Рішення

від 07.03.2024 по справі 458/769/21

ТУРКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.03.2024 м.Турка

Турківський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді КшикО.І.

секретар судового засідання СисанС.І., Баранишин Д.В.

Справа № 458/769/21

Провадження №2/458/5/2024

Сторони в справі:

Позивач Акціонерне товариство комерційний банк

"Приватбанк"

представники позивача Безменко М.Є., Миська Р.М., Гнатишак О.В.

відповідач ОСОБА_1

представник відповідача Богдан З.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Турка цивільну справу за правилами загального позовного провадження за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

14.09.2021 засобами поштового зв`язку представник позивача Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" Безменко М.Є. подав до Турківського районного суду Львівської області позов до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитом (тілом кредиту) в сумі 94 733,20 доларів США, що еквівалентно 2 677 207,60 грн. за кредитним договором №Е/V 3214 від 18.09.2007 та договором про видачу траншу №Е/V 3214/1 від 20.09.2007.

Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

18.09.2007 між АТ КБ "Приватбанк" та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір № Е/V 3214 та договір про видачу траншу № Е/V 3214/1 від 20.09.2007. Згідно з цим Договором Банк зобов`язався надати відповідачу кредит у розмірі 200 000,00 доларів США терміном до 18.09.2017, а відповідач зобов`язалась повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором. Позивач зобов`язання за Договором виконав у повному обсязі. Відповідач не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, комісією, а також іншими витратами відповідно до умов договору, у зв`язку з чим станом на 19.05.2021 виникла заборгованість в сумі 421 374,19 доларів США, з яких: 94 733,20 доларів США - заборгованість за кредитом (тілом кредиту); 108 783,73 доларів США - заборгованість за відсотками за користування кредитом; 217 857,26 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором. Законодавством не передбачено вимагати від боржника повернення лише повної суми заборгованості, кредитодавець на свій розсуд може вимагати від боржника будь-яку її частину. Тому, позивач просить стягнути з відповідача лише заборгованість за кредитом (тілом кредиту) в розмірі 94 733,20 доларів США, що еквівалентно 259 8531,68 грн по курсу НБУ станом на 19.05.2021 (1 долар США=27,43 грн), та судові витрати у вигляді судового збору.

Заперечення відповідача.

Відповідач, не заперечивши факт укладення між сторонами кредитної угоди E/V 3214 від 18.09.2007, Договору про видачу Траншу № E/V 3214/1 від 20.09.2007, Додатку №1 до Договору про видачу Траншу № E/V 3214/1 від 20.09.2007, вважає, що позивач не довів належними та допустимими доказами наявність заборгованості по тілу кредиту саме в розмірі 94733,20 доларів США станом на 19.05.2021, оскільки при погашені заборгованості відповідачем не всі внесені нею грошові кошти направлялись Банком на погашення тіла кредиту. Вважає, що частина таких коштів була спрямована на погашення заборгованості по відсотках та пені. Таким чином, позивач намагається стягнути проценти за користування кредитом, погашення якого частково відбулось за рахунок наданого відповідачу кредиту. Відповідач не заперечила, що у зв`язку з погіршенням матеріального стану, з 2014 року припинила систематично та згідно з встановленим графіком сплачувати кредит. Якщо суд дійде висновку, що права позивача були порушені відповідачем, просила застосувати строки позовної давності, виходячи з яких, відповідач мала б погасити заборгованість за тілом кредиту з 14.10.2016 в межах 5-річного строку позовної давності, встановленої сторонами в Договорі кредиту, та з урахуванням дати звернення позивача до суду 17.09.2021, і сума якої складає 33887,73 долари США.

Процесуальні дії в справі, заяви, клопотання.

Суд своєю ухвалою від 30.09.2021 відкрив провадження в справі, визначив проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

26.10.2021 представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Богдан З.С. подала відзив на позовну заяву, в якому заперечила проти позову.

18.11.2021 представник позивача адвокат Безменко М.Є. подав відповідь на відзив, позов підтримав.

23.11.2021 представник відповідача ОСОБА_2 подала заперечення на відповідь на відзив.

06.12.2021 представник позивача адвокат Безменко М.Є. подав письмове пояснення.

31.01.2022 представник відповідача ОСОБА_2 подала до суду клопотання про витребування доказів.

Суд своєю ухвалою від 01.02.2022 задоволив клопотання про витребування доказів, витребував від АТ КБ "ПриватБанк" оригінал та належним чином завірені копії кредитної справи за кредитною угодою E/V 3214 від 18.09.2007.

14.02.2022 представник позивача адвокат Безменко М.Є на виконання ухвали суду від 01.02.2022 надав суду копії кредитної справи, вказав, що витребувані оригінали кредитної справи буде надано в одне з наступних судових засідань.

23.05.2022 представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подала клопотання про призначення судової економічної експертизи.

