими такими контрольними пристроями (тахографами) або без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку штраф у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Тобто, відповідальність передбачена за відсутність щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку (тахокарт), які використовуються у разі обладнання транспортного засобу аналоговим тахографом.

У межах даної справи, транспортний засіб обладнаний цифровим тахографом, у зв`язку з чим, застосуванню підлягає не 11 абзац частини першої статті 60 Закону №2344-ІІІ, а абзац 6 частини першої статті 60 Закону №2344-ІІІ, як правильно указано судом першої інстанції.

З приводу зауваження скаржника про випадки застосування до ТОВ «Магтранс», за аналогічне правопорушення, абзацу 11 частини 1 статті 60 Закону №2344-ІІІ, колегія суддів зазначає, що, в межах даної справи, позивач оскаржує постанову №ПШ019038 від 24.04.2023 про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 34000 грн за порушення вимог абзацу 6 частини 1 статті 60 Закону №2344-ІІІ, а тому оцінка судом надається саме їй, а не тим постановам, які не є предметом оскарження в межах даної справи.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у правильності висновків суду першої інстанції, скаржник в апеляційній скарзі не навів.

Статтею 316 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Розподіл судових витрат, відповідно до вимог статті 139 КАС України не передбачений.

Стаття 328 КАС України встановлює право учасників справи, а також осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки на касаційне оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Водночас пункт 2 частини 5 вказаної статті встановлює, що не підлягають касаційному оскарженню, у тому числі судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Отже, враховуючи, що суд апеляційної інстанції переглянув рішення суду першої інстанції, що ухвалене за правилами спрощеного позовного провадження, відсутні підстави для його оскарження в касаційному порядку.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу адвоката Клименка Станіслава Юрійовича, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Магтранс» залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2023 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Магтранс» до Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Доповідач - суддя І. О. Турецька

суддя Ю. М. Градовський

суддя Л. П. Шеметенко

Повне судове рішення складено 06.03.2024.