Постанова

від 05.03.2024 по справі 461/427/24

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №461/427/24

Провадження №3/461/305/24

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2024 року суддя Галицького районного суду м. Львова Стрельбицький В.В., за участю представника митного органу Лубоцького Б.І., захисника адвоката Повразюка Р.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Львівської митниці Державної митної служби про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил

громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце роботи приватне підприємство «Виробнича компанія «Алмаз», посада або рід занять - директор, місце знаходження - Полтавська область, м. Кременчук, вул. Леонова, 96, код ЄДРПОУ 32575579, РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України,

встановив:

19.10.2023 відділом митного оформлення №1 митного поста «Львів-північний» Львівської митниці здійснено митне оформлення товару: «Змінна твердосплавна метало ріжуча пластина б/в для обробки металевих виробів 961 кг, призначені для установки на спеціальних токарних різцях і торцевих фрез з механічним кріпленням. Вони виготовлені з одно-, дво- і трьохкарбідних твердих сплавів або мінералокераміки», який переміщувався транспортним засобом з реєстраційним номером AC4358HH за митною декларацією типу ЕК10АА №23UA209230111659U7.

Особою уповноваженою на роботу із митницею ТОВ «ІРТА-ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 44221107) ОСОБА_2 , як підстава для здійснення до митного контролю та оформлення вказаного товару за митною декларацією типу ЕК10АА №23UA209230111659U7, подавалися наступні документи:

- автотранспортна накладна CMR №1702 від 19.10.2023 року;

- рахунок-фактура (Invoice) №INV-17 від 17.10.2023 року;

- пакувальний лист №P-17 від 17.10.2023 року;

- інші товаросупровідні документи.

Відповідно до поданих документів та митної декларації, з митної території України у митному режимі експорт вивозиться товар: «Змінна твердосплавна метало ріжуча пластина б/в для обробки металевих виробів 961 кг, призначені для установки на спеціальних токарних різцях і торцевих фрез з механічним кріпленням. Вони виготовлені з одно-, дво- і трьохкарбідних твердих сплавів або мінералокераміки».

Відправником (продавець) товару є приватне підприємство «ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «АЛМАЗ» (39600, м. Кременчук, Полтавська обл., вул. Леонова, 96, код ЄДРПОУ 32575579), одержувачем компанія «H.C.Starck Tungsten GmbH» (Lange Wne 8 D-38644 GOSLAR Germany), покупцем компанія «Diament Intergroup Sp. z o.o.» (ul. Leszczynskiego 4/29, 50-078 Wroclaw Poland).

Вартість товару становить 16337,00 євро, що згідно з курсом Національного банку України, відповідає сумі 630755,23 гривень.

Заявлений код товару згідно УКТЗЕД 8207907100.

Експорт товару здійснюється відповідно до зовнішньоекономічного Контракту №TS-17 від 18.11.2020, укладеного між ПП «ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «АЛМАЗ» та компанією «Diament Intergroup Sp. z o.o.», специфікації до Контракту №17 від 17.10.2023 та додаткової угоди до Контракту №2 від 24.05.2023 року.

Відповідно до рахунку-фактури (Invoice) №INV-17 від 17.10.2023, пакувального листа №P-17 від 17.10.2023 та специфікації до Контракту №17 від 17.10.2023, у митному режимі експорт здійснюється поставка товару який повинен відповідати коду товару згідно УКТЗЕД у товарній позиції 8207.

Враховуючи наявну інформацію щодо можливого незаконного переміщення товарів через митний кордон України транспортним засобом з реєстраційним номером AC4358HH за митною декларацією типу ЕК10АА №23UA209230111659U7, 25.10.2023 посадовими особами управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Львівської митниці проведено переогляд переміщуваних товарів (акт про проведення переогляду товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 25.10.2023 року).

За результатами проведеного переогляду, відібрано зразки товару, які 27.10.2023 скеровано до Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби України з метою ідентифікації товару та встановлення характеристик визначальних для класифікації товару згідно з УКТ ЗЕД. 14.11.2023 до Львівської митниці надійшов експертний висновок СЛЕД Держмитслужби №142000-3102-0240 від 13.11.2023, відповідно до якого у пробі яка надійшла на дослідження: «…виявлено: карбід вольфраму, з фазою зв`язкою на основі сплаву кобальту. Частина проби має сліди використання (злами, сліди латунної пайки, надрізи тощо). Після сортування встановлено, що за вагою 24% проби не мають слідів використання та 54% проби є уламками ріжучих насадок тобто брухтом».

Відповідно до службової записки управління митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД Львівської митниці від 21.11.2023 №7.4-15/41/4174, переміщуваний товар, із врахуванням результатів проведеного дослідження, необхідно класифікувати у товарній підкатегорії 8113004000 (металокераміка і вироби з металокераміки, включаючи відходи та брухт). На товари, що класифікуються за кодом 8113004000, згідно УКТ ЗЕД встановлено вивізне (експортне) мито, що нараховується за адвалерними ставками та становить 94613,28 гривень.

