Рішення

від 06.03.2024 по справі 295/2098/23

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №295/2098/23

Категорія 75

2/295/58/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.03.2024 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира у складі:

головуючого судді Зосименка О.М.,

за участі секретаря Стелюти М.С.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Підприємства «Учбово-Методичний Центр Федерації профспілок Житомирської області» про стягнення невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку,

установив:

Позивач звернувся до суду з даним позовом, якій у подальшому уточнив та в остаточному варіанті просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість по невиплаченій заробітній платі за період з 01.03.2022р. по 31.05.2022 року сумі 25500 грн., 13000 грн. невиплаченої матеріальної допомоги та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 66 624 грн. 60 коп., а всього 105 124 грн. 60 коп., посилаючись на те, що після звільнення з роботи йому не було виплачено заборгованість по заробітній платі в повному обсязі.

У відзиві на позов від 24.08.2023р. відповідач заперечив щодо заявлених вимог зазначивши, що у квітні травні 2022 року підприємство не працювало, табелювання не проводилося, підстав для нарахування заробітної плати працівникам і позивачу у роботодавця не було. Відповідно до штатного розпису, який діяв на липень 2022 року посадовий оклад Позивачча складав 6800 грн. А тому вимога позивача про стягнення 17000 грн. (8500 грн *2) є безпідставною. Наказом від 23.08.2022 року № 11 припинено дію наказів від 11.03.2019 року № 5 та від 20.07.2022 року № 4к, з якими позивач вчасно ознайомлений і позовів щодо оскарження цього наказу позивачем подано не було, що говорить про те, що позивач не заперечував щодо даних наказів. 17 липня 2023 року позивачу було нараховано заробітну плату і в подальшому виплачено з урахуванням відрахувань 6842,50 грн.

В частині стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, за період з 07.11.2022 по 01.02.2023 року, що ставить 66624,60 грн., відповідач заперечує, вказуючи, що стягнення проводиться не більш як за шість місяців. За період з 07.11.2022 р до 07.05.2023 р кількість днів затримки складає 130 робочих днів, (130х76,45= 9938,50 грн., яку було виплачено позивачу 24.07.2023 року.

В останнє судове засідання позивач, та представник позивача не з`явилися, надійшла заява про розгляд справи у їх відсутність, позов підтримує, проти заочного розгляду справи не заперечує. Представником відповідача подана заява про відкладення розгляду справи через зайнятість у іншій справі. Враховуючи, що до заяви не надано доказів на обставини які вказує представник відповідача, наявність у справі відзиву, проведення допиту свідків за участю сторін, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Згідно ст. 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Статтею 115 КЗпП України визначено строки виплати заробітної плати. Згідно частини першої цієї статті заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Судом встановлено, що з 05.12.2018 року позивач працював на посаді зав. господарством на підприємстві «Учбово-Методичний Центр Федерації профспілок Житомирської області».

Згідно посадової інструкції завідувача господарством на останнього покладено наступні обов`язки: бере участь у розробленні планів поточних та капітальних ремонтів основних фондів установи (будівель, систем водопостачання, повітропроводів та інших споруд); організовує проведення ремонту приміщень установи, контролює якість виконання ремонтних робіт; забезпечує підрозділи господарським інвентарем, здійснює нагляд за його збереженням і проведенням вчасного ремонту; організовує оформлення необхідних матеріалів для укладання договорів на надання послуг, отримує та зберігає канцелярське приладдя, необхідні господарські матеріали, забезпечує ними підрозділи установи; веде облік витрат господарських матеріалів та складає встановлену звітність; керує роботами з упорядкування та прибирання території установи; виконує роботу з організації табельного обліку, складання графіків відпусток і розпорядку робочого дня прибиральниць службових приміщень установи; забезпечує виконання протипожежних заходів і утримує в належному стані пожежний інвентар.

Отже, на завідувача господарством покладено,зокрема, і збереження матеріальних цінностей підприємства.

Наказом від 28.03.2023року тимчасово призупинено роботу Підприємства «Учбово-Методичний Центр Федерації профспілок Житомирської області» з 01.04.2022 року у зв`язку з веденням військового стану та неможливістю вести основні види діяльності. Матеріально-відповідальній особі ОСОБА_1 вжити заходи щодо збереження матеріально-технічних цінностей (а.с.10).

Наказом №2 від 26.05.2022р. поновлено роботу підприємства з 27.05.2022 року.

Відповідно до наказу №4к від 20.07.2022р. позивачу має бути виплачено матеріальну допомогу у розмірі двох посадових окладів. Наказом №13 від 06.09.2022 року припинено дію наказу №4к від 20.07.2022р. з 07.09.2022 року з яким позивач ознайомився 09.09.2022 року (а.с. 42).

07.11.2022 року позивача звільнено із займаної посади відповідно до наказу № 12 від 04.11.2022 року у зв`язку із скороченням чисельності та штатів працівників.

Під час розгляду даної справи, наказом від 14.07.2023 року «Про виплату заробітної плати ОСОБА_1 » вирішено нарахувати та виплатити позивачу ,заробітну плату за березень 2022 року в розмірі 8500,00 грн. та середній заробіток (компенсацію) за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більше як за 6 місяців (а.с.114).