Суд своєю ухвалою від 24.05.2022 призначив у справі судово-економічну експертизу, проведення якої доручив Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз (м. Львів, вул. Липинського,54). На час проведення експертизи суд зупинив провадження в справі.

29.11.2022 представник позивача АТ КБ "Приватбанк" - Гнатищак О.В. подав клопотання про поновлення провадження в справі в зв`язку зі спливом строку проведення експертизи.

Суд своєю ухвалою від 09.02.2023 поновив провадження в справі.

Суд своєю ухвалою від 30.03.2023 доручив проведення судово-економічної експертизи, призначеної ухвалою суду від 24.05.2022 в справі № 458/769/21, експертам Науково-дослідного інституту судових експертиз та права (адреса: 79005, м. Львів, вул.Ак. Богомольця, 9), провадження в справі зупинив на час проведення експертизи.

16.05.2023 на адресу суду надійшло клопотання судового експерта Науково-дослідного інституту судових експертиз та права ОСОБА_3 про уточнення питання та представлення додаткових матеріалів, необхідних для дачі висновків.

Суд своєю ухвалою від 17.05.2023 поновив провадження в справі для розгляду клопотання судового експерта.

22.05.2023 представник відповідача Богдан З.С. подала заяву про уточнення питань, наданих для вирішення експерту з дорученням додаткових документів оригіналів квитанцій.

Суд своєю ухвалою від 01.06.2023 задоволив клопотання експерта, уточнив зміст експертного дослідження, визначив строк позивачу для подання експерту додаткових документів.

01.08.2023 Науково-дослідний інституту судових експертиз та права повернув до суду матеріали цивільної справи з повідомленням експерта від 25.07.2023 №559/23 про неможливість надання висновку судово-економічної експертизи.

Суд своєю ухвалою від 02.08.2023 поновив провадження в справі, призначив підготовче засідання.

07.09.2023 представник відповідача ОСОБА_2 подала письмові пояснення.

Суд своєю ухвалою від 12.09.2023 закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача АТ КБ "ПриватБанк" Гнатищак О.В., який брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, позовні вимоги підтримав повністю. Додатково вказав, що розмір заборгованості підтверджено Розрахунком, виписками, які є належними та допустимими доказами. З Розрахунку чітко видно, коли виникла заборгованість за тілом кредиту та її суму. Заперечення представника відповідача є безпідставними. Вважає, що позивач надав суду необхідні документи для проведення експертизи, від проведення такої не ухилявся, однак такі не були надані експерту саме судом, а тому відсутні підстави застосовувати ст. 109 ЦПК України щодо наслідків не проведення експертизи. Щодо позовної давності, про застосування строків якої зробила заяву представник відповідача, зазначив, що позов до суду подано засобами поштового зв`язку 14.09.2016 і станом на цю дату прострочена заборгованість за тілом кредиту становить 58159,39 доларів США і така сума не входить до 5 річного терміну позовної давності. Відтак, сума заборгованості за тілом кредиту в межах строку 14.09.2016 по 19.05.2021 становить 36573,81 доларів США (98733,20 58159,39). Просив позов задоволити, вирішити питання судових витрат.

У судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з`явилася, хоча була належним чином повідомлена про день, час та місце розгляду справи.

Представник відповідача Богдан З.С., яка брала участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, позовні вимоги не визнала, з підстав, викладених у заявах по суті справи. Додатково вказала, що поданий позивачем Розрахунок заборгованості станом на 19.05.2021 є незрозумілим, зокрема, з такого, неможливо встановити як утворювалася заборгованість за кредитом саме на суму 94 733,20 доларів США, чи вказана сума включає тіло кредиту чи містить інші приховані суми, як-то, пеня, відсотки. Оскільки, для з`ясування таких питань необхідні спеціальні знання, за її клопотанням суд призначив у справі судово-економічну експертизу. Для забезпечення виконання ухвали суду про призначення експертизи відповідач надала наявні в неї оригінали квитанцій. Позивач, у свою чергу, не виконав ухвали суду, не надав експерту додаткові документи, які той запитував, що є підставою для застосування наслідків відповідно до ст. 109 ЦПК України. У випадку, якщо суд дійде висновку, що права позивача були порушені відповідачем, просила застосувати строки позовної давності, виходячи з яких, відповідач мала б погасити заборгованість за тілом кредиту з 14.10.2016 в межах 5-річного строку позовної давності, встановленої сторонами в Договорі кредиту, та з урахуванням дати звернення позивача до суду 17.09.2021 сума такої складає 33887,73 долари США.

Фактичні обставини, які встановив суд, та зміст спірних правовідносин.

18.09.2007 між АТ КБ "Приватбанк" та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір № Е/V 3214 від 20.09.2007 (далі Кредитна угода) та Договір про видачу Траншу № Е/V 3214/1 від 20.09.2007 (далі Договір).

Предметом якої, згідно з п. 1.1 Угоди, є кредит. Надання коштів здійснюється окремими частинами Траншами кредиту.

