Справа № 752/2623/24
Провадження № 2-о/752/180/24
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
21 лютого 2024 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Хоменко В.С., за участю секретаря - Павлюх П.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , від імені та в інтересах яких діє адвокат Тесленко Володимир Юрійович, заінтересована особа Голосіївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України, суд , -
ВСТАНОВИВ:
адвокат Тесленко В.Ю. в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою, у якій просить суд встановити факт народження дитини: ОСОБА_3 , стать - чоловіча, ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження Сімферополь, АР Крим, Україна; відомості про матір: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянство Україна; відомості про батька внести: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянство Україна.
В обґрунтування заявлених вимог заявником зазначено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 дитину на тимчасово окупованій території України, де здійснюється контроль Російською Федерацією та документи видаються за формою, яка не є прийнятною для українських органів реєстрації актів цивільного стану.
Внаслідок цих обставин на сьогодні отримання свідоцтва про народження дитини в органах ДРАЦС Міністерства юстиції України є неможливим, а єдиним шляхом для його отримання та захисту прав дитини є звернення до суду за встановленням факту, що має юридичне значення.
Оскільки заявники, як батьки дитини позбавлені можливості отримати свідоцтво про народження дитини за законодавством України, адже територіально знаходяться на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим, Україна та не мають змоги покинути окуповану територію.
Встановлення факту народження дитини, необхідно для подальшої реєстрації цього факту в органах РАЦСу та отримання свідоцтва про народження згідно чинного законодавства України.
Ухвалою суду від 06.02.2024 року по справі відкрито провадження.
У матеріалах справи наявне клопотання про розгляд справи за відсутності заявників та їх представника.
Представник заінтересованої особи у судове засідання не з`явився, про причину неприбуття суд не повідомив.
Суд, з`ясувавши обставини справи та дослідивши докази, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Частиною 1 ст. 317 ЦПК України встановлено, що заява про встановлення факту народження особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана батьками або одним з них, їхніми представниками, членами сім`ї, опікуном, піклувальником, особою, яка утримує та виховує дитину, або іншими законними представниками дитини до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
Відповідно до ч. 1 ст. 125 СК України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров`я про народження нею дитини.
Відповідно до ч. 2 ст. 125 СК України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: 1) за заявою матері та батька дитини; 3) за рішенням суду.
Згідно з ч. 1 ст. 135 СК України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
Частиною 1 ст. 144 СК України передбачено, що батьки зобов`язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Конвенцією про права дитини від 20.11.1989, ратифікованою Постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27.02.1991, встановлено, що дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім`я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх спілкування.
Відповідно до ч. 1-4 ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація народження дитини проводиться з одночасним визначенням її походження та присвоєнням їй прізвища, власного імені та по батькові. Походження дитини визначається відповідно до Сімейного кодексу України.
Державна реєстрація народження дитини проводиться за письмовою або усною заявою батьків чи одного з них за місцем її народження або за місцем проживання батьків або за заявою, поданою в електронній формі.
Якщо державна реєстрація народження дитини проводиться за місцем проживання батьків чи одного з них, то за їх бажанням місцем народження дитини в актовому записі про народження може бути визначене фактичне місце її народження або місце проживання батьків чи одного з них.
У разі смерті батьків або в разі якщо вони з інших причин не можуть зареєструвати народження дитини, державна реєстрація проводиться за заявою родичів, інших осіб, уповноваженого представника закладу охорони здоров`я, в якому народилася дитина чи в якому вона перебуває.
Державна реєстрація народження дитини проводиться не пізніше одного місяця з дня її народження, а у разі народження дитини мертвою - не пізніше трьох днів.
Підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я документи, що підтверджують факт народження.
У разі народження дитини поза закладом охорони здоров`я документ, що підтверджує факт народження, видає заклад охорони здоров`я, який проводив огляд матері та дитини. У разі якщо заклад охорони здоров`я не проводив огляд матері та дитини, документ, що підтверджує факт народження, видає медична консультаційна комісія в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Порядок утворення медичної консультаційної комісії та положення про неї затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров`я.
