Постанова

від 06.03.2024 по справі 620/4679/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/4679/21 Суддя (судді) першої інстанції: Ткаченко О.Є.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2024 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2022 року (повний текст складено 30 листопада 2022 року) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Вей Логістика» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И Л А

Позивач звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - Укртрансбезпеки), в якому просив визнати протравною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки у Чернігівській області №213790 від 13.10.2020 про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2022 року позов задоволено.

Не погодившись із таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що при проходженні габаритно-вагового контролю було встановлено перевищення вагових параметрів, всі документи складені у відповідності до норм законодавства, а спірна постанова про застосування адміністративно-господарських санкцій винесена правомірно.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що його не було належним чином повідомлено про розгляд справи про порушення транспортного законодавства, а перевищення вагових параметрів не підтверджено належними і допустимими доказами.

Відповідно до ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Беручи до уваги, що в суді першої інстанції справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, введення в Україні воєнного стану, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, керуючись приписами ст.311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, на підставі договору оренди транспортного засобу №1 від 26.08.2020 у користуванні позивача перебував транспортний засіб марки MAN TGX 18.440 д.н.з НОМЕР_1 , який використовувався зі спеціалізованим напівпричепом марки ZASLAW д.н.з. НОМЕР_2 (а.с.32-34).

Відповідно до товарно-транспортної накладної від 12.09.2020 №913597 позивачем, як перевізником, здійснювалось перевезення вантажу наведеним транспортних засобом із застосуванням вказаного напівпричепу, а саме відсіву вагою брутто 38,560 т насипом (а.с.31).

Посадовими особами Управління Укртрансбезпеки в Чернігівській області на автодорозі М01 (Київ -Чернігів - Н.Яриновичі), 124 км проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу у русі (динамічно) - шляхом переїжджання ваг №433 транспортним засобом, за результатами чого складено розрахунок плати за проїзд великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №0005343 від 12.09.2020, акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №220936 від 12.09.2020, довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю №042403 від 12.09.2020 та акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №0005343 від 12.09.2020, відповідно до яких навантаження на осі транспортного засобу становило: на першу - 5,15 т, на другу - 8,2 т, на третю - 8,55 т, на четверту - 8,25 т, на п`яту - 8,05 т, загальна маса транспортного засобу з вантажем - 38,2 т (а.с.36-40).

В акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №220936 від 12.09.2020 викладено висновок про порушення ТОВ «Грін Вей Логістика» ч.1 абз.15 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» - перевищення встановлених законодавством вагових норм від 10% до 20% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу. Перевищення вагових параметрів, а саме: навантаження на строєні вісі складає 12,95% (а.с.40).

Постановою від 13.10.2020 про застосування адміністративно-господарського штрафу №213790 вирішено стягнути з ТОВ «Грін Вей Логістика» адміністративно-господарський штраф у сумі 17000,00 грн за надання послуг з перевезення вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений у ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт». Перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 10% до 20% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу (а.с.43).

Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що проведене відповідачем зважування не має можливості з достовірністю встановити, що перевезення вантажу здійснювалось з перевищенням вагових обмежень, при цьому відсутні докази належного повідомлення позивача або уповноваженої ним особи про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.

За наслідками перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, колегія суддів доходить наступних висновків.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Законом України «Про автомобільний транспорт», який визначає засади організації та діяльності автомобільного транспорту.

В силу ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини між автомобільними перевізниками, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України «Про автомобільний транспорт», постановами Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014 року № 442 та від 11 лютого 2015 року № 103 (в редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин).

У відповідності до абз.4 п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014 року № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» утворено Укртрансбезпеку, шляхом реорганізації (злиття) Державної інспекції з безпеки на морському та річковому транспорті та Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті (далі - Укртрансінспекція).

Відповідно до п.1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 103 (надалі - Положення № 103), Укртрансбезпека є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

У силу вимог пп.15, 27 п.5 Положення №103 Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює: габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

З наведеного вбачається, що відповідач виконує функції габаритно-вагового контролю транспортних засобів та нараховує відповідну плату за перевищення нормативів допустимої ваги транспортного засобу.

Отже, положеннями чинного законодавства визначені повноваження Укртрансбезпеки щодо контролю за рухом транспортних засобів з перевищенням габаритно-вагових параметрів, а також порядок здійснення такого контролю.

Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 917/210/19.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з ч.12 ст.6 Закону України «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон № 2344-III) державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Частинами 1, 4 ст.48 наведеного Закону встановлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Згідно з абз.15 ч.1 ст.60 Закону № 2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 10 % до 20 % при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 33 Закону України «Про автомобільні дороги» визначено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.2 ст.29 Закону України «Про дорожній рух» з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах визначено Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» від 27.06.2007 №879 (далі - Порядок №879), п.2 якого регламентовано, що габаритно-ваговий контроль - це контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Положеннями п.3 Порядку № 879 встановлено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Згідно з пп.3 п.2 вказаного Порядку великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху. При цьому, транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 %.

Відповідно до п.3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30 (далі - Правила №30) транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Згідно з п.4 Правил №30 рух великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Так, єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п.22.5 Правил дорожнього руху за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

При цьому, згідно з п.5 Правил №30 рух транспортних засобів та їх составів загальною масою до 40 тон включно, якщо вони не є великогабаритними, і контейнеровозів загальною масою до 46 тон включно та заввишки від поверхні дороги до 4,35 метра включно (на встановлених Укравтодором, Укртрансбезпекою і Національною поліцією маршрутах, які погоджено з організаціями, зазначеними в пунктах 9 - 13 цих Правил), здійснюється без дозволу, не надає права на рух автомобільними дорогами транспортних засобів з перевищенням виключно осьових навантажень без відповідного дозволу.

Згідно з п.21 Порядку № 879 у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 % подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування. Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

Відповідно до п.31-1 Порядку № 879 якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 % - у подвійному розмірі; на 10 - 40 % - у потрійному розмірі; більше як на 40 % - у п`ятикратному розмірі. У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням. Перевізник зобов`язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Наведеними правовими нормами визначені повноваження Укртрансбезпеки щодо контролю за рухом транспортних засобів з перевищенням габаритно-вагових параметрів, а також порядок здійснення такого контролю.

При цьому, участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові параметри яких перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, зокрема, навантаження на осі транспортного засобу, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів, а при перевезенні вантажу без відповідного дозволу настає адміністративно-господарська відповідальність, яка залежить від відсоткового перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм.

Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (надалі - Порядок № 1567), відповідно до п.4 якого державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Згідно з п.21 Порядку № 1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).

Судом встановлено, що роботи зі здійснення габаритно-вагового контролю здійснювались відповідачем відповідно до графіку роботи пересувного пункту габаритно-вагового контролю на вересень 2020 року, згідно із затвердженим щотижневим графіком та на підставі направлення на рейдову перевірку №006866 від 04.09.2020 (а.с.28-30).

Як вже було зазначено вище, посадовими особами відповідача проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу MAN TGX 18.440 д.н.з. НОМЕР_1 , складено довідку №042403 від 12.09.2020 про результати здійснення габаритно-вагового контролю, якими зафіксовано перевезення позивачем вантажу із перевищенням навантаження на строєну вісь 2,85 т - 12,95%.

За результатами перевірки складено акт №220936 від 12.09.2020 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом, яким встановлено порушення позивачем перевезення вантажу з перевищенням габаритно-вагових норм. Від підпису та пояснень щодо встановленого порушення водій транспортного засобу відмовився, про що в акті посадовими особами Укртрансбезпеки вчинено відповідний запис (а.с.40).

Таким чином, за результатами габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки MAN TGX 18.440 д.н.з. НОМЕР_1 , встановлено, що навантаження на строєну вісь склало 24,85 т при нормативно допустимому (з урахуванням похибки) - 22 т.

Отже, на підставі наведеного, колегія суддів доходить висновку, що оскільки під час перевезення сипучого вантажу, а саме відсіву, мало місце перевищення встановленого осьового навантаження, що в свою чергу є порушенням пункту 22.5 Правил дорожнього руху, то винесена відповідачем постанова про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17000, 00 грн. є законною та обґрунтованою.

