Рішення

від 07.03.2024 по справі 696/1097/23

КАМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

07.03.2024 Справа № 696/1097/23

2/696/33/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2024 року місто Кам`янка

Кам`янський районний суд Черкаської області у складі:

головуючої судді Білопольської Н.А.,

за участю секретаря Бондарь Д.В.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам`янка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Кам`янської міської ради Черкаського району Черкаської області про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права на спадкове майно в порядку спадкування за законом, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Кам`янської міської ради, в якому просить встановити факт прийняття спадщини та визнати за ним в порядку спадкування за законом право на земельну частку (пай), що належала його матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилась спадщина на земельну частку (пай) розміром 3,62 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яка знаходиться на території Кам`янської міської ради Черкаського району Черкаської області.

Архівною довідкою, виданою архівним відділом Кам`янської районної державної адміністрації Черкаської області, підтверджується, що в архівному фонді відділу Держгеокадастру у Кам`янському районі Черкаської області у книзі реєстрації та їх переоформлення на право власності на земельну частку (пай) по Кам`янській міській та Ревівській сільській раді (ВАТ «Кам`янське») зареєстровано 05 жовтня 2001 року за реєстраційним № 253 сертифікат серії PH № 038950 на ім`я ОСОБА_3 , за місцем проживання власника сертифікату - АДРЕСА_1 , розмір земельної частки (паю) в умовних кадастрових гектарах - 3,62; вартість земельної частки (паю) в грн. - 18349. Підпис власника сертифікату на земельну ділянку в книзі реєстрації сертифікатів отримувача зазначено.

Тобто за життя його мати ОСОБА_3 отримала сертифікат на право на земельну частку (пай), подала документи на оформлення державного акту на право власності на земельну ділянку, однак не встигла оформити та одержати його у зв`язку із її смертю.

Позивач зазначив, що прийняв спадщину після смерті матері ОСОБА_3 шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном померлої. Однак постановою приватного нотаріуса Кам`янського районного нотаріального округу Аренґель Ґ.Ю. від 24 січня 2020 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну частку (пай) розміром 3,62 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яка знаходиться на території Кам`янської міської ради Черкаського району Черкаської області, що належала ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в зв`язку з тим, що ОСОБА_2 не прийнята спадщина в установленому законом порядку та не подані правовстановлюючі документи на спадкове майно.

Позивач стверджує, що в позасудовому порядку позбавлений можливості оформити спадщину, а тому змушений звернутися до суду з позовом за захистом свого порушеного права.

Ухвалою судді Кам`янського районного суду Черкаської області від 11 жовтня 2023 року ОСОБА_2 відмовлено у відкритті провадження у справі.

Постановою Черкаського апеляційного суду від 30 листопада 2023 року ухвалу Кам`янського районного суду Черкаської області від 11 жовтня 2023 року скасовано, матеріали цивільної справи направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою судді Кам`янського районного суду Черкаської області від 08 грудня 2023 року позовна заява прийнята до розгляду за правилами загального позовного провадження та відкрито провадження у справі.

Ухвалою Кам`янського районного суду Черкаської області від 24 січня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні просив позовні вимоги ОСОБА_2 про встановлення факту прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 та визнання права на земельну частку (пай) задовольнити в повному обсязі.

Від відповідача - міського голови Кам`янської міської ради Черкаської області Тірона В.І. надійшла до суду заява про розгляд справи за відсутності представника відповідача, при прийнятті рішення за заявленим позовом відповідач повністю покладається на розсуд суду.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, свідків, дослідивши надані суду докази, всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, суд приходить до наступного.

Встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого повторно відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Кам`янського районного управління юстиції у Черкаській області 22 жовтня 2019 року, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Кам`янка Черкаської області (а.с. 29).

Із свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Пасічнянською сільською радою Надвірнянського району Івано-Франківської області 08 вересня 1981 року, вбачається, що матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , записна ОСОБА_4 (а.с. 38).

За даними Словника власних імен людей (видавництво «Наукова думка», Київ, 1967 року) ім`я « ОСОБА_4 » можна замінити як « ОСОБА_4 », тобто це є одне і теж ім`я (а.с. 39 - 43).

Із довідки вуличного комітету м. Кам`янка від 25 вересня 2023 року вбачається, що ОСОБА_2 протягом шести місяців після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично вступив в управління і володіння спадковим майном померлої, заволодівши її особистими речами (а.с. 37).

Відповідно до довідки вуличного комітету м. Кам`янка від 25 вересня 2023 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та його матір ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , з вересня 2001 року фактично разом постійно проживали без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , вели спільне господарство, були пов`язані спільним побутом, мали спільний бюджет. ОСОБА_2 провів поховання ОСОБА_3 та залишився проживати в даному будинку після її смерті (а.с. 36).

Із довідки виконавчого комітету Кам`янської міської ради від 22 січня 2024 року № 19 вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживала без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 . Разом із нею фактично проживали ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 120).

З архівної довідки архівного відділу Кам`янської районної державної адміністрації від 09 вересня 2020 року № 04-02/97 вбачається, що в архівному відділі Держгеокадастру у Кам`янському районі Черкаської області у книзі реєстрації та їх переоформлення на право власності на земельну частку (пай) по Кам`янській міській та Ревівській сільській раді (ВАТ «Кам`янське») зареєстровано 05 жовтня 2001 року за реєстраційним № 253 сертифікат серії РН № 038950 на ім`я ОСОБА_3 , розмір земельної частки (паю) в умовних кадастрових гектарах - 3,62 га, вартість земельної частки (паю) в грн. - 18349 (а.с. 30).

Із архівного витягу архівного відділу Черкаської районної державної адміністрації від 19 червня 2023 року № 04-05/39-1 вбачається, що відповідно до протоколу засідання комісії по розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) від 14 листопада 2003 року ОСОБА_3 наділили земельну ділянку під № НОМЕР_3 площею 3,56 га (а.с. 34).

Відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 20 червня 2023 року № 29-23-0.10-3124/2-23 середня вартість земельної ділянки (паю) з урахуванням коефіцієнтів індексації з 1996 року по 2018 рік станом на 31 грудня 2018 року по Кам`янській міській раді становить 144480,39 грн. (а.с. 47).

Як вбачається з листа Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 13 жовтня 2023 року № 29-23-0.2-5936/2-23, за інформацією відділу № 4 Управління надання адміністративних послуг Головного управління згідно «Технічної документації зі складання державних актів на право власності на землю власникам земельних часток (паїв) по Кам`янській міській та Ревівській сільських радах Кам`янського району» в списках землевласників гр. ОСОБА_3 відповідно до сертифікату РН 938950 була виділена земельна ділянка № НОМЕР_3 . За відомостями Державного земельного кадастру зазначену земельну ділянку внесено до Державного земельного кадастру з кадастровим номером 7121810100:02:000:0719 площею 3,5594 га, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Станом на 01 січня 2013 року державний акт гр. ОСОБА_3 не видавався (а.с. 57).

З районної газети «Трудова слава» від 30 червня 2023 року № 26 (11101) вбачається, що втрачений сертифікат на право на земельну частку (пай) серії РН № 038950 за реєстраційним номером 253, виданий 05 жовтня 2001 року на ім`я ОСОБА_3 , вважається недійсним. Земельна частка (пай) розміром 3,62 в умовних кадастрових гектарах розташована на адміністративній території Кам`янської ТГ Черкаського району Черкаської області (а.с. 48).

Постановою приватного нотаріуса Кам`янського районного нотаріального округу Аренґель Ґ.Ю. від 24 січня 2020 року ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 у зв`язку з тим, що ним не прийнята спадщина у встановленому порядку та не подані правовстановлюючі документи на майно (а.с. 44).

