Ухвала

від 06.03.2024 по справі 756/405/24

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

06.03.2024 Справа № 756/405/24

Справа № 756/405/24

Провадження № 2/756/1755/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2024 року Оболонський районний суд м. Києва у складі: головуючого судді Тихої О.О., за участі секретаря судового засідання Кренджеляк А.М., позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Дослідний експериментально-механічний завод» Науково-технологічного алмазного концерну «АЛКОН» Національної академії наук України про стягнення середнього заробітку за час невиконання рішення про поновлення на роботі,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Оболонського районного суду м Києва з позовом до Державного підприємства «Дослідний експериментально-механічний завод» Науково-технологічного алмазного концерну «АЛКОН» Національної академії наук України (далі - ДП «ДЕМЗ» НТАК «АЛКОН» НАН України), в якому просив стягнути з ДП «ДЕМЗ» НТАК «АЛКОН» НАН України на свою користь середній заробіток за час невиконання рішення Оболонського районного суду м. Києва від 11.10.2023 у цивільній справі № 756/6068/23 за період з 12.10.2023 по день ухвалення рішення у справі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 11.10.2023 частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 , зокрема: визнано незаконними та скасовано Наказ Державного підприємства «Дослідний експериментально-механічний завод» від 10.04.2023 року № 10-к про звільнення ОСОБА_1 з посади виконуючого обов`язки головного бухгалтера за п. 11 ч. 1 ст. 40 КЗпП України та наказ Державного підприємства «Дослідний експериментально-механічний завод» від 14.04.2023 року № 11-к про внесення змін до наказу від 10.04.2023 року № 10-к; поновлено ОСОБА_1 на посаді виконуючого обов`язки головного бухгалтера Державного підприємства «Дослідний експериментально-механічний завод» та стягнуто з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу (включно з послідуючим утриманням з цієї суми податків і обов`язкових платежів) у сумі 87 821,84 грн. Допущено негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення на його користь заробітної плати у межах суми платежу за один місяць у розмірі 14842,99 грн.

На виконання вказаного рішення Наказом ДП «ДЕМЗ» НТАК «АЛКОН» НАН України від 12.10.2023 ОСОБА_1 поновлено на роботі, при цьому останньому не була надана перепустка, внаслідок чого він не був фактично допущений до роботи.

18.10.2023 позивачем на електронну адресу ДП «ДЕМЗ» НТАК «АЛКОН» НАН України була направлена вимога щодо надання йому перепустки, проте вказана вимога залишена відповідачем без належного реагування.

19.10.2023 позивач звернувся з виконавчим листом до виконавчої служби, проте виконавче провадження було закрито на підставі ст.ст. 39, 40 Закону України «Про виконавче провадження».

У зв`язку з невиконанням рішення суду про поновлення його на роботі позивач вважає, що існують підстави для покладення на ДП «ДЕМЗ» НТАК «АЛКОН» НАН України відповідальності, передбаченої ст. 236 КЗпП України.

Ухвалою судді від 16.01.2024 відкрито провадження у справі, справу призначено до судового розгляду.

21.02.2024 року представником відповідача направлена заява про закриття провадження у справі. В обґрунтування вказаної заяви зазначено, що на виконання рішення Оболонського районного суду м. Києва від 11.10.2023 у цивільній справі № 756/6068/23 Наказом ДП «ДЕМЗ» НТАК «АЛКОН» НАН України №23-к від 12.10.2023 ОСОБА_1 поновлено на посаді виконуючого обов`язки головного бухгалтера Державного підприємства «Дослідний експериментально-механічний завод», а також виплачено заробітну плату у межах суми платежу за один місяць в розмірі 16 522,58 грн.

Тобто, рішення Оболонського районного суду міста Києва від 11.10.2023 у справі №756/6068/23 в частині негайного виконання виконано у повному обсязі. У той же час, позивач до виконання своїх посадових обов`язків фактично не приступив, на територію ДП «ДЕМЗ» НТАК «АЛКОН» НАН України до цього часу не з`явився.

Разом з тим, постановою Київського апеляційного суду від 30.01.2024 рішення Оболонського районного суду міста Києва від 11.10.2023 у справі №756/6068/23 в частині задоволених позовних вимог про поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення з відповідача ДП «Дослідний експериментально-механічний завод» на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

З огляду на те, що станом на день звернення позивача з вказаним позовом до суду (10.01.2024) рішення Оболонського районного суду міста Києва від 11.10.2023 у справі №756/6068/23 не набрало законної сили, вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за час невиконання рішення суду про поновлення на роботі є передчасними, безпідставними та необгрунтованими.

Наведені обставини свідчать про відсутність на день подання позовної заяви предмету спору та наявність підстав для закриття провадження у справі.

Крім того, представник відповідача просила стягнути з позивача витрати, понесені ДП «ДЕМЗ» НТАК «АЛКОН» НАН України, на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн.