Колегія суддів зазначає, що перевізник повинен дотримуватись технічних характеристик, не навантажувати на автомобіль більше його технічних можливостей і не допускати перевантаження на вісі транспортного засобу, в даному випадку, на строєну вісь більше 22 т.

Крім того, вищевказаними правовими нормами не передбачено можливості звільнення перевізника від відповідальності за порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом у випадку неконтрольованого переміщення вантажу у вантажному відсіку автомобіля.

Також, колегія суддів звертає увагу, що земіщення вантажу під час руху є неприпустимим, оскільки його переміщення спричиняє збільшення динамічної маси транспортного засобу при гальмуванні, а також порушує стійкість транспортного засобу, що є загрозою для безпеки дорожнього руху.

Завантажуючи вантажний автомобіль в межах дозволеної фактичної маси, перевізник зобов`язаний враховувати дозволені навантаження на осі транспортного засобу, нерівномірний розподіл маси вантажу на осі, зміну маси транспортного засобу та можливе перевищення вагових параметрів після здійснення заправки автомобіля пальним, та використовувати, в таких випадках, транспортний засіб з відповідними технічними параметрами.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.01.2020 по справі № 814/1460/16.

Посилання позивача на те, що так як застосована відповідачем під час зважування Методика не розповсюджується на транспортні засоби з рідким вантажем або вантажем, що змінює розподіл навантажень на осі транспортного засобу в русі, а тому результати вимірювання, здійсненні при відсутності затвердженої Методики, не можна вважати достовірними, зважаючи на неможливість встановлення точного показника навантаження на кожну з осей транспортного засобу з відповідним вантажем, колегія суддів не бере до уваги, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.4, 29 Закону України «Про дорожній рух», ст.33 Закону України «Про автомобільні дороги» визначення порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України, і такий механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів визначено Порядком № 879.

З 08.09.2017 п.19 Порядку №879, який передбачав, що під час проведення габаритно-вагового контролю Укртрансбезпека або її територіальні органи керуються методикою, затвердженою Мінекономрозвитку, було виключено згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні» від 30.08.2017 № 671.

При цьому, відсутність методичних рекомендацій для зважування сипучих вантажів сама по собі не може бути підставою для незастосування до перевізника відповідальності, у зв`язку із порушенням ним законодавства про автомобільний транспорт, за умови підтвердження, у даному випадку вказаною вище довідкою про результати здійснення габаритно-вагового контролю та товарно-транспортною накладною, факту перевищення транспортним засобом вагових параметрів.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.08.2018 року по справі № 820/1420/17, від 03.07.2019 року по справі № 819/1381/16, яка підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Поряд з вищевикладеним, колегія суддів звертає увагу позивача, що перевізник має можливість перевозити вантаж не насипом, а із застосуванням тари чи контейнера, які унеможливлюють нерівномірність розподілу завантаження вантажу по транспортному обладнанню.

Наведений висновок викладено в постанові Верховного Суду від 29.01.2020 у справі №814/1460/16.

Отже, водій, який здійснює вантажні перевезення, зокрема, сипучого вантажу великогабаритним автомобільним транспортом, зобов`язаний дотримуватись встановлених правил, з метою уникнення порушень законодавства про автомобільний транспорт та створення небезпеки для пішоходів та інших учасників дорожнього руху, а тому колегія суддів не приймає до уваги доводи позивача щодо сипучості вантажу, так як вони є необґрунтованими.

Так, під час розгляду справи в суді першої інстанції, відповідачем надано докази проходження сертифікації ваговим комплексом із заводським №433, а саме: свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № П 33 М 880405820, чинне до 10.07.2021 (а.с.35).

Водночас, позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт несправності вагового обладнання, на якому здійснювався габаритно-ваговий контроль, істотних технічних дефектів приладу, що впливали на результати проведення такого контролю, або доказів зважування транспортного засобу іншим зважувальним обладнанням, ніж тим, щодо якого відповідачем надано свідоцтво про повірку.

