Ухвала

від 27.02.2024 по справі 760/3200/24

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 760/3200/24

Провадження № 2-з/760/76/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2024 року м. Київ

Суддя Солом`янського районного суду міста Києва Аксьонова Н.М.,

розглянувши заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гарматна 31А» про забезпечення позову у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гарматна 31А» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору - державний нотаріус П`ятої Київської державної нотаріальної контори Наумов Віталій Володимирович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Єрмакович Вікторія Володимирівна, про визнання дій протиправними, зобов`язання привести приміщення до попереднього стану, визнання договору дарування квартири недійсним,

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Солом`янського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСББ «Гарматна 31А» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору - державний нотаріус П`ятої Київської державної нотаріальної контори Наумов В.В., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Єрмакович В.В., про визнання дій протиправними, зобов`язання привести приміщення до попереднього стану, визнання договору дарування квартири недійсним.

23 лютого 2024 року представник позивача ОСББ «Гарматна 31А - Мельник Ю.О подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення заборони відчуження квартири що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування вимог заяви про забезпечення позову зазначає, що для виконання можливого рішення по даній справі необхідним є вжиття судом заходів забезпечення позову, що гарантуватиме виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Накладення арешту на нерухоме майно є реальним способом забезпечення виконання судового рішення і захисту прав та інтересів позивача у даній справі. Зважаючи на те, що на спірному майні відсутні будь-які обмеження щодо його відчуження відповідачами, останні, без жодних перешкод, можуть його відчужити до ухвалення рішення у даній справі, що може ускладнити судовий розгляд справи та зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 23 жовтня 2023 року справу розподілено судді Аксьоновій Н.М.

Сторони в судове засідання не з`явились, оскільки не повідомлялись про час та місце розгляду справи у відповідності до вимог ч.1 ст.153 ЦПК України, що не є перешкодою для розгляду даної заяви.

Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заяву про забезпечення позову необхідно задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що представник позивача ОСББ «Гарматна 31А» - Мельник Ю.О. звернувся до Солом`янського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору - державний нотаріус П`ятої Київської державної нотаріальної контори Наумов В.В., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Єрмакович В.В., в якому просять суд

- визнати дії ОСОБА_1 протиправними та зобов`язати привести приміщення до попереднього стану шляхом знесення самочинного будівництва надбудови до квартири АДРЕСА_2 ;

- визнати недійсним договір дарування квартири, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який посвідчено 17 лютого 2021 року;

- скасувати рішення державного нотаріуса П`ятої Київської державної нотаріальної контори Наумова В.В., індексний номер рішення: 56524391 від 09 лютого 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Єрмакович В.В. і зареєстровано в реєстрі за №297;

- скасувати запис про право власності: 40600686 на об`єкт нерухомого майна - квартиру АДРЕСА_2 , за суб`єктом ОСОБА_2 , що внесене приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Єрмакович В.В. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 56669602 від 17 лютого 2021 року;

- стягнути солідарно з відповідачів судові витрати.

23 лютого 2024 року представником позивача подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій він просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення заборони відчуження квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Заявник вказав, що наявні підстави вважати, що відповідачі можуть в будь-який момент відчужити належне їм майно, що може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та зробить неможливим його виконання.

Частинами першою та другою статті 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 150 цього кодексу заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, за змістом наведених вище приписів умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.

Частиною 1 ст.150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина третя статті 150 ЦПК України).

Згідно з роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Такі висновки наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20).

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення у справі «Горнсбі проти Греції» (Hor№sby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgme№ts a№d Decisio№s 1997-II).

Із урахуванням цього, будь-яке можливе забезпечення позову, у випадку найменшої загрози його невиконання, є виправданим, якщо занижує поріг легітимного сподівання особи на захист свого порушеного права, і є законним, необхідним та збалансованим із правами усіх сторін спору.

Враховуючи, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувавши обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати позивач, позовним вимогам, суд вважає необхідним застосувати захід забезпечення позову у виді накладення заборони відчуження квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що зареєстроване та належить на праві власності відповідачу ОСОБА_2 , оскільки невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Такий вид забезпечення позову на даний час буде співмірним із заявленими позивачем вимогами та достатнім для ефективного захисту порушених прав та інтересів позивача.

Керуючись статтями 149, 150-153,154, 157 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гарматна 31А» про забезпечення позову задовольнити.

Застосувати захід забезпечення позову у виді накладення заборони відчуження квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 .

Строк пред`явлення ухвали про забезпечення позову до виконання - три роки.

Стягувач: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гарматна 31А», місцезнаходження: 03067, м. Київ, вул. Гарматна, буд. 31 літ.А, ЄДРПОУ 43881412;

Боржник: ОСОБА_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Солом`янського районного

суду міста Києва Н.М. Аксьонова