Рішення

від 28.02.2024 по справі 638/5124/23

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/5124/23

Провадження № 2/638/1110/24

РІШЕННЯ

Іменем України

28 лютого 2024 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Щепіхіної В.В.,

при секретарі - Резнік І. П.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради, третя особа: Сьома Харківська міська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовною заявою до Харківської міської ради, третя особа: Сьома Харківська міська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю один місяць з дня набрання рішенням законної сили.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , яка була рідною тіткою позмвача, про що 07.07.2022 зроблений актовий запис №5908 та 08.04.2023 видане свідоцтво про смерть. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла склала заповіт про те, що все належне їй майно на день смерті заповідає ОСОБА_1 .. На день смерті ОСОБА_1 постійно мешкала в своїй квартирі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

У уз`язку з тим, що 24.02.2022 року після повномасштабного вторгнення РФ на територію України введений воєнний стан, позивач був вимушений виїхати за межі м. Харків у березні 2022 року, так як підприємство, на якому працює останній, змінило місце своєї діяльності. 07.05.2022 позивачу повідомила сусідка померлої, що ОСОБА_3 помирає. Позивач одразу приїхав, але його тітка вже померла та її тіло забрали до моргу. Йому не було видане тіло, так як було відсутнє свідоцтво про смерть, яке йому не могли видати, оскільки була зроблена помилка. Після звернення до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини в березні 2023 року, позивачу також було повідомлено, що свідоцтво про смерть відсутнє з наявної помилки та було рекомендовано звернутися до органів реєстрації актів цивільного стану. Лише у квітні 2023 року, після виправлення помилки, а саме 08 квітня 2023 року, позивач отримав свідоцтво про смерть тітки - ОСОБА_3 .. Після позивач звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини. Нотаріусом була зареєстрована спадкова справа за № 70522941 від 13.04.2023 року, але постановою нотаріус відмовила у вчиненні нотаріальних дій у зв`язку з тим, що позивач протягом шести (десяти на час воєнного стану) місяців не подав заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

Представник позивача адвокат Мірошниченко О. М. та позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримали вимоги позовної заяви, просили суд їх задовольнити.

В судове засідання відповідач не направив свого представника, про дату, час та місце розгляду справи був повдомлений належним чином. Представник відповідача направив до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки позивач не обгрунтовує поважність причин пропуску для подачі заяви про прийняття спадщини.

Третя особа, Сьома Харківська міська державна нотаріальна контора, на виконання ухвали суду надала витребувані документи та у своїй заяві просила слухати справу у відсутність представників нотаріальної контори.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч.1ст. 13 ЦПК Українисуд розглядаєсправи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідного до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексомвипадках.

Згідно ч.1ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести тіобставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності дост. 76 ЦПК Українидоказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) зроблено відповідний актовий запис №5908 від 07.07.2022, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 08.04.2023 відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Згідно з копією заповіту, яка міститься в матеріалах справи, ОСОБА_3 заповідала все своє майно на день смерті ОСОБА_1 , заповіт був посвідчений 20.07.2016 державним нотарусом Десятої Харківської нотаріальної контори Кривенець А. А..

Відповідно до копії витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №72135754, 13.04.2023 Сьомою Харківською міською державною нотаріальною конторою зареєстровано спадкову справу №70522941, спадкодавець ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.1220ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Згідно з ст. 1218 ЦК Українидо складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною 1статті 1269 ЦК Українивизначено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно зст. 1221 ЦК Українимісцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна. В особливих випадках місце відкриття спадщини встановлюється законом.

Процедура подання заяви про прийняття спадщини визначена пунктом 3 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5. Відповідно до вказаного Порядку (п. 3.3, 3.4, 3.5, 3.6, 3.11, 3, 15, 3.23), заяви про прийняття спадщини подаються спадкоємцем особисто нотаріусу за місцем відкриття спадщини у письмовій формі. Якщо спадкоємець особисто прибув до нотаріуса за місцем відкриття спадщини, нотаріальне засвідчення справжності його підпису на таких заявах не вимагається. У цьому випадку нотаріус встановлює особу заявника, про що на заяві робиться відповідна службова відмітка. Ця відмітка скріплюється підписом нотаріуса. Якщо заява, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, надійшла поштою, вона приймається нотаріусом, заводиться спадкова справа, а спадкоємцю повідомляється про заведення спадкової справи та необхідність надіслати заяву, оформлену належним чином (справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально засвідченою), або особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини. Заява про прийняття спадщини підлягає реєстрації у Книзі обліку і реєстрації спадкових справ у день надходження. У разі надходження такого документа поштою він підлягає також реєстрації у Журналі реєстрації вхідних документів. Своєчасно надісланою вважається заява, справжність підпису особи на якій засвідчена (або не засвідчена) нотаріально, що направлена поштовим відправленням до закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини і яка надійшла нотаріусу після закінчення цього строку. Нотаріус приймає такі заяви, заводить спадкову справу та у випадку надходження заяви, справжність підпису на якій не засвідчено нотаріально, надсилає лист спадкоємцю, в якому пропонується надіслати заяву, оформлену належним чином, або особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини. У таких випадках конверт підшивається у спадкову справу.

Тобто, заява про прийняття спадщини має бути виконана (написана) спадкоємцем особисто, однак подана може бути безпосередньо спадкоємцем до нотаріуса або направлена йому засобами поштового зв`язку, при цьому справжність підпису спадкоємця може бути посвідчена нотаріально або не посвідчена нотаріально.

Згідно з ч. 1 ст. 1270ЦПК Українидля прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Постановою державного нотаріуса Сьомої Харківської міської державної нотаріальної контори Кривенець А. А. від 13 квітня 2023 року відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , оскільки позивачем пропущений строк для звернення із заявою про прийняття спадщини.

Також, в матеріалах справи міститься копія спадкової справи №199/2023, дослідивши матеріали якої суд доходить висновку про те, що позивач є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 ..

Про бажання прийняти спадщину після смерті ОСОБА_3 свідчить той факт, що позивач отримав відповідне свідоцтво про смерть та майже одразу після отримання звернувся до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина першастатті 1269 ЦК України).

Згідно з ч. 3ст. 1272 ЦК Україниза позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Правила частини третьоїстатті 1272 ЦК Українипро надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 17 жовтня2019 року у справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61-21447св19).

В своїй Постанові Пленуму Верховний Суд Українивід 30травня 2008року №7«Про судовупрактику усправах проспадкування» у пункті 24 зазначив, що вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Отже, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи.

Позивач у своїй заяві зазначає, що після початку повномасштабного вторгнення РФ він був вимушений виїхати за межі міста Харкова у березні 2022, оскільки підриємство, де він працював, змінило місце своєї діяльності. Після того, як йому стало відомо про смерть тітки він одразу приїхав. Проте, отримати свідоцтво про смерть позивачу не вдалося, оскільки відомості до актового запису про смерть були внесені з технічною помилкою. Лише у квітні 2023 після виправлення помилки, позивачу було видане свідоцтво про смерть ОСОБА_3 . Дана обставина підтверджується копією свідоцтва про смерть, яка міститься в матеріалах справи.

Також, в судовому засіданні позивач пояснив, що вважав перебіг строку для прийняття спадщини зупиненим на час дії воєнного стану на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану".

Суд зазначає, що відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану" строк для прийняття спадщини спочатку був зупинений на час воєнного стану. Проте, в подальшому пунктом 3 вказаної Постанови (у редакції із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 719 від 24.06.2022) було встановлено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Після змін на підставі Постанови КМ № 469 від 09.05.2023 пункт 3 виключено.

Таким чином, внаслідок зміни законодавства про порядок обчислення строку на прийняття спадщини на рівні вищевказаної постанови КМУ, цей порядок неодноразово змінювався у гіршу сторону для спадкоємців. У цивільному судочинстві діє принцип верховенства права, ст. 10 ЦПК України, який передбачає, що нормативні акти мають відповідати критерію правової визначеності, щоб пересічна особа, яка не має юридичних знань могла, діючи розумно та добросовісно на підставі відповідного нормативного акту, визначити правила своєї поведінки. Дійсно, строки прийняття спадщини можуть встановлюватися та змінюватися лише законом, а не постановами КМУ, про що були сформовані відповідні правові висновки касаційним судом у постанові Верховного Суду від 25.01.2023 року у справі № 676/47/21, де Верховний Суд, надавши оцінку п.3 Постанови КМУ №164, вважав її такою, що суперечить ст. ст. 1270, 1272 ЦК України.

Відповідно до змісту ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин лише суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Таким чином, встановлений Кабінетом Міністрів України правовий режим врегулювання перебігу 6-ти місячного строку для прийняття спадщини у даному випадку не відповідає критерію правової визначеності, який є елементом принципу верховенства права. Проте, позивач, як пересічна особа, яка не мала юридичної обізнаності щодо правомірності змін, діяв з урахуванням вказаних положень та добросовісно розраховував та строк 10 місяців для прийняття спадщини після смерті його тітки. Отже, якщо рахувати строк прийняття спадщини з дня смерті ОСОБА_1 , тобто з 08.05.2022, то відповідний строк спливає 08.03.2023 з урахуванням п.3 постанови КМУ №16. Позивач звернувся до нотаріусу з відповідною заявою 13.04.2023.

Суд враховує, що на теперішній час воєнний стан триває, та те, що пропущений позивачем строк для подання заяви про прийняття спадщини є незначним, у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви і такі обставини визнаються судом поважними.

Суд зауважує, що наслідки пропущення позивачем строку для прийняття спадщини будуть непропорційними, оскільки позивач втратить право на спадкування майна, яке залишилося після смерті спадкодавця. І спочатку смерть близької людини, а потім і втрата спадкового майна будуть для нього занадто надмірним тягарем, і при цьому буде порушено баланс між інтересами держави та фізичної особи.

Зібрані у справі докази, їх належна оцінка заслуговують на увагу, обставини поважності пропуску строку є доведеними та вказують на наявність підстав для задоволення позову, тому суд вважає за можливе визначити ОСОБА_1 додатковий строк - один місяці, який буде достатній для подання заяви про прийняття спадщини.

Керуючись ст.ст.1258,1261,1268,1272 ЦК України, ст.ст.12,13,81,265 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , додатковий строк тривалістю один місяць, з дня набрання законної сили цим рішенням для подачі заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.В. Щепіхіна