Загальна сума кредиту в рамках Угоди 350000,00 доларів США (п. 1.2 Кредитної угоди).

Згідно з п. 1.3 Кредитної угоди, термін повернення кредиту у окремих частин Траншів кредиту, встановлюється договорами про видачу Траншів кредиту, а також Графіками погашення кредиту, відсотків, винагороди, що є невід`ємними додатками до договорів про видачу Траншів, але не пізніше 18.09.2017.

Згідно з п. 1.4 Кредитної угоди, кредит надається на споживчі цілі.

Згідно з п. 4.1 Кредитної угоди, за користування кредитними коштами в період з дати списання коштів з поточного рахунку до дати погашення Траншу кредиту згідно з п.п. 2.2.3, 2.3.3, 2.4.1, 4.10 цієї Угоди, п.п. 1.3, 4.1, 4.2, 4.3 договорів про видачу Траншів, Позичальник сплачує відсотки в розмірі 14 % річних.

Згідно з п. 4.3 Кредитної угоди, при порушенні позичальником будь-якого із зобов`язань по погашенню кредиту передбачених умовами такої угоди позичальник сплачує банку відсотки за користування Траншем кредиту в розмірі 32% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Згідно з п. 4.4 Кредитної угоди, при непогашені Траншу кредиту в термін, встановлений договором про видачу Траншу, заборгованість у частині вчасно непогашеної суми Ттраншу кредиту вважається прострочена, на залишок заборгованості по простроченій сумі Траншу кредиту розрахунок відсотків здійснюється відповідно до п. 4.3 цєї Угоди та п. 4.3 договорів про видачу Траншів.

Згідно з п. 4.7 Кредитної угоди, погашення кредиту, сплата відсотків за цією Угодою здійснюється у валюті кредиту.

Згідно з п. 4.8. Кредитної угоди, зобов`язання за цією Угодою виконуються в наступній послідовності: 1) витрати Банку, пов`язані з виконання Угоди (по заставі, витрати на оплату послуг адвокатів), 2) неустойка (штраф, пеня), 3) прострочена винагорода, 4) винагорода, 5) прострочені відсотки, 6) відсотки, 7) прострочений кредит, 8) кредит, якщо інше не передбачено п. 8.5 даної Угоди.

У Розділі 8 Кредитної угоди п. 8.5 не заповнений.

З договору про видачу Траншу № №Е/V 3214/1 від 20.09.2007 (далі Договір) видно, що такий укладено між позивачем ПриватБанком та відповідачем ОСОБА_1 .

Згідно з п. 1.1 Договору, Банк зобов`язується надати позичальнику кредитні кошти в частині загального ліміту, встановленого п.1.2 Кредитної угоди № Е/V 3214 від 18.09.2007.

Згідно з п. 1.2 Договору, сума Траншу кредиту 200 000,00 доларів США.

Згідно з п. 1.2 Договору, терміни повернення Траншу кредиту і відсотків визначаються відповідно до Графіка погашення кредиту, відсотків, винагороди (Додаток № 1 до Договору).

Згідно з п. 2.1 п.п. 2.1.1 Договору, для надання Траншу банк зобов`язується відкрити:

- рахунок для зарахування коштів , направлених на погашення заборгованості № НОМЕР_1

- позичковий рахунок № НОМЕР_2

- особовий рахунок по відсотках № НОМЕР_3

- рахунок для виплати винагороди № НОМЕР_4 100.

З Додатку № 1 до Договору про видачу Траншу № №Е/V 3214/1 від 20.09.2007 видно, що таким встановлено графік погашення кредиту, відсотків, винагороди за період з 15.10.2007до 14.09.2017. Загальна сума внеску 374192,50 доларів США; сума Траншу кредиту до погашення 200000,00 доларів США; сума відсотків до сплати 174192,50 доларів США; винагорода за ведення кредитної угоди 1000 доларів США.

Як видно з розрахунку заборгованості за Договором № Е/V 3214 від 20.09.2007, станом на 19.05.2021 загальна заборгованість за наданим кредитом становить 421 374,19 доларів США, що складає еквівалент 11 558 294,03 грн, з яких: 94 733,20 доларів США - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту), в тому числі 94 733,20 доларів США - залишок простроченої заборгованості за наданим кредитом; 108783,73 доларів США - загальний залишок заборгованості за процентами; в тому числі 108783,73 доларів США - залишок заборгованості за простроченими процентами; 217 857,26 доларів США - загальна сума нарахованої пені.

Згідно з офіційним курсом гривні щодо іноземних валют станом на 19.05.2021, 1 долар США становить 27,43 грн.

З повідомлення №30.1.0.0/2 - 79ILVLES03860 від 05.10.2016 видно, що АТ КБ "Приватбанк" звернувся до позичальника ОСОБА_1 , вказуючи, що в зв`язку з порушеннями зобов`язань за вказаним кредитним договором виникла прострочена заборгованість, яка складає 129 219,95 доларів США, у тому числі: 60 845,47 доларів США - заборгованість за кредитом; 35 035,25 доларів США - заборгованість за процентами та користування кредитом; 33 339,20 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором. У разі несплати простроченої заборгованості Банк у встановлені строки вимагав повернути суму кредиту в повному обсязі, а також нараховані проценти, штрафні санкції.

З виписки з 18.09.2007 до 04.11.2021 по рахунку № НОМЕР_1 ОСОБА_1 видно рух коштів на погашення заборгованості за кредитним договором №Е/V 3214 від 20.09.2007, зокрема, спрямованих на погашення заборгованості кредиту, пені, процентів за кредитом. Дебет 255961,20 доларів США; кредит 255961,20 доларів США.

З виписки з 18.09.2007 до 04.11.2021 по рахунку № НОМЕР_2 ОСОБА_1 видно рух коштів на погашення заборгованості за кредитним договором №Е/V 3214 від 20.09.2007, а саме, винесення кредиту на прострочення за договором кредиту з залишком 94733,20 доларів США.

З виписки з 18.09.2007 до 04.11.2021 по рахунку № НОМЕР_5 ОСОБА_1 видно, що перенесений залишок по кредиту становить 94733,20 доларів США.

Надіслані позивачем на електронну адресу суду виписки по рахунках договору кредиту, які за своїм обсягом складають 2489 арк., не долучались судом до матеріалів цивільної справи, оскільки, такі позивач згідно з ухвалою суду повинен був подати експерту для проведення судово-економічної експертизи, клопотання про долучення їх як доказів відповідно до вимог ст. 83 ЦПК України позивач не подавав.

Подані відповідачем копії договорів поруки №1 від 18.09.2007, №2 від 18.09.2007, №3 від 18.09.2007, №4 від 18.09.2007, гарантійний лист від 18.09.2007, договір застави майна укладений 18.09.2007 між ОСОБА_1 та ЗАТ КБ "Приватбанк", акти оцінки майна, що передається в іпотеку (Т. 1 а.с.196-206), оригінали квитанцій (Т.2) суд за клопотанням представника відповідача не досліджував, оскільки такі долучені для проведення призначеної судом експертизи, про долучення їх як доказів відповідно до вимог ст. 83 ЦПК України представник відповідача не клопотала.

Позивач, покликаючись на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за укладеними договорами, на підставі ст. 526, 527, 530, 554, 610, 1050, 1054 ЦК України звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором № E/V 3214 від 18.09.2007 та договором про видачу траншу № E/V 3214/1 від 20.09.2007 в сумі 94733,20 доларів США, що становить заборгованість за кредитом (тіло кредиту).

Відповідач заперечила проти позову, оскільки позивач не довів належними та допустимими доказами наявність у відповідача ОСОБА_1 заборгованості по тілу кредиту саме в розмірі 94733,20 доларів США. Просила застосувати строки позовної давності.

Відтак, суд встановив, що між сторонами виникли спірні правовідносини щодо кредитних зобов`язань, які регулюються загальними положення ЦК України про зобов`язання та параграфом 2 Глави 71 ЦК України "Кредит".

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У положеннях ч. 1 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно з положеннями ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності до ч. 1, ч. 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У ході судового розгляду справи суд встановив, і що не заперечили представники сторін у справі, що між позивачем АТ КБ ПриватБанк в особі керуючого Самбірським відділенням філії «Західне головне регіональне управління» ЗАТ КБ ПриватБанк Петрущака Р.В. та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Кредитну угоду № Е/V 3214 від 18.09.2007 (далі Кредитна угода), Договір про видачу Траншу № Е/V 3214/1 від 20.09.2007 (далі Договір), Додаток № 1 до Договору про видачу Траншу № Е/V 3214/1 від 20.09.2007, за умовами яких Банк надав Позичальнику кредит на споживчі цілі в розмірі 200000,00 доларів США терміном до 18.09.2017. Позичальник зобов`язалась повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором.

Умови Кредитної угоди, Договору, Графік погашення заборгованості, який є Додатком до Договору Траншу сторони в справі не оспорювали.

Згідно з п. 4.8. Кредитної угоди, зобов`язання за цією Угодою виконуються в наступній послідовності: 1) витрати Банку, пов`язані з виконання Угоди (по заставі, витрати на оплату послуг адвокатів), 2) неустойка (штраф, пеня), 3) прострочена винагорода, 4) винагорода, 5) прострочені відсотки, 6) відсотки, 7) прострочений кредит, 8) кредит, якщо інше не передбачено п. 8.5 даної Угоди.

