Ухвала

від 07.03.2024 по справі 183/2049/24

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/2049/24

№ 2-з/183/28/24

У Х В А Л А

07 березня 2024 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Сороки О.В., розглянувши в письмовому провадженні заяву представника позивача Селянського (Фермерського) господарства «Ксенія» - Донець Сергія Олександровича про забезпечення позову, -

в с т а н о в и л а :

В провадженні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області знаходиться цивільна справа за позовом Селянського (Фермерського) господарства «Ксенія» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа Підгородненська міська рада Дніпровського району Дніпропетровської області про визнання права постійного користування землею, визнання недійсним первісного правовстановлюючого документу (правочину) на землю та витребування майна.

Ухвалою суду від 07 березня 2024 року, по справі відкрито провадження.

Одночасно з позовною заявою представник позивача звернувся до суду з заявою про забезпечення позову та просив суд накласти арешт на земельну ділянку площею 23,460 га з кадастровим номером 1223286500:02:157:0003, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2834827012232, що належить на праві приватної власності ОСОБА_2 .

Заява про забезпечення позову подана в порядку ст.ст. 149, 150, 151,152 ЦПК України. В заяві представник позивача посилається на те, що спірна земельна ділянка вибула з постійного користування позивача на підставі документів, про які нічого не відомо розпорядникам таких документів, а саме:

-ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області, який у своїй відповіді на адвокатський запит від 19.02.2024 вих. № 29-4-0.222-1166/2-24, зазначив, що за наявною інформацією у відділі № 6 управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області, станом на 31.12.2012, за гр.. ОСОБА_3 у Книзі записів (реєстрації) державних актів на право постійного користування землею 02.11.2001 зареєстровано Державний акт на право постійного користування землею ДПН Нв № 000554, площею 23,460 га для ведення фермерського господарства на території Спаської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області. Інформація щодо державного акту на право приватної власності на землю серії І ДП № 091435 у відділі відсутня. Станом на 31.12.2012 за громадянкою ОСОБА_1 земельні ділянки на території Новомосковського району не зареєстровані;

-Новомосковській районній військовій адміністрації Дніпропетровської області, яка у відповіді на адвокатський запит вих.. № 1275/0/538-24 від 27.02.2024 зазначила, що розпоряджень голови Новомосковської райдержадміністрації на ім`я ОСОБА_1 не знайдено;

-держателю державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, згідно якого вбачається, що об`єкт нерухомості, а саме спірна земельна ділянка кадастровий номер 1223286500:02:157:0003 був вперше зареєстрований в державному реєстрі державним реєстратором приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Щетіловою О.В. на підставі заяви про державну реєстрацію прав (право власності, право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов`язань, спеціальне майнове право, право інвестора) поданої ОСОБА_2 . Рішення про державну реєстрацію прав № 70344040 від 22 листопада 2023 року.

На думку позивача, всі вищенаведені докази свідчать про факт підроблення невідомими особами первісного правовстановлюючого документу на спірну земельну ділянку, через що, подальше розпорядження землею відповідачем 2 ніким і нічим необмежено, та може утруднити виконання рішення суду.

Розглянувши вказану заяву, без виклику сторін та без технічної фіксації процесу, відповідно до ст. 153 ч. 1 ЦПК України, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.

Забезпечення позову необхідне у разі, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Згідно пункту 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладення арешту на майно.

Заходи забезпечення позову, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 3 ст. 150 ЦПК України).

Згідно ч. 1ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Єдиною підставою для забезпечення позову має слугувати обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Відповідно до п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосовування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року №9 заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи. Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи (ч.10).

Судом встановлено, що спірна земельна ділянка, є предметом заявленого позову та враховуючи, що вказаний позивачем вид забезпечення позову необхідний для подальшого уникнення можливості відчуження вищевказаної земельної ділянки та вчинення інших реєстраційних дій, відносно неї.

У заяві про забезпечення позову йдеться про ефективний захист порушених прав, за захистом яких позивач звернувся до суду із даним позовом.

Вид забезпечення позову, який просить застосувати представник позивача - відповідає заявленим позовним вимогам.

Представником позивача доведено, що невжиття запропонованих ним заходів забезпечення позову утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог про визнання права постійного користування землею, визнання недійсним первісного правовстановлюючого документу (правочину) на землю та витребування майна, і що саме такий вид забезпечення позову, як накладення арешту на земельну ділянку сприятиме виконанню такого рішення.

Суд погоджується з доводами представника позивача, що дійсно існує реальна загроза невиконання судового рішення, заявлені заходи забезпечення позову є співмірними заявленим позовним вимогам, їх невжиття може зробити неможливим виконання рішення суду у випадку його ухвалення на користь позивача, оскільки предметом спору є визнання права постійного користування землею, визнання недійсним первісного правовстановлюючого документу (правочину) на землю та витребування майна, а відтак не вжиття заходів забезпечення позову порушить право позивача на судовий захист, утруднить або зробить неможливим виконання рішення суду.

За таких обставин заява представника позивача підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України,суд-

п о с т а н о в и в :

Заяву представника позивача Селянського (Фермерського) господарства «Ксенія» - Донець Сергія Олександровича про забезпечення позову, - задовольнити повністю.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладенням арешту на земельну ділянку площею 23,460 га з кадастровим номером 1223286500:02:157:0003, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2834827012232, що належить на праві приватної власності ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )

Строк пред`явлення ухвали до виконання три роки.

Ухвала підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Копію ухвали негайно надіслати позивачу для пред`явлення до виконання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з моменту її проголошення.

Суддя Сорока О.В.