Рішення

від 26.02.2024 по справі 127/33596/23

ІЛЛІНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/33596/23

Провадження № 2/131/519/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.02.2024 м. Іллінці

Іллінецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Коваля А.М.,

за участю секретаря судового засідання Чех Л.В.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал страхування» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів, -

учасники: представник відповідача адвокат Гончар О.І.,

ВСТАНОВИВ:

ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал страхування» звернулось до суду з вказаним позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Позов мотивований тим, 18 травня 2022 року між ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» та ФГ Дзянів було укладено договір страхування наземного транспорту № 193/22-Т/В, згідно якого ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» взяло на себе зобов`язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення автомобіля марки «Тойота», д/н НОМЕР_1 .

24 листопада 2022 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Тойота», д/н НОМЕР_1 та автомобіля «ЗАЗ», д/н НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 .

Дана ДТП сталася в результаті порушення ПДР водієм «ЗАЗ», д/н НОМЕР_2 ОСОБА_1 .

Внаслідок даної ДТП транспортному засобу марки «Тойота», д/н НОМЕР_1 , були спричинені механічні пошкодження.

Відповідно до умов договору (п.31.3.4 Договору) транспортний засіб марки «Тойота», д/н НОМЕР_1 вважається фізично знищеним, враховуючи, що вартість його ремонту - 799381,45 грн, відповідно звіту, перевищує 70% його ринкової вартості (1105723,88*0,70=774006,72грн.)

Відповідно п. 27.8 Договору "При повній загибелі ТЗ п, 31.3.4 Договору) страхове відшкодування сплачується в розмірі дійсної (ринкової) вартості ТЗ на дату настання страхового випадку, але не більше страхової суми, вказаної в розділі 10 даного Договору (з урахуванням умов п.27.23 Договору), за вирахуванням вартості залишків ТЗ та встановленої згідно з розділом Договору франшизи. При цьому, у випадку визначення дійсної (ринкової) вартості ТЗ суб`єктом оціночної діяльності, експертом або аварійним комісаром на замовлення Страховика, або у випадку визначення дійсної (ринкової) вартості ТЗ за письмовою згодою Сторін, розрахунок страхового відшкодування здійснюється Страховиком виходячи з дійсної (ринкової) вартості ТЗ на дату настання страхового випадку, яку розрахував експерт, оцінювач або аварійний комісар, або виходячи з дійсної (ринкової) вартості ТЗ на дату настання страхового випадку, визначеної за письмовою згодою Сторін, але не більше страхової суми, вказаної в розділі 10 цього Договору (з урахуванням умов п.27.23 Договору), за вирахуванням вартості залишків ТЗ та встановленої згідно з розділом 12 Договору франшизи.

Вартість залишків ТЗ визначається шляхом вивчення попиту та пропозицій на ринку щодо таких залишків (зокрема: онлайн-аукціон з продажу автомобілів або аналогічні аукціони) або шляхом проведення незалежної експертизи або оцінки (у випадку відсутності попиту/пропозицій на ринку). Порядок визначення вартості залишків ТЗ визначається Страховиком. Сторони узгодили, що порядок визначення вартості залишків ТЗ, зазначений у цьому пункті Договору, визнається Сторонами та іншими особами (Вигодонабувачем, власником ТЗ)."

Так, Страховик поніс збитки, виплативши страхове відшкодування в сумі 514220,00 грн, з розрахунку: 980000,00 (страхова сума по договору) - 465780,00 (вартість придатних залишків) = 514220,00 грн.

Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «ЗАЗ», д/н НОМЕР_2 , була застрахована ПрАТ "СК "Княжа" поліс (208345219), таким чином ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» має право зворотної вимоги до зазначеного товариства. СК Княжа здійснила виплату страхового відшкодування в розмірі 230000,00 грн (з умовами договору добровільного страхування цивільно-правової відповідальності).