Відповідно до п.п 2.1.1 п. 2 Договору про видачу Траншу № E/V 3214/1 від 20.09.2007 Банк зобов`язався відкрити для надання Траншу кредиту:

- рахунок для зарахування коштів , направлених на погашення заборгованості № НОМЕР_1 ;

- позичковий рахунок № НОМЕР_2 ;

- особовий рахунок по відсотках № НОМЕР_3 ;

- рахунок для виплати винагороди № НОМЕР_6 .

Згідно з Додатком №1 від 20.09.2007 до Договору про видачу Траншу № E/V 3214/1 від 20.09.2007 - Графік погашення кредиту, відсотків і винагороди, за отримання кредиту в сумі 200000 доларів США відповідач ОСОБА_1 , зобов`язалася за період з 15.10.2007 по 14.09.2017, за умови дотримання графіку погашення кредиту, сплатити загальну суму внеску 374192,50 доларів США, що включає в собі суму Траншу кредиту до погашення в сумі 200000 доларів США, суму відсотків до сплати в сумі 174192,50 доларів США, а також окремо сплатити 1000 доларів США винагороди за ведення кредитної угоди (щомісячно).

Представник відповідача ОСОБА_2 не заперечила, що ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 200000,00 доларів США та до початку 2014 року намагалась сумлінно виконувати зобов`язання за Кредитною угодою, вносила чергові платежі з врахуванням Договору про видачу Траншу, що знайшло своє підтвердження, в наданому позивачем розрахунку заборгованості.

05.10.2016 позивач надіслав відповідачу повідомлення №30.1.0.0/2 - 79ILVLES03860, в якому АТ КБ "Приватбанк" вказав, що в зв`язку з порушенням зобов`язань за вказаним кредитним договором прострочена заборгованість, яка складає 129 219,95 доларів США, у тому числі: 60 845,47 доларів США - заборгованість за кредитом; 35 035,25 доларів США - заборгованість за процентами та користування кредитом; 33 339,20 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором. У разі несплати простроченої заборгованості Банк у встановлені строки вимагав повернути суму кредиту в повному обсязі, а також нараховані проценти, штрафні санкції.

Мирного, позасудового врегулювання цього питання між сторонами не відбулось, зокрема, за заявою відповідачки від 25.01.2021, якою пропонувала Банку, з урахуванням її фінансового стану, сплатити Банку 30000,00 доларів США, застосувати прощення боргу щодо залишку нарахованої заборгованості по відсотках.

Позивач скористався своїм правом в судовому порядку вимагати від боржника відповідача ОСОБА_1 стягнення заборгованості, та як кредитодавець, на свій розсуд, вимагає від боржника лише частину суми заборгованості за кредитом, а саме, заборгованість за кредитом (тілом кредиту) в розмірі 94 733,20 доларів США.

На підтвердження своїх вимог позивач надав суду розрахунок заборгованості за Кредитним договором № Е/V 3214 від 20.09.2007 станом на 19.05.2021, з якого видно, що загальна заборгованість за наданим кредитом становить 421 374,19 доларів США, що складає еквівалент 11 558 294,03 грн, з яких:

- 94 733,20 доларів США - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту), в тому числі 94 733,20 доларів США - залишок простроченої заборгованості за наданим кредитом;

- 108783,73 доларів США - загальний залишок заборгованості за процентами; в тому числі 108783,73 доларів США - залишок заборгованості за простроченими процентами;

- 217 857,26 доларів США - загальна сума нарахованої пені.

Дослідивши Розрахунок заборгованості суд встановив, що за період з 20.09.2007 по 19.05.2021, для погашення тіла кредиту відповідач ОСОБА_1 внесла на рахунок банку 105266,8 доларів США тіла кредиту, сплатила 156671,91 доларів США процентів за користування кредитними коштами та пеню в сумі 7235,95 доларів США.

Такий підрахунок суд провів шляхом проведення простих арифметичних дій додавання сум в графах Розрахунку «Сума погашення за наданим кредитом», «Сплачено процентів», «Сума сплаченої пені», що не вимагає спеціальних знань у сфері бухгалтерського обліку.

15.08.2014 відповідач ОСОБА_1 припинила сплачувати заборгованість за тілом кредиту в розмірі, визначеному щомісячно Додатком №1 від 20.09.2007 до Договору про видачу Траншу № E/V 3214/1 від 20.09.2007 (графіком погашення кредиту, відсотків і винагороди), крім сплати 20.01.2015 частини простроченого тіла кредиту в сумі 252,23 доларів США, внаслідок чого кредит вийшов на щомісячне прострочення та станом на 19.05.2021 виникла прострочена заборгованість за тілом кредиту в сумі 94 733,20 доларів США (200000 доларів США отриманого кредиту 105 266,8 доларів США сплаченого тіла кредиту = 94733,20 доларів США заборгованість за кредитом (тіло кредиту).

При цьому, суд враховує те, що сторони у п. 4.8. Кредитної угоди, погодили, що зобов`язання за цією Угодою виконуються в наступній послідовності: 1) витрати Банку, пов`язані з виконання Угоди (по заставі, витрати на оплату послуг адвокатів), 2) неустойка (штраф, пеня), 3) прострочена винагорода, 4) винагорода, 5) прострочені відсотки, 6) відсотки, 7) прострочений кредит, 8) кредит, якщо інше не передбачено п. 8.5 даної Угоди.

Відтак, з урахуванням погодженої сторонами послідовності виконання зобов`язань за Кредитною угодою, з якої видно, що погашення простроченого кредиту відбувається після виконання інших зобов`язань за кредитом (витрат Банку, неустойки, винагороди, відсотків), виходячи з Графіку погашення кредиту, Розрахунку заборгованості, виписок по рахунках (Т. 1 а.с. 57-80), суд встановив, що у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань з повернення кредиту виникла заборгованість за кредитним договором, яка з урахуванням суми отриманого кредиту (тіло кредиту) 200000 доларів США та фактично сплаченого тіла кредиту в сумі 105266,8 доларів США, станом на 19.05.2021 становить 94 733,20 доларів США.

Суд, оцінюючи Розрахунком заборгованості в сукупності з виписками по рахунках, погоджується з таким, за встановлених конкретних обставин у цій справі, такий розрахунок дозволив суду без застосування спеціальних знань встановити суму заборгованості за тілом кредиту, яку вважає доведеною позивачем і щодо якої в суду не має сумнівів, оскільки за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит.

Заперечення відповідача про те, що Банк не довів належними та допустимими доказами наявність заборгованості по тілу кредиту саме в розмірі 94733,20 доларів США на 19.05.2021, оскільки при погашені заборгованості не всі внесені відповідачем грошові кошти направлялись Банком на погашення тіла кредиту, а частина таких коштів була спрямована на погашення заборгованості по відсотках та пені, суд відхиляє, так як сторонами в справі в п. 4.8 Кредитної угоди погодили послідовність виконання зобов`язань за кредитом, а саме: 1) витрати Банку, пов`язані з виконання Угоди (по заставі, витрати на оплату послуг адвокатів), 2) неустойка (штраф, пеня), 3) прострочена винагорода, 4) винагорода, 5) прострочені відсотки, 6) відсотки, 7) прострочений кредит, 8) кредит, якщо інше не передбачено п. 8.5 даної Угоди.

Отже, Банк правомірно та відповідно до умов Кредитної угоди зараховував кошти за тілом кредиту після інших зобов`язальних платежів.

Окрім цього, відповідач не заперечувала погашення кредитних коштів за тілом кредиту за період з 20.09.2007 року до 2014 року, в якому припинила виконувати зобов`язання за Кредитною угодою у зв`язку з важким матеріальним становищем, не ставила під сумнів послідовність зарахуванням внесених нею грошових коштів згідно зі встановленим Графіком.

Щодо експертизи у цій справі.

За клопотанням представника відповідача ОСОБА_2 суд своєю ухвалою від 24.05.2022 призначив судово-економічну експертизу, проведення якої доручив Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз (м. Львів, вул. Липинського, 54).

30.03.2023 суд своєю ухвалою доручив проведення судово-економічної експертизи, призначеної ухвалою суду від 24.05.2022 експертам Науково-дослідного інституту судових експертиз та права (адреса: 79005, м. Львів, вул.Ак. Богомольця, 9).

16.05.2023 на адресу суду надійшло клопотання судового експерта Науково-дослідного інституту судових експертиз та права ОСОБА_3 про уточнення питання та представлення додаткових матеріалів, необхідних для дачі висновків.

22.05.2023 представник відповідача Богдан З.С. подала заяву про уточнення питань, наданих для вирішення експерту з дорученням додаткових документів оригіналів квитанцій.

Представник позивача АТ КБ "Приватбанк" Гнатишак О.В. запитувані експертом документи, зокрема, завірені КЕП виписки (із меморіальними ордерами до таких) по всіх рахунках договору запитуваного періоду, які необхідні для проведення судово-економічної експертизи, направив на електронну адресу суду. Такі за своїм обсягом становили 2489 арк.

При цьому, представник позивача ОСОБА_4 вважав, що саме суд з урахуванням вимог ст. 107 ЦПК України повинен самостійно роздрукувати і оформити такі документи для надання експерту.

З урахуванням такої позиції позивача, обсягу наданих позивачем додаткових документів 2489 арк., відсутністю в суду повноважень, а тим паче обов`язку щодо виготовлення, роздрукування, створення електронної копії документів сторін у справі, ухвалою суду від 01.06.2023 за результатами розгляду клопотання експерта, уточнено зміст експертного дослідження - судово-економічної експертизи, призначеної ухвалою суду від 24.05.2022 та зобов`язано позивача надати запитувані документи безпосередньо експерту.

01.08.2023 Науково-дослідний інституту судових експертиз та права повернув до суду матеріали цивільної справи з повідомленням експерта від 25.07.2023 №559/23 про неможливість надання висновку судово-економічної експертизи у зв`язку з ненаданням первинних документів щодо видачі кредиту, його погашення, банківські виписки.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 підтвердив свою позицію про те, що саме суд з урахуванням вимог ст. 107 ЦПК України повинен самостійно роздрукувати і оформити подані ним документи для надання експерту. Зазначив також, що Банк не буде нести затрати щодо надання паперових документів у такій кількості, а суд з урахуванням вимог ст. 107 ЦПК України повинен самостійно виготовити такі, зокрема, шляхом запису їх на диск та надати експерту.

Представник позивача ОСОБА_4 не вказав, чому ним самостійно не надано суду вже сформований диск з електронною копією таких документів для подальшого направлення експерту.

З урахуванням вимог ст. 107 ЦПК України, подання позивачем безпосередньо експерту додаткових документів шляхом виготовлення їх електронних копій на диску, унеможливлює ризик контактування представника позивача з експертом, а тому суд вважає такі доводи представника позивача неспроможними.

Відповідно до ст. 109 ЦПК України, у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Враховуючи те, що заборгованість визначається умовами кредитного договору та вимогами закону, а не висновком експертизи, який оцінюється на рівні з іншими доказами та не має для суду наперед встановленого значення (ст. 110 ЦПК України), те, що суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 2 ст. 89 ЦПК України), з урахуванням того, що позивач довів наявність заборгованості відповідача за тілом кредиту належними і допустимими доказами Кредитною угодою № Е/V 3214 від 18.09.2007, Договором про видачу Траншу № Е/V 3214/1 від 20.09.2007 (далі Договір), Додатком № 1 до Договору про видачу Траншу № Е/V 3214/1 від 20.09.2007 (Графік погашення заборгованості), Розрахунком заборгованості, виписками по рахунках, тому суд не вбачає підстав для застосування наслідків ухилення від участі в експертизі згідно зі ст. 109 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зположеннями ч.1та ч.2ст.89ЦПК України,суд оцінюєдокази засвоїм внутрішнімпереконанням,що ґрунтуєтьсяна всебічному,повному,об`єктивному табезпосередньому дослідженнінаявних усправі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд з`ясував всі обставини в цій справі, дослідив та надав оцінку доказам, які підтверджують обставини, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, і дійшов висновку, що позивач на підставі належних, допустимих та достатніх доказів довів порушення відповідачем умов договору кредиту та договору про видачу траншу щодо зобов`язання повернути кредитні кошти.

Позовна давність.

Відповідно до положеньст. 256 ЦК України,позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Для обчислення позовної давності застосовують загальні положення про обчислення строків, що містяться вст. 252-255 ЦК України.

Згідно зіст. 253 ЦК Україниперебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з положеннямист. 258 ЦК України, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

У відповідності до ч. 1 ст. 261 ЦК України, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення свого права.

Відповідно до ч. 2 ст. 264 ЦК України, позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Згідно з ч. 4 ст. 267 ЦК Українисплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

У ході судового розгляду справи, суд дійшов висновку про порушення відповідачем прав позивача.

Відповідач просить суд застосувати строки позовної давності, виходячи з яких, відповідач мала б погасити заборгованість за тілом кредиту з 14.10.2016 в межах 5-річного строку позовної давності та з урахуванням дати звернення позивача до суду 17.09.2021, і сума якої складає 33887,73 долари США.

Суд встановив, що сторони кредитних правовідносин врегулювали у п. 6.8 Кредитної угоди № E/V 3214/1 від 20.09.2007 питання терміну позовної давності по вимогах про стягнення кредиту, встановивши такий тривалістю 5 років.

Відповідно до умов Кредитної угоди, Договору про видачу Траншу, укладених між сторонами в цій справі, сторони погодили, що погашення кредиту, відсотків здійснюється відповідно до Графіку погашення кредиту, відсотків і винагороди, який є Додатком № 1 до Договору Траншу № E/V 3214/1 від 20.09.2007.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 зробила висновок про те, що якщо кредитний договір встановлює окремі зобов`язання, які деталізують обов`язок позичальника повернути борг частинами та передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов`язку, то незалежно від визначення у договорі строку кредитування право кредитодавця вважається порушеним з моменту порушення позичальником терміну внесення чергового платежу. А відтак, перебіг позовної давностістосовно кожного щомісячногоплатежу у межах строку кредитуваннязгідно з частиною п`ятоюстатті 261 ЦК Українипочинається післяневиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) позичальником обов`язку з внесеннячерговогоплатежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу (п. 92).

05.10.2016 позивач у зв`язку з порушенням зобов`язань за кредитним договором, пред`явив до відповідача вимогу про те, що за вказаним кредитним договором є прострочена заборгованість, яка складає 129 219,95 доларів США, у тому числі: 60 845,47 доларів США - заборгованість за кредитом; 35 035,25 доларів США - заборгованість за процентами та користування кредитом; 33 339,20 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором. У разі несплати простроченої заборгованості Банк у встановлені строки вимагав повернути суму кредиту в повному обсязі, а також нараховані проценти, штрафні санкції.

Суд зазначає, що звернення з вимогою про дострокове стягнення кредиту, незалежно від способу такого стягнення, змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з такою вимогою вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі.

Відтак, з цього часу в позивача виникло право на судовий захист порушених прав у спірних правовідносинах.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 264 ЦК України, позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

З Єдиного реєстру судових рішень за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/102001230, суд встановив, що 08.12.2021 Турківським районним судом Львівської області ухвалено рішення у справі № 458/246/17, провадження №2/458/1/2021 за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №Е/V 3214 від 18.09.2007 та договором про видачу траншу №Е/V 3214/1 від 20.09.2007 в сумі 5138,79 (Долар США), що складає 138 233,45 грн., а саме: 5138,79 (Долар США) - заборгованість за відсотками, нарахованими за період з 15.12.2016 по 24.02.2017 за користування кредитом.

Як видно з указаного вище рішення суду, предметом спору також була заборгованість ОСОБА_1 за за кредитним договором №Е/V 3214 від 18.09.2007 та договором про видачу траншу №Е/V 3214/1 від 20.09.2007, а саме, за відсотками. З позовом до Турківського районного суду Львівської області ПАТ КБ "ПриватБанк" звернувся 13.03.2017, а отже, в силу вимог ч. 2 ст. 264 ЦК України, позовна давність була перервана. У задоволенні позову відмовлено, рішення набрало законної сили.

За захистом порушеного права у цій справі, позивач звернувся до суду 14.09.2021 шляхом направлення позовної заяви засобами поштового зв`язку, а відтак, з урахуванням заявлених позовних вимог, та порядку обчислення перебігу позовної давностістосовно кожного щомісячногоплатежу у межах строку кредитування, 5-річний строк позовної давності необхідно обчислювати з 14.09.2016 до 19.05.2021 (дата заборгованості за тілом кредиту згідно з позовними вимогами).

Виходячи з Розрахунку заборгованості, Графіку погашення заборгованості, яким встановлені щомісячніплатежі у межах строку кредитування, сума заборгованості в межах 5-річного строку позовної давності за період з 14.09.2016 по 19.05.2021 складає 36573,81 доларів США, яка і підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача.

Щодо стягнення грошової суми в іноземній валюті, то суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 533 ЦК України, грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях.

Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Заборони на виконання грошового зобов`язання в іноземній валюті, у якій воно зазначено у договорі, чинне законодавство не містить.

Тому як укладення, так і виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті, зокрема позики, не суперечить чинному законодавству.

Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті, при цьому з огляду на положення ч. 1 ст. 1046 ЦК України, а також ч. 1 ст. 1049 ЦК Україниналежним виконанням зобов`язання з боку позичальника є повернення суми коштів у строки, у розмірі та у саме тій валюті, яка визначена договором позики, а не в усіх випадках та безумовно в національній валюті України.

Як видно з матеріалів справи, при укладенні Кредитної угоди № E/V 3214/1 від 20.09.2007, договору про видачу Траншу № E/V 3214/1, сторони погодили надання та повернення (погашення) кредитних коштів у валюті відмінній від національної валюти України, що свідчить про узгодження сторонами повернення позики саме в іноземній валюті, а тому на відповідача має бути покладено обов`язок з повернення коштів у доларах США.

Відтак, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні в справі докази та надавши їм оцінку, встановивши дійсні обставини справи, відповідно до норм закону, які регулюють правовідносини, що виникли між сторонами, в межах їх доводів та заперечень, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення на суму 36573,81 доларів США.

У решті позову необхідно відмовити в зв`язку з пропуском строку позовної давності.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати в цій справі складаються з судового збору.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання позовної заяви позивач сплатив судовий збір в розмірі 38977,98 грн.

Розрахунок судових витрат.

Розмір задоволених позовних вимог на суму 36573,81 доларів США становить 38,60 відсотків від ціни позову 94733,20 доларів США (36573,81 х 100/94 733,20).

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, тому до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір в розмірі 15045,50 грн (38977,98 х 38,60/100), що є пропорційним до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 142, 258, 263-265, 268, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

вирішив:

Задоволити частково позов Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" заборгованість за кредитом (тілом кредиту) за кредитним договором №Е/V 3214 від 18.09.2007 та договором про видачу траншу №Е/V 3214/1 від 20.09.2007 в сумі 36573,81 доларів США.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" судовий збір в розмірі 15045,50 грн.

У задоволенні решти позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Позивач: АТ КБ "ПриватБанк" (код ЄДРПОУ 14360570, адреса місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського,1Д).

Відповідач: ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_7 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Повне рішення суду складено та підписано 07.03.2024.

Суддя О.І. Кшик