Ухвала

від 07.03.2024 по справі 522/3535/24-е

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/3535/24-Е

Провадження № 2/522/3801/24

УХВАЛА

07 березня 2024 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду м. Одеси розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНСАЛТ СОЛЮШЕНС» про забезпечення позову,-

ВСТАНОВИВ:

06 березня 2024 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНСАЛТ СОЛЮШЕНС» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , треті особи ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Глорі Плюс», Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Бондарев Роман Володимирович про визнання правочину недійсним, скасування рішення

За результатами автоматизованого розподілу справа передана для розгляду судді Приморського районного суду міста Одеси Косіциній В.В.

Разом із позовною заявою до суду було подано заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНСАЛТ СОЛЮШЕНС» про забезпечення позову, у якому заявник просив забезпечити позовну заяву шляхом встановлення заборони на відчуження нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_2 .

Суд дослідивши матеріали справи встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

У п.2 ч.1 ст.150 ЦПК України вказано, що позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.151 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, зокрема, ціну позову, про забезпечення якого просить заявник.

У клопотанні про забезпечення позову заявник вказує на те, що позовна заява містить вимоги немайнового характеру, з чим не може погодитися суд.

Згідно Постанови ВП ВС від 25.08.2020 по справі № 910/13737/19, майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18).

Спір про визнання незаконним рішення державного реєстратора, скасування запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, припинення іпотеки є цивільно-правовим, має приватноправовий характер, оскільки обумовлений порушенням або загрозою порушення майнового приватного права чи інтересу позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване речове право на це майно в рамках кредитних відносин, забезпечених іпотекою (постанова ВП Верховного Суду від 4 вересня 2018 року у справі №823/2042/16, від 5 грудня 2018 року у справі № 757/1660/17-ц, постанова ВС КАС від 13 лютого 2019 року у справі№826/3191/16).

У своїх рішеннях по справах №№ 823/2042/16 та 757/1660/17-ц ВП ВС наголосила на тому, що особа може оскаржувати державну реєстрацію без пред`явлення майнових вимог тільки у випадку, якщо рішення про державну реєстрацію стосувалось реєстрації прав позивача, а не іншої особи.

Відповідно до ч. 9 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

Виходячи зі змісту позовної заяви, позивач просить скасувати рішення державного реєстратора щодо реєстрації права власності на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

В пунктах 15, 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» зазначено, що пунктами 1 і 2 частини першої статті 80 ЦПК передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошових коштів та про визнання права власності на майно або витребування майна. Суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 80, пункту 4 частини другої статті 119 ЦПК такий обов`язок покладається на позивача (у тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у виді повернення майна застосовуються за ініціативою суду, наприклад, при визнанні договору недійсним згідно з частиною п`ятою статті 216 ЦК).

Відповідно до ст.12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», - звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору.

Суд наголошує, що вартість спірного майна не може бути визначена на власний розсуд сторони, а має бути підтверджена доказами, при цьому позовна заява повинна містити посилання на такі докази у відповідності до вимог п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.

В якості доказу вартості майна, суду можуть бути подані звіт про оцінку саме ринкової вартості майна або цінова довідка.

18 жовтня 2023 року було введено в дію Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами»

Відповідно до ч.6 ст.11 ЦПК України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

20 лютого 2024 року набрали чинності зміни до Цивільного процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України щодо обов`язку юридичних осіб зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.151 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб громадян України), номери засобів зв`язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Проте, у клопотанні не міститься посилання на наявність у позивача та його представника відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету.

Згідно ч.ч.10-11 ст.153 ЦПК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, а також у разі подання заяви особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи те, що клопотання про забезпечення позову не містить ціни позову, беручи до уваги відсутність вказівки на наявність або відсутність електронного кабінету, суд доходить до висновку про наявність підстав для повернення заяви про забезпечення позову.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 149, 150, 151, 153 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання Товаристваз обмеженоювідповідальністю «КОНСАЛТСОЛЮШЕНС» прозабезпечення позову повернути заявнику.

Роз`яснити заявнику, що він має право повторно звернутися із клопотанням (заявою) про забезпечення позову, у разі, якщо клопотання відповідатиме вимогам статті 151 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала є остаточною та не підлягає оскарженню.

Суддя Косіцина В.В.