На лист Львівської митниці від 16.11.2023 №7.4/20-01/14/29947 отримано пояснення та копії документів від особи уповноваженої на роботу із митницею ТОВ «ІРТА-ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 44221107) ОСОБА_2 .

Відповідно до пояснень та копій наданих документів встановлено, що декларування вказаного товару за митною декларацією типу ЕК10АА №23UA209230111659U7 здійснювалось відповідно до Договору про надання митно-брокерських послуг №13 від 14.09.2023, укладеного між ТОВ «ІРТА-ПЛЮС» (Виконавцем) та ПП «ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «АЛМАЗ» (Замовником) в особі ОСОБА_1 .

Відповідно до пункту 5.2 вказаного Договору, Замовник несе повну юридичну відповідальність за достовірність даних в наданих ним документах. У свою чергу відповідно до пункту 5.6 Договору Виконавець не несе відповідальності за невідповідність товарів (їх найменування, маркування, кількісних та якісних характеристик) зазначених у товаросупровідних документах, товарам, що фактично переміщуються через митний кордон України, та можливі негативні наслідки для Замовника.

Відповідно до пояснень ОСОБА_2 митне оформлення товару здійснювалось на підставі документів, які надавалися Замовником.

На лист Львівської митниці від 16.11.2023 №7.4/20-01/14/29951 отримано пояснення та копії документів від директора ПП «ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «АЛМАЗ» ОСОБА_1 .

Відповідно до отриманих пояснень, митне оформлення товару за митною декларацією типу ЕК10АА №23UA209230111659U7 здійснювалось на підставі документів, що містять відомості, що відповідають дійсності.

Відповідно до частини 1 статті 257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Частинами 6 та 8 статті 264 Митного кодексу України визначено, що митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом.

Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою митного органу, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо). З моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Враховуючи викладене встановлено, що директор ПП «ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «АЛМАЗ» ОСОБА_1 надав для здійснення митного контролю та оформлення товару: «відходи та брухт, які необхідно класифікувати у товарній підкатегорії 8113004000 (металокераміка і вироби з металокераміки, включаючи відходи та брухт», особі уповноваженій на роботу з митницею ТОВ «ІРТА-ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 44221107) ОСОБА_2 , документи, що містять неправдиві відомості щодо найменування товару (у тому числі щодо коду товару згідно УКТ ЗЕД), неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД.

Таким чином, директор ПП «ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «АЛМАЗ» ОСОБА_1 вчинив дії спрямовані на переміщення через митний кордон України товарів з приховуванням від митного контролю, шляхом надання одним товарам вигляду інших, а також поданням митному органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів та необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 адвокат Повразюк Р.В. просив суд ухвалити рішення про закриття провадження у справі. Наведене клопотання захисник обґрунтовує тим, що, на його думку, протокол щодо ОСОБА_1 складено безпідставно. Зокрема, захисник ставить під сумнів висновок експерта наявний у матеріалах справи, а також вказує, що докази долучені до протоколу не доводять наявності складу інкримінованого правопорушення у діях ОСОБА_1 .

Також, захисник просив врахувати при ухваленні рішення у справі письмові пояснення представника ПП «Виробнича компанія «Алмаз» подані суду. Зокрема, захисник просив врахувати наступні доводи.

Заявлений код товару, згідно УКТЗЕД, 8207907100. Як зазначено у протоколі, враховуючи наявну інформацію щодо можливого незаконного переміщення товарів через митний кордон України транспортним засобом з реєстраційним номером НОМЕР_2 за митною декларацією типу ЕК10АА №23UA209230111659U7 від 25.10.2023 посадовими особами управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Львівської митниці проведено переогляд переміщуваних товарів (акт про проведення переогляду товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 25.10.2023 року - а.с. 30).

За результатами проведеного переогляду, відібрано зразки товару, які 27.10.2023 скеровано до Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби України з метою ідентифікації товару та встановлення характеристик визначальних для класифікації товару згідно з УКТ ЗЕД.

14.11.2023 до Львівської митниці надійшов експертний висновок СЛЕД Держмитслужби №142000-3102-0240 від 13.11.2023 (а.с. 35-43), відповідно до якого у пробі яка надійшла на дослідження: «...виявлено: карбід вольфраму з фазою зв`язкою на основі сплаву кобальту. Частина проби має сліди використання (злами, сліди латунної пайки, надрізи тощо). Після сортування встановлено, що за вагою 24% проби не мають слідів використання та 54% проби є уламками ріжучих насадок тобто брухтом».

Відповідно до службової записки управління митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД Львівської митниці від 21.11.2023 №7.4-15/41/4174 (а.с. 45-46), переміщуваний товар, із врахуванням результатів проведеного дослідження, необхідно класифікувати у товарній підкатегорії 8113004000 (металокераміка і вироби з металокераміки, включаючи відходи та брухт).

