Постанова

від 12.08.2024 по справі 756/405/24

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

12 серпня 2024 року

м. Київ

справа № 756/405/24

провадження № 61-8299св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - державне підприємство «Дослідний експериментально-механічний завод» Науково-технологічного алмазного концерну «Алкон» Національної академії наук України,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргуОСОБА_1 на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 22 лютого 2024 року в складі судді: Тихої О. О., та постанову Київського апеляційного суду від 30 квітня 2024 року в складі колегії суддів: Крижанівської Г. В., Оніщука М. І., Шебуєвої В. А.,

Історія справи

Короткий зміст позову

У січні 2024 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до державного підприємства «Дослідний експериментально-механічний завод» Науково-технологічного алмазного концерну «Алкон» Національної академії наук України (далі - ДП «ДЕМЗ» НТАК «Алкон» НАН України) про стягнення середнього заробітку за час невиконання рішення про поновлення на роботі.

Позов мотивований тим, що рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2023 року в справі № 756/6068/23 частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 :

визнано незаконними та скасовано наказ ДП «Дослідний експериментально-механічний завод» від 10 квітня 2023 року № 10-к про звільнення ОСОБА_1 з посади виконуючого обов`язки головного бухгалтера за пунктом 11 частини першої статті 40 КЗпП України та наказ Державного підприємства «Дослідний експериментально-механічний завод» від 14 квітня 2023 року № 11-к про внесення змін до наказу від 10 квітня 2023 року № 10-к;

поновлено ОСОБА_1 на посаді виконуючого обов`язки головного бухгалтера ДП «Дослідний експериментально-механічний завод» та стягнуто з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу (включно з послідуючим утриманням з цієї суми податків і обов`язкових платежів) у сумі 87 821,84 грн;

допущено негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення на його користь заробітної плати у межах суми платежу за один місяць у розмірі 14 842,99 грн.

На виконання вказаного рішення Наказом ДП «ДЕМЗ» НТАК «Алкон» НАН України від 12 жовтня 2023 року ОСОБА_1 поновлено на роботі, при цьому останньому не була надана перепустка, внаслідок чого він не був фактично допущений до роботи.

18 жовтня 2023 року позивачем на електронну адресу відповідача була направлена вимога щодо надання йому перепустки, проте вказана вимога залишена відповідачем без належного реагування.

19 жовтня 2023 року позивач звернувся з виконавчим листом до виконавчої служби, проте виконавче провадження було закрито на підставі статей 39, 40 Закону України «Про виконавче провадження».

У зв`язку з невиконанням рішення суду про поновлення його на роботі позивач вважає, що існують підстави для покладення на ДП «ДЕМЗ» НТАК «Алкон» НАН України відповідальності, передбаченої статтею 236 КЗпП України.

ОСОБА_1 просив стягнути з ДП «ДЕМЗ» НТАК «Алкон» НАН України на свою користь:

середній заробіток за час невиконання рішення Оболонського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2023 року в цивільній справі № 756/6068/23 за період з 12 жовтня 2023 року по день ухвалення рішення у справі.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 22 лютого 2024 року:

клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі задоволено;

провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ДП «Дослідний експериментально-механічний завод» Науково-технологічного алмазного концерну «Алкон» Національної академії наук України про стягнення середнього заробітку за час невиконання рішення про поновлення на роботі закрито;

у задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_2 про стягнення з позивача ОСОБА_1 на користь відповідача ДП «Дослідний експериментально-механічний завод» Науково-технологічного алмазного концерну «Алкон» Національної академії наук України витрат на правничу допомогу у розмірі 3 000 грн відмовлено;

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що:

21 лютого 2024 року представником відповідача направлена заява про закриття провадження у справі. В обґрунтування вказаної заяви зазначено, що на виконання рішення Оболонського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2023 року у цивільній справі № 756/6068/23 наказом ДП «ДЕМЗ» НТАК «Алкон» НАН України № 23-к від 12 жовтня 2023 року ОСОБА_1 поновлено на посаді виконуючого обов`язки головного бухгалтера державного підприємства «Дослідний експериментально-механічний завод», а також виплачено заробітну плату у межах суми платежу за один місяць в розмірі 16 522,58 грн. Разом з тим, постановою Київського апеляційного суду від 30 січня 2024 року рішення Оболонського районного суду міста Києва від 11 жовтня 2023 року у справі № 756/6068/23 в частині задоволених позовних вимог про поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення з відповідача ДП «Дослідний експериментально-механічний завод» на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Наведені обставини свідчать про відсутність на день подання позовної заяви предмету спору та наявність підстав для закриття провадження у справі;

відповідно до частини другої статті 273 ЦПК України, у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Постановою Київського апеляційного суду від 30 січня 2024 року рішення Оболонського районного суду міста Києва від 11 жовтня 2023 року у справі № 756/6068/23 в частині задоволених позовних вимог про поновлення ОСОБА_1 на посаді виконуючого обов`язки головного бухгалтера ДП «Дослідний експериментально-механічний завод» та стягнення з відповідача ДП «Дослідний експериментально-механічний завод» на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Таким чином, рішення Оболонського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2023 року за позовом ОСОБА_1 до ДП «ДЕМЗ» НТАК «Алкон» НАН України про визнання наказу про звільнення незаконним, зобов`язання вчинити дії та стягнення заборгованості по заробітній платі, законної сили не набрало, оскільки було скасовано постановою Київського апеляційного суду від 30 січня 2024 року. У вказаній постанові колегія суддів дійшла висновку про те, що у суду першої інстанції взагалі були відсутні підстави для поновлення ОСОБА_1 на роботі, оскільки останній такої вимоги протягом всього розгляду справи в суді першої інстанції не заявляв. Таким чином, у суду не було правових підстав для ухвалення рішення про поновлення позивача на роботі, суд вийшов за межі позовних вимог, що призвело до неправильного вирішення справи. У зв`язку з цим були також відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу;

відповідно до пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19) вказано, що предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. З урахуванням викладеного, відсутність предмету спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб. Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами, у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Правова позиція Верховного Суду викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі № 638/3792/20, провадження № 61-3438сво21 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 13/51-04, провадження № 12-67гс19. Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 20 вересня 2021 у справі № 638/3792/20, суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань;

враховуючи, що станом на день розгляду справи рішення Оболонського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2023 року постановою Київського апеляційного суду від 30 січня 2024 року в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення з відповідача ДП «Дослідний експериментально-механічний завод» на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, при цьому судом апеляційної інстанції було встановлено, що у суду першої інстанції були відсутні підстави для задоволення позовних вимог про поновлення позивача на посаді, оскільки позивачем такі вимоги не заявлялися, а тому суд вийшов за межі позовних вимог, суд приходить до висновку про відсутність між сторонами предмету спору, у зв`язку з чим провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ДП «ДЕМЗ» НТАК «Алкон» НАН України про стягнення середнього заробітку за час невиконання рішення про поновлення на роботі підлягає закриттю на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України;

представником відповідача в заяві про компенсацію витрат не зазначено та не доведено, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони виражені, зокрема: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив заздалегідь необґрунтований позов; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - порушення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується. Натомість, під час розгляду справи судом не встановлено фактів зловживання процесуальними правами з боку позивача. Доводи заяви про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу необґрунтовані, тому суд не вбачав підстав для стягнення з позивача на користь відповідача понесених витрат на професійну правничу допомогу та відмовляє в задоволені вказаної вимоги.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 30 квітня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 22 лютого 2024 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що:

закриваючи провадження у справі суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами відсутній предмет спору, оскільки постановою Київського апеляційного суду від 30 січня 2024 року рішення Оболонського районного суду міста Києва від 11 жовтня 2023 року у справі № 756/6068/23 в частині задоволених позовних вимог про поновлення ОСОБА_1 на посаді виконуючого обов`язки головного бухгалтера ДП «Дослідний експериментально-механічний завод» та стягнення з відповідача ДП «Дослідний експериментально-механічний завод» на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Колегія суддів не вбачала підстав для скасування ухвали суду першої інстанції;