Позивач у судовому засіданні заперечував проти заявленого клопотання. Зазначив, що рішення Оболонського районного суду міста Києва від 11.10.2023 у справі №756/6068/23 в частині поновлення його на роботі підлягало негайному виконанню та було скасовано лише 30.01.2024, тобто з жовтня 2023 року по 30.01.2024 він мав бути допущеним до роботи та відповідно отримувати заробітну плату за вказаний час, проте він не був допущений до роботи, а отже за цей час на його користь має бути стягнуто середній заробіток за час невиконання рішення про поновлення на роботі. Зазначив при цьому, що поворот виконання рішення у разі скасування виконаних судових рішень про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин, не допускається.

Представник відповідача у судове засідання не з`явилася, у заяві про закриття провадження у справі просила здійснювати розгляд справи за її відсутності.

Суд, вислухавши позивача, ознайомившись з заявою про закриття провадження, матеріалами справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 11.10.2023 частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 , зокрема: визнано незаконними та скасовано Наказ Державного підприємства «Дослідний експериментально-механічний завод» від 10.04.2023 року № 10-к про звільнення ОСОБА_1 з посади виконуючого обов`язки головного бухгалтера за п. 11 ч. 1 ст. 40 КЗпП України та наказ Державного підприємства «Дослідний експериментально-механічний завод» від 14.04.2023 року № 11-к про внесення змін до наказу від 10.04.2023 року № 10-к; поновлено ОСОБА_1 на посаді виконуючого обов`язки головного бухгалтера Державного підприємства «Дослідний експериментально-механічний завод» та стягнуто з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу (включно з послідуючим утриманням з цієї суми податків і обов`язкових платежів) у сумі 87 821,84 грн.

18.10.2023 Оболонським районним судом м. Києва видано виконавчий лист № 756/6068/23, на підставі якого відкрито виконавче провадження ВП № 73103451.

Наказом ДП «ДЕМЗ» НТАК «АЛКОН» НАН України №23-к від 12.10.2023 ОСОБА_1 поновлено на посаді виконуючого обов`язки головного бухгалтера Державного підприємства «Дослідний експериментально-механічний завод».

Відповідно до платіжної інструкції № 244 від 26.10.2023 ОСОБА_1 виплачено заробітну плату у межах суми платежу за один місяць в розмірі 16 522,58 грн.

Постановою державного виконавця Оболонського ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) від 30.10.2023 виконавче провадження ВП № 73103451 закінчено.

Відповідно до ч. 7 ст. 235 КЗпП України, рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Положеннями ст. 236 КЗпП України визначено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Звертаючись з вказаним позовом, ОСОБА_1 посилається на те, що відповідачем ДП «ДЕМЗ» НТАК «АЛКОН» НАН України рішення Оболонського районного суду м. Києва від 11.10.2023 у справі № 756/6068/23 в частині поновлення на роботі не виконано, у зв`язку з чим існують підстави для покладення на ДП «ДЕМЗ» НТАК «АЛКОН» НАН України відповідальності, передбаченої ст. 236 КЗпП України.

Відповідно до ч. 2 ст. 273 ЦПК України, у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Постановою Київського апеляційного суду від 30.01.2024 рішення Оболонського районного суду міста Києва від 11.10.2023 у справі №756/6068/23 в частині задоволених позовних вимог про поновлення ОСОБА_1 на посаді виконуючого обов`язки головного бухгалтера Державного підприємства «Дослідний експериментально-механічний завод» та стягнення з відповідача ДП «Дослідний експериментально-механічний завод» на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Таким чином, рішення Оболонського районного суду м. Києва від 11.10.2023 за позовом ОСОБА_1 до ДП «ДЕМЗ» НТАК «АЛКОН» НАН України про визнання наказу про звільнення незаконним, зобов`язання вчинити дії та стягнення заборгованості по заробітній платі, законної сили не набрало, оскільки було скасовано постановою Київського апеляційного суду від 30.01.2024.

При цьому, суд наголошує, що у вказаній постанові колегія суддів дійшла висновку про те, що у суду першої інстанції взагалі були відсутні підстави для поновлення ОСОБА_1 на роботі, оскільки останній такої вимоги протягом всього розгляду справи в суді першої інстанції не заявляв. Таким чином, у суду не було правових підстав для ухвалення рішення про поновлення позивача на роботі, суд вийшов за межі позовних вимог, що призвело до неправильного вирішення справи. У зв`язку з цим були також відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19) вказано, що «предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів.

З урахуванням викладеного, відсутність предмету спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами, у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

Правова позиція Верховного Суду викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі № 638/3792/20, провадження № 61-3438сво21 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 13/51-04, провадження № 12-67гс19.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 20.09.2021 у справі № 638/3792/20, суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Враховуючи, що станом на день розгляду справи рішення Оболонського районного суду м. Києва від 11.10.2023 постановою Київського апеляційного суду від 30.01.2024 в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення з відповідача ДП «Дослідний експериментально-механічний завод» на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, при цьому судом апеляційної інстанції було встановлено, що у суду першої інстанції були відсутні підстави для задоволення позовних вимог про поновлення позивача на посаді, оскільки позивачем такі вимоги не заявлялися, а тому суд вийшов за межі позовних вимог, суд приходить до висновку про відсутність між сторонами предмету спору, у зв`язку з чим провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ДП «ДЕМЗ» НТАК «АЛКОН» НАН України про стягнення середнього заробітку за час невиконання рішення про поновлення на роботі підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Також визначальним є те, що інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.

Разом з тим, за приписами ст. 239 КЗпП України у разі скасування виконаних судових рішень про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин, поворот виконання допускається лише тоді, коли скасоване рішення грунтувалося на повідомлених позивачем неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.

З огляду на викладене, за умови, що поворот виконання рішення про стягнення заробітної плати на підставі скасованого рішення не допускається, окрім лише за умови, якщо таке рішення грунтувалося на повідомлених позивачем неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах, стягнення з ДП «ДЕМЗ» НТАК «АЛКОН» НАН України на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час невиконання рішення суду, яке, у свою чергу, не набрало законної сили та було скасоване, не відповідає завданням та основним засадам цивільного судочинства.

Щодо вимог представника відповідача про стягнення з позивача витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Частинами першою та другою статті 15 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно положень статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 5 ст. 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Отже, зі змісту ч. 5 ст. 142 ЦПК України вбачається, що відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, не у всіх випадках закриття провадження у справі, а лише якщо воно відбулось внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Відповідно до частини дев`ятої статті 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Отже, для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідач має довести, а суд має встановити, які саме дії позивача при зверненні до суду чи під час розгляду справи по суті є необґрунтованими, чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду, чи були його дії умисними та чим це підтверджується.

Згідно роз`яснень викладених у пункті 38 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» в інших випадках закриття провадження у справі, а також у разі залишення заяви без розгляду відповідач має право заявити вимоги про відшкодування здійснених ним витрат, пов`язаних із розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. У такому разі заявлені вимоги розглядаються у цій же справі одночасно із вчиненням наведених процесуальних дій. Розмір відшкодування доводить відповідач. При цьому саме по собі пред`явлення позову не може свідчити про необґрунтовані дії позивача.

Тобто, для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідач повинен довести, що позовна заява була залишена без розгляду внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Обґрунтовуючи свої вимоги про компенсацію витрат на правничу допомогу, представником відповідача у заяві про закриття провадження зазначено, що, незважаючи на скасування постановою Київського апеляційного суду від 30.01.2024 рішення Оболонського районного суду м. Києва від 11.10.2023, позивачем було безпідставно подано позов про стягнення середнього заробітку за час невиконання рішення про поновлення на роботі.

Водночас, позовна заява була подана ОСОБА_1 10.01.2024, у той час, як рішення Оболонського районного суду м. Києва від 11.10.2023 у справі № 756/6068/23 скасовано лише 30.01.2024, таким чином, станом на час пред`явлення позову, предмет позову існував.

Таким чином, представником відповідача в заяві про компенсацію витрат не зазначено та не доведено, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони виражені, зокрема: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив заздалегідь необґрунтований позов; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - порушення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.

Натомість, під час розгляду справи судом не встановлено фактів зловживання процесуальними правами з боку позивача.

З системного тлумачення положень частин п`ятої, шостої статті 142, частини дев`ятої статі 141 ЦПК України виходить, що необґрунтовані дії позивача як підстава для компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідно до частини п`ятої статті 142 ЦПК України, передбачають свідомі недобросовісні дії позивача, які свідчать про зловживання процесуальними правами.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.01.2021 року у справі №521/3011/18.

Доступ до суду є правом особи, гарантованим, зокрема, частиною першою статті 4 ЦПК України, частиною першою статті 55 Конституції України, пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З огляду на викладене, доводи заяви про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу є необґрунтованими, тому суд не вбачає підстав для стягнення з позивача на користь відповідача понесених витрат на професійну правничу допомогу та відмовляє в задоволені вказаної вимоги.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 255, 259, 260, 261, 353-355 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі задовольнити.

Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Дослідний експериментально-механічний завод» Науково-технологічного алмазного концерну «АЛКОН» Національної академії наук України про стягнення середнього заробітку за час невиконання рішення про поновлення на роботі - закрити.

У задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_2 про стягнення з позивача ОСОБА_1 на користь відповідача Державного підприємства «Дослідний експериментально-механічний завод» Науково-технологічного алмазного концерну «АЛКОН» Національної академії наук України витрат на правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Дата складення повного тексту ухвали - 06.03.2024.

Суддя О.О. Тиха