Ухвала

від 06.03.2024 по справі 160/2959/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

06 березня 2024 року

м. Київ

справа № 160/2959/20

адміністративне провадження № К/990/8490/24

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Олендера І.Я., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.04.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26.10.2023 у справі №160/2959/20 за позовом Приватного акціонерного товариства «Криворізький суріковий завод» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Приватне акціонерне товариство «Криворізький суріковий завод» звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.02.2020 №0004760506 про збільшення позивачу грошового зобов`язання за податком на прибуток іноземних юридичних осіб на загальну суму 4222525,37грн, з яких 2502482,00грн за податковим зобов`язанням та 1720044,27грн - за штрафними санкціями.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.01.2021 у справі №160/2959/20, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23.06.2021, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Криворізький суріковий завод» задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 25.02.2020 №0004760506 про збільшення позивачу грошового зобов`язання за податком на прибуток іноземних юридичних осіб на загальну суму 4222525,37грн, з яких 2502482,00грн за податковим зобов`язанням та 1720044,27грн - за штрафними санкціями.

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області 17.09.2021 звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.01.2021 у адміністративній справі №160/2959/20.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 27.04.2023 у справі №160/2959/20, у задоволенні заяви Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Криворізький суріковий завод» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовив та залишив в силі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.01.2021 в адміністративній справі №160/2959/20.

Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 26.10.2023 у справі №160/2959/20 ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.04.2023 змінив, виклавши текст її мотивувальної частини в редакції даної постанови. В іншій частині ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.04.2023 в адміністративній справі №160/2959/20 - залишив без змін.

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України 26.02.2024 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.04.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26.10.2023 у справі №160/2959/20, ухвалити нове судове рішення, яким заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами задовольнити в повному обсязі, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.01.2021 у адміністративній справі №160/2959/20 скасувати.

У касаційній скарзі також порушено питання про поновлення строку на касаційне оскарження спірних у цій справі судових рішень.

Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання скаржником вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судових рішень у касаційному порядку.

Так, керуючись частиною п`ятою статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22.12.2005 №3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень з`ясовано, що Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України вже зверталося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою у цій справі раніше, яку Верховний Суд ухвалою від 17.01.2024 повернув особі, яка її подала на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України як таку, що не містила належного викладення підстав касаційного оскарження спірних у цій справі судових рішень. При цьому, повертаючи вперше подану відповідачем касаційну скаргу, суд касаційної інстанції, визнавши незмістовним та недостатнім наведене скаржником обґрунтування підстав касаційного оскарження спірних ухвали та постанови, роз`яснив скаржнику вимоги щодо форми і змісту касаційної скарги, яким така має відповідати при викладенні підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.

Під час перевірки вдруге поданої відповідачем касаційної скарги на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.04.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26.10.2023 у справі №160/2959/20, Судом встановлено, що її зміст щодо підстав для касаційного оскарження ухвали суду першої інстанції та постанови апеляційного адміністративного суду є ідентичним до тієї, яку було повернуто ухвалою Верховного Суду раніше та яку суд касаційної інстанції визнав необґрунтованою.

Касаційна скарга Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України так і не містить належного викладення підстав для касаційного оскарження ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.04.2023 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 26.10.2023 у справі №160/2959/20; обґрунтування касаційної скарги так і не дає можливості встановити взаємозв`язок наведених доводів відповідача до зазначеної ним підстави касаційного оскарження.

Так, згідно з частиною другою статті 328 КАС України в касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку, зокрема, ухвали про відмову у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Порушення норм права може виявлятися у: застосуванні норми, яку не належало застосовувати у відповідній ситуації; незастосуванні норми, яку належало застосувати; наданні застосованій нормі неправильного тлумачення.

Відтак, скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати, у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися, а також зазначити, в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Натомість, касаційна скарга відповідача, аналогічно вперше поданій, не міститься доводів (з належним їх обґрунтуванням) про допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та/або процесуального права, а лише цитування норм Конституції України, Податкового кодексу України, статей 2, 9, 72, 73, 90, 242, 361 КАС України, а також вказівку, як на підставу касаційного оскарження, на положення пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

Тобто, у касаційній скарзі безвідносно до висновків судів попередніх інстанцій, які стали підставою для відмови в задоволенні заяви контролюючого органу про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, процитовано, здебільшого, положення податкового законодавства, норми КАС України та встановлені під час розгляду справи обставини; доводи касаційної скарги зводяться виключно до висловлення незгоди з наданою судами попередніх інстанцій правовою оцінкою встановлених обставин і досліджених доказів, їх переоцінки, що не є належним викладенням підстав касаційного оскарження, передбачених, зокрема, абзацом другим частини четвертої статті 328 КАС України.

Верховний Суд вже звертав увагу скаржника на наявність суперечностей, які унеможливлюють вирішення питання про відкриття касаційного провадження, однак, зазначені мотиви контролюючий орган так і не врахував, що свідчить про ігнорування скаржником вимог і роз`яснень суду касаційної інстанції. При цьому, Суд акцентував увагу скаржника, що усунення таких суперечностей об`єктивно впливає на перевірку дотримання ним вимог частини четвертої статті 330 КАС України.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, щодо форми і змісту касаційної скарги. Частиною першою статті 45 КАС України регламентовано, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями.

Не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, слід зазначити, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.

Однак, звертаючись з касаційною скаргою вдруге, скаржник так і не виправив недоліків, які стали підставою для повернення попередньої касаційної скарги. Зазначене свідчить про формальний підхід скаржника до оформлення касаційної скарги та зловживання процесуальними правами.

Суд повторно звертає увагу скаржника, що на стадії відкриття касаційного провадження, касаційний суд не перевіряє законність і обґрунтованість судових рішень, а перевіряє касаційну скаргу на предмет дотримання особою, яка її подає, вимог щодо форми і змісту касаційної скарги, а також дотримання строків реалізації права на касаційне оскарження.

Суд наголошує, що суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Аналіз матеріалів касаційної скарги свідчить про її невідповідність вимогам статті 330 КАС України.

При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин касаційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала.

Відповідно до частини сьомої статті 332 КАС України копія ухвали про повернення касаційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.

Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи особисто або через представника.

Керуючись статтями 169, 248, 332, 355, 359 КАС України, Суд -

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області , утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.04.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26.10.2023 у справі №160/2959/20 за позовом Приватного акціонерного товариства «Криворізький суріковий завод» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, скаржнику - копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити заявнику касаційної скарги, що її повернення не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя І.Я. Олендер