відповідно до пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. З урахуванням викладеного, відсутність предмету спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб. Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами, у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання;

відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20 суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань;

як вбачається з матеріалів справи, підставою для звернення ОСОБА_1 до суду з позовом до ДП «ДЕМЗ» НТАК «Алекон» НАН України про стягнення середнього заробітку за час невиконання рішення про поновлення на роботі відповідно до статті 236 КЗпП України було невиконання, на думку позивача, рішення Оболонського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2023 року про поновлення його на роботі та стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Проте, станом на день розгляду справи рішення Оболонського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2023 року постановою Київського апеляційного суду від 30 січня 2024 року в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення з відповідача ДП «Дослідний експериментально-механічний завод» на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. При цьому судом апеляційної інстанції було встановлено, що у суду першої інстанції були відсутні підстави для задоволення позовних вимог про поновлення позивача на посаді, оскільки позивачем такі вимоги не заявлялися, а тому суд вийшов за межі позовних вимог;

на сьогоднішній день відсутнє рішення суду чи будь-якого іншого органу про поновлення ОСОБА_1 на роботі, тобто відсутня обов`язкова складова спірного правовідношення - чинне рішення про поновлення на роботі, невиконання якого й було б підставою для звернення до суду з позовом в порядку, визначеному статтею 236 КЗпП України, що свідчить про відсутність предмета спору. Відтак, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про відсутність між сторонами предмету спору та закриття у зв`язку з цим провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ДП «ДЕМЗ» НТАК «Алкон» НАН України про стягнення середнього заробітку за час невиконання рішення про поновлення на роботі. Тому апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Оболонського районного суду м. Києва від 22 лютого 2024 року - без змін.

Аргументи учасників справи

06 червня 2024 року ОСОБА_1 через підсистему Електронний суд подав касаційну скаргу на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 22 лютого 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 30 квітня 2024 року (повне судове рішення складено 08 травня 2024 року), в якій просив:

оскаржені судові рішення скасувати;

направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Касаційна скарга мотивована тим, що:

посилаючись на позицію Верховного Суду в постанові від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20, суд апеляційної інстанції (як і суд першої інстанції) не дочитує свою ж цитату до кінця, адже неврегульовані питання у нас з відповідачем на момент винесення спірної ухвали існували і полягали у порушенні відповідачем моїх трудових прав унаслідок невиконання судового рішення та невиплаті мені відповідачем грошової компенсації за вимушений прогул через невиконання ним судового рішення. Також абсурдною виглядає позиція судів обох інстанцій щодо відсутності (відпадання) предмету спору, оскільки відповідачем у результаті незаконних дій фактично нанесено мені матеріальну шкоду, що полягає в упущеній вигоді: у випадку виконання відповідачем судового рішення я мав би три з половиною місяці працювати і отримувати зарплатню, яка жодним чином компенсована не була;

зазначена Постанова ВС конкретизує правовий висновок, висловлений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 13/51-04, провадження № 12-67гс19. Згідно з цим висновком прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Як видно з формулювання, все має зводитись до врегулювання спірних питань, чого в моєму випадку, зважаючи на обставини, викладені у попередньому абзаці, зроблено не було. Отже на даний момент спір між мною і відповідачем існує, оскільки мій матеріальний стан відрізняється від стану, який існував би у випадку негайного виконання відповідачем судового рішення від 11 жовтня 2023 року у справі № 756/6068/23 та не зазнав би змін згодом у випадку скасування наведеного рішення судом апеляційної інстанції (стаття 239 КЗпП);

лишається незрозумілість у трактуванні поняття моменту набуття рішенням законної сили. З одного боку, рішення суду першої інстанції набирає законної сили з моменту набрання чинності відповідної постанови апеляційної інстанції або спливу строку на апеляційне оскарження. З іншого боку, якщо рішення допущене до виконання, воно є таким, що набуло законної сили, адже відповідно до частини четвертої статті 431 ЦПКУ лише такі рішення допускаються до виконання. Вважаю, що треба визнавати допущене до негайного виконання рішення (його частини) таким, що набуло законної сили, принаймні у категорії справ, де відсутній поворот виконання, оскільки інший варіант трактування веде до ситуації, за котрої руйнується конституційний принцип обов`язковості судового рішення та інститут негайного виконання рішень: виходить, що рішення можна не виконувати, а чекати результатів розгляду апеляції. Тим більше, що у трудових спорах законодавством України передбачено негайне виконання рішень як логічне продовження гарантування права на працю, що закладене у Конституції України та Кодексі законів про працю. Із тих же міркувань не передбачено повороту виконання щодо здійснених працівнику виплат у випадку наступного скасування судового рішення (стаття 239 КЗпП).

Аналіз касаційної скарги свідчить, що судові рішення оскаржуються в частині закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ДП «Дослідний експериментально-механічний завод» Науково-технологічного алмазного концерну «Алкон» Національної академії наук України про стягнення середнього заробітку за час невиконання рішення про поновлення на роботі. В іншій частині судові рішення не оскаржуються, а тому в касаційному порядку не переглядаються.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 23 липня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі.

07 серпня 2024 року справа передана судді-доповідачу Крату В. І.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 23 липня 2024 року вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження: порушення норм процесуального права.

Фактичні обставини

Суди встановили, що рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2023 року в справі № 756/6068/23 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/114423130) частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 :

визнано незаконними та скасовано наказ ДП «Дослідний експериментально-механічний завод» від 10 квітня 2023 року № 10-к про звільнення ОСОБА_1 з посади виконуючого обов`язки головного бухгалтера за пунктом 11 частини першої статті 40 КЗпП України та наказ Державного підприємства «Дослідний експериментально-механічний завод» від 14 квітня 2023 року № 11-к про внесення змін до наказу від 10 квітня 2023 року № 10-к;

поновлено ОСОБА_1 на посаді виконуючого обов`язки головного бухгалтера ДП «Дослідний експериментально-механічний завод» та стягнуто з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу (включно з послідуючим утриманням з цієї суми податків і обов`язкових платежів) у сумі 87 821,84 грн;

допущено негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення на його користь заробітної плати у межах суми платежу за один місяць у розмірі 14 842,99 грн.

18 жовтня 2023 року Оболонським районним судом м. Києва видано виконавчий лист № 756/6068/23, на підставі якого відкрито виконавче провадження ВП № 73103451.

Наказом ДП «ДЕМЗ» НТАК «Алкон» НАН України №23-к від 12 жовтня 2023 року ОСОБА_1 поновлено на посаді виконуючого обов`язки головного бухгалтера ДП «Дослідний експериментально-механічний завод».

Відповідно до платіжної інструкції № 244 від 26 жовтня 2023 року ОСОБА_1 виплачено заробітну плату у межах суми платежу за один місяць в розмірі 16 522,58 грн.

Постановою державного виконавця Оболонського ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) від 30 жовтня 2023 року виконавче провадження ВП № 73103451 закінчено.

Звертаючись з позовом ОСОБА_1 посилався на те, що відповідачем ДП «ДЕМЗ» НТАК «Алкон» НАН України рішення Оболонського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2023 року у справі № 756/6068/23 в частині поновлення його на роботі не виконано, у зв`язку з чим існують підстави для покладення на відповідача відповідальності, передбаченої статтею 236 КЗпП України.

Постановою Київського апеляційного суду від 30 січня 2024 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/116870090)рішення Оболонського районного суду міста Києва від 11 жовтня 2023 року у справі № 756/6068/23 в частині задоволених позовних вимог про поновлення ОСОБА_1 на посаді, стягнення з відповідача ДП «Дослідний експериментально-механічний завод» на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Позиція Верховного Суду

Касаційний суд відхиляє аргументи касаційної скарги з таких мотивів.

Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, зокрема, якщо відсутній предмет спору (пункт 2 частини першої статті 255 ЦПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 13/51-04 (провадження № 12-67гс19) вказано, що:

«4.13. Пунктом 2 частини першої статті 231 ГПК України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

4.14. Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

4.15. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина зумовлює відмову в позові, а не закриття провадження у справі.

4.16. Одночасно слід зазначити, що предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення».

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20 (провадження № 61-3438сво21) зазначено, що:

«предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 13/51-04, провадження № 12-67гс19, прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

З огляду на підхід, який Велика Палата Верховного Суду застосувала у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 13/51-04, провадження № 12-67гс19, слід відступити від висновку, сформульованого у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів: Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 456/647/18, провадження № 61-2018св19; Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 травня 2020 року у справі № 686/20582/19, провадження № 61-1807св20; Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 09 вересня 2020 року у справі № 750/1658/20, провадження № 61-9658св20, конкретизувавши цей висновок так, що закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України можливе, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення».

Цивільним процесуальним законом визначені процесуальні механізми забезпечення єдності судової практики, що полягають у застосуванні спеціальної процедури відступу від висновків щодо застосування норм права, викладених у раніше постановлених рішеннях Верховного Суду. Логіка побудови й мета існування цих процесуальних механізмів вказує на те, що в цілях застосування норм права в подібних правовідносинах за наявності протилежних правових висновків суду касаційної інстанції слід виходити з того, що висновки, які містяться в судових рішеннях судової палати Касаційного цивільного суду, мають перевагу над висновками колегії суддів, висновки Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду - над висновками палати чи колегії суддів цього суду, а висновки Великої Палати Верховного Суду - над висновками об`єднаної палати, палати й колегії суддів Касаційного цивільного суду (див., зокрема, постанови Верховного суду від 13 лютого 2019 року у справі № 130/1001/17 (провадження № 51-7588км18), від 18 січня 2021 року у справі № Б-23/75-02 (н.р.Б-7346/2-19), від 29 вересня 2021 року у справі № 166/1222/20 (провадження № 61-9003св21), від 17 січня 2024 року в справі № 932/9029/23 (провадження № 61-16072 св 23), від 19 лютого 2024 року в справі № 32/3602/22 (провадження № 61-7598св23)).

У справі, що переглядається суди встановили, що:

підставою для звернення ОСОБА_1 до суду з позовом до ДП «ДЕМЗ» НТАК «Алекон» НАН України про стягнення середнього заробітку за час невиконання рішення про поновлення на роботі відповідно до статті 236 КЗпП України було невиконання, на думку позивача, рішення Оболонського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2023 року про поновлення його на роботі та стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу;

станом на день розгляду справи рішення Оболонського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2023 року постановою Київського апеляційного суду від 30 січня 2024 року в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення з відповідача ДП «Дослідний експериментально-механічний завод» на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. При цьому судом апеляційної інстанції було встановлено, що у суду першої інстанції були відсутні підстави для задоволення позовних вимог про поновлення позивача на посаді, оскільки позивачем такі вимоги не заявлялися, а тому суд вийшов за межі позовних вимог;

відсутнє рішення суду чи будь-якого іншого органу про поновлення ОСОБА_1 на роботі, тобто відсутня обов`язкова складова спірного правовідношення - чинне рішення про поновлення на роботі, невиконання якого й було б підставою для звернення до суду з позовом в порядку, визначеному статтею 236 КЗпП України, що свідчить про відсутність предмета спору.

За таких обставин, суди зробили обґрунтований висновок про закриття провадження у справі.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (частина друга статті 410 ЦПК України).

Правило про те, що «не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань» стосується випадків, коли такі недоліки не призводять до порушення основних засад (принципів) цивільного судочинства (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі № 522/18010/18 (провадження № 61-13667сво21)).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судові рішення в оскарженій частині ухвалені без додержання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним, касаційний суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а судові рішення в оскарженій частині без змін. Тому судові витрати покладаються на особу, яка подала касаційну скаргу.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 22 лютого 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 30 квітня 2024 року в частині закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства «Дослідний експериментально-механічний завод» Науково-технологічного алмазного концерну «Алкон» Національної академії наук України про стягнення середнього заробітку за час невиконання рішення про поновлення на роботі залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. І. Крат

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков