Постанова

від 06.03.2024 по справі 560/17137/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/17137/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шевчук О.П.

Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю.

06 березня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сторчака В. Ю.

суддів: Гонтарука В. М. Полотнянка Ю.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Хмельницької митниці на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автолідер" до Хмельницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Автолідер" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Хмельницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2023 року позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано рішення Хмельницької митниці про коригування митної вартості товарів №UA400000/2023/000185/2 від 08.08.2023.

Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Хмельницької митниці №UA400040/2023/000611 від 08.08.2023.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Позивач направив на адресу апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, а скаргу - без задоволення, оскільки вважає, що судом вірно встановлені обставини справи та надано їх належну правову оцінку.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що між 01.01.2020 компанією S.C. CONEX DISTRIBUTION S.A. (Румунія) та ТОВ "Автолідер" укладено контракт купівлі-продажу № 04 за умовами якого компанія зобов`язується передати товар у власність, а товариство прийняти і оплатити за узгодженою ціною та в терміни визначені контрактом. Найменування, ціни і кількість товару, що поставляється, вказуються у відповідних інвойсах, які є невід`ємною частиною контракту і мають юридичну силу специфікацій.

Додатковою угодою №2 від 31.12.2021 сторони продовжили дію контракту до 31.12.2023. Додатковою угодою №4 від 12.05.2023 внесли зміни до пунктів IV. Поставка товару та VII. Оплата контракту.

Згідно пункту ІІ продавець зобов`язується передати власність над товаром, а покупець прийняти та оплатити товари за узгодженою ціною та відповідно до умов контракту. Найменування, вартість і кількість товару визначається відповідно до інвойса на кожну партію товару.

Пунктом IV поставка товару визначено, що товар поставляється продавцем покупцеві на умовах DAP-Rhmelnitskiy або DAP-Lviv або DAP- Kyiv згідно INCOTERMS 2020. Умови поставки на кожну партію товару будуть вказуватися у відповідному інвосі. Вартість транспортних послуг оплачує продавець. Ціна товару також включає в себе вартість пакування, маркування, навантаження та розвантаження. Товар супроводжується наступними документами: 1) рахунок (Invoice) в 3-х примірниках; 2) товарна накладна в 3-х примірниках. Приймання товару за кількістю і якістю проводиться на складі покупця на протязі десяти днів після отримання покупцем товару. У разі невідповідності поставленої кількості або якості товару покупець протягом п`яти робочих днів з моменту виявлення недопоставки доводить про це наявну в нього інформацію до відома постачальника. Постачальник зобов`язується в узгоджені терміни за свій рахунок усунути недопоставку товару або компенсувати всі витрати, які можуть виникнути при вирішенні даного питання.

Згідно пункту VII. Оплата контракту визначено, що оплата за даним контрактом проводиться на умовах відстрочення платежу шістдесят календарних днів на підставі рахунка (інвойсу) продавця, банківським переказом, в USD або EUR, на рахунок продавця.

З метою здійснення митного контролю та митного оформлення товару декларант до Хмельницької митниці подав електронну митну декларацію типу ІМ40ДЕ №23UA4G0040026120U0 від 07.08.2023 для розмитнення товару поставленого компанією S.C. CONEX DISTRIBUTION S.A. по контракту №04 від 01.01.2020 фактурною вартістю 66465,14 доларів США.

До митної декларації №3UA4G0040026120U0 декларант подав усі необхідні документи.

До вищевказаної митної декларації товариством було надано такі документи: рахунок-фактура (інвойс), автотранспортна накладна, Сертифікат про походження товару, доповнення до зовнішньоекономічного договору, копія митної декларації країни відправлення MRN.

07.08.2023 відповідач надіслав товариству загально прийняте митною службою електронне повідомлення, в якому зазначив, що для підтвердження правильності визначення митної вартості товару необхідно протягом 10 календарних днів надати такі документи: 1) договір (угоду, контракт) з третіми особами, пов`язаними з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про оплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних з виконанням договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товару підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Позивачем на вимогу відповідача було надано копії, експортної декларації, прайс-листа виробника, видаткових накладних та документи про розрахунки з постачальником.