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає сплаті 284220,00 грн., як частина не оплаченої частини матеріальної шкоди, з розрахунку: 514220,00- 230000,00=284220,00 грн.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Гончар О.І. подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що вважає, що позивач має надати суду докази про вартість ремонтно- відновлювальних робіт автомобіля марки TOYOTA PROACE, рік випуску 2021 та VIN-номер НОМЕР_3 , а також обґрунтувати, чому позов подається саме до ОСОБА_1 , а не до власника джерела підвищеної небезпеки чи особи, яка володіла та застрахувала цивільно - правову відповідальність, яким є відповідно ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) та ТОВ «ЮДАР-М» (код ЄДРПОУ - 41435970) та обґрунтувати чому ОСОБА_1 не передано залишки автомобільного транспорту та/або відновлений після ремонту автомобіль. При цьому також зазначив, що висновок ФОП ОСОБА_3 від 15 грудня 2022 року містить посилання на автомобіль TOYOTA PROACE, 2021 року випуску, державний номер НОМЕР_5 , у той час, як у позовній заяві та схемі місця ДТП від 24.11.2022 року, а також постанові Жмеринського районного суду Вінницької області від 09 грудня 2022 року мова йде про транспортний засіб TOYOTA PROACE д.н.з. НОМЕР_1 .

Представник позивача ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал страхування» у судове засідання не з`явилася, при цьому подала до суду заяву, про розгляд справу її відсутність, позовні вимоги підтримала повністю, просила їх задовільнити.

Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений про час та дату розгляду справи в судове засідання не з`явився.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Гончар О.І. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, також додав, що до звіту №11-22-М214 від 15 грудня 2022 року ФОП ОСОБА_3 не додано копії заяви СК «Універсальна» на проведення оцінки ФОП ОСОБА_3 , також не додано договір між замовником СК «Універсальна» та ФОП ОСОБА_3 . Позивачем надано висновок ФОП ОСОБА_3 , який складено не відповідно до чинного законодавства України щодо проведення судових експертиз. Оцінювач не був попереджений про відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку, тому він не відповідає вимогам ст. 102 та 106 ЦПК України. Виплата страхового відшкодування була розрахована на підставі документів, які суперечать вимогам чинного законодавства та здійснена без погодження з потерпілою стороною, а отже, всупереч вимогам спеціального Закону. Відповідно до чинного законодавства, транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт коштує дорожче ніж автомобіль.

Так, судом встановлено, що 18 травня 2022 року між ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» та ФГ Дзянів було укладено договір страхування наземного транспорту № 193/22-Т/В, згідно якого ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» взяло на себе зобов`язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення автомобіля марки «Toyota Prоасе», д/н НОМЕР_1 .

24 листопада 2022 року, в с. Станіславчик, по вул. Соборній (а/д Станіславчик Кам`яногірка) відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Toyota Prоасе», д/н НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_4 , та транспортного засобу «ЗАЗ-DAEWOO», д/н НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 (а.с.6,7).

У результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобіль «Toyota Prоасе», д/н НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 від 27.05.2021 (а.с.17) власником автомобіля «Toyota Prоасе», д.н.з. НОМЕР_1 , є ФГ «Дзялів».

Відповідно до постанови Жмеринського міського суду Вінницької області від 09 грудня 2022 року у справі №130/2689/22, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850,00 гривень (а.с.8).

Внаслідок ДТП транспортному засобу марки «Toyota Prоасе», д/н НОМЕР_1 , були спричинені механічні пошкодження, а його власнику завдана майнова шкода.

Так, згідно звіту №11-22-М214 про незалежну оцінку вартості матеріального збитку колісного транспортного засобу, наданого оцінювачем ФОП ОСОБА_3 (а.с.11-16), вартість відновлювального ремонту ТЗ з урахуванням зносу склала 799381,45 грн., що перевищує 70% дійсної вартості транспортного засобу на момент укладання договору (1105723,88*0,70=774006,72грн.) і згідно п.31.3.4 Договору № 193/22-Т/В вважається повною загибеллю транспортного засобу.

Відповідно до п. 27.8 Договору страхування №2569/20-Т/зп119, страхове відшкодування при повній загибелі транспортного засоби у наслідок дорожньо-транспортної пригоди сплачується в розмірі дійсної (ринкової) вартості транспортного засобу на дату ДТП, але не більше страхової суми, за вирахуванням вартості залишків транспортного засобу та встановленої франшизи.

