Постанова

від 06.03.2024 по справі 200/4052/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2024 року

м. Київ

справа № 200/4052/22

провадження № К/990/31145/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Загороднюка А. Г., Радишевської О. Р.

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу

за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 листопада 2022 року, ухваленого у складі головуючого судді Волгіної Н. П., та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2023 року, прийнятої у складі колегії суддів: головуючого - Геращенка І. В., суддів: Казначеєва Е. Г., Сіваченка І. В.

І. Суть спору

1. У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - Укртрансбезпека) про визнання протиправною та скасування постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій області Укртрансбезпеки від 25 січня 2022 року № 328115 про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу.

2. На обґрунтування позовних вимог зазначає, що уповноваженими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій області Укртрансбезпеки за результатами перевірки транспортного засобу марки "MAN", номерний знак НОМЕР_1 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 , причіп "KOGEL" номерний знак НОМЕР_3 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4 , належного позивачу, установлено порушення вимог статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", внаслідок чого до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф, пере6дбачений абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Позивач вказує на безпідставність накладеного штрафу, оскільки порушення законодавства про автомобільний транспорт ним не вчинялось.

Вважаючи постанову Укртрансбезпеки від 25 січня 2022 року № 328115 протиправною, ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогою про її скасування.

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи

3. Згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 ОСОБА_1 на праві власності належить транспортний засіб вантажний фургон "MAN", номерний знак НОМЕР_1 , причіп "KOGEL", номерний знак НОМЕР_3 (свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4 ).

4. За договором найму транспортного засобу, укладеного між позивачем (наймодавець) та Товариством з обмеженою відповідальність «Хеджер Груп» (наймач), зареєстрованого в реєстрі за № 3522 від 30 серпня 2019 року, вантажний фургон "MAN" TGA 26 363, 2003 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_5 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , належний наймодавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , виданого ВРЕР м. Слов`янська при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області 12 січня 2012 року; причіп бортовий тентований "KOGEL" AN 24, 1994 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_6 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , належний наймодавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , виданого 11 січня 2012 року ВРЕР м. Слов`янська при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області, - передано наймачу в тимчасове платне користування строком з 30 серпня 2019 року до 28 серпня 2022 року.

5. Відповідно до акту прийому-передачі до договору найму транспортного № 3522, укладеного сторонами 30 серпня 2019 року, позивач (наймодавець) передав, а Товариство з обмеженою відповідальність «Хеджер Груп» (наймач) прийняв на виконання договору найму транспортного засобу транспортні засоби, в тому числі вантажний фургон "MAN" TGA 26 363, 2003 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_5 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , належний наймодавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , виданого ВРЕР м. Слов`янська при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області 12 січня 2012 року; причіп бортовий тентований "KOGEL" AN 24, 1994 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_6 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , належний наймодавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , виданого 11 січня 2012 року ВРЕР м. Слов`янська при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області.

6. На підставі щотижневого графіку проведення рейдових перевірок, затвердженого 16 грудня 2021 року, та направлення на рейдову перевірку від 16 грудня 2021 року № 012379 посадовими особами Центрального міжрегіонального управління Укртрансбезпеки у період з 21 грудня 2020 року по 27 грудня 2020 року проводилась перевірка на окремо визначених ділянках дороги маршрутах руху, в тому числі на а/д М-05 Київ - Одеса 210 км + 450 м, за результатом якої 26 грудня 2021 року складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів автомобільних транспортом № 319629.

7. Згідно з актом про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 26 грудня 2021 року № 319629 Центральним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки на автомобільній дорозі Київ-Одеса 210км+450м проведено перевірку транспортного засобу марки "MAN", номерний знак НОМЕР_1 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 , причіп "KOGEL", номерний знак НОМЕР_3 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4 , що належить ОСОБА_1 .

8. Під час проведення перевірки виявлено такі порушення: відсутній документ, що підтверджує правомірність використання транспортного засобу автоперевізником, який вказаний у товарно-транспортній накладній від 26 грудня 2021 року № 28665, у тому числі порушення, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а також перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: у водія відсутній протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу.

9. Згідно з товарно-транспортною накладною від 26 грудня 2021 року № 28665, пред`явленою водієм перевіряючим, автомобільним перевізником вантажу вказано Товариство з обмеженою відповідальність «Салютем Арго» (код ЄДРПОУ 39882153, 04074, м. Київ, вул. Вишгородська, буд. 28/1.

10. 11 січня 2022 року Відділом державного нагляду (контролю) у Донецькій області Укртрансбезпеки рекомендованим поштовим відправленням № 8753701725511 позивачу направлено за адресою: 84400, Донецька область, м. Лиман, вул. 60 років Україні, буд. 19, запрошення (вих. № 734/23/24-22) на розгляд справи, що мало відбутись 25 січня 2022 року.

11. Відповідно до листа АТ «Укрпошта» від 15 лютого 2022 року на адресу представника позивача вказане запрошення (поштове відправлення № 8753701725511) не було вручено позивачеві з вини працівника Укрпошти та 25 січня 2022 року поштовим відділенням № 2 м. Лиман повернуто за зворотною адресою.

12. Постановою Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій області Укртрансбезпеки від 25 січня 2022 року № 328115 на підставі абзацу 3 частин першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» на ОСОБА_1 накладено адміністративно-господарський штраф в сумі 17000 грн за порушення статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», яке мало місце на а/д М-05 (км210+450м) 26 грудня 2021 року в 21-05 год, що зафіксовано актом № 319629.

13. Вказана постанова контролюючого органу разом зі супровідним листом від 26 січня 2022 року № 5450/23/24-22 направлено позивачу за адресою: 84400, Донецька область, м. Лиман, вул. 60 років України, буд. 19, яку останній отримав 01 лютого 2022 року.

14. 04 лютого 2022 року позивач через свого представника подав до Укратрансбезпеки скаргу на постанову про застосування адміністративного-господарського штрафу від 25 січня 2022 року № 328115, за результатом розгляду якої Укратрансбезпекою відмолено у задоволенні скарги позивача та залишено спірну постанову без змін з підстав пропуску позивачем строку подання скарги.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

15. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 04 листопада 2022 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2023 року, позов задоволено.

16. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що у випадку надання власником автомобіля у користування іншій особі, яка використовує цей автомобіль у своїй діяльності, перевізником вантажу на цьому транспортному засобі є саме користувач цього транспортного засобі, а його не власник.

Суд першої інстанції зазначив, що спірний транспортний засіб був переданий позивачем у користування Товариству з обмеженою відповідальність «Хеджер Груп». При цьому з копії товарно-транспортної накладної від 26 грудня 2021 року № 28665 автомобільним перевізником у ній вказане Товариство з обмеженою відповідальність «Салютем Арго» (код ЄДРПОУ 39882153).

17. Зазначена позиція підтримана Першим апеляційним адміністративним судом, який за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.

18. Суд апеляційної інстанції також зазначив, що відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт покладається виключно на автомобільних перевізників, а не на власників/користувачів транспортного засобу.

До таких висновку апеляційний суд дійшов з огляду на положення Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв`язку від 14 жовтня 1997 року № 363, та постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2009 року № 207, якою затверджено Перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, якими обумовлено, що товарно-транспортна накладна (ТТН) обов`язково повинна оформлятися, якщо перевезення вантажу здійснюється автомобільним транспортом на договірних умовах (тобто коли є послуга перевезення вантажу).

Апеляційний суд зауважив, що інформація про позивача як автомобільного перевізника не була зазначена у товарно-транспортній накладній від 26 грудня 2021 року № 28665, якою оформлено перевезення вантажу. Натомість, у вказаній товарно-транспортній накладній саме ТОВ «Салютем Арго» визначено автомобільним перевізником. При цьому в акті від 26 грудня 2021 року № 319629 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт контролюючим органом зроблено посилання на товарно-транспортну накладну № 28665 від 26 грудня 2021 року, де зазначено автомобільним перевізником ТОВ «Салютем Арго».

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що під час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт у відповідача була наявна інформація щодо автомобільного перевізника, проте оскаржувана постанова прийнята контролюючим органом відносно позивача як власника спірного транспортного засобу.

IV. Касаційне оскарження

19. Представник Укртрансбезпеки подав касаційну скаргу на вказані судові рішення з підстав, передбачених пунктом 3 частини четвертої, підпункту "в" пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їхні рішення та ухвалити нове, яким відмовити в позові.

Так, автор скарги посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування абзацу 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» у разі ненадання всіх документів, які можуть підтвердити статус такого суб`єкта, визначених статтею 48 цього Закону, з урахуванням обставин цієї справи.

20. Верховний Суд ухвалою від 02 жовтня 2023 року відкрив касаційне провадження за скаргою Укртрансбезпеки на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 листопада 2022 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2023 року з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

21. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

22. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

23. Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05 квітня 2001 року № 2344-III, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 2344-III).

24. Відповідно до частини дванадцятої статті 6 Закону № 2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

25. В силу частини сьомої статті 6 Закону № 2344-III центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, серед інших: державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті; контроль за дотриманням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах.

26. Приписами частини чотирнадцятої статті 6 Закону № 2344-III визначено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

27. Згідно з частинами сімнадцятої - двадцятої статті 6 Закону № 2344-III рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

У разі проведення позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

Під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, мають право: використовувати спеціалізовані автомобілі; використовувати спеціальне обладнання, призначене для перевірки дотримання водіями норм режиму праці та відпочинку; супроводжувати транспортний засіб, що має ознаки порушення нормативів вагових або габаритних параметрів, до найближчого місця зважування (на відстань не більше 50 кілометрів) для здійснення габаритно-вагового контролю, а також забороняти подальший рух такого транспортного засобу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України; здійснювати габаритно-ваговий контроль транспортних засобів; використовувати стаціонарні або пересувні пункти габаритно-вагового контролю; використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, у тому числі в автоматичному режимі; у разі виявлення порушень законодавства щодо габаритно-вагового контролю під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) копіювати, сканувати документи, які пред`являють водії транспортних засобів під час проведення такої перевірки, та використовувати їх як доказ під час розгляду справ про порушення законодавства; здійснювати опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення адміністративного правопорушення, свідками якого вони були або могли бути.

Автомобільні перевізники, їх уповноважені особи (водії), автомобільні самозайняті перевізники, суб`єкти господарювання, які надають автостанційні послуги, мають право фіксувати процес проведення планової, позапланової або рейдової перевірки (перевірки на дорозі) засобами фото- і відеотехніки, не перешкоджаючи проведенню таких перевірок.

28. Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок № 1567).

29. За приписами пункту 14 Порядку № 1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

30. Відповідно до пункту 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

31. Частиною першою статті 47 Закону № 2344-III визначено, що до внутрішніх перевезень вантажів відносяться перевезення вантажів між пунктами відправлення та призначення, розташованими в Україні, та комплекс допоміжних операцій, пов`язаних з цими перевезеннями, а також технологічні перевезення вантажів, що здійснюються в межах одного виробничого об`єкта без виїзду на автомобільні дороги загального користування.

32. Як передбачено статтею 48 Закону № 2344-ІІІ, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

33. В силу частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, передбачено штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

34. Статтею 49 Закону № 2344-III передбачено, що водій транспортного засобу зобов`язаний мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.

VI. Позиція Верховного Суду

35. З аналізу наведених норм слідує, що за відсутності документів, на підставі яких виконуються вантажні перевезення, передбачених статтею 48 Закону № 2344-III, застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

36. Непред`явлення під час проведення перевірки, зазначених у статті 48 Закону № 2344-III документів, на підставі яких виконуються вантажні перевезення, свідчить про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що має наслідком для застосування санкцій, визначених статтею 60 Закону № 2344-ІІІ.

37. При цьому Законом № 2344-ІІІ передбачена відповідальність у вигляді адміністративно-господарського штрафу саме до автомобільних перевізників.

38. В розумінні вимог статті 1 Закону № 2344-III автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

39. У справі, що розглядається, контролюючим органом на підставі акту від 26 грудня 2021 року № 319629 винесено оскаржувану постанову від 25 січня 2022 року № 328115, якою застосовано до позивача як перевізника адміністративно-господарський штраф у сумі 17000,00 грн. за порушення, яке полягло у відсутності документу, що підтверджує правомірність використання транспортного засобу автоперевізником, який вказаний у товарно-транспортній накладній від 26 грудня 2021 року № 28665, а також відсутності у водія протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу.

40. Варто зазначити, що перелік необхідних документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не є вичерпним, оскільки статтею 48 Закону № 2344-III визначено, що законодавством можуть бути передбачені інші документи необхідні для внутрішніх перевезень вантажів.

41. Так, Міністерством транспорту та зв`язку було розроблено та затверджено Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку від 24 червня 2010 року № 385 (далі - Інструкція № 385).

За правилами пункту 1.3 Інструкції № 385 її положення поширюються на суб`єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Водночас, за визначенням, наведеним у пункті 1.4. Інструкції № 385 перевізники - це суб`єкти господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільним транспортом.