Однак, за результатами перевірки поданої митної декларації відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від 08.08.2023 № UA400000/2023/000185/2 та оформив картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 08.08.2023 № UA400040/2023/000611 з посиланням на неподання до митного оформлення документів, які підтверджують числове значення складових митної вартості у відповідності до вимог п.3 ст.53 МК України. Рішенням про коригування митної вартості товарів митна вартість товару відкоригована відповідачем до загальної суми 75074,14 доларів США.

Позивач вважаючи оскаржувані рішення протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з обгрунтованості вимог позивача, відтак і наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору та, відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача.

Згідно ч.2 ст.1 Митного кодексу України відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до статті 49 МК України визначено, що митна вартість товарів які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно частин 4 та 5 статті 58 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно частини 1 та 2 статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з ч. 5 ст. 54 МК України визначено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Таким чином, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна позиція неодноразово викладалась Верховним Судом у постановах, зокрема, від 13.09.2019 у справі №815/6780/15, від 06.09.2019 у справі №803/1212/14 та ін.

Судовим розглядом встановлено, що позивач надав всі документи за переліком, визначеним частиною 2 статті 53 Митного кодексу України, які містили числові показники ціни товару, а саме: Рахунок-фактура (інвойс), автотранспортна накладна, сертифікат про походження товару, доповнення до зовнішньоекономічного договору, копія митної декларації країни відправлення MRN, а також копії, експортної декларації, прайс-листа виробника, видаткових накладних та документи про розрахунки з постачальником (копії яких містяться в матеріалах справи).

Стосовно твердження відповідача про те, що платіжні інструкції не містять усіх передбачених формою документа підписів та печаток, суд першої інстанції вірно вказав, що розрахунково-касове обслуговування ТОВ "Автолідер" здійснює "Укрексімбанк" - публічне акціонерне товариство Державний експортно-імпортний банк України через систему "Клієнт-Банк" - програмно-апаратний комплекс, призначений для дистанційного управління клієнтом своїми розрахунковими рахунками у банку. Система дистанційного обслуговування застосовує технології при наданні банківських послуг клієнту на основі його розпоряджень, переданих до банку віддаленим способом, тобто без відвідування банку і складання платіжного доручення в паперовому вигляді.

В свою чергу, позивач надав інформацію про проведені розрахунки з компанією S.C. CONEX DISTRIBUTION S.A, саме з даної системи, однак митний орган безпідставно поставив під сумнів достовірність наданих копій платіжних доручень. По даному контракту товариство систематично з 2015 року надає інформацію про оплату товару митному органу саме в такій формі, оскільки паперову форму не використовує.

Щодо тверджень апелянта про те, що задекларовані умови поставки DAP не відповідають зазначеним у пункті IV контракту умовам формування ціни товару, де зазначено, що ціна товару включає пакування, маркування, розгрузку та погрузну, при цьому не зазначено, що в ціну товару включено вартість транспортування, а також те, що подані до митного оформлення документи не містять усіх визначних частиною 10 статті 58 МКУ, числових значень складових митної вартості, зокрема витрат на транспортування товарів до місця ввезення на митну територію України, витрати на навантаження та доставки до місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування; комісійні та брокерська винагорода; вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, необхідно врахувати, що відповідно до міжнародних правил Інкотермс термін DAP (Delivered At Piont (... named point of destination) «поставка в пункті» означає, що продавець виконав своє зобов`язання по постачанню, коли він надав покупцеві товар, готовий до розвантаження з транспортного засобу, що прибув в узгоджене місце призначення. Продавець несе всі ризики, пов`язані з доставкою товару в узгоджене місце призначення.

Умови поставки DAP покладають на продавця обов`язок нести всі ризики, пов`язані з транспортуванням товару до зазначеного пункту призначення. Згідно базису поставки DAP Інкотермс продавець зобов`язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений пункт призначення, виконати експортне митне оформлення для вивезення товару з оплатою експортних мит і інших зборів у країні відправлення, однак продавець не зобов`язаний виконувати митні формальності для ввезення товару , сплачувати імпортні мита або виконувати інші Імпортні митні процедури при ввезенні. Термін DAP може застосовуватися під час перевезення товару будь-яким видом транспорту, включаючи змішані перевезення. Ціна DAP означає, що контрактна ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів І вартості доставки (фрахту) до зазначеного пункту призначення.

Умови поставки DAP покладають на продавця обов`язки нести всі витрати й ризики, пов`язані з транспортуванням товару в місце призначення.

Отже, поставка товару на умовах DAP передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені витрати, які впливають на митну вартість товару (в тому числі ризики, пов`язані з транспортуванням товару в місце призначення), тому для цілей визначення митної вартості товару ця вартість не потребує коригування.

Крім того, додатковою угодою №4 від 12.05.2023 внесли зміни до пункту IV. Поставка товару та визначено, що товар поставляється продавцем покупцеві на умовах DAP-Khmelnitskiy або DAP-Lviv або DAP- Kyiv згідно INCOTERMS 2020. Умови поставки на кожну партію товару будуть вказуватися у відповідному інвойсі. Вартість транспортних послуг оплачує продавець. Ціна товару також включає в себе вартість пакування, маркування, навантаження та розвантаження.

Необхідно звернути увагу, що умови поставки за базисом Інкотермс DAP не зобов`язують продавця або покупця здійснити страхування товару, у зв`язку з чим підстав стверджувати, що витрати щодо страхування є складовою митної вартості товару, який поставляється на умовах цього базису поставки, немає. Крім того, укладеним контрактом сторони не передбачили страхування товару при його транспортуванні. Послуги брокера та посередників товариство не використовувало. Тобто, розбіжності відсутні, а відповідач навів у спірному рішенні недостовірну інформацію з метою обгартування неправомірного рішення. Отже, задекларовані умови поставки DAP не відповідають зазначеним у пункті XI контракту умовам де визначено, що всі витрати, за рахунок покупця.

Пунктом XI контракту купівлі-продажу № 04 від 01.01.2020 S.C. CONEX DISTRIBUTION S.A. та ТОВ "Автолідер" визначили: "Всі мита, в т.ч. митні та витрати, за рахунок Покупця". Дане положення повністю відповідає умовам Інкотермс DAP, якими визначено, що покупець товару повинен провести розрахунок за продукцію, розвантажити товар та сплатити імпортні податки.

Пунктом XI контракту купівлі-продажу № 04 від 01.01.2020 S.C. CONEX DISTRIBUTION S.A. та ТОВ "Автолідер" визначили: "Всі мита, в т.ч. митні та витрати, за рахунок Покупця". Дане положення повністю відповідає умовам Інкотермс DAP, якими визначено, що покупець товару повинен провести розрахунок за продукцію, розвантажити товар та сплатити імпортні податки.

Таким чином, умови поставки DAP повністю узгоджуються з пунктом XI контракту купівлі-продажу № 04 від 01.01.2020. Відтак, твердження відповідача про те, що наданий до митного оформлення прайс-лист не містить інформації про умови поставки товарів, що не може підтверджувати числові значення митної вартості товарів, є безпідставним.

Прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований безпосередньо конкретному покупцю. Оскільки чинним міжнародним законодавством не встановлено типової форми прайс-листа, згідно загальноприйнятої світової практики прайс-лист має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов`язковим зазначенням валюти, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів. Враховуючи те, що інформація, що міститься в прайс-листах відповідає іншим документам, які надавались товариством до митного оформлення, ТОВ "Автолідер" вважає таким, що не викликає сумнівів той факт, що цінова пропозиція поширюється на країну, в якій здійснює свою господарську діяльність товариство, а ціни є актуальними на час здійснення замовлення щодо поставки партії оцінюваного товару. Відповідно до приписів Митного кодексу України прайс-лист не документом, що підтверджує числові значення митної вартості товарів.

В поданому митному органу прайс-листі компанія S.C. GONEX DISTRIBUTION S.A. зазначила умови поставки DAP-Lviv, що відповідає умовам контракту.

Сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з тим, що надані документи містили розбіжності є необґрунтованими, оскільки будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено.

Щодо посилання апелянта на те, що декларантом неподані усі необхідні документи, суд зазначає, що відповідно до положень ст. 53 Митного кодексу України, декларант на вимогу митниці надає всі наявні у нього документи. Не надання додаткових документів не є підставою для здійснення коригування митної вартості.

При розмитненні товару митному органу було надано CMR від 02.08.2023 на перевезення товару. CMR це міжнародна автомобільна накладна, яка є товарно-транспортною накладною, що застосовується при міжнародних вантажних автомобільних перевезеннях і використовується у країнах, які приєднались до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів.

На вимогу митного органу товариство надало інформацію про ціну реалізації імпортованого товару на території України. Інформація була надана з сучасної бази "1C" , яка є спеціалізованою програмою, що забезпечує комплексну автоматизацію комерційних та виробничих процесів в ТОВ "Автолідер", а саме облік складських залишків товариства та актуальну інформацію про будь-яку реалізацію товару у режимі реального часу з точністю до кожної окремої одиниці. Надана інформація є дійсною.

Отже, враховуючи, що митний орган безпідставно поставив під сумнів реальність здійснення господарських операцій по наданих видаткових накладних, в яких зазначено конкретного покупця товару і його ідентифікуючи дані (прізвище, код), доводи відповідача в даному випадку, є формальним і не можуть бути підставою для коригування митної вартості.

При коригуванні митної вартості товару відповідач обрав резервний метод визначення вартості товару, зазначивши, що джерелом числового значення митної вартості є митні декларації від 19.06.2023 №UA205050/2023/042510, від 10.07.2023 №UA100390/2023/708976, 01.09.2022 №UA100100/2022/035387, від 14.06.2023 UA205140/2023/046757; від 03.08.2023 №UA100390/2023/710463.

TOB "Автолідер" з 2015 року співпрацює з компанією S.C. CONEX DISTRIBUTION S.A і ціна товару для товариства визначається компанією S.C. CONEX DISTRIBUTION S.A з врахуванням сталості ділового партнерства, об`ємів поставок та стратегічного партнерства, що не взяв до уваги відповідач.

При розмитненні товару по даному контракті 01.05.2023 компанія S.C. CONEX DISTRIBUTION S.A реалізувало TOB "Автолідер" ряд товарів по цінам, що були нижчими від цін реалізації в 2022 році. Відповідач вбачав в цьому порушення і виніс рішення про коригування митної вартості товарів, яке було скасоване 13.09.2023 Хмельницьким окружним адміністративним судом.

Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

При цьому, рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено.

Водночас, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається лише при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Відтак, у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених ч. 2 ст. 55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом - за ціною угоди щодо ідентичних товарів.

Тобто, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у своїх постановах від 19.06.2018 у справі №826/6346/16 (№К/9901/36092/18), від 31.01.2018 у справі №813/7272/13-а (К/9901/3036/18), від 02.03.2018 у справі №804/2997/17 (К/9901/4472/17).

Разом з тим, відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості придбаного позивачем товару за резервним методом, не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення відповідачем вимог частини 2 статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятих рішень.

В оскаржуваних рішеннях відповідачем наведені формальні причини в обґрунтування неможливості застосування другорядних методів, що передують резервному, який застосований Хмельницькою митницею до позивача.

При цьому, загальні посилання на норми Митного кодексу України зроблені без конкретизації підстав щодо причин незастосування того чи іншого методу визначення митної вартості не є достатніми доводами обґрунтованості прийнятого суб`єктом владних повноважень рішення.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що рішення Хмельницької митниці №UA400000/2023/000185/2 від 08.08.2023 про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2023/000611 від 08.08.2023 необхідно визнати протиправними та скасувати.

Враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає, що при вирішенні даного публічно-правового спору, суд правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку і, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Зазначеним вимогам закону рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2023 року відповідає.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Апеляційний суд вважає, що Хмельницький окружний адміністративний суд не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Хмельницької митниці залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2023 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Сторчак В. Ю. Судді Гонтарук В. М. Полотнянко Ю.П.