Медична консультаційна комісія видає документ про народження у разі встановлення факту народження жінкою дитини.
За відсутності документа закладу охорони здоров`я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.
Так, представником заявника на підтвердження факту народження дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 надано довідку про народження № Р-00195 та копія свідоцтва про народження, проте , суду не надано будь-яких документів закладу охорони здоров`я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження.
При цьому, суд вважає за можливе застосувати названі загальні принципи («Намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки документів про народження особи, виданих закладами, що знаходяться на окупованій території, як доказів, оскільки розуміє, що можливості збору доказів щодо факту народження особи на окупованій території можуть бути істотно обмеженими, у той час як встановлення цього факту має істотне значення для реалізації цілої низки прав людини, включаючи право на повагу до приватного та сімейного життя тощо.
Водночас, відповідно до положень ч. 2, ч. 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.
Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.
Суд зазначає, що заявниця має право на звернення до суду з цією заявою відповідно до приписів ч. 1 ст. 317 ЦПК України, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 759/7001/22 (провадження № 61-9254св22) від 23 листопада 2022 року зробив правовий висновок, що суд в межах розгляду заяви про встановлення факту народження на тимчасово окупованій території України має надати оцінку поданим заявниками доказам, оскільки рішення суду в такій категорії справ повинно ґрунтуватися на дотриманні вимог процесуального закону щодо повного та всебічного з`ясування обставин справи на підставі всіх доказів у сукупності, у тому числі з урахуванням документів, виданих так званими органами та установами самопроголошених утворень, розташованими на окупованій території України.
На підтвердження факту народження дитини суду надано докази: копія паспорту громадянина України ОСОБА_1 , копія паспорту громадянина України ОСОБА_2 , копія свідоцтва про шлюб, який зареєстрований на тимчасово окупованій території (відповідно до якого після укладення шлюбу ОСОБА_1 змінила прізвище на ОСОБА_1 ), копія свідоцтва про народження дитини, видане органом влади тимчасово окупованої території України.
При наданні оцінки копії свідоцтва про народження дитини, що видане органом тимчасово окупованої території України, як доказу, приймається до уваги те, що хоча такий документ не є юридично дійсним, але він може підтверджувати, що певна установа, яка хоча і не діє у відповідності з українським законодавством, але de facto існує на окупованій території, зареєструвала факт народження певної особи.
Суд звертає увагу, що сам по собі факт перебування заінтересованих осіб на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим і встановлення законом особливого порядку розгляду заяв про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, не є безумовною підставою для встановлення такого факту та не звільняє заявника від надання суду належних доказів на підтвердження своїх вимог.
Зявником не надано суду достатніх доказів, відповідно до яких суд міг дійти висновку про доведеність його вимог, зокрема, які б підтверджували, що саме, у громадянки України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 народилась дитина - ОСОБА_3 , а у свідоцтві про народження матір`ю дитини зазначено « ОСОБА_1 ».
При цьому суд вважає, необґрунтованими вимоги заявниці про зазначення у рішенні суду прізвища, власного імені та по батькові дитини, оскільки ч. 3 ст. 317 ЦПК України встановлено, що у рішенні про встановлення факту народження особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, мають бути зазначені встановлені судом дані про дату і місце народження особи, про її батьків, а присвоєння дитині прізвища, власного імені та по батькові проводиться під час державної реєстрації народження дитини.
Інші відомості в судовому рішенні про встановлення факту народження особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України не зазначаються.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13 18, 258, 263, 265, 293, 294, 315, 317, 319, 354, 355, 430 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
у задоволенні заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , від імені та в інтересах яких діє адвокат Тесленко Володимир Юрійович, заінтересована особа Голосіївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.
Суддя Хоменко В.С.
Суд | Голосіївський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 21.02.2024 |
Оприлюднено | 12.03.2024 |
Номер документу | 117503410 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи окремого провадження Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них: на тимчасово окупованій території України |
Цивільне
Голосіївський районний суд міста Києва
Хоменко В. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні