Ухвала

від 07.03.2024 по справі 442/1517/24

ДРОГОБИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 442/1517/24

Провадження № 2/442/596/2024

УХВАЛА

іменем України

07 березня 2024 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської областіу складі: головуючого судді Нагірної О.Б.,

за участю секретаря судового засідання Томан Р.М.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора та зобов`язання усунути перешкоди в користуванні житловим приміщенням,

встановила:

Позивач звернулася до суду з позовною заявою до відповідача, в якому просить визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Дрогобицької районної державної адміністрації Якимчука Ярослава Богдановича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), номер запису про право власності: 46598856 від 04.02.2022, про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на житлове приміщення, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2577510746020; адреса: АДРЕСА_1 ; зобов`язати ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) усунути перешкоди в користуванні житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_2 шляхом звільнення другого поверху житлового будинку.

28.02.2024 ухвалою судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 01.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження, про що повідомити сторони, встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, пред`явлення зустрічного позову. Також, позивачу встановлено п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, а відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.

Призначено підготовче судове засідання на 28.03.2024.

05.03.2024 представником заявника подано заяву про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на нерухоме майно ОСОБА_2 , що за адресою: АДРЕСА_1 (номер запису про право власності: 46598856 від 04.02.2022, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2577510746020); заборонити будь-яким органам та особам, що є суб`єктами державної реєстрації речових прав на нерухоме майно (суб`єктами, уповноваженими на вчинення реєстраційних дій), вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо розпорядження та/або відчуження нерухомого майна ОСОБА_2 , що за адресою: АДРЕСА_1 (номер запису про право власності: 46598856 від 04.02.2022, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2577510746020).

В обґрунтування вказаної заяви заявник покликається на те, що 21 лютого 1976 року між ОСОБА_1 (далі - Позивач) та ОСОБА_3 було укладено шлюб. Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 11 січня 2022 року у справі № 442/9603/21 за позовом ОСОБА_3 шлюб між ним та Позивачем було розірвано. За час перебування у шлюбі між Позивачем та її чоловіком у власність було набуте нерухоме майно: житловий будинок, загальною площею 284,3 м2, житловою площею 93,6 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;

земельну ділянку площею 0,1436 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 4621286100:01:002:0362, розташована за адресою: АДРЕСА_2 . У зв`язку із розірванням шлюбу постало питання щодо поділу спільного майна, яке було набуте під час шлюбу. Відтак, колишній чоловік звернувся із позовом до Позивача про поділ спільного майна подружжя. Позивач не заперечувала проти поділу спільного майна у рівних частинах, як це передбачено нормами чинного законодавства України. 14 липня 2022 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області прийняв рішення у справі № 442/1331/22, відповідно до якого задовольнив позовні вимоги про поділ спільного майна подружжя. Суд визнав право спільної сумісної власності на житловий будинок та земельну ділянку та здійснив поділ на рівні частки (1/2) кожного з вищенаведених об`єктів нерухомого майна. ОСОБА_1 у засіданні участі не брала, оскільки перебувала за кордоном, про справу довідалась вже після того, як рішення суду набрало законної сили. Отримавши копію вищезазначеного рішення Позивач звернула увагу на те, що суд здійснив поділ житлового будинку, зазначивши при цьому, що його загальна площа становить 97,9 м2, житлова площа 71,3 м2, що не відповідає дійсності. Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно серія НОМЕР_2 , видане 24 серпня 2012 року, загальна площа об`єкту нерухомого майна - житлового будинку - становить 284,3 м2, з яких житлова площа 93,6 м2. Житловий будинок складається з п`яти житлових кімнат, двох кухонь та підвалу.