Згідно Звіту№11-22-М214 про незалежну оцінку вартості матеріального збитку колісного транспортного засобу, наданого оцінювачем ФОП ОСОБА_3 дійсна/ринкова вартість автомобіля «Toyota Prоасе», д/н НОМЕР_1 , на дату ДТП складає 1105723,88 грн. Шляхом вивчення попиту та пропозиції через онлайн-аукціони встановлено, що вартість придатних залишків становить 465780,00 грн. Згідно договору страхування франшиза безумовна складає 0% від страхової суми.

Таким чином, відповідно до розрахунку суми страхового відшкодування від 16 грудня 2022 року, страхового акта № 006.01746922-1 від 16 грудня 2022 року та умов договору страхування № 193/22-Т/В (а.с.9,10), сума страхового відшкодування склала 514220 (п`ятсот чотирнадцять тисяч чотириста двадцять дві) грн 00 коп.

Отже, позивач поніс збитки, виплативши страхове відшкодування в сумі 514220,00 грн ФГ «Дзялів», згідно платіжного доручення № 67101209 від 21 грудня 2022 року (а.с.35), з розрахунку: 980000,00 (страхова сума по договору) - 465780,00 (вартість придатних залишків) = 514220,00 грн.

На підставі ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник, що отримав страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Оскільки, цивільно-правова відповідальність водія «ЗАЗ», д/н НОМЕР_2 , була застрахована ПрАТ "СК "Княжа" (поліс 208345219, ліміт відповідальності 230000,00 грн., франшиза 0,00 грн.), ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» має право зворотної вимоги до зазначеного товариства.

Так, СК Княжа здійснила виплату страхового відшкодування в розмірі 230000,00 грн (з умовами договору добровільного страхування цивільно-правової відповідальності), що підтверджується платіжним дорученням № ЗР001490 від 05 січня 2023 року на суму 130000 (сто тридцять тисяч) грн 00 коп. та платіжним дорученням № ЗР001489 від 05 січня 2023 року на суму 100000 (сто тисяч) грн 00 коп. (а.с.36,37).

Таким чином, невідшкодованою частиною збитку залишилася сума у розмірі 284220 (двісті вісімдесят чотири тисячі двісті двадцять) грн 00 коп. із розрахунку: 514220,00-230000,00=284220,00 грн.

Згідно зі ст.16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується оплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про страхування», здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування або законодавством на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

На підставі ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток. Таким чином особою, відповідальною за завдані потерпілому збитки у даному випадку, є відповідач.

Відповідно до статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до вимог статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу), до винної особи у розмірі визначеного відшкодування, якщо інший не встановлений законом.

Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

04 липня 2018 року за результатами розгляду справи № 755/18006/15-ц Великою Палатою Верховного Суду було ухвалено постанову, в якій містяться висновки, щодо правильного застосування норм права при стягненні матеріальної шкоди з особи, яка застрахувала свою відповідальність. Великою Палатою Верховного Суду було надано такі роз`яснення: «Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Так, представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Гончар О.І. у відзиві на позовну заяву просив відмовити у задоволенні позову, оскільки позивач не надав суду докази про вартість ремонтно-відновлювальних робіт автомобіля марки «Toyota Prоасе», д/н НОМЕР_1 , однак, суд вважає, що вказане не відповідає дійсності, виходячи з наступного.

Статтею 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Дані положення Закону стосуються розрахунків страхової компанії, в якій застрахована цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів, а не безпосередніх заподіювачів шкоди.

Згідно з пунктом 2.3 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092 (далі Методика), вартість відновлювального ремонту колісного транспортного засобу визначається як грошові витрати, необхідні для відновлення пошкодженого, розукомплектованого колісного транспортного засобу.

Відповідно до пункту 2.4 зазначеної Методики вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).

Згідно з пунктом 2.3 Методики фізичний знос обумовлюється погіршенням технічного стану колісного транспортного засобу унаслідок експлуатаційного зносу його складників. Фізичний знос ураховується як втрата вартості колісного транспортного засобу, що виникає в процесі його експлуатації.