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилась не раніше 01 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі, коли спадщина, яка відкрилась до набуття чинності ЦК і строк на її прийняття не закінчився до 01 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

При цьому слід враховувати, що норми п. 5 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, згідно з якими цей ЦК України застосовується також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом, слід розуміти таким чином, що правила книги шостої ЦК України може бути застосовано лише до спадщини, яка відкрилася після 01 липня 2003 року і не була прийнята ніким зі спадкоємців, право на спадкування яких виникло відповідно до норм ст.ст. 529-531 ЦК УРСР (1963 року). При вирішенні спорів про спадкування, спадщина по яких відкрилась і була прийнята до 01 січня 2004 року, не допускається застосування судами норм ЦК України 2003 року, а застосуванню підлягають норми законодавства, чинного на час відкриття спадщини, зокрема ЦК УРСР.

Відповідно до ст. 524 ЦК УРСР (1963 року) спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця - ст. 525 ЦК УРСР.

Згідно зі ст. 548 ЦК УРСР (1963 року) для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженням. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 549 ЦК УРСР (1963 року) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 листопада 2020 року у справі № 631/1153/13-ц (провадження № 61-26750св18) зазначено, що «згідно зі статтею 549 ЦК Української РСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Особи, для яких право спадкоємства виникає лише у випадку неприйняття спадщини іншими спадкоємцями, можуть заявити про свою згоду прийняти спадщину протягом строку, що залишився для прийняття спадщини. Якщо строк, що залишився, менше трьох місяців, він продовжується до трьох місяців. Прийняття спадщини може підтверджуватися діями спадкоємців, які за своїм характером свідчать, що в шестимісячний строк з часу відкриття спадщини вони фактично вступили в управління або володіння спадковим майном. Спадщина вважається прийнятою, якщо спадкоємець фактично вступив в управління чи володіння спадковим майном. Під фактичним вступом у володіння або управління спадковим майном, що підтверджує факт прийняття спадщини, слід мати на увазі різні дії спадкоємця по управлінню, розпорядженню і користуванню цим майном, підтриманню його в належному стані, тощо. Фактичний вступ у володіння частиною спадкового майна розглядається як прийняття всієї спадщини, з чого б вона не складалася і де б вона не знаходилась».

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 червня 1983 року № 4 «Про практику розгляду судами України справ про спадкування» у разі, якщо позивач у шестимісячний строк для прийняття спадщини вступив в управління та володіння спадковим майном або його частиною, суд з цих підстав вирішує питання про визнання права на спадкове майно.

Встановлення факту прийняття спадщини позивачем після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_3 має для заявника юридичне значення. Юридичний факт встановлюється з метою реалізації заявником права на отримання спадщини.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_2 протягом шести місяців з дня відкриття спадщини фактично вступив у володіння та управління спадковим майном, зокрема, заволодів особистими речами померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_3 , користувався рухомим та нерухомим майном померлої, обробляв присадибну земельну ділянку, доглядав за домогосподарством, що стверджується довідкою вуличного комітету м. Кам`янка від 25 вересня 2023 року (а.с. 37) та поясненнями свідків ОСОБА_10 і ОСОБА_11 , наданими в судовому засіданні.

Аналізуючи наведене, приймаючи до уваги те, що метою встановлення такого факту є врегулювання заявником юридичних питань у сфері правовідносин спадкування, суд приходить до висновку про наявність підстав для встановлення юридичного факту прийняття ОСОБА_2 спадщини після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Щодо позовних вимог про визнання права на земельну частку (пай), суд дійшов наступного висновку.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеному законом. Право власності є непорушним.

Статтею 524 ЦК УРСР встановлено, що спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

ОСОБА_3 за життя заповіту не склала, тому спадкування після її смерті здійснюється за законом.

Відповідно до ст. 529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв (ст. 548 ЦК УРСР).

Позивач ОСОБА_2 є спадкоємцем першої черги за законом після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та прийняв спадщину після її смерті шляхом вступу в управління і володіння спадковим майном померлої.

Відповідно до п. 1 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року

№ 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості). Згідно з п. 5 цього Указу видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією.