Позивач дізналася, що незадовго до прийняття рішення Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області про поділ спільного майна подружжя її син - ОСОБА_2 (далі - Відповідач) - зареєстрував право власності на житловий будинок загальною площею 90,3 м2, житловою площею 29.3 м2, який складається з 2 житлових кімнат та однієї кухні. Адреса житлового будинку, відповідно до відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зазначена: АДРЕСА_1 . Підставою для державної реєстрації вказано технічний паспорт, серія та номер: 175/2019, виданий 17 квітня 2019 року, видавник ТзОВ «Будівельний альянс 2000». Розмір частки: 1, власником є Відповідач. Враховуючи вищенаведене, Відповідач, в незаконний спосіб та на підставі сумнівних документів, зареєстрував право власності на другий поверх житлового будинку, який Позивач набула у шлюбі зі своїм колишнім чоловіком і який мав бути поділений за рішенням суду як спільна сумісна власність подружжя. Натомість, колишній чоловік Позивача, подаючи позовну заяву про поділ спільного майна подружжя подав документи, які не відповідають дійсності, і на підставі яких суд поділив житловий будинок зі зменшеною площею, яка фактично відповідає площі першого поверху та підвалу житлового будинку. Жодної згоди на відчуження частини житлового будинку, який був набутий Позивачем у шлюбі з колишнім чоловіком у спільну сумісну власність - Позивач не надавала.

Позивач вважає, що існують об`єктивні обставини вважати, що Відповідач може відчужити незаконно зареєстроване право власності на другий поверх житлового будинку третім особам, або будь-яким іншим чином розпорядитися ним проти волі законного власника, якою є Позивач, з метою ускладнити подальшу реалізацію права Позивача на відновлення права на частину нерухомого майна, набутого під час перебування у зареєстрованому шлюбі.

Застосування вищенаведених заходів забезпечення позову забезпечить застосування механізму збереження такого майна у теперішньому стані та, враховуючи незаконні підстави набуття права власності на таке майно, перешкодить Відповідачу у вчиненні будь-яких незаконних дій стосовно такого майна до моменту розгляду цієї справи по суті і набрання рішенням суду законної сили.

Потенційне відчуження або інше розпорядження майном з боку Відповідача на користь третіх осіб створить для Позивача ситуацію неможливості захистити свої законні права та інтереси в межах цього судового провадження без нових звернень до суду до нового власника чи користувача спірним майном.

Крім цього, у цьому разі оспорюване рішення державного реєстратора буде неактуальним, тобто, його оскарження буде неефективним способом захисту.

Заява розглядається у відсутності та без виклику сторін, а відтак, відповідно до вимог ч.2ст. 247 ЦПК Українифіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч.ч. 1,2ст.149ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Види забезпечення позову визначені ч. 1ст. 150 ЦПК України.

При цьому, відповідно до ч. 3ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позовними вимогами.

Відповідно до ч. 1ст. 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову повинна містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Згідно ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 4постанови Пленуму ВСУ №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому під забезпеченням позову слід розуміти сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605 цс16 від 25.05.2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва, та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Так із змісту заяви вбачається, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник спір, предметом якого є визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора Дрогобицької районної державної адміністрації Якимчука Ярослава Богдановича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), номер запису про право власності: 46598856 від 04.02.2022, про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на житлове приміщення, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2577510746020; адреса: АДРЕСА_1 ; зобов`язання ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) усунути перешкоди в користуванні житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_2 шляхом звільнення другого поверху житлового будинку.

Проаналізувавши зміст заяви, виходячи із пов`язаності заходів забезпечення позову з предметом майбутнього спору, співмірності таких заходів заявленим позовним вимогам і відповідності виду забезпечення позову майбутнім позовним вимогам, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню, оскільки позивачем доведено, що його права можуть бути порушені у разі невжиття заходів забезпечення позову та невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Керуючись ст.ст.149-153,259,260,353 ЦПК України, суд

постановив:

заяву задоволити.

Накласти арешт на нерухоме майно ОСОБА_2 , що за адресою: АДРЕСА_1 (номер запису про право власності: 46598856 від 04.02.2022, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2577510746020).

Заборонити будь-яким органам та особам, що є суб`єктами державної реєстрації речових прав на нерухоме майно (суб`єктами, уповноваженими на вчинення реєстраційних дій), вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо розпорядження та/або відчуження нерухомого майна ОСОБА_2 , що за адресою: АДРЕСА_1 (номер запису про право власності: 46598856 від 04.02.2022, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2577510746020).

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 .

Ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження, а строк пред`явлення ухвали про забезпечення позову до виконання три роки.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повний текст ухвали складено 07.03.2024.

Суддя О.Б. Нагірна