Вказане обладнання має діапазон зважування від 500 кг до 30000 кг та передбачає зважування не загальної маси транспортного засобу, а визначення поосьового навантаження, тому колегія суддів відхиляє посилання позивача, на те, що загальна маса транспортного засобу позивача складала 38200 кг та перевищувала максимальний діапазон. При цьому, параметри поосьового навантаження перебували в межах діапазону зважування.

Отже, обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю відповідає вимогам законодавства.

Крім того, нормами чинного законодавства не передбачено зазначення у довідці про результати здійснення габаритно-вагового контролю або акті про перевищення нормативних вагових параметрів чи в постанові про застосування адміністративно-господарського штрафу інформації про засіб вимірювальної техніки, яким проводилось зважування.

Щодо дотримання відповідачем порядку розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт в частині належного повідомлення позивача про її розгляд, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Пунктами 25, 26, 27 Порядку № 1567 передбачено, що справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

З аналізу викладеного законодавства убачається, що Порядком № 1567 установлено обов`язок органу державного контролю повідомити суб`єкта господарювання про час і місце розгляду справи про порушення транспортного законодавства. Водночас, неявка суб`єкта господарювання на розгляд такої справи не є перешкодою для її розгляду та прийняття відповідного рішення.

При цьому, відсутність особи під час розгляду справи про накладення адміністративно-господарського штрафу не позбавляє особу спростовувати вину у суді, та, у зв`язку з цим, не може бути самостійною підставою для скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеної у постанові від 01 березня 2018 року у справі № 820/4810/17.

Як убачається з матеріалів справи, запрошення на розгляд справи про порушення автомобільного законодавства, яка призначена на 13.10.2020, Управління Укртрансбезпеки у Чернігівській області направило ТОВ «Грін Вей Логістика» рекомендованим листом із повідомленням - 30.09.2020, що підтверджується квитанцією УДППЗ «Укрпошта» (а.с.42).

Тобто, відповідач виконав свій обов`язок щодо повідомлення суб`єкта господарювання про час і місце розгляду справи про порушення транспортного законодавства. При цьому, таке запрошення було надіслано завчасно (за 13 днів) до дати розгляду справи.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що рекомендований лист із повідомленням (запрошення) було переслано у межах одного населеного пункту (м. Чернігів).

Так, згідно з роз`ясненнями УДППЗ «Укрпошта», які містяться на офіційному вебсайті, нормативні строки пересилання відправлень листів по Україні (без урахування вихідних днів поштових відділень), у межах міста складають Д+1 (Д - день подання відправлення до пересилання у поштовому відділенні або опускання простого листа до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1- кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.). При пересиланні рекомендованих листів нормативні строки доставки збільшуються на 1 день.

Отже, фактично рекомендований лист з запрошенням позивачу міг бути доставлений через кілька днів після його відправки.

Не вчинення позивачем дій з метою отримання листа у відділенні Укрпошти і, як наслідок, необізнаність його про дату і час розгляду справи про порушення автомобільного законодавства не може ставитись у вину відповідача і не оцінюється судом як порушення останнім пункту 26 Порядку № 1567.

Водночас, колегія суддів звертає увагу, що нормами Порядку № 1567 не установлено обов`язкової присутності суб`єкта господарювання під час розгляду справи про порушення транспортного законодавства. Неявка суб`єкта господарювання не є перешкодою для розгляду такої справи та винесенню органом державного контролю постанови про накладення адміністративно-господарського штрафу.

Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені в постанові Верховного Суду від 14.12.2023 у справі №280/1426/20, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, колегія суддів доходить висновку, що оскаржувана постанова №213790 від 13.10.2020 про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000,00 грн. є правомірною та такою, яка винесена на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, внаслідок чого відсутні підстави для її скасування.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права, неправильне тлумачення закону, призвели до неправильного вирішення справи, у зв`язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню повністю з ухваленням нової постанови про задоволення позовних вимог.

Відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).

Керуючись ст.243, 272, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті - задовольнити.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2022 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Вей Логістика» - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Текст постанови виготовлено 06 березня 2024 року.

Головуючий суддя Н.В.Безименна

Судді Л.В.Бєлова

А.Ю.Кучма