Згідно платіжних доручень №1167,1179,1168 від 17.07.2023 року позивачу перераховано 6842,50 грн. заробітної плати за березень 2022р., а також податок з доходів фізичних осіб 18% -1530 грн. та військовий збір-1,5% -127,50 грн. Таким чином відсутні підстави для стягнення заборгованості по заробітній платі за березень 2022р.

Як вбачається з Акту перевірки фінансово-господарської діяльності підприємства від 30.08.2022р. табелі обліку робочого часу працівників підприємства за березень-травень 2022 року відсутні. З 01.04.2022 року тимчасово призупинена робота підприємства, при цьому не визначений режим роботи працівників, які фактично виконували свої функціональні обов`язки, що підтверджується, зокрема, журналом передачі змін.

Не має можливості встановити, хто з працівників підприємства фактично виходив на робочі місця в квітні травні 2022р (а.с.93).

В судовому засіданні свідок ОСОБА_2 пояснила, що працювала на посаді бухгалтера, з березня 2022 року виходила на роботу, як і позивач,підприємство працювало в складному режимі, на роботу виходила як і позивач. Починаючи з середини березня 2022 року на роботу ходила не кожного дня через кількість повітряних тривог. З квітня місяця підприємство призупинило роботу згідно наказу колишнього директора, але на роботу з`являлась доробити роботу, та домовлялася з позивачем про відкриття вхідних дверей. У квітні місяці інших працівників підприємства на роботі не бачила, крім позивача який відкрив їй двері, в травні не пам`ятає.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що до 15.03.2022р. чергували постійно, після 15.03.2022р. як чергова не працювала. В квітні, травні не працювали, з`являлася на роботу за власним бажанням разом з сестрою, яка працювала бухгалтером. Як приходила, двері були відчинені, від кабінету у сестри ключ був. Наскільки відомо, ключ від центральних дверей один. До 15.03.2022р. питання чергування вирішував позивач.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що знайомий з позивачем, недалеко від нього працює, у період з квітнь-травнь зустрічався і спілкувався з позивачем.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що проживає в Житомирі, вул.. Замкова гора, зранку ходить вигулювати собаку, в цей період часто бачив позивача як приїздить на машині і в обід бачив. Стосовно виходу на роботу не знає.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила до середини березня працювала черговою, потім всім сказали що з квітня підприємство не буде працювати. Декілька разів приходила, мала ключі від службового входу, позивача бачила декілька разів, останній перебував у територіальній обороні, потім він не відкривав приміщення, оскільки на 5 поверсі поселилися працівники СБУ, у квітні-травні приходила до роботи десь два рази на тиждень, бачила позивача. Дублікати ключів видавалися орендарям. Бухгалтера не бачила ні разу.

Свідок ОСОБА_7 пояснила, що у квітні-травні з`являлась на роботу, центральний вхід був зачинений, заходила через службові двері, позивача не бачила і чергових теж.

Свідок ОСОБА_8 пояснила, що на роботу не ходила, повідомили , що працювати не будемо. У квітні-травні приходила періодично ходила на роботу, хотіла дізнатись чи будемо працювати, позивача не бачила.

Отже, встановивши, що наказом від 28.03.2023 року роботу підприємства було призупинено з 01.04.2022 року у зв`язку з веденням військового стану та неможливістю вести основні види діяльності, та на позивача як матеріально-відповідальну особу покладено обов`язок вжити заходи щодо збереження матеріально-технічних цінностей; табелі обліку робочого часу працівників підприємства за березень-травень 2022 року відсутні та згідно пояснень свідків підприємство не працювало у квітні-травні до поновлення роботи підприємства, суд дійшов висновку про відсутність підстав для виплати позивачу заробітної плати за період коли роботу підприємства було призупинено, оскільки позивачем належними в розумінні ст. 77 ЦПК України доказами не доведено виконання ним трудових функцій, визначених посадовою інструкцією завідувача господарством.

Одночасно судом встановлено, що наказом від 14.07.2023 року «Про виплату заробітної плати ОСОБА_1 » вирішено нарахувати та виплатити позивачу заробітну плату за березень 2022 року в розмірі 8500,00 грн. та середній заробіток (компенсацію) за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більше як за 6 місяців.

Згідно платіжних доручень №1167,1179,1168 від 17.07.2023 року позивачу перераховано 6842,50 грн. заробітної плати за березень 2022р. з врахуванням податків і зборів.(податок з доходів фізичних осіб 18% -1530 грн. та військовий збір-1,5% -127,50 грн.) та 24.07.2023р. сплачено середній заробіток (компенсацію) за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більше як за 6 місяців у сумі 9938,50 без врахування податків і зборів.

Крім того, судом встановлено, що наказом №13 від 06.09.2022 року припинено дію наказу №4к від 20.07.2022р. про виплату позивачу матеріальної допомоги у розмірі двох посадових окладів з 07.09.2022 року, наказ чинний і позивачем не оскаржувався.

Таким чином, встановивши, що позивачу відповідачем виплачено заборгованість по заробітній платі за березень 2022 р., середній заробіток за час затримки розрахунку з яким суд погоджується, та відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача як заробітної плати за період коли роботу підприємства було призупинено так і сум матеріальної допомоги у розмірі двох посадових окладів, суд дійшов висновку про відмову у позові.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 259 ЦПК України, ст.ст.115, 116, 117, 233 КЗпП України,

ухвалив:

у задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд міста Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішеннянабирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Зосименко