Згідно з п. 17 розділу X Перехідних положень ЗК України сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Як передбачено ст. 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», право на земельну частку (пай) мають: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку. Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Відповідно до п. 2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року за № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на земельну частку (пай) одержали всі особи, які входили до складу КСП на момент паювання землі і яких внесено до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. Згідно із п. 2 вказаного Указу членами КСП були, зокрема, такі особи: постійні працівники - члени КСП, пенсіонери, які раніше працювали в КСП і залишилися його членами. Крім того, право на земельний пай мають спадкоємці тих членів КСП, які мали таке право, але померли до моменту видачі документа про це право, а саме - земельного сертифіката (Указ Президента України від 10 листопада 1994 року № 666/94 «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва»).

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

Позови громадян, пов`язані з паюванням земель (зокрема, про визнання права на земельну частку (пай), її розмір, незаконність відмови у видачі сертифіката, виділення паю в натурі), можуть бути предметом розгляду судів. Відповідачами в таких справах є КСП, сільськогосподарські кооперативи, районна державна адміністрація, яка затверджувала розмір паю, вирішувала питання про видачу сертифіката, а також виконавчий орган чи орган місцевого самоврядування, що має вирішувати питання про виділення земельної частки (паю) в натурі, тощо.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

За правилами Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» моментом виникнення права на земельну частку (пай) є момент виникнення відповідного права колективної власності на земельну ділянку та існує незалежно від його посвідчення сертифікатом.

Із змісту ст. 3 ЦК України випливає неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та іншими законами.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Як передбачено ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Статтею 392 ЦК України визначено, що власник майна може пред`явити позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Захист прав на отримання земельних часток (паїв) при втраті сертифікату на земельну частку (пай) за аналогією закону здійснюється в порядку ст. 392 ЦК України, яка передбачає, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності в разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності - шляхом пред`явлення позову про визнання права на земельну частку (пай).

Як вбачається з матеріалів справи, за життя ОСОБА_3 , будучи членом ВАТ «Кам`янське», мала право на земельну частку (пай) та отримала сертифікат серії РН № 038950, зареєстрований 05 жовтня 2001 року за реєстраційним № 253, який підтверджує належність ОСОБА_3 права на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності ВАТ «Кам`янське» розміром 3,62 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості).

Таким чином, право позивача за земельну частку (пай) знайшло підтвердження в ході судового розгляду справи, адже позивач, який є спадкоємцем першої черги за законом після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийняв спадщину шляхом вступу в управління і володіння спадковим майном померлої, до якої також входить право на земельну частку (пай).

Враховуючи, що на час відкриття спадщини спадкодавцю ОСОБА_3 належало право на земельну частку (пай) та втрачено оригінал правовстановлюючого документу - сертифікат на право на земельну частку (пай), суд, керуючись ст. 16 ЦК України, дійшов висновку, що право позивача ОСОБА_2 підлягає захисту в судовому порядку шляхом встановлення факту прийняття спадщини та визнання за ним права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом.

На підставі наведеного ст.ст. 524, 525, 548, 549 ЦК УРСР в редакції 1963 року, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 78, 89, 259, 263, 265, 352 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Кам`янської міської ради Черкаського району Черкаської області про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права на спадкове майно в порядку спадкування за законом задовольнити в повному обсязі.

Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_2 шляхом вступу в управління і володіння спадковим майном, що належало його матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом право на земельну частку (пай) розміром 3,62 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що розташована на адміністративній території Кам`янської міської ради Черкаського (до ліквідації - Кам`янського) району Черкаської області, яка перебувала у колективній власності ВАТ «Кам`янське» та належала ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії РН № 038950, про що в книзі реєстрації та їх переоформлення на право власності на земельну частку (пай) по Кам`янській міській та Ревівській сільській раді (ВАТ «Кам`янське») зроблено запис за № 253 від 05 жовтня 2001 року.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду на протязі тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно з п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий 04 вересня 1996 року Надвірнянським РВ УМВС України в Івано-Франківській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 .

Відповідач: Кам`янська міська рада Черкаського району Черкаської області, місцезнаходження: вул. Героїв Майдану, 37, м. Кам`янка Черкаської області, 20801, код ЄДРПОУ: 25872304.

Суддя Н.А. Білопольська