Як зазначаємитниця упротоколі,на товари,що класифікуютьсяза кодом8113004000 згідно УКТ ЗЕД встановлено вивізне (експортне) мито, що нараховується за адвалерними ставками та становить 94613,28 гривень.

Враховуючи викладене,протоколом встановлено,що директорПП «ВИРОБНИЧАКОМПАНІЯ «АЛМАЗ» ОСОБА_1 зметою несплатививізного (експортного)мита урозмірі 94613,28грн.надав дляздійснення митногоконтролю таоформлення товару:«відходи табрухт,які необхіднокласифікувати утоварній підкатегорії8113004000 (металокераміка і вироби з металокераміки, включаючи відходи та брухт», особі уповноваженій на роботу з митницею ТОВ «ІРТА-ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 44221107) ОСОБА_2 , документи, що містять неправдиві відомості щодо найменування товару (у тому числі щодо коду товару згідно УКТ ЗЕД), неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД.

Таким чином, у протоколі зроблено висновок, що директор ПП «ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «АЛМАЗ» ОСОБА_1 вчинив дії спрямовані на переміщення через митний кордон України товарів з приховуванням від митного контролю, шляхом надання одним товарам вигляду інших, а також поданням митному органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД.

Ознайомившись з матеріалами справи заінтересована особа (ПП «ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «АЛМАЗ») вважає за необхідно зазначити про відсутність у них доказів, що вказували на наявність ознак адміністративного правопорушення у діях громадянина України ОСОБА_1 .

Так, закон зобов`язує при розгляді справи про притягнення до адміністративної відповідальності:

-встановити суб`єкт правопорушення;

-встановити суб`єктивну сторону (вина);

-встановити об`єкт правопорушення;

-встановити об`єктивну сторону правопорушення;

-з`ясувати інші обставини, які мають значення для справи.

Диспозиція частини першої статті 483 Митного кодексу України містить наступний склад:

переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Відповідно до частини першої статті 495 МКУ, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, матеріали справи мають містити відповідні докази, які б свідчили про наявність складу адміністративного правопорушення у діях гр. ОСОБА_1

ПП «ВК«Алмаз» вженеодноразово здійснювавекспорт вказаниху протоколітоварів раніше.Так,у січні2022року підприємствов межахтого самогозовнішньоекономічного контрактуекспортувало замитною декларацієюUA807200/2022/001132товар «Зміннатвердосплавная металоріжучапластина б/удля обробкиметалевих виробів-3162шт,призначені дляустановки наспеціальних токарнихрізцях іторцевих фрезз механічнимкріпленням» за кодом УТЗЕД 82079071.

У квітніта увересні 2022року компаніяекспортувала замитними деклараціямиUA209140/2022/030628,UA209140/2022/095853ідентичний товарза кодомУТЗЕД 82079071 в межах того самого контракту. Цей самий товар в межах того самого контракту експортувався за митною декларацією UA807200/2022/001132 в січні 2023 року за кодом УТЗЕД 82079071.

Це систематична зовнішньоекономічна діяльність підприємства, яка не викликала питань у митного органу, тому не було підстав сумніватися у декларованому класифікаційному коді товару по даній поставці.

Як зазначало підприємство у своєму листі від 22.11.2023 (а.с. 64-72, 74), усі документи, які подавалися до митного оформлення за експортною митною декларацією 23UA209230111659U7 від 19.10.2023, містять відомості, що відповідають дійсності. Підприємство звертало увагу на те, що воно придбавало зазначені в експортній митній декларації 23UA209230111659U7 від 19.10.2023 товари у суб`єкта господарювання на території України без рішення про віднесення виробів до металобрухту, як того вимагає норми закону України «Про металобрухт», оскільки вони не втратили експлуатаційної цінності та придатні до цільового використання (а.с. 74).

ПП «ВК «Алмаз» законно придбало металеві вироби на підставі відповідних видаткових накладних (а.с. 64-72), поставки за якими відбувалися згідно із укладеного раніше Договору №2 від 01.01.2023 із фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 . Також, ПП «ВК «Алмаз» не приховувало жодних фактів та не мало підстав вважати вказані у митній декларації 23UA209230111659U7 від 19.10.2023 товари, як такими, що відносяться до металобрухту або відходів.

Крім того, у відповідь на адвокатський запит Львівська митниця своїм листом від 12.12.2023 №1.4-1/45/13/32291 повідомила, що рішення щодо класифікації товарів на товари, які подавалися до митного оформлення за митною декларацією від 19.10.2023 №23UA209230111659U7, Львівською митницею не приймалося.

Відповідно до частин другої, четвертої та сьомої статті 69 Митного кодексу України, митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД; у разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари; рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов`язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням митного органу щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення відповідно до глави 4 цього Кодексу.