42. У постанові від 11 лютого 2020 року у справі № 820/4624/17 Верховний Суд уже зауважував на тому, що положеннями статті 48 Закону № 2344-III визначено необхідність наявності як у перевізника так, і у водія інших документів, передбачених законодавством, зокрема протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, або індивідуальної контрольної книжки водія - в разі не обладнання транспортного засобу тахографом, які передбачені Інструкцією № 385 та Положенням № 340.

43. Як уже зазначалось, статтею 49 Закону № 2344-III передбачено, що водій транспортного засобу зобов`язаний мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.

44. При цьому, у статті 1 Закону № 2344-III наведені терміни вживаються в такому значенні: автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; послуга з перевезення пасажирів чи вантажів - перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами на договірних умовах із замовником послуги за плату; товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу (крім фізичних осіб, які здійснюють перевезення вантажу за рахунок власних коштів та для власних потреб) документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, який складається у паперовій та/або електронній формі та містить обов`язкові реквізити, передбачені цим Законом та правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом.

Автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовують на законних підставах (статті 33 Закону № 2344-III).

Згідно з частинами першою, другою статті 50 Закону № 2344-III договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом укладається відповідно до цивільного законодавства між замовником та виконавцем у письмовій формі (договір, накладна, квитанція тощо).

45. Згідно із підпунктами 3.1-3.5 пункту 3 Правил № 363 договори про перевезення вантажів автомобільним транспортом укладаються між фізичними та юридичними особами, які здійснюють автомобільні перевезення вантажів на комерційній основі (надалі - Перевізники), та вантажовідправниками або вантажоодержувачами (надалі - Замовники).

Договір про перевезення вантажів може укладатися Перевізником з посередницьким підприємством, яке користується правами та несе обов`язки і відповідальність, що передбачені для вантажовідправників і вантажоодержувачів.

Ініціативу про встановлення договірних стосунків для перевезення вантажів автомобільним транспортом може виявити як Перевізник, так і вантажовідправник (вантажоодержувач) - майбутній Замовник.

За приписами підпунктів 11.1, 11.3, 11.5 пункту 11 Правил № 363 основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

46. Верховний Суд, аналізуючи наведені положення законодавства у постанові від 19 жовтня 2023 року у справі № 640/27759/21 зазначив, що в контексті належного установлення автомобільного перевізника, щодо якого проводиться перевірка, варто виходити із того, що у кожному такому випадку уповноважений контролюючий орган зобов`язаний встановити, а особа, транспортний засіб якої перевіряється, зобов`язана надати документи, які містять беззаперечну інформацію щодо предмета такої перевірки, зокрема інформацію про автомобільного перевізника.

Верховний Суд зауважив, що основну інформацію для притягнення особи до відповідальності, а також для можливого наступного оскарження особою дій Укртрансбезпеки, несуть саме ті документи, які особа (водій транспортного засобу або інша компетентна особа автомобільного перевізника) подає контролюючому органу в момент виявлення порушення та/або під час безпосереднього розгляду питання про притягнення до адміністративної відповідальності.

47. У постанові від 22 лютого 2023 у справі № 240/22448/20 Верховний Суд, вирішуючи питання щодо визначення належного суб`єкта, відповідального за порушення законодавства про автомобільний транспорт зауважував на тому, що відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт, передбачена статтею 60 Закону № 2344-III, застосовується до автомобільних перевізників, а не до власників/користувачів транспортного засобу, яким перевозиться вантаж. При цьому, автомобільний перевізник не може визначатися тільки на підставі реєстраційних документів на транспортний засіб (адже такі дані не завжди можуть збігатися) або зі слів водія.

48. Аналогічні висновки за схожих обставин справи викладені Верховним Судом у постанові від 12 жовтня 2023 року у справі № 280/3520/22.

49. Тобто, положення статті 60 Закону № 2344-III не можуть бути застосовані до особи, яка не є учасником правовідносин, щодо яких компетентним органом проводиться перевірка дотримання законодавства про автомобільний транспорт (постанова Верховного Суду від 07 грудня 2023 року у справі № 620/18215/21).

50. При цьому, на підставі самих лише реєстраційних документів на транспортний засіб не визначити суб`єкта, який має нести відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт. Ці вихідні дані орган контролю отримує на місці перевірки, тоді як постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу виноситься за результатами розгляду справи в територіальному органі Укртрансбезпеки і саме під час її розгляду і має бути встановлений суб`єкт (особа порушника), який в розумінні частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ має нести відповідальність за порушення вимог цього Закону.

51. У постанові від 23 серпня 2023 року у справі № 600/1407/22-а за схожих обставин справи Верховний Суд зауважив на тому, що автомобільним перевізником є той, хто за умовами договору (із замовником) про перевезення вантажу надає відповідну послугу (статті 33, 50 Закону № 2344-III). Не без того, що надання послуги з перевезення вантажів може передбачати використання (на законних підставах) транспортного засобу, який належить іншій особі, але ця обставина не змінює правового статусу перевізника в цих правовідносинах, особливо коли йдеться про застосування відповідальності, передбаченої частиною першої статті 60 Закону № 2344-III.

52. Із обсягу встановлених судами обставин цієї справи слідує, що посадовими особами Укртрансбезпеки здійснено 26 грудня 2021 року перевірку транспортного засобу марки "MAN", номерний знак НОМЕР_1 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 , причіп "KOGEL", номерний знак НОМЕР_3 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4 , що належить ОСОБА_1 , за результатами якої складено акт № 319629.

Постановою Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій області Укртрансбезпеки від 25 січня 2022 року № 328115 на підставі абзацу 3 частин першої статті 60 Закону № 2344-III на ОСОБА_1 накладено адміністративно-господарський штраф в сумі 17000 грн за порушення статті 48 Закону № 2344-III, яке мало місце на а/д М-05 (км210+450м) 26 грудня 2021 року в 21-05 год, що зафіксовано актом № 319629.

53. Водночас суди попередніх інстанцій, проаналізувавши положення Закону № 2344-III, а також Інструкції № 385, зазначили, що відповідальності за порушення вимог законодавства в сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів підлягають саме перевізники - суб`єкти господарювання, а не інші особи (власники транспортних засобів, тощо).

54. У цій справі сторонами не заперечується, що транспортний засіб, який у спірному випадку підлягав перевірці, був зареєстрований на позивача, однак, транспортний засіб за договором найму транспортного засобу, укладеного між позивачем (наймодавець) та Товариством з обмеженою відповідальність «Хеджер Груп» (наймач), зареєстрованого в реєстрі за № 3522 від 30 серпня 2019 року, вантажний фургон "MAN" TGA 26 363, 2003 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_5 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , належний наймодавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , виданого ВРЕР м. Слов`янська при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області 12 січня 2012 року; причіп бортовий тентований "KOGEL" AN 24, 1994 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_6 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , належний наймодавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , виданого 11 січня 2012 року ВРЕР м. Слов`янська при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області, - передано наймачу в тимчасове платне користування строком з 30 серпня 2019 року до 28 серпня 2022 року.

55. При цьому, інформація про позивача як автомобільного перевізника, не була зазначена у товарно-транспортній накладній № 28665 від 26 грудня 2021 року, якою оформлено перевезення вантажу.

56. Натомість, як правильно встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, у вказаній товарно-транспортній накладній саме ТОВ «Салютем Арго» визначено автомобільним перевізником.

57. Така ж інформація міститься і в акті від 26 грудня 2021 року № 319629 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт, в якому контролюючий орган вказав на товарно-транспортну накладну № 28665 від 26 грудня 2021 року, де зазначено автомобільним перевізником ТОВ «Салютем Арго».

58. Наведене свідчить про наявність у контролюючого органу інформації щодо автомобільного перевізника під час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, проте автомобільного перевізника під час розгляду справи органом контролю встановлено виключно на підставі реєстраційних документів на транспортний засіб.

59. Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 21 грудня 2023 року у справі № 280/2150/23.

60. За такого правового врегулювання та обставин справи, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, який зводиться до того, що оскільки транспортний засіб передано позивачем в найм іншому товариству, договір найму є чинним, недійсним не визнавався, то саме ТОВ «Салютем Арго» є автомобільним перевізником у розумінні Закону № 2344-ІІІ в межах спірних правовідносин, а не позивач.

61. Доводи касаційної скарги не спростовують висновки суду апеляційної інстанції і зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи.

62. З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

63. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

VII. Судові витрати

64. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті залишити без задоволення.

2. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 листопада 2022 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2023 року у справі № 200/4052/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді А. Г. Загороднюк

О. Р. Радишевська