Ухвала

від 07.03.2024 по справі 172/1351/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/4044/24 Справа № 172/1351/23 Суддя у 1-й інстанції - Битяк І.Г. Суддя у 2-й інстанції - Демченко Е. Л.

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

07 березня 2024 року м.Дніпро

Дніпровський апеляційнийсуд ускладі судді-доповідачаДемченко Е.Л., ознайомившись із апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат» на рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 31 січня 2024 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат» про внесення змін до наказу про звільнення, -

в с т а н о в и в:

Рішенням Васильківського районногосуду Дніпропетровськоїобласті від31січня 2024року позов ОСОБА_1 - задоволено.

Не погодившись з рішенням ТОВ «Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат» через підсистему «Електронний суд» звернулося до суду з апеляційною скаргою.

В апеляційній скарзізаявник,посилаючись настаттю 8Закону України«Про судовийзбір»,просить відстрочитисплату судовогозбору заподання апеляційноїскарги,оскільки перебуваєу скрутномумайновому станіта немає можливостіна часподання скарги сплатитисудовий збір.Вказує,що узв`язку ізнаявністю заборгованостіз електропостачання,товариство буловідключено відпостачання електричноїенергії таоголошено простій.

Вивчивши доводи клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що воно не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Згідно з частиною першою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Велика Палата Верховного Суду у справі № 0940/2276/18 (постанова від 14 січня 2021 року) сформулювала такий висновок. Положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої наведеної статті Закону можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Разом з цим, Велика Палата констатувала, що юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату.

Верховним Судом враховано, що Закон України «Про судовий збір» визначає порядок сплати судового збору, встановлює ставки, які залежать від змісту позовних вимог (майнового, немайнового характеру), інших заяв процесуального характеру, статусу особи позивача (юридична, фізична особа).

Наведений Закон визначає обов`язок особи, яка звертається до суду за захистом свого майнового, немайнового права та/або обов`язку, здійснити сплату судового збору. Такий обов`язок справляння судового збору є законним фінансовим обмеженням та убезпечує від надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

За змістом цієї практики щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, наведеній, зокрема у рішеннях Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) у справах «Гергел і Георгета Стоїческу проти Румунії», «Креуз проти Польщі», сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином, щоб завдати шкоди самій суті цього права. Судовий збір має бути розумним, таким, що з урахуванням фінансового положення заявника може бути ним сплачений. Великий розмір судових витрат, який не враховує фінансове положення заявників, може бути розглянутий як такий, що непропорційно обмежує право на доступ до правосуддя.

ЄСПЛ також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59).

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).

Враховуючи наведені норми національного законодавства, практику Верховного Суду та рішень ЄСПЛ щодо обов`язку учасника справи здійснити сплату судового збору у визначеному законом розмірі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наведені ТОВ Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат не можуть слугувати підставою для задоволення клопотання, та судовий збір у розмірі 1 288 грн. 32 коп. не становить для заявника надмірний тягар, а тому підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати суд не встановив.

Отже, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, оскільки:

-за поданняапеляційної скаргине сплаченосудовий збір.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до пп. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», розмір судового збору встановлюється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Згідно ч. 4 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

Згідно з правовим висновком, викладеним в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 916/228/22 особи, які після 04 жовтня 2021 року подають до суду документи в електронній формі з використанням системи «Електронний суд», мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України «Про судовий збір». При цьому надані Державною судовою адміністрацією України в листі від 29 жовтня 2021 року № 10-19326/21 та Вищою радою правосуддя в листі від 30 листопада 2021 року № 28581/0/9-21 роз`яснення щодо того, що вказана норма (частина третя статті 4 Закону України «Про судовий збір») не набрала чинності в порядку, встановленому Законом, не змінюють встановленого порядку та умов набрання чинності нормативно-правовим актом.

Таким чином, з урахуванням зазначених положень та висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 916/228/22, з огляду на обставини подання апеляційної скарги на рішення у цій справі через підсистему «Електронний суд», за подання апеляційної скарги необхідно сплатити судовий збір в сумі 1288грн.32коп. за реквізитами:

Отримувач коштівГУК у Дн-кiй обл/Шев.р/ 22030101Код отримувача (код за ЄДРПОУ)37988155 Банк отримувачаКазначейство України (ЕАП)Код банку отримувача (МФО)899998Рахунок отримувачаUA658999980313191206080004628 Код класифікації доходів бюджету22030101

призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпровський апеляційний суд (м. Дніпро) (назва суду, де розглядається справа). При заповненні платіжного документа у графі «Код платника» платником судового збору юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником фізичною особою ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв`язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.

Частиною 2 ст. 357 ЦПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 356 ЦПК України, застосовуються положення ст. 185 ЦПК України.

Зважаючи на зазначене, суд апеляційної інстанції надає строк, що дорівнює 10 дням з моменту отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків, а саме для надання оригіналу квитанції про оплату судового збору.

Керуючись ст. ст. 185, 356, 357 ЦПК України,-

у х в а л и в:

Відмовити Товариству зобмеженою відповідальністю«Демурінський гірничо-збагачувальнийкомбінат» взадоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат» на рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 31 січня 2024 року- залишити без руху.

Надати строк для усунення вказаних недоліків - не пізніше 10днів з дня отримання ухвали. Повідомити апелянта, що усунення недоліків необхідно вчинити шляхом надання оригіналу квитанції про оплату судового збору.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання, касаційному оскарженню не підлягає.

Суддя Е.Л.Демченко