У частині восьмій вказаної статті зазначається, що висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер.

Відповідно до пп. 4.5.5. Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації за формою єдиного адміністративного документа, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 30.05.2012 № 631, перевірка класифікації товарів є однією із формальностей, яку виконують митні органи при оформленні митної декларації.

Як зазначено у п. 5 Розділу ІІ Порядку роботи митних органів при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 30 травня 2012 року № 650 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23 грудня 2022 року № 455), за результатами перевірки правильності класифікації товарів якої посадова особа підрозділу митного оформлення:

підтверджує задекларований код товару згідно з УКТ ЗЕД; або передає виконання митної формальності щодо перевірки правильності класифікації товарів за митною декларацією до Підрозділу.

Відповідно до п. 9 Розділу ІІ вказаного Порядку, посадова особа Підрозділу або підрозділу митних компетенцій у строк не більше 10 календарних днів з дня отримання Запиту здійснює класифікацію товарів, за результатами якої:

підтверджує задекларований код товару згідно з УКТЗЕД; або приймає Рішення.

Згідно п.п. 15, 17 Розділу ІІ вказаного Порядку, 15, якщо для вирішення питання класифікації товару виникає потреба у спеціальних знаннях з різних галузей науки, техніки, мистецтвознавства тощо або у використанні спеціального обладнання і техніки, митний орган може звернутися до спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, чи до його відокремленого підрозділу або іншої експертної установи (організації).

Залучення спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, або іншої експертної установи (організації) здійснюється у разі виникнення:

необхідності ідентифікації або лабораторної перевірки характеристик товарів, визначальних для їх класифікації;

складних випадків класифікації товарів, вирішення яких потребує проведення досліджень.

У разі проведення дослідження (аналізу, експертизи) проб (зразків) товарів строк прийняття Рішення не має перевищувати 40 календарних днів з дня отримання Запиту.

Таким чином, як встановлено діючим законодавством, єдиною формою реагування митного органу на випадку порушення класифікації товарів, є рішення щодо класифікації товарів.

Саме таке рішення вказує на наявність порушення правил класифікації товарів з боку декларанта.

Як встановлено, рішення щодо класифікації товарів на товари, які подавалися до митного оформлення за митною декларацією від 19.10.2023 №23UA209230111659U7, Львівською митницею не приймалося. Переоглядом, результати якого зафіксовано Актом від 25.10.2023 року (а.с. 30), товари по жодних параметрам не перевірялися. По суті, підставою для висновку митного органу про порушення з боку гр. ОСОБА_1 митних правил є експертний висновок СЛЕД Держмитслужби №142000-3102-0240 від 13.11.2023 (а.с. 35-43) та службова записка управління митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД Львівської митниці від 21.11.2023 №7.4-15/41/4174 (а.с. 45-46), яка не є обов`язковим рішенням митного органу щодо класифікації товарів декларанта.

Отже, висновок митного органу щодо подання гр. ОСОБА_1 , як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД, є необґрунтованими, оскільки фактів порушення декларантом правил класифікації товарів матеріали справи не містять. Це виключає доведеність факту правопорушення з боку гр. ОСОБА_1 .

Суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 483 Митного кодексу України, передбачає наявність прямого умислу, тобто винний у скоєнні злочину чітко розуміє та усвідомлює обставини і характер незаконного переміщення товарів, предметів і речовин через митну територію України і прагне їх ввезти на територію України з порушенням встановленого порядку чи вивезти з України.

Митний орган в протоколі вказує про наявність у ОСОБА_1 мети - несплати вивізного (експортного) мита, що є кваліфікуючою ознакою іншого складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, а саме заявлення у митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей. Зазначаючи такі кваліфікуючі ознаки у протоколі митниця не наводить достатніх доказів цьому та кваліфікує дії ОСОБА_1 за іншим складом - частиною першою статті 483 Митного кодексу України.

Отже, митницею не доведено факту наявності вини гр. ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення за частиною першою статті 483 Митного кодексу України, а саме того, що ним були здійснені дії спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом надання одним товарам вигляду інших, а також поданням митному органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД. Зокрема, митницею не доведено склад адміністративного правопорушення, а саме:

-суб`єктивної сторони (митницею не доведено умислу на здійснення дій, які складають адміністративне правопорушення за частиною першою статті 483 МКУ );

-об`єктивної сторони (невірного декларування ПП «ВК «Алмаз» коду товару за УКТЗЕД).

Представник митниці в судовому засіданні протокол підтримав.

Заслухавши доводи захисника та представника митниці, дослідивши матеріали справи, приходжу до наступних висновків.

Завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням (ч.1 ст.486 МК України).

Згідно ст.458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до положень ст. 4 Митного кодексу України, митне оформлення - це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (п.23).

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм Митного кодексу України, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п.24)

Митні правила - встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем, або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом та іншими законами України (п.28).

Товари - це будь-які рухомі речі, у т.ч. ті, на які законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередачі.

Згідно ч. 1 ст. 483 МК України, відповідальність настає за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно зУКТ ЗЕДта його митної вартості.

Встановлено, що директор ПП «ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «АЛМАЗ» ОСОБА_1 вчинив дії спрямовані на переміщення через митний кордон України товарів з приховуванням від митного контролю, шляхом надання одним товарам вигляду інших, а також поданням митному органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, та неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД, що доводиться дослідженим в ході розгляду справи нижченаведеними доказами:

-протоколом про порушення митних правил № 1632/20900/23 від 23.11.2023 року;

-митною декларацією (форма МД-2), яка містить дані про відправника товару - ПП «ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «АЛМАЗ»;

-міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR), яка засвідчена ПП «ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «АЛМАЗ», містить дані про вагу, найменування, та кількість товару;

-рахунками-фактурами (INVOICE) та пакувальними листами до цих рахунків, які, серед іншого, місять дані про продавця - ПП «ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «АЛМАЗ», покупця, загальну вагу товару, його кількість (кг), вартість та найменування (змінна твердосплавна металорізальна пластина для обробки металевих виробів б/в код 8207907800);

-доповідною запискою представника митниці щодо обставин виявлення ознак неправомірного вивезення товарів із звільненням від митних платежів;

-актом про проведення переогляду товарів щодо переогляду товарі у транспортному засобі НОМЕР_2 , відправник - ПП «ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «АЛМАЗ»;

-актом про взяття проб від 25.10.2023 від 13.11.2023 ;

-висновком №142000-3102-0240, відповідно до якого у пробі яка надійшла на дослідження виявлено: карбід вольфраму, з фазою зв`язкою на основі сплаву кобальту. Частина проби має сліди використання (злами, сліди латунної пайки, надрізи тощо). Після сортування встановлено, що за вагою 24% проби не мають слідів використання та 54% проби є уламками ріжучих насадок тобто брухтом;

-службовою запискою про надання інформації щодо розрахунку митних платежів;

-пояснення та копіями документів від особи уповноваженої на роботу із митницею ТОВ «ІРТА-ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 44221107) Колій Ж.В. Відповідно до пояснень та копій наданих документів встановлено, що декларування вказаного товару за митною декларацією типу ЕК10АА №23UA209230111659U7 здійснювалось відповідно до Договору про надання митно-брокерських послуг №13 від 14.09.2023, укладеного між ТОВ «ІРТА-ПЛЮС» (Виконавцем) та ПП «ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «АЛМАЗ» (Замовником) в особі ОСОБА_1 ;

-копією договору про надання митно-брокерських послуг ПП «ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «АЛМАЗ»

-інформацією про платника податків 32575579, згідно якої керівником ПП «ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «АЛМАЗ» є ОСОБА_1 ;

-доповідною запискою від 24.11.2023 щодо виявлення у діях ОСОБА_1 ознак порушення митних правил;

-висновком №142000-3301-1065 від 20.12.2023, згідно якого загальна вартість товару наведеного у протоколі (925 кг) становить 668902,50 грн.

Вищенаведені докази засвідчують факт переміщення товару через митний кордон, порядок проходження митних процедур, вказують на обставини виявлення факту переміщення через митний кордон України товару з приховування від митного контролю шляхом подання митному органу, як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, необхідні для визначення коду товару згідно УКТ ЗЕД, є належними та допустимими.

У свою чергу, оцінюючи доводи сторони захисту та представника відправника (ПП «ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «АЛМАЗ»), а також зміст долучених ними в процесі провадження у справі документів щодо товару, суд виходить з того, що такі спростовані наведеними вище доказами.

При цьому суд виходить з наступних міркувань та мотивів.

В ході розгляду справи не встановлено жодних об`єктивних даних ставити під сумнів висновок №142000-3102-0240, відповідно до якого у пробі яка надійшла на дослідження виявлено: карбід вольфраму, з фазою зв`язкою на основі сплаву кобальту, а частина проби має сліди використання (злами, сліди латунної пайки, надрізи тощо). Після сортування встановлено, що за вагою 24% проби не мають слідів використання та 54% проби є уламками ріжучих насадок тобто брухтом.

Так, даний висновок виготовлено компетентною особою, він містить усі необхідні дані та отриманий за процедурою встановленою законом, тобто є допустимим доказом. У свою чергу, доводи сторони захисту щодо того, що взяття проб проведено невірно або з порушенням ґрунтуються лише на припущеннях.

Слід відзначити, що наведені вище рахунки-фактури (INVOICE), а також документи подані представниками ОСОБА_1 та приватного підприємства у найменуванні товару містять вказівку на те, що весь товар наведений у протоколі був у використанні, що ставить під сумнів доводи сторони захисту стосовно необ`єктивного або невірного відібрання проб, зважаючи на наведені характеристики товару.

Фактично сторона захисту не погоджуються із визначеним митним органом УКТ ЗЕД. Натомість, у даному контексті слід відзначити, що саме митний орган, а не відправник чи продавець є компетентною особою уповноваженою на перевірку цих даних.

В ході розгляду справи не встановлено даних, які ставлять під сумнів достовірність долучених до протоколу наведених вище доказів, а також не здобуто жодних доказів на підтвердження того, що у висновку експерта наведено необ`єктивні дані.

Що ж стосується доводів сторони захисту стосовно невірно визначеного умислу та відсутності об`єктивної сторони у діях ОСОБА_1 , суд відзначає наступне.

Безпосереднім об`єктом посягання при вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 483 МК України, є встановлений порядок переміщення товарів через митний кордон України.

Об`єктивною стороною даного адміністративного правопорушення, зокрема, є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю та з поданням органу доходів до митного оформлення документів, що одержані незаконним шляхом та містять неправдиві відомості стосовно товару.

Переміщення товарів з приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон: з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Суб`єктивна сторона вказаного правопорушення характеризується прямим умислом, тобто усвідомленням особою, яка його вчинила характеру незаконного переміщення товарів через митну територію України. У даному випадку встановлено, що саме ОСОБА_1 подавав митному органу документи, які містять недостовірні відомості. Більше того, у цій справі сторона захисту та представник ПП «ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «АЛМАЗ» наголошують на тому, що підприємство вже неодноразово здійснювало подібні операції, тобто ОСОБА_1 був обізнаний у порядку проведення та здійснення відповідних митних процедур, зокрема визначення підкатегорії товару.

Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 483 МК України, склад вищевказаного правопорушення полягає саме в умисному переміщенні товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо товарів.

У свою чергу, у даному випадку для кваліфікації дій особи за цією статтею той факт, що митний орган визначив, що дії особи які виразились у поданні митному органу, як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, необхідні для визначення коду товару згідно УКТ ЗЕД, не свідчить про відсутність цієї складової правопорушення, адже умисел на безпідставне звільнення від сплати мита у даному випадку може бути похідним від основного наведеного вище.

Більше того, у даному випадку конкретною метою, як обов`язковою ознакою складу правопорушення, є намір особи неправомірно перемістити товар через митний кордон України, на підставі документів, що містять неправдиві відомості щодо вантажу (товару).

Мета - це уявлення особи про суспільно небезпечний наслідок своїх протиправних дій та про ту шкоду, що, як усвідомлює винний, настане для охоронюваних законом відносин і яка, проте, є для нього бажаною. Мета дає змогу визначити заради чого, до якого результату спрямована суспільно небезпечна діяльність особи. Тобто, у даному випадку намір безпідставного звільнення від сплати мита можна віднести до мети, яку намагається досягти правопорушник, вчиняючи відповідне правопорушення.

Також,той факт,що ПП«ВК «Алмаз»вже неодноразовоздійснювало експортвказаних упротоколі товарівраніше вмежах тогосамого зовнішньоекономічногоконтракту таекспортувало замитною декларацієюUA807200/2022/001132товар «Зміннатвердосплавная металоріжучапластина б/удля обробкиметалевих виробів-3162шт,призначені дляустановки наспеціальних токарнихрізцях іторцевих фрезз механічнимкріпленням» за кодом УКТЗЕД 82079071 не спростовує факту правопорушення, адже товар який перевозився у цих поставках не є предметом дослідження у даному провадженні. Більше того, факти дотримання перевізником, продавцем, відправником чи декларантом митного законодавства під час здійснення інших поставок не можуть свідчити про те, що наведена у протоколі поставка здійснена без порушень.

Водночас, посилання на те, що ПП «ВК «Алмаз» законно придбало металеві вироби на підставі відповідних видаткових накладних (а.с. 64-72), поставки за якими відбувалися згідно із укладеного раніше Договору №2 від 01.01.2023 із фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 , не свідчить про те, що подані митному органу документи містили достовірні відомості про товар.

У свою чергу, відсутність рішення митного органу щодо класифікації товарів на товари, які подавалися до митного оформлення за митною декларацією від 19.10.2023 №23UA209230111659U7 не може вважатися законною підставою для закриття провадження у справі, адже наявність у діях особи складу правопорушення перевіряється на підставі сукупності доказів у їх взаємозв`язку.

Суд вважає, що здобуті та досліджені в ході розгляду у суді даної справи докази є достатніми для ухвалення законного та об`єктивного рішення у справі та належної перевірки доводів учасників процесу, а також доказів у справі.

Відповідно дост. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинено і обвинувачена особа є винною у його вчиненні.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.

Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих суду доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення (в даному випадку суть правопорушення наведена у протоколі представниками митного органу) має пояснювати усі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення, тобто в даному випадку версії представників митниці. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення (у даному випадку уповноважених представників митниці) була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за інкримінованим обвинуваченням.

Крім того, у п. 2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно закону. У розумінніКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року, притягнення особи до адміністративної відповідальності розцінюється як «кримінальне обвинувачення», оскільки адміністративні правопорушення та стягнення мають ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні ст. 6 Конвенції.

Зважаючи на суть правопорушення, його характер, санкцію, наведені положення можуть бути застосовані і у даній справі.

Суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Оцінюючи вищеописані зібрані по справі, досліджені та перевірені в судовому засіданні докази, суд визнає їх такими, що знаходяться у об`єктивному взаємозв`язку з інкримінованим правопорушенням, не спростовані в ході судового розгляду, передбачені як джерела доказування чинним законодавством та зібрані у відповідності процесуальними нормами, відтак суд вважає доведеним факт вчинення особою інкримінованого адміністративного правопорушення.

Суд приходить до висновку про те, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинено і обвинувачена особа є винною у його вчиненні, тобто вина ОСОБА_1 у цій справі доведена поза розумним сумнівом.

Таким чином, аналізуючи докази по даній справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України доведена належним чином.

У відповідності до ст.487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обтяжуючих та пом`якшуючих відповідальність ОСОБА_1 обставин судом не встановлено.

Вирішуючи питання про призначення виду та розміру стягнення за порушення митних правил, суд бере до уваги те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Також, суд враховує позицію Конституційного Суду України викладену у рішенні від 05 липня 2023 року по справі № 3-46/2022(95/22, 170/22, 233/22) у справі за конституційними скаргами ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу другого частини першої статті 483 Митного кодексу України.

У даному випадку правопорушення вчинено 19.10.2023, тобто у період між датою після визнання абзацу другого частини першої статті 483 Митного кодексу України неконституційним та внесенням відповідних змін до даної статті законодавцем.

Так, згідно з вищезазначеним рішенням, Конституційний Суд України визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) абзац другий частини першої статті 483Митного кодексуУкраїни (щодо санкції частини даної статті).

Конституційний Суд України дійшов висновку, що для досягнення легітимної мети суд повинен мати дискрецію. Однак суд під час розгляду справи про порушення митних правил за частиною першою статті 483 Кодексу не може забезпечити індивідуалізації відповідальності через: відсутність у зазначеній статті Кодексу інших видів стягнень; неможливість зміни розміру відсотків, за якими визначено штраф і обов`язковість застосування конфіскації. Неможливість вибору виду та розміру адміністративного стягнення з урахуванням обставин справи, а саме: характеру вчиненого протиправного діяння, форми вини, характеристики особи можливості відшкодування заподіяної шкоди, наявності обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, унеможливлює справедливий розгляд справи судом.

Таке законодавче регулювання суперечить засадам демократичного суспільства, базованого на верховенстві права (правовладді) (in democratic society quided by the rule of law). А тому, абзац другий частини першої статті 483 Кодексу суперечить приписам частини першої статті8, частин першої, четвертої статті41, частини другої статті61, частини першої статті64 Конституції України.

За таких обставин, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, рішення Конституційного Суду України від 05 липня 2023 року по справі №3-46/2022(95/22, 170/22, 233/22), та природу походження товарів, суд вважає, що одночасне накладення штрафу у розмірі 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією цих товарів, в даному випадку не є пропорційним, порушуватиме справедливий баланс між загальними правилами декларування та правом власності особи, суперечить положенням ст.1 Першого Протоколу, та не забезпечить справедливого балансу між вимогами публічних інтересів та захистом права власності особи, не узгоджуються з принципом верховенства права, а тому у даному випадку накладення штрафу без застосування конфіскації товарів, місце знаходження яких, до того ж, на даний час не встановлено і невідоме, буде пропорційним стягненням по відношенню до вчиненого.

Водночас, суд також приймає до уваги, що відповідно до даного рішення абзац другийчастини першої статті 483 Митного кодексу України, визнаний неконституційним, утрачає чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто на момент вчинення правопорушення він був чинним.

Стаття 8 КпАП України, розкриває поняття чинності закону про відповідальність за адміністративні правопорушення.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 8 КпАП України, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.

Адміністративна відповідальність за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МКУ, яка встановлена на даний час, запроваджена Законом України від 21 листопада 2023 року № 3475-IX "Про внесення змін до Митного кодексу України та інших законів України щодо врегулювання окремих питань розпорядження іноземними товарами, транспортними засобами комерційного призначення, що перебувають на митній території України під митним контролем, а також такими, що незаконно ввезені на митну територію України», який набрав чинності 24.12.2023.

Відповідно до статті 58Конституції України закони та інші нормативно правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Наведене узгоджується з висновками Конституційного Суду України у рішенні N l-рн/99 від 09.02.99 року у справі про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів, згідно яких дію нормативно-правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовуєтьсятой законабо інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

У рішенні КонституційногоСуду Українивід 19.04.2000року N6-рп/2000 у справі про зворотну дію кримінального закону в часі зазначено, що суть зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів полягає в тому, що їх приписи поширюються на правовідносини, які виникли до набрання ними чинності, за умови, якщо вони скасовують або пом`якшують відповідальність особи.

Також, у рішенні від 02.07.2002 року N 13-рп/2002 Конституційний Суд України вказав, що суть положення статті 58Конституції України про незворотність дії законів та інших нормативно-правових актів у часі, полягає в тому, що дія законів та інших нормативно-правових актів поширюється на ті відносини, які виникли після набуття ними чинності, і не поширюється на правовідносини, які виникли і закінчилися до набуття такої чинності.

Відповідно до ст. 151-2 Конституції України, рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов`язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Відповідно до ст. 19 ЗаконуУкраїни "Про міжнародні договори України", ст. 17 ЗаконуУкраїни «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Принцип неприпустимості зворотної дії в часі нормативних актів знайшов своє закріплення в міжнародно-правових актах, зокрема і вКонвенції про захист прав і основоположних свобод людини(ст. 7).

Отже, у даному випадку має місце ситуація, коли правопорушення вчинено у період коли діяла норма про стягнення за відповідне правопорушення, яка визнана неконституційною. Натомість, на момент ухвалення даного рішення закон встановлює відповідальність за відповідне правопорушення у виді штрафу в розмірі від 50 до 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, або з конфіскацією товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, а також товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю.

Отже, зазначеним законом не скасовано протиправність діяння, не пом`якшено адміністративну відповідальність, а лише встановлено можливість альтернативи при визначенні виду і розміру стягнення, тому вказаний закон не має зворотної дії у часі і не може бути застосований до ОСОБА_1 .

Також, суд вважає за необхідне відзначити, що вчинення будь-якого правопорушення, зокрема адміністративного, повинно супроводжуватись принципом невідворотності відповідальності за скоєне, тобто особа, яка вчинила правопорушення, підлягає покаранню (стягненню), якщо відсутні законні підстави звільнення її від відповідальності чи покарання (стягнення).

Разом з тим, з урахуванням наведених вище обставин, характеру вчиненого порушення, особи порушника, який раніше до адміністративної відповідальності за порушення митних правил не притягувався, ступеня його вини, способу вчинення правопорушення, мету призначення покарання та співрозмірність можливого покарання вчиненому правопорушенню, приходжу до висновку, що до ОСОБА_1 слід застосувати стягнення у виді конфіскації товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил. При цьому, визначаючи саме такий вид стягнення, суд виходить також з того, що сторони провадження мають різну позицію щодо вартості товарів, а тому такий вид стягнення буде найбільш справедливим, адже жоден еквівалент, зокрема грошові кошти, не може більш точно наближеним до вартості товару як сам цей товар в натурі.

Такий вид стягнення визначений з врахуванням мотивів покладених в основу наведеного вище Конституційного Суду України викладену у рішенні від 05 липня 2023 року по справі № 3-46/2022(95/22, 170/22, 233/22), зокрема щодо необхідності врахування можливості застосування альтернативи при визначенні розміру та виду стягнення, а також з врахуванням наведених вище положень чинного законодавства щодо принципів дії закону про відповідальність у часі.

Згідно ст. 519 МКУ, витрати у справі про порушення митних правил складаються з видатків на інвентаризацію, зберігання, перевезення (пересилання) товарів, транспортних засобів, зазначених упункті 3 статті 461цього Кодексу,а такожз іншихпонесених митнимиорганами витратна провадженняабо розглядсправи. До витрат у справі про порушення митних правил належать також кошти, що виплачуються експерту за виконання його обов`язків та за роботу, виконану за дорученням митного органу, виплати добових, компенсації на проїзд до митного органу і назад та наймання приміщення, а також кошти, одержані свідком на відшкодування витрат, пов`язаних з викликом для дачі пояснень.

Відповідно до ст. 520 МКУ, витрати у справі про порушення митних правил відшкодовуються особою, щодо якої винесено постанову про накладення адміністративного стягнення.

Таким чином, з особи, яка притягається до відповідальності, підлягають стягненню витрати, понесені митним органом за зберігання товарів, які стали предметом порушення митних правил.

У відповідності до ст. 487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Статтею ст. 40-1КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом. Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного з правопорушника стягується 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст.458, 459, 461, 483, 486, 527, 528 МК України,

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України та накласти на нього стягнення у виді конфіскації товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, вилучених відповідно до протоколу про порушення митних правил №1632/20900/23 від 23.11.2023.

Стягнути з ОСОБА_1 витрати за зберігання на складі митниці товарів, які є предметом порушення митних правил у розмірі 3294,80 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України 605,60 гривень судового збору.

Постанова може бути оскаржена упродовж десяти днів з дня її винесення.

Суддя В.В. Стрельбицький