Правовий аналіз п.1 ч.2 ст. 22 ЦК України, ст. 1192 ЦК Українитап.2.4 Методики свідчить про те, що визначення розміру матеріального збитку при настанні страхового випадку повинно бути підтверджено належним засобом доказування, зокрема, звітом (актом) про оцінку майна, який повинен відповідати вимогам Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» та Методики.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, в обґрунтування заявлених вимог позивачем було надано Звіт №11-22-М214 від 15 грудня 2022 року про незалежну оцінку матеріального збитку колісного транспортного засобу, виготовленого оцінювачем ФОП ОСОБА_3 на замовлення ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» (а.с. 11-31).

Відповідно до висновків Звіту №11-22-М214 від 15 грудня 2022 року витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу «Toyota Prоасе», д/н НОМЕР_1 з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу, розраховані оцінювачем у розмірі вартості матеріального збитку, заподіяного власнику після аварійного пошкодження колісного транспортного засобу «Toyota Prоасе», д/н НОМЕР_1 , який становить 799381,45 грн з урахуванням ПДВ на запасні частини, матеріали фарбування.

Щодо зауважень представника відповідача до висновку ФОП ОСОБА_3 та Звіту №11-22-М214 від 15 грудня 2022 року які, на його думку, складені не відповідно до вимог чинного законодавства, суд вважає безпідставними, при складанні звіту ФОП ОСОБА_3 керувався нормативно-правовими актами, перелік яких зазначено у вступі до звіту (зворот. а.с.12).

Зазначений Звіт, на думку суду, є обґрунтованим та таким, що не суперечить іншим матеріалам справи та не викликає сумніви в його правильності.

У своєму відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначив, що у висновок ФОП ОСОБА_3 від 15 грудня 2022 року містить посилання на інший транспортний засіб, не той, що зазначений у позовній заяві, схемі місця ДТП від 24.11.2022 року та постанові Жмеринського районного суду Вінницької області від 09 грудня 2022 року TOYOTA PROACE д.н.з. НОМЕР_1 , а на автомобіль TOYOTA PROACE, державний номер НОМЕР_5 .

Однак, на спростування зазначено, у листі ФОП ОСОБА_3 від 19 січня 2024 року за №2 зазначено, що у Звіті №11-22-М214 від 15 грудня 2022 року про незалежну оцінку вартості матеріального збитку колісного транспортного засобу TOYOTA PROACE, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 на сторінках №2, 5 та 9 була технічна помилка у вигляді некоректного записаного державного реєстраційного номерного знаку. Таким чином просить вважати правильним державний реєстраційний номер НОМЕР_1 на сторінках №2, 5 та 9 у Звіті №11-22-М214 від 15 грудня 2022 року про незалежну оцінку вартості матеріального збитку колісного транспортного засобу TOYOTA PROACE державний реєстраційний номер НОМЕР_1 . При цьому зазначив, що вказана технічна помилка не впливає на вартість матеріального збитку (а.с.93).

Також, представник відповідача зазначає, що позивачем не обґрунтовано, чому позов подається саме до ОСОБА_1 , а не до власника джерела підвищеної небезпеки, яким є ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) чи особи, яка володіла та застрахувала цивільно - правову відповідальність, якою є ТОВ «ЮДАР-М» (код ЄДРПОУ - 41435970).

Так, як вже зазначалося, згідно із частинами першою та другою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Так, постановою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 09 грудня 2022 року по справі №130/2689/22, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (а.с.8).

Вказана постанова на даний час не скасована.

Згідно з вимогами статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За правилом пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Відповідно до частин першої та другої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

З огляду на зазначені положення статті 509 та з урахуванням приписів статей 11, 22, 599, 1166-1168 ЦК України факт завдання особі шкоди, якщо ця особа (потерпілий) не перебуває в договірних правовідносинах з особою, яка завдала шкоди, та/або якщо завдання такого роду шкоди не пов`язане з виконанням цими особами обов`язків за договором, породжує виникнення позадоговірного, деліктного зобов`язання. Воно виникає з факту завдання шкоди й припиняється належним виконанням у момент відшкодування потерпілому шкоди в повному обсязі особою, яка завдала шкоду. Сторонами деліктного зобов`язання класично виступають потерпілий (кредитор) і особа, яка завдала шкоди (боржник).

За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).

Разом з тим правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов`язок.

Так, відповідно до статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають з обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

До сфери обов`язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України від 1 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV).

Метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності Закон № 1961-IV (стаття 3) є забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону № 1961-IV).

