Ухвала

від 06.03.2024 по справі 160/14336/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

06 березня 2024 року

м. Київ

справа № 160/14336/23

адміністративне провадження № К/990/6425/24

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Дашутіна І. В., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 червня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2023 року у справі № 160/14336/23 за позовом Приватного науково-технологічного підприємства «Регіон» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування наказу, розпорядження та зобов`язання вчинити певні дії,

установив:

Приватне науково-технологічне підприємство «Регіон» звернулося до суду з позовом, в якому, просило:

- визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової служби України у Дніпропетровській області від 05 січня 2023 року №29-п «Про проведення фактичної перевірки»;

- визнати протиправними дії Державної податкової служби у Дніпропетровській області щодо складення Акту від 11 січня 2023 року №150/04-36-09-02/24228435 «Про неможливість проведення фактичної перевірки Приватного науково-технологічного підприємства «Регіон»;

- визнати протиправним та скасувати Розпорядження Головного управління Державної податкової служби України у Дніпропетровській області від 19 січня 2023 року №16-рл, внутрішній №113730 щодо анулювання Ліцензії Приватного науково-технологічного підприємства «Регіон» на оптову торгівлю пальним, за відсутності місць оптової торгівлі, реєстраційний №990614201901749, терміном дії з 18 вересня 2019 року по 18 вересня 2024 року;

- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби України у Дніпропетровській області видалити з Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензію на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі, інформацію щодо анулювання Ліцензії Приватного науково-технологічного підприємства «Регіон», реєстраційний номер №990614201901749, терміном дії з 18 вересня 2019 року по 18 вересня 2024 року, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро Дніпропетровської області, вул. Мандриківська, б. 44 та поновити її дію.

Разом з позовною заявою Приватне науково-технологічне підприємство «Регіон» подано клопотання про забезпечення позову шляхом:

- зупинення дії розпорядження Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 19 січня 2023 року №16-рл щодо анулювання ліцензії Приватного науково-технологічного підприємства «Регіон» на оптову торгівлю пальним, за відсутності місць оптової торгівлі, реєстраційний №990614201901749, терміном дії з 18 вересня 2019 року по 18 вересня 2024 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 червня 2023 року заяву Приватного науково-технологічного підприємства «Регіон» про забезпечення позову у справі №160/14336/23 задоволено. Зупинено дію розпорядження Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 19 січня 2023 року №16-рл щодо анулювання ліцензії Приватного науково-технологічного підприємства «Регіон» на оптову торгівлю пальним, за відсутності місць оптової торгівлі, реєстраційний №990614201901749, терміном дії з 18 вересня 2019 року по 18 вересня 2024 року.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2023 року ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 червня 2023 року залишено без змін.

Не погодившись з ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 червня 2023 року та постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2023 року, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.

Водночас установлено, що відповідач вже звертався до Верховного Суду з касаційними скаргами, які ухвалами Верховного Суду від 22 листопада 2023 року, від 18 грудня 2023 року та від 22 січня 2024 року було повернуто на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Під час перевірки вчетверте поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України установлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини 4 статті 328 КАС України.

У касаційній скарзі скаржник, як на підставу для відкриття касаційного провадження, посилається на пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України.

Водночас подана касаційна скарга не містить належного обґрунтування зазначеної підстави для касаційного оскарження.

Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; постанову Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; вмотивоване обґрунтування необхідності такого відступу.

Крім того, Верховний Суд у своїх ухвалах про повернення раніше поданих касаційних скарг вже звертав увагу скаржника на те, що у разі оскарження рішень судів попередніх інстанцій з підстав, передбачених пунктом 2 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник в касаційній скарзі повинен навести обґрунтовані та переконливі аргументи, які слугували б підставою для висновків про необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

Оскарження судового рішення з підстав необхідності відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції полягає у аналізі аргументів Верховного Суду, що стали підставою для такого висновку та викладення обґрунтування щодо іншого підходу до застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах.

Обґрунтованими підставами для відступу від уже сформованої правової позиції Верховного Суду можуть бути, зокрема, зміна законодавства; ухвалення рішення Конституційним Судом України або ж винесення рішення Європейського суду з прав людини, висновки якого мають бути враховані національними судами; зміни у правозастосуванні, зумовлені розширенням сфери застосування певного принципу права або ж зміною доктринальних підходів до вирішення питань, необхідність забезпечити єдність судової практики у застосуванні норм права тощо.

Водночас звертаючись до суду з касаційною скаргою вчетверте, скаржник так і не виправив недоліків касаційної скарги, на які були вказані Верховним Судом.

Зазначене свідчить про формальний підхід до оформлення касаційної скарги та ігнорування скаржником роз`яснень, які йому надавалися Верховним Судом щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги в частині викладення підстав касаційного оскарження судових рішень.

Подана касаційна скарга містить лише виклад обставин справи, цитати нормативних актів та незгоду з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Ураховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При цьому, з урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX і які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.

Керуючись статтями 328, 330, 332, 359 КАС України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 червня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2023 року у справі № 160/14336/23 - повернути скаржнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя І. В. Дашутін