Згідно зі статтею 6 цього Закону страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

За змістом статей 9, 22-31, 35, 36 Закону №1961-IV настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов`язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

З огляду на зазначене, сторонами договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу.

Завдання потерпілому шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, внаслідок ДТП породжує деліктне зобов`язання, в якому право потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується відповідний обов`язок боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас така ДТП слугує підставою для виникнення договірного зобов`язання згідно з договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника (в договірному зобов`язанні ним є страховик).

Разом з тим зазначені зобов`язання не виключають одне одного. Деліктне зобов`язання - первісне, основне зобов`язання, у якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування - виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, унаслідок якої завдано шкоди, буде кваліфікована як страховий випадок. Одержання потерпілим страхового відшкодування за договором не обов`язково припиняє деліктне зобов`язання, оскільки страхового відшкодування може бути недостатньо для повного покриття шкоди, й особа, яка завдала шкоди, залишається зобов`язаною. При цьому, потерпілий не є стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, але наділяється правами за договором: на його, третьої особи, користь страховик зобов`язаний виконати обов`язок зі здійснення страхового відшкодування.

З огляду на зазначене, право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб. Закон надає потерпілому право одержати страхове відшкодування,

Таким чином, потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов`язань - деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1194 ЦК України підстав.

Таким чином, в за змістом статті 1194 ЦК України в системному зв`язку зі статтею 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування» можна дійти виснову, що позивач (який є страховиком потерпілої особи) виконав свої зобов`язання за договором добровільного страхування відповідно до умов, визначених у ньому, здійснивши відшкодування завданих збитків у повному обсязі. Таким чином, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди в межах різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Що стосується зауваження представника відповідача про те, що залишки автомобіля TOYOTA PROACE д.н.з. НОМЕР_1 , який зазнав ушкоджень, мали бути передані відповідачу ОСОБА_1 як особі, яка відповідає за завдану шкоду, та у зв`язку з таким переданням набути право отримати від відповідача відшкодування за пошкодження автомобіля у розмірі, який відповідає його вартості до ДТП, то суд виходить з наступного.

Так, чинним законодавством, яке регулює спірні відносини, не передбачено обов`язку щодо передання залишків пошкодженого транспортного засобу особі, яка несе відповідальність за завдану шкоду.

Разом з тим, представник відповідача зазначив, що відповідно до законодавства, транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт коштує дорожче ніж автомобіль. При цьому, відповідно до умов договору страхування наземного транспорту №193/22-Т/В від 18 травня 2022 року, укладеного між ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» та ФГ Дзянів (п.31.3.4 Договору), транспортний засіб марки «Тойота», д/н НОМЕР_1 вважається фізично знищеним, якщо вартість його ремонту, відповідно звіту, перевищує 70% його ринкової вартості.

За правилами ч. 1 та ч. 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи викладене вище в контексті наведених правових норм, суд вважає, що вимоги позивача доведені повністю, при цьому вони в жодній мірі не спростовані належними та допустимими доказами відповідача по справі, таким чином, з відповідача ОСОБА_1 , з вини якого сталася дорожньо-транспортна пригода та був пошкоджений застрахований позивачем автомобіль, слід стягнути на користь позивача 284220,00 грн не оплаченої частини майнової шкоди.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, враховуючи повне задоволення позову, з відповідача слід стягнути на користь позивача понесені ним витрати зі сплати судового збору у сумі 4263,30 грн.

Керуючись ЗУ «Про страхування», ст.ст. 11, 22, 599, 99, 1166-1168, 1187-1192, 1194 ЦК України, 22, 59, ст.ст. 12, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал страхування» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів задовільнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал страхування» суму майнової шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 284220 (двісті вісімдесят чотири тисячі двісті двадцять) грн. 00 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал страхування» судовий збір у сумі 4263 (чотири тисячі двісті шістдесят три) грн 30 коп.

Копію цього рішення невідкладно надати сторонам.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення через Іллінецький районний суд.

Позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал страхування», ЄДРПОУ 33908322, адреса місця розташування: 03056, м Київ, вул. Борщагівська, 154.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , адреса: АДРЕСА_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 ,.

Суддя: